КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Характеристики джерел шуму
Джерела шуму характеризуються: Ø звуковою потужністю; Ø характеристикою напрямленості. Звуковою потужністю називається загальна кількість енергії, яка випромінюється джерелом за одиницю часу в оточуючий простір. При великих віддалях до точки вимірювання та при рівномірному розподілі енергії в різних напрямках маємо величину середньої інтенсивності звуку [ Вт/м2 ]. (5.9) При анізотропії розповсюдження шуму вводиться коефіцієнт – фактор направленості, який показує відношення інтенсивності звуку, що створюється напрямленим джерелом у даній точці до інтенсивності , яку розвинуло би в цій же точці не напрямлене джерело, яке має таку ж звукову потужність та випромінює звук рівномірно в атмосферу , (5.10) де – звуковий тиск, виміряний на певній віддалі від джерела, н/м2; – звуковий тиск, усереднений за всіма напрямами при тій же віддалі, н/м2. Тоді зв’язок між інтенсивністю та потужністю буде . (5.11) Характеристики напрямленості за звичай відображаються у вигляді залежності показника напрямленості ПН, який вимірюється в децибелах шумометром, від кута між вибраним напрямком на спостерігача та віссю джерела (див. рис. 5.2): . (5.12) Для того, щоби порівнювати шуми різноманітних машин один з іншим, а також проводити розрахунки рівнів звукового тиску в проектованих приміщеннях, необхідно знати об’єктивні характеристики шуму, який створює машина. Відзначимо, що довільна машина, яка встановлена у відкритому просторі, чи в тому або іншому закритому приміщенні, буде створювати різні рівні звукового тиску, хоча її звукова потужність й залишиться незмінною. Згідно ГОСТ 8.055–73 шумовими характеристиками, які вказуються в технічній документації до машини є:
Рівні звукової потужності шуму в октавних смугах частот з середньо геометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц; Характеристики направленості випромінювання шуму машиною. Рівні звукової потужності (дБ) встановлені за аналогією з рівнем інтенсивності звуку: , (5.13) де N – звукова потужність, Вт; N0 – порогова звукова потужність, рівна 10-12 Вт В практиці акустичних досліджень весь діапазон звукових частот від 20 до 20 000 Гц розбивають на октавні (тобто на 8) діапазони, середньогео-метричні частоти яких стандартизовані й складають вищевказаний перелік: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. При чому , а , (5.14) де f1 і f2 – відповідно нижня та верхня границі частот октавного діапазону. Крім цих двох вказаних вище характеристик, які є основними, додатковими шумовими характеристиками машин є октавні рівні звукового тиску на певній віддалі від машини та рівні звуку на віддалі 1 м від зовнішнього контуру машини. Встановлені наступні методи визначення шумових характеристик машин: · Метод вільного звукового поля – застосовується в заглушених камерах, в приміщеннях з великим поглинанням звуку чи у відкритому просторі; · Метод відбитого звукового поля – використовується в ревербераційних камерах чи гучних приміщеннях; · Метод зразкового джерела шуму – застосовується у звичайних приміщеннях, цехах та ревербераційних камерах; · Метод вимірювання шумових характеристик на віддалі 1 м від зовнішнього контуру машини – використовується у заглушених камерах, приміщеннях з великим звукопоглинанням, у відкритому просторі.
Рис. 5.3. Вимірювання шумових характеристик машин в заглушених камерах: 1 – машина; 2 – точки проміру; 3 – підвісна звукопоглинаюча підлога; 4 – звукопоглинаюче покриття; 5 – вимірювальна поверхня S
Найточнішими методами є перші два, а основним методом є перший.
Метод 1. Вільне звукове поле характерне тим, що на досить великій віддалі R від джерела, більшій за довжину звукової хвилі l та розмір джерела, звукові хвилі розповсюджуються так, що інтенсивність звуку зменшується пропорційно до квадрату віддалі від джерела: . , (5.15) де =1 м2. За даними вимірювання рівнів звукового тиску в точках проміру, будують також графіки показника напрямленості ПН для середньогеометричних частот кожного з октавних діапазонів. Метод 2. У тих випадках, коли не вимагається знання характеристик спрямованості випромінювання шуму, шумові характеристики визначають у відбитому звуковому полі. Таке поле характеризується постійним рівнем звукового тиску в різних точках приміщення, в якості яких за звичай використовують ревебраційні камери чи звичайні гучні приміщення. Ревебраційна камера являє собою приміщення об’ємом 60 – 100 м3 з непаралельними внутрішніми стінами (рис. 5.4), поверхня яких добре відбиває звук (коефіцієнт звукопоглинання не перевищує 0,05). Рис. 5.4. Вимірювання шумових характеристик машин в ревербераційній камері: 1 – джерело
Рівень звукової потужності джерела (дБ) , (5.16)
Метод 3. При цьому методі рівень звукової потужності машини визначається шляхом порівнювання шуму машини з шумом зразкового джерела, рівень звукової потужності якого відомий. Вимірявши середні рівні
. (5.17) Рис. 5.5. Вимірювання шумових характеристик машин в звичайних приміщеннях на віддалі 1 м від машини: 1– машина; 2– точки проміру , (5.18) де – середній рівень звукового тиску на вимірювальній поверхні ; S1= 1 м2, =(1/2 довжини машини + 1 м); =(1/2 ширини машини + 1 м; =(висота машини + 1 м).
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 557; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |