Скорочення

Схвалено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій

тау справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

для використання в навчально-виховному процесі

В. Н. Єлісєєв, С. М. Миронець, С. І. Осипенко, Ю. О. Півень,

заст. дир. Департаменту упр. рятувальних сил МНС України,

заст. дир. Ін-ту геохімії навколишнього середовища НА НУ та МИСУ,

проф. каф. заг. екології та безпеки життєдіяльності

ПЕРЕДМОВА
СКОРОЧЕННЯ
ВСТУП
Кроки історії - від місцевої протиповітряної оборони до цивільної оборони і далі до цивільного
захисту
Міжнародне право з питань захисту людей
1. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
1.1.1 Правова основа цивільного захисту
1.1.2 Принципи та завдання ЦЗ
1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання НС
1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у НС
1.2.2.2. Оцінка ризику
1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення НС
1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою
ліквідації НС
1.2.3.1. Негайне реагування
1.2.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС
1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЗАГРОЗИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ
2.1. Класифікація НС
2.1.1. Класифікація НС залежно від причин їх виникнення
2.1.2. Класифікація НС природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та
розмірів нанесеного збитку
2.2. Загрози виникнення НС
2.2.1. Природні загрози
2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах 2.2.1.4. Загрози медико-бюлопчного характеру	44 45
2.2.2. Техногенні загрози
2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
2.2.2.2. Загрози хімічної небезпеки
2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
2.2.2.4. Загрози гідродинамічної небезпеки
2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
2.2.2.6. Чинники небезпеки на об’єктах життєзабезпечення:
2.2.3. Транскордонні загрози
2.2.4. Соціально-політичні загрози
3. ЄДИНА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
3.1. Організаційна структура ЄДС ЦЗ
3.1.1. Органи управління ЄДСЦЗ
3.1.2. Сили і засоби ЄДС ЦЗ
3.2. Комісії з питань ТЄБ та НС
3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань ТЄБ та НС
3.2.2. Нормативно-правові документи об'єктової комісії з питань НС
4. ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
4.3. Укриття у захисних спорудах
4.3.1. Загальні питання
4.3.2. Сховища
4.3.3. Протирадіаційні укриття
4.3.4. Захисні споруди в районах розміщення атомних станцій
4.4. Евакуаційні заходи
4.4.1. Загальні положення з евакуації
4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
4.4.3. Планування евакуації населення (працівників^
4.4.4. Порядок проведення евакуації наведення (працівників)
4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
4.5. Інженерний захист територій
4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
4.6. Радіаційний захист
4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на АЕС
4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
4.6.3. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС
4.7. Хімічний захист
4.7.1. Характеристика НХР, які використовуються у промисловому виробництві України
4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та
адміністративно-територіальних одиниць.
4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна
цивільного захисту
4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження,
заміні й обліку спеціального майна
4.10. Спеціальна обробка ¹
4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильської АЕС
4.11. Біологічний захист
4.11.1. Біологічні засоби ураження
4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних
захворювань
4.12. Медичний захист
4 12 1 Основні захопи меличного захисту у HC
4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
4.13. Психологічний захист
4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при НС
4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації
негативних психічних станів серед населення
5. ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. УПРАВЛІННЯ
РИЗИКАМИ НС
5.1. Регулювання безпеки
5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
5.1.2. Декларування безпеки ОПН
5.1.3. Паспортизація та реєстрація ПНО
5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
5.2. Управління ризиками НС
6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ТА ДІЙ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
6.1. Основи планування заходів ЦЗ
6.1.1. Загальні питання
6.1.2. Організація та порядок планування
6.2. Основи управління заходами і діями сил ЦЗ у режимі НС
6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил ЦЗ
6.2.2. Система управління ЦЗ
6.2.3. Особливості організації управління у режимі НС
6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
6.3.1. Основні положення
6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у НС
6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в НС
6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в
надзвичайних умовах
6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах НС мирного та воєнного часу об'єктів економіки
6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах НС
мирного та воєнного часу.
6.4.2.5. Підготовка системи управління ЦЗ до функціонування в умовах мирного та
воєнного часу.
6.5. Ліквідація наслідків НС
6.5.1. Зміст та послідовність виконання РІНР
6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування
при виникненні НС
6.5.3. Заходи забезпечення РІНР
6.5.4. Заходи безпеки при виконанні РІНР
6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у НС
6.6.1. Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування
евакуйованих
6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері ЦЗ
6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації НС
6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання,
ліквідації НС та їх наслідків
7. ПІДГОТОВКА КЕРІВНИХ КАДРІВ ЦЗ ТА НАВЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ ДІЯМ
В УМОВАХ НС
7.1. Єдина система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і
фахівців у сфері ЦЗ та навчання населення діям в умовах НС
7.2. Формальна та неформальна освіта населення способам захисту в разі виникнення НС
7.2.1. Міжгалузева система підвищення кваліфікації (функціонального навчання) керівних
управлінських кадрів і фахівців для потреб центральних та місцевих органів влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на
підприємствах, в установах, організаціях та проживання
7.3.1. Навчально-практичні заходи з навчання населення за місцем роботи та проживання
7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
ДОДАТКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

На даний час ризик виникнення надзвичайних ситуацій на території України є високим. Зростає масштабність наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, що ставить проблему запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації або мінімізації їх наслідків як найбільш актуальну.

Найбільшу небезпеку в природній сфері становлять надзвичайні ситуації, зумовлені геофізичними чинниками: землетрусами, цунамі, паводками, зсувами, ураганами, лісовими пожежами, а в техногенній сфері - радіаційними і транспортними аваріями, а також аваріями, пов'язаними з викидами хімічно і біологічно небезпечних речовин, вибухами, пожежами, гідродинамічними аваріями та аваріями на системах комунально-енергетичного господарства.

Останніми роками зусиллями органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, МНС України, наукових установ розроблено і прийнято ряд законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сфері запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, накопичено значний досвід у проведенні заходів з попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

На сучасному етапі основною метою державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є забезпечення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства і держави в межах науково обгрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

З прийняттям Верховною Радою України Закону "Про правові засади цивільного захисту" визначені правові, економічні і організаційні засади реалізації державної політики у сфері цивільного захисту щодо забезпечення безпеки та захисту населення в Україні, економіки і національного надбання від негативних наслідків техногенних, природних, соціально-політичних та воєнних загроз.

У посібнику розглядаються основи цивільного захисту як комплекс організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, що здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності, а також добровільними рятувальними формуваннями з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків у мирний та воєнний час.

Посібник відповідає навчальній програмі підвищення кваліфікації у сфері цивільного захисту керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій.

Посібник написаний авторським колективом Інституту державного управління у сфері цивільного захисту Університету цивільного захисту України:

розділ 4 - Єлісєєвим В.Н., Миронцем CM., Півнем Ю.О., Плетньовим В.І.;

розділ 6 - Биковою О.В., Деревинським Д.М., Єлісєєвим В.Н., Півнем Ю.О.;

АКВ - автомобільні колони для перевезення вантажів

АКН - автомобільні колони для перевезення населення

АКТ - автомобільні колони для перевезення сільськогосподарських тварин

АРЗСП - аварійно-рятувальні загони спеціального призначення

АТО - адміністративно-територіальна одиниця

ЄДС ЦЗ - єдина державна система цивільного захисту

ЗМКЗ - зона можливого катастрофічного затоплення

ЗМХЗ - зона можливого хімічного забруднення

ЗСЦО (ЦЗ) - захисні споруди цивільної оборони (цивільного захисту)

ІТЗ ЦЗ (ЦО) - інженерно-технічні заходи цивільної оборони (цивільного захисту)

МКЧХ - Міжнародний комітет Червоного Хреста

НЦЗУ - начальник Цивільного захисту України

ОКНС - об'ектова комісія з надзвичайних ситуацій

РППЗ - рухомі пункти продовольчого забезпечення

ХАТО - хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця