Самостійне вивчення. Тема: Договір доручення. Договір комісії

План

Лекція

Тема: Договір доручення. Договір комісії. Зберігання. Управління майном.

Питання для самоперевірки

1. Поняття та сфера застосування договору застосування договору доручення?

2. Сторони предмет та форм договору доручення?

3. Припинення договору доручення?

Література

1. Беляков М.М. Вексель как важнейшее платежное средство. — М., 1992.

2. Ефимова Л. Правовое регулирование аккредитива // Хозяйс-тво и право. — 2000. — №7. — С.25-39.

3. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. — К., 1998.

4. Иванов Д.Л. Вексель. — М., 1993.

5. Красько І. Договор факторинга // Предпринимательство, хо-зяйство и право. — 1996. — №6. — С.З.

6. Красько И.Е., Жушман В.П. Вексельное обращение. — Харь-ков, 1997.

7. Новоселова Л.А. Вексель в хозяйственном обороте. — М., 1998. - 116с.

8. Павлодский Е.А. Банковский кредит и способи его обеспече-ния. - М, 1994.

9. Подцерковний Л., Рябко Л. Правова природа договору банківського рахунку // Право України. — 1999. — №7. — С.46-49.

10. Понікар М.І. Кредитні відносини в сучасних умовах. Законодавство і практика // Вісник Вищого арбітражного суду України. — 1998. - №1. - С.179-182.

11. Рябко Л. О разграничении понятий "ссуда" и "кредит" //; Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. — №11. — С.43-45.

12. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: 2-е вид. — К., — 2003.

13. Скотар Н. Операции коммерческих банков с векселями // Право України. — 1999. — №1. — С.36.

14. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2003.

1. Договір зберігання та його характеристика.

2. Характеристика видів зберігання.

1. Поняття, форма і істотні умови договору управління майном.

2. Припинення договору управління майном.

3. Особливості управління цінними паперами.

1. Договір зберігання — це договір, за яким одна сторона (збері-гач) зобов'язана зберігати річ, передану їй другою стороною (пок-лажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.І ст.936 ЦК).

За договором зберігання, у якому зберігачем виступає особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві у майбутньому.

Роль договору зберігання у сфері підприємництва в Україні зросла у зв'язку з переходом до ринкової економіки.

Характеристики договору — звичайно, він є реальним, оскільки вважається укладеним у момент передачі речі на зберігання. Але він може бути і консенсуальним ЦК передбачає можливість укладення такого договору, якщо зберігач є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто професійним зберігачем. Отже, цей договір реальний, якщо він набирає чинності з моменту передання речі, і консенсуальний, якщо права і обов'язки сторін виникають з досягненням угоди.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно з ЦК договір зберігання вважається оплатним, якщо інше не встановлено договором або установчим документом юридичної особи. Безоплатним зазвичай є договір між громадянами. Коли ж зберігання становить зміст правоздатності зберігача, договір зберігання, як правило, має оплатний характер (наприклад, підпри-ємства-холодильники, камери схову транспортних підприємств, ломбарди).

Предметом договору зберігання може бути річ, яка має як індивідуально-визначені, так і родові ознаки.

Сторонами договору є зберігач (особа, яка надає послуги щодо зберігання) і поклажодавець (особа, яка передає майно на зберігання з метою забезпечення збереження і наступного повернення їй майна).

Договір зберігання є однією з підстав виникнення зобов'язань зберігання. Ці зобов'язання можуть виникнути також з інших під став (наприклад, з договору купівлі-продажу, перевезення тощо) Положення гл.66 ЦК застосовуються до зберігання, яке здійсню ється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Форма договору. Згідно зі ст.937 ЦК договір зберігання укладається у письмовій формі між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, фізичними особами між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання у майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, що передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує її прийняття на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Строк зберігання. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі. Якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажо-давцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк (ст.938 ЦК).

2. Спеціальні види зберігання:

1) зберігання речі у ломбарді — договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції. Ціна речі визначається за домовленістю сторін. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки;

2) зберігання цінностей у банку — банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Банк може бути уповноважений пок-лажодавцем на вчинення правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання. Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменною документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними;

3) зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту — камери схову загального користування, що перебува ють у віданні цих організацій та підприємств, зобов'язані прийма ти на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наяв ності у них проїзних документів. Збитки, завдані поклажодавцеві і внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення ви моги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої при переданні її на зберігання;

4) зберігання речей у гардеробі організації якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є остання. Вона незалежно від того: здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язана вжити усіх необхідних заходів до забезпечення схоронності речі. Ці положення застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, у закладах охорони здоров'я та інших закладах;

5) зберігання речей у готелі — готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам останнього або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання. Ці положення застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає;

6) зберігання речей, що є предметом спору дві або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть її передати третій особі, яка бере на себе обов'язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за рішенням суду або за погодженням усіх осіб, між якими є спір;

7) зберігання автотранспортних засобів за договором збері гання автотранспортних засобів у боксах та гаражах, на спеціаль них стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимо гою поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поши рюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гараж ним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено зако ном або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засо бу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном);

8) договір охорони — за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

1. Договір управління майном — це дшовір, за яким одна сторона (установник управління) передає іншій (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління ним в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) ст.1029 ЦК.

Форма договору залежить від його предмета. За загальним правилом, договір управління майном укладається у письмовій формі, а щодо нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Істотні умови договору: перелік майна, що передається в управління; розмір і форма плати за управління майном.

2. Підстави припинення договору управління:

1) загибель майна, переданого в управління;

2) заява однієї із сторін про припинення договору в зв'язку із закінченням його строку;

3) смерть фізичної особи-вигодонабувача, або ліквідація юридичної особи-вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;

4) відмова вигодонабувача від одержання вигоди за договором;

5) смерть управителя, визнання його недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності;

6) відмова управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;

7) відмова установника управління від договору з іншої причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором;

8) визнання фізичної особи установника управління банкрутом.

У випадку відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо ним не встановлений інший строк.

У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, передається установникові управління, якщо інше не встановлено договором (ст.1044 ЦК). Особливості управління цінними паперами передбачаються законом.

Дата добавления: 2014-11-29