Верховенство закону в системі нормативно-правових актів. Ознаки, які відрізняють його від індивідуально-правових та інтерпретаційно-правових актів

Конституція – основний закон держави

Конституція — основний закон громадянського суспільства і держави.

Перші акти конституційного типу були ухвалені в Англії, проте в ній відсутня конституція в звичайному розумінні цього слова: цілісний основний закон, який регулює як найважливіші сторони внутрішньої організації держави, суспільного устрою, так і права і свободи громадян. Якщо сучасна Велика Британія має некодифіковану конституцію, яку складають численні не пов'язані між собою акти, ухвалені з XIII по XX ст., то першою кодифікованою конституцією (що становить єдиний основний закон із внутрішньою структурою) можна назвати Конституцію США 1787 p., яка діє й сьогодні. В Європі першими писаними конституціями були конституції Польщі та Франції 1791 р.

Конституція України відповідно до її ст. 160 набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України — 28 липня 1996 р.

Юридичні ознаки (властивості) конституції як основного закону:

1. Конституція є актом найвищої юридичної сили (верховний акт). На її основі мають прийматися закони та інші нормативно-правові акти, а також укладатися та ратифікуватися міжнародні договори;

2. Конституція становить базу для поточного законодавства і формування правової системи держави. Поточне законодавство розвиває положення конституції. Як юридична база законодавства конституція — серцевина всього правового простору країни, виток формування її правової системи, орієнтир її вдосконалення. її верховенство в національній правовій системі полягає у визначенні взаємозв'язку і узгодженості напрямків розвитку правової культури, юридичної практики й інших ланок правової системи, стимулюванні гармонізації галузей права і систематизації законодавства;

3. Конституція містить норми прямої дії, які відповідають основним стандартам сучасного міжнародного права і не потребують будь-яких додаткових законів і постанов для їх застосування.

4. Конституційні норми мають вищий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, ніж суміщена дія конституційних і поточних норм;

5. Конституція має особливу процедуру ухвалення і зміни. Для Конституції України вона визначена в розділі XVIII (2/3 кваліфікованої більшості);

6. Конституція має складний дворівневий механізм власної реалізації: а) рівень реалізації конституції в цілому; б) рівень реалізації її конкретних норм.

Верховенство Закону – панування нормативного акту, прийнятого вищим законодавчим органом країни, над іншими підзаконними актами [64]. У цьому випадку Верховенство Закону розглядається як принцип законності, під яким розуміється відповідність підзаконних нормативних актів і актів правозастосування приписанням конституції й законам. Особливий аспект має принцип Верховенства Закону у федеративних державах, де він є вираженням державного суверенитету на всій території країни. ФЗ мають вищу силу по тимі питанням, які віднесені до виключного ведення федерації або спільному ведення. Ситуація, коли закони суб'єктів федерації суперечать загальфедеральним, може привести до «війни законів» - вкрай негативному й небажаному явищу, що підриває правові основи федерального державного устрою. Верховенство Закону можна розглядати і як формальний принцип правового держави (формальний тому, що в демократичній правовій державі закон повинен відповідати праву). У даному контексті Верховенство Закону означає обмеження держави правовим приписам, закріпленими у формі закона.

Порядок прийняття законів в Україні: законодавча ініціатива, підготовка, розгляд і обговорення проекту закону, прийняття закону, його обнародування і введення в дію

Загальні питання

Законодавча процедура складається з кількох стадій. Це вияв законодавчої ініціативи, обговорення законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення. Кожна з таких основних стадій поділяється, у свою чергу, на окремі етапи, стадії, серед яких розрізняють, зокрема щодо першої стадії: розробку проектів законів; внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок (документи законодавчої ініціативи); розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах Верховної Ради, тимчасових спеціальних комісіях; щодо другої і третьої стадій законодавчого процесу (розгляд законопроектів та прийняття законів) розрізняють розгляд законопроектів у трьох читаннях тощо. Заключна стадія законодавчого процесу включає процедуру підписання законів, опублікування, введення їх у дію тощо.

Дата добавления: 2014-11-29