Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення збитків внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Визначення оцінки збитків внаслідок законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів базується на «Методиці розрахунків розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» (далі – Методика), яка встановлює основні вимоги щодо порядку розрахунків заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Розрізняють таки види збитків: внаслідок забруднення поверхневих та морських вод; внаслідок самовільного водокористування; внаслідок забруднення підземних вод.

Розрахунок розмірів збитків, завданих внаслідок поверхневих та морських вод.

Об’єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій і т.п. з урахуванням вимог дозволів на спец водокористування та затверджених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою 5.2:

 

(5.2)

 

 

де Сс - середня концентрація, береться як розрахункова при визначення збитків, г/м3;
  Сі - концентрація забруднюючої речовини у відібраній пробі, г/м3;
  n - кількість відібраних проб.

 

Об’єм стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд розраховується за формулою 5.3:

 

- + (5.3)

 

де Wзв - об’єм забраної води, м3;
  Wнв - об’єм невикористаної води, м3;
  - об’єм стічної води в ємностях водного транспорту або зданої на очисні споруди, м3;
  0,9 - коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води.

 



При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи інших забруднюючих речовин їх маса (Мі) визначається за формулою 5.4:

 

- ) + - (5.4)

 

де М зв - маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т;
  М нв - маса нафти (нафтопродуктів) на 1 м3 поверхні води, г/м3;
  М ф - фоновий показник маси нафти (нафтопродуктів) у воді на м2 поверхні води, г/м3;
  S - площа розливу нафти, м2;
  Ср - концентрація розчиненої у воді нафти на глибині п, г/м3;
  Сф.к - фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3;
  V - обєм забрудненої води, м3, визначається за формулою 5.5.

 

(5.5)

 

де h - глибина поширення нафти у воді, м.

 

Площа розливу нафти S може бути визначена одним чи декількома способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за проведеними інспектором визначеннями маси нафти на одиницю площі (1 м3), за іншим виглядом нафтової плівки у відповідності табл. 5.1 та оцінками геометричних розмірів плями нафти.

Таблиця 5.1

Визначення маси нафти на 1 м2 водної поверхні за зовнішнім виглядом нафтової плівки (середні дані)

Зовнішні ознаки Маса нафти на 1 м2 водної поверхні (г)
Чиста водна поверхня без ознак забарвлення при різноманітних умов освітлення
Відсутність плівки і плям, окремі райдужні смуги, які видно при найбільш сприятливих умовах і спокійному стані водної поверхні 0,1
Окремі плями та сірі плівки сріблястого кольору на поверхні води, які видно при спокійному стані водної поверхні, поява перших ознак забарвлення 0,2
Плями і плівки з яскравими кольоровими смугами, які видно при незначному хвилюванні 0,4
Нафта у вигляді плям і плівки, що покривають значні ділянки поверхні води, які не розриваються при хвилюванні 1,2
Поверхня води покрита суцільним шаром нафти, добре видної при хвилюванні, забарвлення темне, темно-коричневе 2,4

 

Маса нафти, яка потрапила на сніжно-льодову поверхню, може бути визначена інструментальними методами за площею розливу та шляхом визначення маси нафти на одиницю площі.

Маса нафти на одиницю сніжно-льодової поверхні визначається шляхом відбору кернів у 4-5 місцях, розташованих на лінії, яка розділяє пляму забруднення на дві приблизно рівні частини. Місця відбору проб повинні бути розташовані на однаковій відстані одна від одної, а відібраних проб складається загальна проба, в якій і визначається маса нафти на 1 м2 площі.

При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод збитки в національній валюті визначаються за наведеними нижче формулами.

Збитки від наднормативних скидів визначаються за формулою 5.6:

 

- ğ (5.6)

 

де З над - збитки від наднормативних скидів;
  V - витрати зворотних вод, м3/ год.;
  Т - тривалість наднормативного скиду, год.;
  Сс.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м3;
  Сд - дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затверджені ГДС (ТУС) г/м3. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих для скиду, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об’єкта, що приймає зворотні води, в розрахунковій формулі Сд береться рівним ГДК.
  0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян (НМД), НМД/ кг (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);
  Аі - показник відносної небезпечності речовини, визначається за формулою 5.7:

 

(5.7)

 

де СГДК - граничнодопустима концентрація цієї речовини згідно з СанГПН № 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм. У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно безпечні рівні валиву ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі береться рівним 100, а при відсутності ГДК – 100000. Для завислих речовин показник відносної небезпечності береться рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1.
  n - величина неоподаткових мінімумів доходів громадян в одиницях національної валюти;
  ğ - коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта (табл.5.2).

 



Таблиця 5.2

Значення коефіцієнта, що враховує категорію водного об’єкта (h)

Категорія водного об’єкта h
Морські та поверхневі водні об’єкти комунально-побутового водокористування
Поверхневі об’єкти господарсько-питного використання 1,4
Поверхневі та морські об’єкти рибогосподарського водокористування  
ІІ категорії 1,6
І категорії

 

  10-3 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

 

Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою 5.8:

 

ğ (5.8)

 

Позначення у формулі 5.8 аналогічні тим, що використані у формулі (5.6).

Збитки від скидів зворотних вод із водних транспортних засобів визначаються за формулою 5.9:

 

ğ (5.9)

 

де W - об’єм скинутих зворотних вод, м3;
  Cф - фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3. У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентрацію, об’єм накопичення їх для суден І категорії (судна довжиною більше 65 м, необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу) береться 50 літрів, а для всіх інших категорій – 25 літрів на одну особу за добу при БСК20-350 мг/л і вмісті твердих завислих речовин 350 мг/л.

 

Збитки для аварійних та інших скидів вировини, речовин у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолів і т.п.) визначаються за формулою 5.10:.

 

ğ (5.10)

 

де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кг.

 

Розрахунок збитків від забруднення водного об’єкта сміттям здійснюється за формулою 5.11:

 

+ (5.11)

 

де З С - збитки від забруднення вод об’єкта сміттям, в одиницях національної валюти;
  М - маса сміття (у центнерах), яке зібрано судном сміттє-збірником або визначене як добуток забрудненої площі S на середню масу Wср сміття з 1 м2 (зібрано в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру - W1 ; W2 ; W3 ) визначається за формулою (5.12):

 

 

(5.12)

 

де

 

= W1 + W2+ W3 / 3 (5.13)

 

  S - площа водної поверхні забрудненої сміттям, м2;
  K x - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям (табл. 5.3);
  0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття, в одиницях НМД;
  Аі - показник небезпечності сміття, визначається з відношення;
  Т - термін роботи спец суден (судна) при збиранні сміття, годин;
  0,1 - вартість 1 години роботи спец судна у частках НМД.

 

Таблиця 5.3

Значення коефіцієнта K x, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям

K x Дані для експертизи
Чист а водна поверхня на відкритій акваторії площею 100 кв. метрів, є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більше як 0,01 кв. метра
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більше як 1 кв. метр, окремі редмет из розмірами у будь-якому напрямку не більше як 25 сантиметрів
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більше як 2 кв. метрів, окремі редмет из розмірами у будь-якому напрямку не більше як 60 сантиметрів
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є плями сміття загальною площею до 5 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1 метра, скупчення сміття в тупиках, у навітряної стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 0,5 метра

Продовження табл.5.3

На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею до 10 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1,5 метра, скупчення сміття в кутах і у навітряної стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 1 метра
На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею понад 10 кв. метрів, великі предмети розміром понад 1,5 метра, скупчення сміття в кутах і у навітряної стороні причалу при розширенні забрудненої смуги понад 1 метра

 

Загальна сума збитків при одночасному забрудненні водного об’єкта декількома забруднюючими речовинами (але однією юридичною чи фізичною особою) визначається додаванням до найбільшої з усіх розрахованих величин збитків суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

У разі залпового скиду, що призведе до забруднення водного об’єкта в контрольному створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків помножується на коефіцієнт 10.

Сума збитків може бути зменшена, якщо винними особами були вжиті заходи щодо ліквідації наслідків забруднення водного об’єкта (збирання, знешкодження забруднюючої речовини тощо).

У випадку вжиття заходів з ліквідації наслідків забруднення сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної або знешкодженої забруднюючої речовини і загального терміну ліквідації наслідків забруднення.

Сума збитків у цьому випадку встановлюється за формулою 5.14.

 

( 1- ) (5.13)

 

де З З - зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;
  З вс - початкова сума збитків, в одиницях національної валюти;
  ∆ М - маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу ліквідації, т;
  М - маса скинутої забруднюючої речовини,т;
  К зі - коефіцієнт зменшення збитків – визначається за табличними даними залежно від терміну ліквідації наслідків забруднення.

 

Термін ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кожного відрізка часу як різниця між:

Ø терміном, який пройшов з момента початку скиду (якщо він встановлений) і терміном закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, (Т);

Ø терміном, який пройшов з момента виявлення скиду (якщо момент початку скиду не встановлений) і терміном закінчення ліквідації наслідків забруднення вод.

Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднюючої речовини, термін визначається як час роботи технічних засобів.

При самостійному водокористуванні збитків (Зс.в.) розраховуються за формулою 5.15.

.

(5.15)

 

де W - об’єм води при самовільному водокористуванні, м3 ;
  Т д - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 м3.

 

Визначення об’єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) провадиться за формулою 5.16:

 

(5.16)

 

де F - площа забруднення, м ;
  m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонта, м;
  na - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл.5.4).

Таблиця 5.4

Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід

№ пп Назва породи Активна пористість, na
Гравелисто-галечні відкладення 0,28-0,30
Круглозернисті піски 0,24-0,26

Продовження табл.5.4

Різнозерністі піски 0,20-0,24
Дрібнозерністі піски 0,18-0,22
Тонкозерністі піски 0,15-0,19
Пилуваті та глинисті піски 0,05-0,15
Супіски 0,08-0,10
Суглинки 0,05-0,08
Тріщунуваті породи (крейда, пісковик, вапняк) 0,04-0,07

 

У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

Величина збитку (З ПВ) унаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами розраховується за формулою 5.17:

 

З ПВ = (5.17)

 

де - питома вага збитків, спричинених навколишньому середовищу, в частинах НМД, (табл.5.5);
  - розмір неоподаткованого мінімуму доходів;
  - об’єм забруднених підземних вод, м3;
  - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод6
    - для грунтових – 1,0;
    - для між пластових безнапірних – 1,3;
    - для між пластових напірних (артезіанських) – 1,6.

 

У розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів (З ПЛ) визначається за формулою 5.18:

 

З ПЛ = (5.18)

 

де - питома вага збитків, завданих навколишньому середовищу, в частинах НМД (табл.5.6);
  - маса нафтопродуктів, т.

 

Таблиця 5.5

Питомі величини збитків, завданих забрудненням підземних вод нафтопродуктами, у розрахунку на 1 куб. метр підземних вод

Регіон Питома величина екологічних збитків* Регіон Питома величина екологічних збитків*
Автономна Республіка Крим 0,0015 Львівська 0,0007
Області:   Миколаївська 0,0043
Вінницька 0,0024 Одеська 0,0047
Волинська 0,0009 Полтавська 0,0009
Дніпропетровська 0,0051 Рівненська 0,0006
Донецька 0,0027 Сумська 0,0007
Житомирська 0,0047 Тернопільська 0,0010
Закарпатська 0,0024 Харківська 0,0013
Запорізька 0,0036 Херсонська 0,0012
Івано-Франківська 0,0051 Хмельницька 0,0012
Київська 0,0006 Чернігівська 0,0003
Кіровоградська 0,0069 Чернівецька 0,0047
Луганська 0,0009    

Таблиця 5.6

Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами в розрахунку на 1 т забруднюючої речовини

Область Питома величина збитків* Область Питома величина збитків*
Вінницька 50,36 Львівська 16,03
Волинська 17,91 Миколаївська 90,39
Дніпропетровська 109,59 Одеська 103,12
Донецька 57,73 Полтавська 17,74
Житомирська 102,43 Рівненська 14,31
Закарпатська 51,77 Сумська 15,34
Запорізька 79,97 Тернопільська 21,77
Івано-Франківська 107,36 Харківська 26,91
Київська 11,057 Херсонська 24,43
Кіровоградська 142,46 Хмельницька 27,30
Луганська 31,84 Чернігівська 6,69
Автономна Республіка Крим 19,89 Чернівецька 100,89
    Черкаська 36,94

 

У разі, коли забруднювач уже відшкодував збитки, але не усунув наслідків забруднення і його ареол поширюється, може бути знову пред’явлено позов на відшкодування. При цьому величина збитків визначається також за формулами (5.11) та (5.12), однак замість членів Vз і M використовуються відповідно (Vзn - Vзn-1) і (Мn - Мn-1), де:

 

  Vзn - об’єм забруднених підземних вод на останній час;
  Vзn-1 - те ж з попередніх розрахунків;
  Мn - маса нафтопродуктів на останній час;
  Мn-1 - те ж з попередніх розрахунків.

 

Визначення величини збитків внаслідок забрудненя підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється введенням множника, який враховує екологічну небезпеку забруднюючої речовини (формула 5.19):

 

(5.19)

 

де ГДКі - величина гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу забруднюючої речовини.

 

Забруднення підземних вод, як правило, є наслідком забруднення поверхні землі та ґрунтів. Тому для визначення збитків від безпосереднього забруднення поверхні землі та ґрунтів тимчасово може бути використана формула 5.17.

В умовах повного насичення шару грунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути визначено за формулою 5.20:

 

(5.20)

 

де V - об’єм забруднюючих речовин, м3;
  F - площа забруднення, м2;
  h - глибина просочування, м;
  u - дефіцит насичення, в долях одиниці.

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 859; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. V. Робочий час і його використання
  2. Автоматичне вирівнювання ресурсів
  3. Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’ятників історії і культури
  4. Адміністративні правопорушення в галузі сільського господарства і ветеринарії
  5. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку
  6. Адміністративні правопорушення проти громадського порядку
  7. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність
  8. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
  9. Адміністративні правопорушення, що посягають на трудові права громадян і здоров’я населення
  10. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки та склад
  11. Алкоголізм і наркоманія як форми прояву адиктивної поведінки та порушення соціальних норм людського співжиття
  12. Аналіз використання коштів на оплату праці

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.044 сек.