Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальні положення методики розслідування злочинів




Загальні положення методики розслідування злочинів, пов’язаних із порушенням державного кордону

Криміналістична методика – це система наукових положень та розроблених на їх основі практичних рекомендацій, які забезпечують оптимальну організацію розслідування та запобігання окремих видів злочинів.

Методика розслідування може розглядатися в двох аспектах.

По-перше, це сам процес розслідування злочинів, як специфічна діяльність уповноважених законом органів та осіб, що здійснюється на підставі застосування засобів криміналістичної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів.

По-друге, це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розслідування та профілактики окремих видів злочинів.

Джерелами криміналістичної методики є:

а) норми кримінально-процесуального права;

б) слідча практика;

в) норми кримінального права;

г) положення інших наук;

д) положення інших розділів науки криміналістика.

Система криміналістичної методики складається:

із загальних положень – це засновані на законі та узагальненні на практиці вимоги та криміналістичні рекомендації, які слугують більш ефективному розслідуванню злочинів всіх видів
(дотримання законності, плановість розслідування, оперативність та швидкість розслідування, індивідуальність розслідування, взаємозв’язок слідчого з оперативним апаратом органів розслідування, активне використання спеціальних знань та технічних засобів, використання допомоги громадськості).

із окремих методик розслідування злочинів – це система положень та наукових рекомендацій, які визначають порядок діяльності слідчого під час розслідування окремого виду злочину.

Для кожного виду злочинів існують структурні схеми, алгоритми діяльності, які придатні до розслідування любого виду злочинів. Такі алго­ритми діяльності називають структурою окремої методики.

Окрема методика розслідування включає слідуючи елементи:

1) криміналістичну характеристику даного виду злочинів;

2) обставини, які необхідно встановити;

3) особливості початку кримінального провадження;

4) першочергові слідчі (розшукові) дії та інші початкові процесуальні заходи;

5) типові слідчі ситуації, типові версії та планування;

6) тактику окремих слідчих (розшукових) дій;

7) профілактичні дії слідчого.

Врахування перелічених елементів під час розслідування злочинів до­зволяє визначати напрямок розслідування та оптимізувати діяльність слідчо­го.

До основних завдань криміналістичної методики відносять:

1. Загальні завдання:

- сприяння цілеспрямованій активній боротьбі зі злочинністю в Україні;

- розробка науково-обґрунтованих методичних рекомендацій та проведення розслідування й запобігання окремим видам злочинам.

2. Спеціальні завдання:

- вивчення та узагальнення передового досвіду по розслідувані та запобіганню окремим видам злочинів;

- вивчення злочинів і злочинності з позиції криміналістики.

На сьогодення визначають основні принципи криміналістичної методики:

- забезпечення повної відповідності методичних рекомендацій вимогам закону;

- вивчення способів вчинення злочину та розробка на основі одержаних даних найефективнішім методів розслідування та запобігання злочинам;

- встановлення всіх обставин предмета доказування, повного переліку обставин, що підлягають доказуванню;

- рекомендації методики розслідування мають бути основані на вивченні та узагальненні практичного досвіду роботи слідчих органів;

- рекомендації методики розслідування мають сприяти найефективнішому проведенню слідчих (розшукових) дій, використанню оперативно-розшукових даних, допомоги спеціалістів та громадськості.

Криміналістична характеристика – це система відомостей про певні види злочину, ознаки суб’єкта злочину, його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Для розробки наукових рекомендацій щодо виявлення і розкриття злочинів, всебічного, повного і об’єктивного дослідження пов’язаних з ними обставин необхідно не тільки узагальнення оперативно-розшукового і слідчого досвіду, практики судового розгляду, а й глибоке комплексне дослідження самих злочинів певного виду, фактологічних та статистичних даних про них.

Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв'язки слідів, виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, апробованих слідчою тактикою. Такі дані складають основу для побудови системи типових версій, які використовуються при вирішені конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій.

У широкому, загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів як про систему, що містить сукупність криміналістично-значущих ознак.

Такий висновок будується на аналізі вже розроблених криміналістичних характеристик злочинів окремих видів, їх науковому узагальненні, що складає основу для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.

Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів розкривається в рекомендаціях з встановленням і застосування криміналістично-значущих множинностей ознак злочинів різного ступеня спільності, які характеризують:

- найширші множинності злочинів;

- групи злочинів;

- види злочинів;

- різновиди злочинів.

Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування по кримінальній справі. Саме тому структура криміналістичної характеристики будується на підставі системи обставин, які входять у предмет доказування (ст. 91 КПК).

Криміналістична характеристика злочинів може розглядатися як система, що складається з елементів:

а) особа злочинця, яка характеризується:

- фізичними, соціально-демографічними даними;

- категоріями посадових матеріально відповідальних осіб та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину;

- чинниками, що мали вплив на формування і здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;

б) способи готування та приховування злочину:

- пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштів та ін.;

- способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації);

- способи приховування злочину, маскування злочинних дій;

в) особа потерпілого:

- демографічні дані;

- відомості про спосіб життя;

- риси характеру;

- звички;

- стосунки;

- ознаки тощо.

г) предмет посягання:

грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створенні при їх виробництві за рахунок надлишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування;

д) обстановка вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки входять такі чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності, фактори поведінки людей у побуті і трудовій діяльності;

е) наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних злочином, виражені у: фізичній матеріальній шкоді, відображеній матеріальній обстановці злочину; моральній шкоді, заподіяній злочином.

 

Основи методики розслідування злочинів, пов’язаних із порушенням державного кордон у

Одним з характерним завданням сучасного етапу розвитку нашого суспільства є подальше удосконалення загальнонародної державності, становлення правопорядку. В своїй основі цей процес передбачає цілеспрямовану, поступову та рішучу боротьбу з правопорушеннями та злочинністю. Підвищення ефективності боротьби зі злочинністю є найважливішим загальнодержавним завданням, позитивне вирішення якого вимагає широкого комплексного підходу та більш напруженої праці з подальшого удосконалення способу нашого життя та будівництва демократичної правової держави.

Здійснення правоохоронними органами своїх основних функцій знаходиться у прямому взаємозв’язку з використанням у їх діяльності досягнень науково-технічного прогресу. Важливе значення у цьому відношенні належить науці криміналістики. Як і інші напрями теоретичних розробок у сфері юридичних наук, криміналістична наука призвана внести свій вклад у захист нашої державності та інтересів громадян.

Виникла необхідність масштабного аналізу та узагальнення тих новацій, які характеризують сучасний стан злочинності та умови боротьби з нею. Необхідність у такому узагальненні диктується вимогами оперативно-розшукової та слідчої практики.

Динамічність розвитку криміналістичної науки за минулий період часу вимагає зміни попередніх поглядів на ряд її вузлових проблем, відомої переоцінки існуючих та розробки нових концепцій та теорій.

У забезпеченні національної безпеки України важлива роль належить і ДПСУ. Умови її діяльності та витікаючі із цього завдання суттєво змінились на даному етапі розвитку України як незалежної суверенної держави. У зв’язку із цим певним чином змінився характер злочинів пов’язаних з порушенням державного кордону.

Обумовлено все це як соціально-економічними змінами у суспільстві, так і направленістю політики держави на розвиток міжнародного співробітництва, розширення контактів з іншими країнами. Наслідком цього являються не тільки позитивні зміни, але і використання їх злочинними елементами (збільшення контрабанди зброї, наркобізнес, торгівля людьми, зброєю, нелегальна міграція тощо). Звідси витікає необхідність удосконалення діяльності всіх служб і підрозділів, які здійснюють боротьбу із злочинами пов’язаними з порушенням державного кордону України. Одним із таких напрямів є удосконалення методик розслідування даних злочинів.

Анкетування практичних працівників ДПСУ показало, що найбільші труднощі, які виникають під час проведення розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон пов’язані з відсутністю комплексної методики розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України, яка б охоплювала усі без виключення аспекти цієї діяльності – на що вказало 95 % опитаних з цього приводу.

У зв’язку із криміналізацією незаконного переправлення осіб через державний кордон, збільшення кількості розслідуваних ДПС України кримінальних справ за вчинення злочину передбаченого ст. 332 Кримінального кодексу України з 56 у 2004 році до 89 у 2012 році, а також відсутністю комплексної криміналістичної методики розслідування даних злочинів вбачається за необхідне розроблення саме такої методики.

У криміналістичній науці розроблена структура окремих мето­дик розслідування злочинів, не є виключенням і методика розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон. Узагальнений варіант якої можна уяви­ти у вигляді, якого ми будемо притримуватись протягом вивчення наступних тем з даної навчальної дисципліни:

Структура методики розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон:

а) криміналістична характеристика злочину;

б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування;

в) слідчі версії, обставини, що підлягають встановленню;

ґ) організація і планування розслідування злочину;

д) початкові слідчі (розшукові) дії і інші процесуальні заходи;

е) особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій;

є) заходи криміналістичної профілактики злочину.

Крім цього потребує також потребує розроблення методика розслідування використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону, хоча структура даної методики аналогічна структурі методики розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1428; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.037 сек.