Колірна модель Германа Еббінгауза

Концепція подвійної піраміди набула популярності на рубіжі віків, а німецький когнітивний психолог Герман Еббінгаус (1850-1909) спроектував на її основі свою систему кольорів. Він закруглив кінці й відхилив центральну площину. Таким чином сформувалось кольорове тіло, яке містило 4 первинних кольори: червоний, жовтий, зелений та блакитний й таким чином реалізувалася ідея Леонардо да Вінчі: що хроматичні кольори відрізняються яскравістю і можуть розрізнятися відокремлено. Квадратна основа подвійного тіла схилена таким чином, що кращі відтінки жовтого, відносно яскраві, знаходяться ближче до білого, а кращі градації блакитного, відносно темні, ближче до чорного. Еббінгаус закруглив кінці свого кольорового тіла тому, що перехід між кольорами не чітко визначений. Його система не передрікає сумішей кольорів; це чисто феноменологічно зорієнтоване зображення кольорів, в якому доповнюючі пари не розташовуються одне навпроти одного.

Вирішальним також став момент, коли світ фізиків не міг більше бути надто впевненим щодо природи світла. Біля 100 років після Юнга експерименти з інтерференцією світлових хвиль переконливо довели, що світло має природу хвилі, а точний аналіз взаємодії радіації та речовини відкрив можливе існування світлових часток. Альберт Ейнштейн був першим, хто на це вказав - й отримав Нобелівську премію по фізиці - але водночас він також зрозумів, що випав один з головних наріжних каменів фізики. Поки Ейнштейн говорив про дуальність світла, за термінологією експерименталістів стало зрозумілим, що властивості світла треба збагнути і як хвилі і як частки (так звані фотони) для того, щоб отримати їх графічне й загальне порозуміння.

Кольори формуються тільки після того, як світло взаємодіє з біологічною речовиною і ми вимушені дійти висновку, що ці самі фотони дозволяють сітківці передати певне відчуття кольору в мозок.

Дата добавления: 2014-11-29