Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція № 13. Аксонометричні проекції




План лекції

1. Загальні відомості.

2. Ізометрична проекція.

3. Симетрична проекція.

4. Приклад побудови ізометричної проекції технічної деталі.

1. Загальні відомості. Ортогональне проектування дозволяє отримати плоскі зображення геометричного образу на відповідних площинах проекцій. Для того, щоб отримати уявлення про геометричні форми та розміри предмету або деталі, необхідно виконати комплексний аналіз всіх зображень креслення. Що є досить складною геометричною задачею.

Аксонометричні проекції дозволяють замість декількох плоских зображень отримати одне, об’ємне наочне.

Суть аксонометричного проектування полягає в тому, що геометричний образ відносять до системи ортогональних вісей, а потім разом з вісями проектують паралельно до заданого напряму S на аксонометричні площини проекцій (рис. 13.1).

А1/; А2/; Ах/ - вторинні проекції точки А

А/ - аксонометрична проекція точки А

Використовуючи аксонометричні проекції т. А, а також одну із її вторинних проекцій, завжди є можливість визначити положення точки А у просторі.

Відповідно до ГОСТ 2.317-68 широко використовують як косокутні, так і Рис. 13.1

прямокутні аксонометричні проекції.

Найбільш широко використовуються прямокутна ізометрія і диметрія.

2. Ізометрична проекція. Положення ізометричних осей на кресленні приведено на рис. 13.2.

Коефіцієнти спотворення лінійних розмірів:

Kx/=Ky/=Kz/=1.

Тобто всі лінійні розміри переносять з ортогонального креслення без змін.

Побудування ізометрії плоских геометричних фігур.

Рис. 13.2

Послідовність побудування:

1) геометричну фігуру заключають у систему ортогональних вісей;

2) будують аналогічні ізометричні вісі;

3) будують ізометричні проекції характерних точок (вершин фігури);

4) з’єднують точки прямими.

Приклад 1. Побудувати ізометричну проекцію трикутника АВС(рис. 13.3).

Рис. 13.3

Приклад 2. Побудувати ізометричну проекцію шестикутника (рис. 13.4).

 

 

Рис. 13.4

Ізометрична проекція кола – це еліпс, який на практиці замінюють 4-х центровим овалом. Для побудування якого необхідно визначити положення 4 центрів.

Приклад. Побудувати ізометричну проекцію кола на П1 (рис. 13.5).

О/1/12/=…=R

Через ці точки проводяться прямі, паралельні до вісей

R1=O12/

R2=O33/

 

3. Діметрична проекція. Положення діметричних вісей на кресленні приведено на рис 13.6. Рис. 13.5

Коефіцієнти лінійних розмірів:

Kx/=Kz/=1 Ky/=0.5

Тобто лінійні розміри по X, Z при перенесенні їх з ортогонального креслення на диметрію необхідно перенести без змін, а по Y – зменшити вдвічі.

Диметрична проекція плоских геометричних фігур. Рис. 13.6

Загальна методика побудування аналогічна до ізометричного побудування.

Приклад. Побудувати диметричну проекцію трикутника АВС (рис. 13.7).

РРис. 13.7

Диметрична проекція кола – це також 4-х центровий овал.

Для його побудування на П1, П2, П3 необхідно використовувати відповідну методику [6].

Приклад. Побудувати диметричну проекцію кола на П1 (рис. 13.8).

А/В/=1.06d

C/D/=0.35d

O/O1=O/O2=A/B/

O3B/=O4A/=

R1=O1D/

R2=O3B/

 

Рис. 13.8

4. Побудування ізометричної проекції технічної деталі. Побудування ізометричної проекції технічної деталі виконують використовуючи наступну послідовність:

1) деталь заключають у систему ортогональних вісей XYZ (рис. 13.9, а);

2) на вільному місці будують ізометричну систему X/Y/Z/;

3) виконують аналіз конструкції деталі, умовно поділяючи її на найпростіші геометричні форми;

4) будують ізометричну проекцію кожного елемента деталі;

5) виконують четвертний виріз деталі по вісям X/,Y/;

6) наносять штрихові лінії на виріз та виконують обводку креслення (рис. 13.9, б).

а) б)

Рис. 13.9

Контрольні питання.

1. Як будують аксонометричні проекції?

2. Яке взаємне положення мають ізометричні та діметричні вісі?

3. які коефіцієнти спотворення лінійних розмірів використовують в ізометрії та діметриії?

 

 

Лекція № 14. Проекції з числовими позначками (ПЧП)

План лекції

1. Загальні відомості.

2. Проекції прямої.

3. Взаємне положення двох прямих.

1. Загальні відомості. ПЧП – це ортогональні проекції геометричних образів на горизонтальну площину проекції, які супроводжуються числовими позначками (чп). ЧП вказують на відстань від геометричних образів до площини проекції в метрах. Відносно нульового рівня чп можуть бути як позитивні, так і негативні (рис. 14.1). Знак + на кресленні не приводять.

П – площина проекції. Рис. 14.1

Обов’язковим елементом ПЧП є лінійний масштаб (рис. 14.2).

Площина проекції має дві координати х, у. Координату z замінюють перпендикуляри які опускають з геометричних образів до перетину з площиною проекції.

Таким чином, ПЧП, як і ортогональне креслення, має три виміри по

Рис. 14.2

координатах х, у, z.

ПЧП, як метод проектування, широко використовують в картографії, геодезії, а також при складанні гірничих креслень(плани гірничих робіт, вертикальні розрізи,вертикальні проекції рудного Рис. 14.3 покладу).

2. Проекції прямої. В ПЧП прямої задають двома точками, аналогічно до ортогонального проектування, а потім визначають проекцію цієї прямої (рис. 14.3).

А3В7 – закладання прямої L

hB – числова позначка т. В

hA – числова позначка т. А

∆hAB=hB-hA – перевищення точки В над т. А.

Кут падіння прямої – кут нахилу АВ до площини проекції.

Нахил прямої: і=tgα=∆h/L

Величина, зворотна до нахилу – інтервал закладання прямої: lAB=1/i.

LAB – це величина закладання прямої, яка відповідає одному метрові перевищення.

Для того, щоб виконати градуювання прямої необхідно провести допоміжні графічні побудування. Існують наступні методи градуювання прямої.

1. З використанням допоміжної прямої

Приклад. Виконати градуювання та визначити інтервал закладання прямої АВ (рис. 14.4).

План рішення:

1) через А4 будують пряму l під довільним гострим кутом до АВ;

2) визначають різницю чп: 8-4=4;

3) на l відкладають 4 рівних довільних відрізків;

Рис. 14.4 4) з’єднуємо 4 В8;

5) паралельно до 4В8 з точок 1, 2, 3 будують прямі до перетину з АВ.

На отриманих точках позначають чп. Величина кожного відрізку і є lАВ.

2. Визначення інтервалу закладання прямої за допомогою палетки.

Палетка – це проградуйований трафарет прозорого паперу, який має відповідні шкали.

Найпростішим прикладом палетки є лінійка. Для визначення інтервалу закладання прямої необхідно:

1) виміряти загальну довжину закладання прямої;

2) визначити різницю числових позначок крайніх точок прямої;

3) загальну довжину закладання прямої поділити на різницю чп. В результаті отримаємо рішення задачі.

3. Градуювання прямої за допомогою графіку закладань прямої (рис. 14.5).

Приклад. Визначити інтервал закладання АВ, якщо відома чп т. А та нахил прямої і=2:3.

План рішення:

1) на вільному місці креслення будують дві взаємо-перпендикулярні шкали l, h; Рис. 14.5

2) використовуючи одиницю лінійного масштабу, виконують градуювання шкал;

3) будують координатну сітку;

4) використовуючи нахил і=2:3, будують графік прямої;

5) для визначення lАВ (інтервал закладання АВ) по шкалі h визначаємо точку, яка має ч.п. 1м;

6) з цієї точки проводимо допоміжну горизонтальну пряму до перетину з графіком прямої;

7) точку А проектуємо на шкалу l, на якій і визначають величину інтервалу закладання прямої;

8) використовуючи величину інтервалу закладання lАВ, виконують градуювання закладання прямої АВ (від точки А). Стрілка показує на напрям зменшення ч.п.;

В ПЧП положення прямої крім двох точок визначають наступними параметрами:

кутом падіння α та простирання β. Кут простирання β вимірюється на кресленні від північного напрямку вертикальної вісі по годинниковій стрілці до закладання прямої.

Приклад. Визначити кути падіння і простирання АВ (рис. 14.6).

План рішення:

1) виконують градуювання АВ

2) для визначення кута падіння α необхідно:

- через ч.п. 15побудувати перпендикуляр до АВ;

Рис. 14.6 - від точки 15 відкласти одиницю лінійного масштабу;

- т. С з’єднати з В16 та позначити кут α;

3) для визначення кута простирання β необхідно:

- через будь-яку точку закладання прямої побудувати вертикальну вісь та позначити північний напрямок;

- від північного напрямку по годинниковій стрілці до закладання прямої позначити кут β.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 2224; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.031 сек.