Поняття психотерапії. її специфіка, мета та завдання

Тема 12. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОТЕРАПІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1. Поняття психотерапії. її специфіка, мета та завдання.

2. Загальна характеристика психологічних мо­делей психотерапії.

3. Групова психотерапія. Поняття психотера­певтичної групи.

Психотерапія посідає особливе місце серед різновидів профе­сійної допомоги особистості. Непростим є питання про профе­сійну приналежність психотерапії. У Радянському Союзі психо­терапія відносилась до медичних спеціалізацій. На Заході психотерапія традиційно була напрямом практичної психології. Таке подвійне розуміння діяльності психотерапевта зберігається і дотепер. Діяльність психотерапевта розглядають відповідно до двох його професійних ролей:

• фахівця-медика, який здійснює лікування пацієнта за допо­могою як психологічного впливу, так і за допомогою специфіч­них медичних засобів (медикаменти, гіпноз тощо) [46, 10];

• фахівця-психолога, покликаного допомагати особистості вижити у різноманітних життєвих і соціальних ситуаціях та оріє­нтованого на роботу з глибинними смисложиттєвими проблема­ми клієнта [34, 287]. У цьому випадку він користується лише психологічними засобами діяльності.

Звичайно, фахівець з практичної психології може здійснюва­ти психотерапію лише у другому сенсі цього поняття і не має права використовувати медичні засоби. Тому приймемо за вихі­дне наступне твердження. Психотерапія спрямована на гли­бинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприй­мання та передбачає створення умов для повноцінного станов­лення особистості [34].

Мета психотерапії — сприяння у становленні повноцінної осо­бистості, здатної займати активну і творчу позицію відносно себе та своєї життєдіяльності, справлятися із травмуючими ситуаціями і переживаннями, приймати рішення і продуктивно, нешаблонно та гідно діяти у відповідних соціально-культурних умовах.

Прийнято виділяти групову та індивідуальну психотерапію.

Індивідуальна психотерапія — це діалог між психотерапевтом і клієнтом з метою психологічної допомоги останньому.

У сучасній психологічній літературі склалося кілька підходів, які характеризують співвідношення між психологічним консуль­туванням і психотерапією:

1) психотерапія і психологічне консультування — це різні за змістом і завданнями види діяльності;

2) психотерапія і психологічне консультування тотожні, ма­ють ідентичні теоретичні і практичні основи, але відрізняються у деталях;

3) психологічне консультування має справу з міжособистісними проблемами, а психотерапевт — із внутрішньо особистісними.

О.Ф.Бондаренко стверджує, що основні відмінності психоло­гічного консультування від психотерапії виявляються щодо трак­тування людини як об'єкту впливу.

В процесі психотерапії люди змінюються разом із їхніми мо­делями світу.

Сьогодні відомо близько 100 різноманітних психотехнік пси­хотерапії. Всі вони не лише знаходять прихильників, але й дозво­ляють ефективно надавати психологічну допомогу.

Кожна з різновидів психотерапії спрямована на те, щоб допо­могти клієнтам успішніше діяти у світі.

Дата добавления: 2014-12-07