Застосування гербіцидів при вирощуванні основних польових культур 1 страница

Комп’ютерна

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Список рекомендованої літератури

1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навчальний посібник: у 2-х кн. – Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка / За ред. С. Панчишина, П. Островерха. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – 723 с - електронний ресурс.

2. Башнянин Г. І. Політична економія / Г. І. Башнянин, Є. С. Шевчук та ін.: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ, 2004.

3. Вступ до економічної теорії: Курс лекцій / Ватаманюк З. Г., Панчишин С., Ватаманюк О., Пікулик О. – 2-ге вид. – Львів: Новий світ, 2005. – 408 с.

4. Економічна теорія: політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базидевича. – 3-тє вид., переробл. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004.

5. Макконнелл К. Р. Аналітична економія: макроекономіка / Макконнел К. Р., Брю С. Л. – Пер. з англ. С. Панчишина, О. Ватаманюка. – Львів: Просвіта, 1997.

6. Малиш Н.А. Макроекономіка: Навч. посіб. – 2-ге видання. - К.: МАУП. - 2004. – 184 с.- електронний ресурс

7. Манків Г. Макроекономіка: Підручник / Грегорі Манків. – К.: Основи, 2000.

8. Мочерний С. В. Політекономія: Підручник / С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 390 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

9. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. посібн. / С. В. Мочерний, Я. С. Мочерна. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 684 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

10. Основи економічної теорії: Навч. посібн. / За ред. Ж. В. Поплавської. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2006.

11. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А. А., Палюха М. С. – Тернопіль, 2002. – 304 с. – [Електронний ресурс].

12. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. – 5-те вид., випр. – К.: Знання, 2004.

13. Петруня Ю. Е. Основы экономической теории: Учеб. пособие / А. А. Задоя, Ю. Е. Петруня. – 4-е изд., перераб. и доп. – К.: Знання, 2008. - 420 с.

14. Савченко А. Г. Макроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ. — 1999. — 120 с.- електронний ресурс

15. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. — К.: КНЕУ, 2005. — 441 с. – електронний ресурс

16. Туган-Барановський М. І. “Основи політичної економії” / М. І. Туган-Барановський. – Наук. ред. С. М. Злупко. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003.

методичні вказівки до вивчення дисципліни

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

напрямів підготовки 6.030503 “Міжнародна економіка”,

6.030507 “Маркетинг”,

6.030508 “Фінанси і кредит”,

6.030509 “Облік і аудит”

денної та заочної форм навчання

та для студентів спеціальності 5.050111 “Бухгалтерський облік”

(освітньо-кваліфікаційний рівень – молодший спеціаліст)

Укладачі: к.е.н., доц. Козяк В.Д., к.е.н., ст. викл. Пирч М.І., к.е.н., доц. Саніна О.Р., асист. Грабельська О.В., асист. Спідчук А.М.

Рецензенти: к.е.н., доц. Лех Г.А.

к.е.н. Щерба Х.І

верстка: Пирч М.І, Ошустович М.

Ефективність застосування гербіцидів для боротьби з бур’янами залежить від цілого ряду факторів і зокрема від грунтово-кліматичних умов, вміння поєднувати агротехнічні заходи боротьби з хімічними, фази росту і розвитку сільськогосподарських культур і бур’янів, форми препаратів, способів і техніки їх внесення та багато інших. Однак існують певні строки застосування гербіцидів при вирощуванні польових культур які в основному залежать від біологічних особливостей культурних рослин і бур’янів.

1. Озима пшениця. Перший строк застосування гербіцидів – восени, у фазі кущення і утворення 2^х - 3^х справжніх пагонів. Другій строк – весною у фазі кущення до виходу в трубку.

В ці строки можна використовувати такі гербіциди: Агрітокс, 50% в.р., 1-1,5 кг/га або Аркан, 75% в.р, 20 г/га, або Базагран, 48% в.р., 2-4 кг/га, або Гранстар, 75% в.г., 20-25 г/га, або Гроділ ультра в.г., 15-20 г/га, або Діален, Діконур, Ковбой, Крос та інші.

Третій строк – за 2 тижні до збирання. Раундап, 48 % в.р., 3-4 л/га або Ураган, або Баста, 14% в.р. Застосовуються для прив’явлення бур’янів.

На добре розвинутих посівах озимого жита гербіциди застосовувати недоцільно. Але якщо виникає потреба, то застосовують ті гербіциди що і на посівах пшениці озимої, і в тіж строки.

2. Яра пшениця, ячмінь, овес. Гербіциди застосовувують в один строк – весною, у фазі кущення до виходу в трубку.

Можна застосовувати всі ті гербіциди, що й на посівах озимої пшениці. Для боротьби з осотами рекомендується застосовувати гербіцид Лонтрел –300.

При підсіві під ярі зернові культури конюшини гербіциди застосовують у фазі кущення цих культур до виходу в трубку і коли у конюшини з’являється перший трійчастий листок.

Цю особливість враховують і на посівах озимої пшениці, коли під неї підсівають конюшину чи інші багаторічні бобові трави.

3. Просо. На посівах цієї культури рекомендується застосовувати гербіциди у фазі кущення до трубкування: Агрітокс 0,7-1,5 кг/га або Луварам 50% в.р.к. – 1,2-1,6 або Базагран у фазі трьох листків, або Лонтрел проти багаторічних коренепаросткових бур’янів (осоти).

4. Горох. Залежно від виду бур’янів гербіциди на посівах гороху застосовують у різні періоди. До сходів гороху посів обприскують Гезагардом 50%, 1 кг/га проти малорічних одно і двосім’ядольних бур’янів.

У фазі 3 – 6 листків у гороху посіви обприскують Базаграном або Півотом, або Фюзіладом – супер (проти малорічних і багаторічних односім’ядольних бур’янів).

5. Цукрові буряки. Гербіциди застосовують в основному у 3 строки. Перший строк – після збирання попередника (в основному озимої пшениці) поле обприскують (до обробітку ґрунту) гербіцидом Раундап в дозі 3-4 л/га при висоті рослин пирію 13-15 см.

Другий строк - весною, під передпосівну культивацію: Дуал, 96% к.е., 1-1,6 кг/га або пірамін-турбо, 5-7 кг/га, або флірт, 2,5 кг/га, або фронтьер, 90% к.е., 1-1,4 кг/га.

Третій строк (основний) у фазі першої - другої пари справжніх листків у буряків посів обприскують баковою сумішшю проти дводольних і злакових бур’янів: Бетанал-прогрес ОФ, 1,0 кг/га + Фюзілад супер, 1 – 1,5 кг/га або інші проти злакові гербіциди (Зелек-супер, 0,5-1 кг/га або Фуроре-супер, 75% м.в.е., 2,8-3 кг/га або Центурін, 25% к.е. та інші).

6. Кукурудза. Перший строк внесення гербіцидів – під передпосівну культивацію: Аденіт, 88% к.е., 2-3 кг/га або Прімекстра-голд, 72% к.е., або Дуал-голд, 96% к.е., 1-1,3 кг/га, або Гвардіан, 79% к.е., 2,4-3,5 кг/га.

Другий строк – у фазі 3-5 листків у кукурудзи: 2,4-Д- амінна сіль або Лонтрел – 300, або Базагран, або Бромотрил, або Діален, або Фронтьер, 90% к.е., 1,1-1,7 кг/га, або Тітус, 25% в.г., 40-50г/га.

7. Картопля. Перший строк – восени, після збирання попередника – Раундап, при висоті пирію –13-15 см. Другий строк – весною до появи сходів картоплі коли бур’яни досягнуть висоти 10-15 см застосовують гербіциди Тарга або Буран, 36% в.р., 2,0 кг/га або 2М-4Х (дикотекс), або Агрітокс, або Гезагард, 50% з.п., або Зенкор, 70% з.п., 0,7-1,5 кг/га.

Третій строк за 10 днів до збирання картоплі – Фюзілад-супер, 1-2 кг/га.

8. Льон-довгунець. Перший строк – восени, після збирання попередника до обробітку ґрунту вносять Раундап при висоті рослин пирію 13-15 см. Другий строк – весною під передпосівну культивацію – Трефлан, 46% к.е., 2-3 кг/га. Третій строк у фазі “ялинки” – Базагран–хіт, 3 кг/га або Селект, 12%, 0,4-0,8 кг/га, або Льонок, 85% в.г., 8-10г/га, або Тарга-супер, 2-3 л/га, або Фюзілад-супер, 1-2 л/га, або Центуріон, 0,2-0,4 кг/га.

Гербіциди недоцільно застосовувати на посівах кормових культур: багаторічні трави, вико-вівсяної та інших сумішок на сіно і зелений корм, кукурудза на зелений корм, кормового люпину на зелений корм і сило та інші.

При вирощуванні багаторічних трав на насіння для боротьби з повитицями застосовують Раундап через 7-10 днів після першого укосу на зелений корм чи сіно, а другій укіс (уже очищений від повитиць) використовують на насіння. Для боротьби з одно- та багаторічними злаковими бур’янами посіви конюшини та люцерни обробляють гербіцидом Поаст, 2-3 кг/га при висоті рослин культури 10-15 см.

На полях чистого, чорного і раннього парів бур’яни знищують за допомогою гербіцидів суцільної дії: Ураган або Глісол, Гліфос, Раундап, Буран, Гліфосат, Гліфоган та інших.

Таблиця 14

6.2. Розробка системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами в освоєній польовій сівозміні №

Сільськогосподар-ські культури за схемою чергування в сівозміні	Назва агроприйомів (основний обробіток ґрунту, передпосівний догляд за посівами)	Строки, глибина та інші вимоги до якості обробітків, знаряддя	Застосування гербіцидів (строки, види гербіцидів, доза, машини)
Восени	Весною	Під час догляду за посівами
Поле І. основні види бур’янів_______________________________________________________________________________ Крутизна схилу ______________________________Ступінь змитості______________________________________________
(і так далі відповідно схеми чергування культур в сівозміні)

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ҐРУНТООБРОБНИМИ ЗНАРЯДДЯМИ ТА МАШИНАМИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГЕРБІЦИДІВ

У цьому розділі коротко висвітлюються заходи щодо охорони праці і техніки безпеки при роботі з плугами, культиваторами, боронами, катками та іншими ґрунтообробними знаряддями в напрямку застосування захисних пристосувань в місцях з’єднань окремих знарядь між собою та з трактором, а також пристосувань для обслуговуючого персоналу тощо.

Правила безпеки людей при використанні гербіцидів повинні передбачати: умови зберігання гербіцидів, відбір та інструктаж працівників, наявність спецодягу і обладнання, методи підготовки гербіцидів до внесення, способи внесення, методи знезараження тари, різних ємкостей та машин. На всіх етапах зберігання та використання гербіцидів повинні бути спецаптечки з відповідним набором ліків та інших матеріалів, а також інструкції для надання першої допомоги в разі ураження окремих органів чи загального отруєння організму працівників.

Санітарно-гігієнічні правила і техніка безпеки під час зберігання та застосування гербіцидів

Фітофармакологічні речовини можуть проникати в організм людини різними шляхами: через пошкоджену шкіру, дихальні органи і травний канал. Отруєння може розвиватися після одноразового контакту з фіто-фармакологічними препаратами (гостре отруєння), а також після повторної дії малих доз цих речовин (хронічне отруєння). Як правило, гострі отруєння спричинюються високотоксичними сполуками.

Хронічне отруєння розвивається звичайно непомітно і на ранніх стадіях важко розпізнається. Початкові ознаки хронічного отруєння здебільшого неспецифічні, подібні до ознак різних захворювань: головний біль, запаморочення, погіршення апетиту, швидка втома тощо. Хронічні отруєння трапляються значно частіше, ніж гострі, і запобігання їх є важливим завданням. Деякі речовини потроху нагромаджуються в організмі, і тільки через кілька місяців і навіть років може проявитись їх шкідливий вплив.

Чимало фітофармакологічних препаратів мають властивість діяти, подразнюючи місцево, потрапляючи на шкіру та слизові оболонки очей, носа, рота, гортані. В деяких випадках відмічається печія, свербіж шкіри, почервоніння, іноді набряки або сип, а також запалення слизової оболонки очей (кон'юнктивіт), що супроводжується сльозотечею, болями, почервонінням. При подразненні носоглотки з'являється кашель, чхання, утруднення при ковтанні тощо.

Показниками міри токсичності фітофармакологічних препаратів, тобто міри їх небезпечності при роботі, є розміри їх порогових, токсичних і смертельних доз (СД), особливості їх токсичної дії, ступінь кумуляції.

Регламенти застосування гербіцидів. У зв'язку з токсичністю фітофармакологічних засобів для людини, здатністю їх зберігатись в навколишньому середовищі, нагромаджуватись в сільськогосподарській продукції, існує потреба встановлення суворих науково обґрунтованих рекомендацій, нормативів, обмежень (регламентів) для кожного препарату, які забезпечували б ефективне та безпечне їх застосування. Державна міжвідомча комісія України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив (Укрдержхімкомісія) при Кабінеті Міністрів України щороку затверджує "Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні". Тому при застосуванні фітофармакологічних засобів у виробництві необхідно керуватись переліком препаратів, затвердженим на поточний рік, де враховані зміни в переліку препаратів, зазначені норми їх витрат, обмеження у їх застосуванні на окремих культурах тощо. До списку щороку заносяться нові, як правило, більш ефективні і менш токсичні препарати, що пройшли широке випробування у виробництві. З списку виключаються або обмежуються у використанні більш токсичні, здатні нагромаджуватись і ті, що загрожують віддаленими негативними наслідками.

З метою охорони здоров'я населення встановлені гігієнічні нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) гербіцидів у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі (мг/м³), у воді відкритих водойм (мг/л), у ґрунті (мг/кг). Ці нормативи координуються Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).

Для продуктів харчування та фуражу встановлені мінімально допустимі рівні (МДР) у міліграмах активної речовини на 1 кг. На основі цих показників визначається "період очікування" або строк останнього обробітку до збирання врожаю - період, після якого гербіцид залишається в кількості, що не перевищує допустимі рівні, або повністю руйнується. Залежно від токсико-гігієнічних властивостей, стійкості препарату, оброблюваного об'єкта та ґрунтово-кліматичних умов період очікування становить від 2-20 днів до 1-2 місяців.

У разі необхідності застосування стійких гербіцидів у більш пізні строки або на культурах, де вони можуть нагромаджуватись, встановлюються регламенти на використання одержаної продукції.

З метою запобігання можливого отруєння людей при проведенні сільськогосподарських робіт на культурах, оброблених гербіцидами, встановлюються строки виходу людей на поля або ділянки і регламентуються умови проведення цих робіт. Строки виходу і регламенти робіт залежать від стійкості гербіцидів, шкірно-резорбційної токсичності, температури повітря, характеру рослинності на полі тощо.

Головною умовою забезпечення безпеки людей, тварин і охорони навколишнього середовища від забруднення гербіцидами є суворе дотримання "Інструкції з техніки безпеки при зберіганні та використанні пестицидів", а також методичних вказівок щодо застосування окремих препаратів.

Загальні заходи безпеки під час роботи з гербіцидами. Всі роботи, пов'язані з використанням фітофармакологічних засобів, виконуються під керівництвом спеціаліста із захисту рослин вищої або середньої кваліфікації. Відповідальність за охорону праці та техніку безпеки покладається на керівників господарств. Безпосередні організатори робіт із захисту рослин підбираються з осіб, що мають досвід робіт і спеціальну освіту або курсову підготовку.

Щороку перед початком робіт із захисту рослин всі особи, що зайняті в них, проходять інструктаж про заходи безпеки при роботах з гербіцидами та обов'язковий медичний огляд.

До роботи з гербіцидами не допускаються діти і підлітки до 18 років, вагітні жінки та матері-годувальниці, особи з різними хронічними хворобами. Крім того, до приготування робочих сумішей, протруювання насіння та фумігації не допускаються чоловіки та жінки, старші, відповідно, 55 і 50 років. Загальна тривалість робочого дня при роботах з сильнодіючими препаратами - 4 год, високотоксичними - 6 год.

Організація, відповідальна за проведення робіт, забезпечує всіх працюючих індивідуальними засобами захисту, аптечками та спец-харчуванням (молоком).

Необхідність хімічної обробки посівів або насаджень встановлюється на основі обстежень при наявності чи загрозі появи порогової чисельності шкідників або потенційної загрози масового ураження хворобами. При застосуванні гербіцидів необхідно суворо дотримуватися строків останніх обробок, які зазначені в "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання е Україні", і відповідних регламентів.

Авіаційні та аерозольні роботи із захисту рослин забороняється проводити ближче ніж за 1000 м від населених пунктів, тваринницьких приміщень, пташників, джерел водопостачання і ближче, ніж 2 км від рибогосподарських водойм.

Завчасно перед початком проведення хімічних обробок все довколишнє населення і власники пасік оповіщаються про місця, характер і строки застосування гербіцидів, про препарати, що для цього використовуватимуться.

Вихід людей на оброблені фітофармакологічними засобами площі для проведення сільськогосподарських робіт дозволяється відповідно до регламентів для кожного препарату, але не раніше ніж через 3-5 діб, а під час сухої спекотної погоди і при наявності високої, погано провітрюваної рослинності – не раніше ніж через два тижні.

Випасання худоби на оброблених ділянках і в радіусі 300 м від них дозволяється через 25 днів після обробки.

Засоби індивідуального захисту осіб, що працюють з гербіцидами. Для захисту організму від потрапляння гербіцидів через шкіру, органи дихання і слизові оболонки всі особи, що працюють з хімічними речовинами, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту відповідно до "Типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань" і "Рекомендацій по захисту органів дихання".

За кожним працівником на весь період робіт закріплюється комплект індивідуальних засобів захисту (спецодяг, спецвзуття, захисні окуляри, рукавиці, респіратор, протигаз та ін.) відповідного розміру, що зберігаються в спеціальному сухому і чистому приміщенні в окремих шафах. Повну відповідальність за це несе адміністрація підприємств і організацій-роботодавців.

Для захисту організму від потрапляння гербіцидів через дихальні шляхи необхідно використовувати протипилові, протигазові (універсальні) респіратори і протигази. Протипилові респіратори застосовуються під час роботи з гербіцидами, леткість яких не дуже висока при звичайних температурах (фундазол, байлетон, хлорокис міді, авіксил та ін.). Найбільш поширеними респіраторами цієї категорії є "Лепесток", У-2К, Ф-62Ш, Астра 2. Вони захищають органи дихання від газів і парів отруйних речовин.

Протигазові респіратори використовують під час роботи з високотоксичними леткими сполуками. Найбільш поширеним є респіратор РПГ-67 з відповідними патронами. Патрон марки А захищає від парів фосфор-та хлорорганічних гербіцидів протягом 10 робочих змін; В - від кислих газів (сірчаного, сірководню, хлор- та фосфорорганічних гербіцидів протягом 5-7 робочих змін; Г - від парів ртуті не більше ніж 30 год; КД -від сірководню та аміаку до п'яти робочих змін. Універсальний респіратор РУ-60М, у патронах якого поряд з поглиначем є й аерозольні фільтри, що захищають від отруйних речовин, які знаходяться в повітрі у вигляді парів, диму, пилу і туману.

Протигазові респіратори використовують при концентрації в повітрі отруйних речовин не вище 10-15 ГДК. При концентраціях отруйних речовин, що перевищують цей показник, та під час роботи з високо-отруйними речовинами обов'язково використовують промислові протигази з коробками відповідних марок. Коробка марки А (коричнева)використовується при фумігації приміщень, В (жовта) захищає від хлор-та фосфорорганічних, ціанистих препаратів, Г (чорна і жовта) - від парів ртуті та фосфорорганічних сполук, КД (сіра) - від гербіцидів, що виділяють сірководень і аміак, Е (чорна) — від гербіцидів, що виділяють миш'яковистий та фосфористий водень.

Щодня після закінчення роботи респіратори і протигази очищують і миють їх забруднені лицьові частини знезаражуючим розчином (25 г мила і 5 г соди на 1 л води) або в розчині ДІАС (100 г ДІАС на 10 л води) з наступним промиванням водою і сушінням при кімнатній температурі. Після цього знезаражену поверхню дезінфікують спиртом або 0,5%-м розчином марганцевокислого калію.

Індивідуальний захист від потрапляння гербіцидів крізь шкіру, слизові оболонки здійснюється з допомогою спецодягу, спецвзуття, рукавичок, рукавиць і захисних окулярів. При роботах з пилоподібними речовинами слід використовувати спецодяг, виготовлений з щільної тканини з гладенькою поверхнею (молескінової), при обприскуванні - спецодяг з кислотозахисним просоченням, при фумігації - комбінезони з плівковим поліхлорвініловим покриттям.

Для захисту рук від концентратів емульсій, паст, розчинів та інших рідких форм гербіцидів використовують спеціальні гумові рукавички, від пилоподібних гербіцидів - рукавиці бавовняні з плівковим покриттям і кислотозахисним просоченням - KP. Категорично заборонено використання медичних гумових рукавичок.

Для захисту ніг під час роботи з пилоподібними препаратами використовують брезентові бахили або гумові чоботи, при обприскуванні - тільки гумові чоботи.

Очі захищають з допомогою захисних окулярів ПО-2, ПО-3, ЗПЗ-84 і ЗПІ-90.

Правила особистої гігієни під час роботи з гербіцидами. Для захисту людини від проникнення в її організм отруйних речовин і зниження їх токсичної дії велике значення має створення необхідних санітарно-гігієнічних умов на робочому місці і правильна організація праці.

Інтенсивність надходження отруйних речовин в організм посилюється при великих фізичних навантаженнях, підвищенні температури повітря, посиленому потовиділенні тощо. Тому під час роботи з гербіцидами важливо організувати раціональний режим праці і відпочинку працівників, створити належні санітарно-гігієнічні умови на робочому місці. Важливим фактором, що визначає опірність організму до отруйних речовин, є харчування. Виснажені люди, як правило, більше піддаються шкідливій дії гербіцидів.

Перед роботою з гербіцидами необхідне вживання їжі. Бажано, щоб вона була повноцінною за складом і містила продукти з обволікуючими властивостями (крохмаль, желатин), які зменшують подразнюючу дію хімічних сполук. Не рекомендується вживати надто солону їжу (оселедці, солоні овочі), яка затримує рідину в організмі, а разом з нею й отруйні речовини. Небажано вживати жири, бо вони сприяють всмоктуванню отруйних речовин в організмі. Молоко і молочні продукти дуже корисні, але їх забороняється вживати під час роботи з препаратами групи міді. Під час роботи з гербіцидами не можна палити, бо це посилює надходження отруйних речовин в організм. Категорично забороняється під час роботи або безпосередньо перед нею вживати алкогольні напої, бо дія отруйних речовин при цьому посилюється в десятки разів.

На робочих місцях забороняється приймати їжу. Це можна робити тільки в спеціально відведених місцях на відстані не менше 200 м від місця роботи з навітряного боку. Перед прийманням їжі треба ретельно вимити руки, прополоскати рот. Після роботи необхідно прийняти душ.

Перша допомога під час отруєння гербіцидами. У разі появи ознак отруєння в осіб, що працюють з гербіцидами, необхідно надати їм першу допомогу, а потім негайно відправити в найближчу медичну установу. В місцях роботи з гербіцидами повинна бути аптечка з медикаментами.

Першу допомогу потерпілому надають самі працюючі. Насамперед його потрібно вивести на свіже повітря, щоб припинити надходження отрути через дихальні шляхи. В разі надходження отрути крізь шкіру необхідно змити її струменем води і ретельно протерти ватним тампоном. При потраплянні гербіциду в очі їх добре промивають водою або 2%-м розчином питної соди.

Якщо гербіцид потрапив у травний канал, потерпілому треба дати випити декілька склянок теплої води або слабкого розчину марганцевокислого калію, щоб спричинити блювання, після чого дати випити півсклянки води з двома-трьома ложками активованого вугілля. Потім дати випити проносне (20 г гіркої солі на півсклянки води).

При послабленні дихання потерпілому треба дати понюхати нашатирний спирт, а в разі його припинення - негайно почати проведення штучного дихання. При наявності судом необхідно усунути будь-які подразнення, надати потерпілому спокій. При наявності шкірних кровотеч - прикладати тампони, змочені перекисом водню, при носових кровотечах -покласти потерпілого так, щоб голова була відкинута назад, і прикладати холодні компреси на перенісся і потилицю, а на ніс - тампони, зволожені перекисом водню.

У всіх випадках отруєння (навіть легкого) необхідно якомога швидше звернутись до лікаря або фельдшера за кваліфікованою допомогою.

Основні вимоги і техніка безпеки під час роботи з технічними засобами, які використовуються для застосування гербіцидів. Перед початком сезону робіт всі нові або відремонтовані машини для застосування гербіцидів, що надійшли в господарство, мають бути перевірені на готовність і надійність у роботі.

Машини, які не забезпечують безпечну працю (без захисту на механізмах що обертаються, з розладнаним гальмуючим пристроєм і т.ін.) і не відповідають "Єдиним вимогам безпеки до сільськогосподарських машин", до експлуатації не допускаються.

Тому обов'язково треба перевірити правильність складання вузлів машини або обладнання, відрегулювати робочі органи для одержання необхідного факела розпилювання та пилової хвилі, випробувати машину в робочому стані при заповненні обприскувачів водою, обпилювачів — нейтральним порошком, перевірити норму витрати робочої рідини чи дусту, а також ширину захвату. Режим роботи машини встановлює спеціаліст із захисту рослин або агроном перед початком застосування гербіцидів.

Машини і обладнання повинні бути забезпечені комплектом інструменту- для їх обслуговування в процесі роботи. При незначних поломках під час роботи машину обов'язково зупиняють і здійснюють ремонт, використовуючи засоби індивідуального захисту. При більш значних поломках машину звільняють від гербіцидів, знезаражують і доставляють на ремонтний пункт, після чого проводять перевірку в робочих режимах.

Комунікації машин повинні мати ущільнення, які виключають витікання гербіциду назовні. Шланги в місцях їх з'єднання повинні бути щільно затягнуті хомутами, щоб під час роботи машини не пропускали гербіцид.

Під час роботи машин забороняється:

1. підтягувати болти, ущільнювачі, ущільнювати хомути, ланцюги та ін.;

2. відкривати люки та кришки баків, які перебувають під тиском, прочищувати розпилювачі та брандспойти, розкривати нагнітальні клапани насосів, запобіжні та редукційні клапани, вигвинчувати манометри;

3. працювати на обприскувачах, які не мають манометрів;

4. заправляти резервуари робочими розчинами і при працюючих двигунах.

Рухомі та обертальні частини тракторів і обприскувальної апаратури повинні бути обгороджені. У випадку, якщо заводом-виробником огорожі не передбачено і це спричинює небезпеку для працюючих, керівник господарства за узгодженням з відповідальним за техніку безпеки додатково встановлює огорожу. На захисних огорожах, а також біля складальних одиниць, небезпечних для працюючих, повинні бути зроблені надписи, які попереджують про небезпеку.

Машини повинні бути укомплектовані бачком (не менше 5 л) для миття рук. Під час застосування гербіцидів слід уважно стежити за роботою машини, штанги, вентилятора, змішувача, не допускати утворення осаду на дні бака, засмічення розпилювачів.

Забороняється встановлювати сидіння на машини та знаряддя, призначені для роботи без причіплювачів. Категорично забороняється перевозити людей на причіпних і начіпних машинах. Усі робітники, що працюють на машинах та обладнанні для хімічного захисту рослин, повинні ретельно вивчити їх будову та пройти інструктаж.

Вимоги безпеки під час приготування робочих рідин гербіцидів. Робочі рідини гербіцидів готують за допомогою спеціального агрегату. Особи, які працюють на приготуванні робочих рідин, повинні пройти медичний огляд, а також інструктаж з техніки безпеки та правил поводження з гербіцидами. Категорично забороняється допускати до роботи вагітних жінок, матерів-годувальниць і неповнолітніх осіб. Обслуговуючий персонал повинен забезпечуватися спецодягом, взуттям, респіраторами та захисними окулярами, а також суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Місце приймання їжі повинно розташовуватися на відстані не менше 100 м від місця роботи.

Дата добавления: 2014-12-07