Приклад побудови завдань для модульної контрольної роботи

Полтавський університет економіки і торгівлі Проміжний модульний контроль з дисципліни «Міжнародне право» Варіант № 1 Теоретичне питання: 1. Співвідношення міжнародного і внутрішнього права. Тестові завдання 1. Норми міжнародного договору діють: а) на території всіх держав; б) на території держав-учасниць; в) поза територією держав-учасниць; г) іншим чином. 2. Парафування тексту міжнародного договору – це: а) встановлення його юридичної сили; б) встановлення його тотожності; в) остаточне закріплення його тексту; г) засіб вирішення можливих суперечностей. 3. Конвенція ООН про право міжнародних договорів 1969 р. діє стосовно: а) міжнародних договорів між Україною та іншими країнами-учасницями; б) міжнародних договорів між Україною і іншими суб’єктами міжнародного права; в) міжнародних договорів між міжнародними організаціями; г) інших міжнародних договорів 4. Багатосторонні міжнародні договори укладаються: а) англійською і німецькою мовами; б) французькою й англійською мовами; в) мовою учасників міжнародного договору г) за домовленістю сторін. 5. Денонсація міжнародного договору – це: а) його розірвання; б) визнання його недійсним; в) продовження його дії; г) відмова держави від договору. Затверджені на засіданні кафедри правознавства Протокол № ___від _______________________ Завідувач кафедрою_______________________

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Змістовий модуль 1. Загальна частина

1. Поняття, предмет і система міжнародного права.

2. Джерела міжнародного права.

3.Принципи міжнародного права.

4.Співвідношення міжнародного і внутрішнього права.

5. Поняття, основні риси і система міжнародних правовідносин.

6. Суб’єкти міжнародного права і міжнародних правовідносин.

7. Держава – основний суб’єкт міжнародних правовідносин.

8. Україна як суб’єкт міжнародного права і міжнародних правовідносин. Правонаступництво України.

9. Міжнародно-правові питання громадянства.

10. Об’єкти і зміст міжнародних правовідносин.

11. Поняття і види територій.

12. Юридична природа та склад державної території.

13. Міжнародно-правовий режим водних об’єктів.

14. Поняття і види територіальних спорів.

15. Правовий статус Арктики й Антарктики.

16. Поняття, структура і принципи міжнародної законності.

17. Сутність міжнародного правопорядку.

18. Загальні юридичні принципи міжнародного правопорядку.

19. Учасники міжнародного правопорядку.

20. Поняття і види міжнародних спорів.

21. Органи міжнародної юстиції.

22. Класифікація мирних засобів розв’язання міжнародних спорів, їхня характеристика. Рекомендації щодо мирного врегулювання міжнародних спорів.

23. Розв’язання міжнародних спорів у міжнародних організаціях.

24. Поняття, цілі та функції інституту міжнародно-правової відповідальності.

25. Суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.

26. Імплементація міжнародно-правової відповідальності.

27. Поняття, ознаки та види міжнародного правопорушення.

28. Контрзаходи і санкції в міжнародному праві.

29. Механізм застосування міжнародно-правової відповідальності.

30. Принцип міжнародної відповідальності.

31. Поняття, функції, принципи й джерела права міжнародних організацій.

32. Поняття, класифікація та роль міжнародних організацій.

33. Членство в міжнародних організаціях, порядок вступу й виходу з міжнародної організації.

34. Органи міжнародної організації, порядок їх формування, компетенція й діяльність.

35. Організація Об’єднаних Націй.

36. Регіональні міжнародні організації: створення, цілі, керівні органи.

37. Європейський Союз.

Змістовий модуль 2. Особлива частина

38. Право міжнародних договорів, його система та джерела.

39. Поняття міжнародного договору.

40. Суб’єкти права міжнародних договорів.

41. Укладення, умови чинності, реєстрація та публікування і припинення міжнародних договорів. Застереження до договорів.

42. Форма й структура договору. Мова договору.

43. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.

44. Система органів зовнішніх зносин.

45. Дипломатичне право.

46. Консульське право.

47. Торгові представництва.

48. Привілеї та імунітети представників держав при міжнародних організаціях.

49. Поняття права міжнародної безпеки.

50. Джерела права міжнародної безпеки.

51. Правове регулювання воєнної, екологічної, економічної та ядерної безпеки.

52. Поняття й види колективної безпеки.

53. Міжнародні організації з питань міжнародної безпеки.

54. Поняття роззброєння, його нормативні компоненти. Міжнародний контроль за роззброєнням.

55. Поняття й система міжнародного гуманітарного права.

56. Джерела міжнародного права захисту прав людини та основних свобод.

57. Класифікація прав людини.

58. Джерела і принципи права збройних конфліктів.

59. Правовий статус учасників збройних конфліктів.

60. Контроль за виконанням права збройних конфліктів.

61. Універсальна система міжнародного захисту прав людини та основних свобод.

62. Регіональні системи міжнародного захисту прав людини та основних свобод.

63. Основні інститути права збройних конфліктів.

64. Методи і засоби ведення воєнних дій.

65. Поняття, джерела й основні принципи МПНС.

66. Інституційний механізм МПНС.

67. Міжнародна відповідальність за завдання шкоди навколишньому середовищу.

68. Поняття, принципи та джерела міжнародного морського права.

69. Міжнародні морські організації.

70. Простори, що входять до складу території прибережної держави.

71. Прилегла зона, континентальний шельф, виключна економічна зона: поняття, правовий режим.

72. Правовий режим відкритого моря.

73. Міжнародні судноплавні протоки, канали і річки.

74. Поняття, джерела і система міжнародного кримінального права.

75. Інституційний механізм міжнародного кримінального права.

76. Загальна частина міжнародного кримінального права.

77. Особлива частина міжнародного кримінального права.

78. Міжнародне космічне право.

79. Міжнародне митне право.

80. Міжнародне повітряне право.

81. Міжнародне трудове право.

82. Міжнародне атомне право.

83. Міжнародне економічне право.

84. Міжнародне торговельне право.

85. Міжнародне фінансове право.

86. Міжнародне інвестиційне право.

87. Міжнародне податкове право.

88. Міжнародне транспортне право.

89. Міжнародно-правове регулювання співробітництва у промисловості та сільському господарстві.

90. Поняття, принципи та джерела міжнародного митного права.

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумкове оцінювання знань з дисципліни здійснюється у формі екзамену.

Завданнями екзамену є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язку між окремими розділами, здатності творчо використовувати накопичені знання, уміння сформулювати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни «Міжнародне право».

Умови допуску до екзамену. Кредитно-модульна система не передбачає обов’язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Студент може автоматично отримати оцінку за екзамен, яка визначається як середнє арифметичне від суми оцінок за модулі за винятком випадків, коли за виконання ПМР студент отримав оцінку «незадовільно». Студент, який при першому складанні ПМР одержав «незадовільно» за один з модулів дисципліни, має складати екзамен. До екзамену допускаються всі студенти, які виконали всі види робіт, що передбачені програмою курсу як обов’язкові складові. У випадку пропуску занять з поважних причин студент може відпрацювати матеріал теми на індивідуальному занятті згідно з встановленим графіком до початку екзаменаційної сесії. Якщо студент не з’явився на екзамен згідно з встановленим графіком, у відомості зазначається «не з’явився» та виставляється 0 балів. Студент, який з поважної причини не складав екзамен згідно з визначеним графіком, зобов’язаний надати відповідний документ і може скласти екзамен в інший день, призначений кафедрою правознавства.

Порядок складання екзамену. Екзамен проводиться в усній формі. На екзамен виносяться теоретичні питання, що передбачають знання вузлових питань програми курсу та вміння проектувати їх на вирішення типових практичних ситуацій. Під час складання екзамену студент не може користуватися додатковими матеріалами без дозволу викладача, у протилежному випадку він усувається від складання екзамену, у відомість виставляється 0 балів.

Підведення підсумку екзамену. Оцінка, одержана при складанні екзамену, заноситься у екзаменаційну відомість у визначеній шкалі та п’ятибальній шкалі у день складання. У випадку, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів). Під час складання екзамену студент не може одержати оцінку нижчу, ніж та, яку він має за результатами ПМК. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача та отримати обґрунтоване пояснення. У випадку незгоди з рішенням викладача студент може звернутись з письмовою апеляцією до завідувача кафедри в день оголошення результатів. Завідувач кафедри та викладач мають розглянути апеляцію у присутності студента в день її подання з урахуванням робочих нотаток студента під час екзамену й усної співбесіди з ним та прийняти остаточне рішення щодо оцінки студента. У результаті апеляції оцінка не може бути зменшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем, є остаточною.

Умови перескладання екзамену. Оцінка, отримана студентом під час екзамену, є остаточною. Студент має право один раз перескласти екзамен у випадку, коли загальна підсумкова оцінка з дисципліни становить 35–59 балів відповідно до встановленої шкали. У такому випадку екзамен має бути складений студентом у термін, визначений деканатом.

Оцінка рівня знань при складанні іспиту

Питання, що виносяться на екзамен, оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно). Екзаменаційний білет складається з чотирьох теоретичних питань, що потребують розгорнутої усної відповіді, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 8, 6, 0 балів. Система нарахування балів визначена наступним чином:

- 9-10 балів відповідають оцінці «відмінно» і виставляються, якщо відповідь студента є теоретично правильною, обґрунтованою, вичерпною; студент демонструє знання основної літератури та апелює до основних нормативно-правових актів, ознайомлений з додатковими інформаційними джерелами; викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки; наводить приклади вирішення типових практичних ситуацій у контексті тематичного теоретичного матеріалу.

- 7-8 балів відповідають оцінці «добре» і виставляються, якщо відповідь студента є загалом правильною; студент демонструє знання навчального матеріалу та основної літератури; викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки, але не наводить прикладів вирішення типових практичних ситуацій у контексті тематичного теоретичного матеріалу, припускається незначних помилок у формулюванні термінів, вирішенні практичних завдань.

- 5-6 балів відповідають оцінці «задовільно» і виставляються, якщо відповідь студента є фрагментарною або неповною; студент демонструє часткове знання навчального матеріалу, дає неповні відповіді, допускає грубі помилки при наведенні прикладів вирішення типових практичних ситуацій у контексті тематичного теоретичного матеріалу.

0 балів відповідають оцінці «незадовільно» і виставляються, якщо відповідь студента є неправильною або відсутня, або допущені грубі помилки, які свідчать, що студент не засвоїв навчальний матеріал, не вміє розв’язати елементарних практичних ситуацій.

Дата добавления: 2014-11-29