Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Опис функціональної схеми комп’ютеризованого аеродинамічного комплексу




Тема: Дослідження характеристик відцентрового вентилятору при різних методах регулювання параметрів

Лабораторна робота № 6

Контрольні питання

1. Які недоліки існуючих засобів гідрозахисту насосних установок від аварійних режимів?

2. Що таке гідроудар? Які причини виникнення гідроударів?

3. Які причини аварійності трубопровідної арматури?

4. Якими параметрами характеризується протікання гідравлічного удару?

5. Охарактеризувати способи захисту насосних установок від гідроудару.

6. Як змінюються перехідні процеси в насосних установках при різкому (плавному) керуванні трубопровідною арматурою?

7. Як впливає значення фази гідроудару на зміну перехідного процесу в трубопроводі?

Література: [1; 2; 4, с. 164–194; 12; 13].


Мета: придбання навичок роботи із запірно-реґулювальною, контрольно-вимірювальною й перетворювальною апаратурою аеродинамічного комплексу; аналіз енергетичної ефективності роботи вентиляторної установки при реґулюванні продуктивності дроселюванням і частотою обертання.

Теоретичні відомості щодо виконання лабораторної роботи наведено у другому розділі даного посібника.

Лабораторний комплекс вентиляторної установки призначений для вивчення режимів роботи вентиляторів, а також процесів, які відбуваються в трубопровідній повітряній мережі.

Функціональна схема вентиляторної установки (ВУ) наведена на
рис. 3.20.

До складу лабораторного стенда ВУ входять вентилятор В із приводним двигуном АД; засувки Z1 та Z2, причому Z1 приводиться в дію електроприводом ЕПЗ, до складу якого входить двигун Д та система керування ним СУ; датчик тиску ДТ1 на виході вентилятора (перед засувкою) та датчик витрати ДВ.

Вентиляторна установка працює на видув до вентиляційної системи. У силовому ланцюзі АД установлений однофазний перетворювач частоти ПЧ з номінальною вхідною напругою 220 В. Контроль струму, напруги й споживаної потужності системи ПЧ-АД здійснюється амперметром IАД, вольтметром UАД, ватметром W, відповідно; контроль швидкості обертання АД – датчиком швидкості ДС. Датчики струму ДС1 і напруги ДН1 призначені для електронного зняття миттєвих значень струму й напруги, які діють у ланцюзі двигуна.

Рисунок 3.20 – Функціональна схема лабораторного стенда вентиляторної установки

 

Паралельно засувці Z1 в обвідному трубопроводі встановлено турбомеханізм осьового типу, що працює в турбінному режимі.

На одному валу з турбінним агрегатом Т встановлено генератор постійного струму ГПС незалежного збудження. Контроль струму ГПС здійснюється за допомогою амперметра Iт, а контроль напруги – вольтметра Uт. Паралельно якірному ланцюгові генератора увімкнено активний навантажувальний опір Rн.

Зміна режиму роботи генератора здійснюється за допомогою керуючого випрямляча БЖЗ на обмотку збудження.

Контроль напруги та струму збудження ГПТ здійснюється вольтметром Uз та амперметром Ау, відповідно.

Розміщення вентиляторного та силового обладнання, контрольно-вимірювальних приладів та органів керування зображено на схемі лицьової панелі стенда (рис. 3.21).

Технічні дані обладнання, що використовується в лабораторному комплексі, наведено у таблицях 3.21–3.28.

Таблиця 3.21 – Технічні дані вентилятора

Позначення на схемі Тип вентилятора Подача, м3/год Номінальний тиск, кгс/см2 Частота обертання, об/хв Максимальний тиск, кгс/см2
Вентилятор ВЦ4-75 № 2.5        

Таблиця 3.22 – Технічні дані електродвигуна

Позначення на схемі Тип ел. двигуна N, кВт Uном, В Iном, А сos j h n, об/хв
АД АИР63В2У3 0,55   1,3 0,86 76%  

 

Таблиця 3.23 –Технічні показники перетворювача частоти

Позначення на схемі Тип S, кВА Uном, В Iном, А Потужність приводного ЕП, кВт
ПЧ ATV11 HU12M2E 1,4 220–240 6,3 0,55

 

Таблиця 3.24 – Технічні дані датчика витрати

Позначення на схемі Тип Перепад тиску, кгс/см2 Робочий тиск, кгс/см2 Максима-льний тиск, Nm/h Межі вимірюваного тиску, кгс/см2
ДР ДСО-712-2С 0,063     0–40

 

Таблиця 3.25 – Технічні дані датчика тиску

Позначення на схемі Тип Макс. вим. тиск, рmax, Па Вихідний сигнал I, мА Клас точності приладу
ДД1 SDF5000U   0–10 0,5

 


 
 
Рисунок 3.21 – Загальний вигляд стенда з боку передньої панелі

 

 


Таблиця 3.26 – Технічні дані вольтметрів, амперметрів і ватметрів

Позначення на схемі Тип приладу Рід вимір. струму Uном, В Iном, А W, кВт Частота мережі, Гц Клас точ.
UАД Е8030 змінний   - -   2,5
IАД Е365-1 змінний -   - 1,5
Е377 змінний - 0,075 - 1,5
Е8030 змінний   - - 2,5
Uв Е8030 змінний   - - 2,5
Ав Е365-1 змінний -   - 1,5
W1 Д365 змінний       1,5

 

Таблиця 3.27 – Технічні дані турбіни

Позначен-ня на схемі Число лопастей Радіус колеса турбіни, м Потужність турбіни, Вт Швидкість потоку повітря, м/с Номіналь-на швидкість обертання n, об/хв
Т   0,085      

 

Таблиця 3.28 – Технічні дані генератора постійного струму

Позначення на схемі Тип ел. двигуна Uном, В Iном, А сos j n, об/хв
ГПТ КПА-561   1,5 0,85  

 

Модель повітродувки дозволяє досліджувати енергетичну ефективність роботи ВУ, що працює на реальну аеродинамічну мережу при використанні наступних методів реґулювання продуктивності: засувкою, встановленою на виході вентилятора; зміною частоти обертання робочого колеса вентилятора й напрямним апаратом, установленим на вході турбомеханізму; активним впливом на комунікації; комбіноване реґулювання продуктивності.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 385; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.