Застосування гербіцидів при вирощуванні основних польових культур 2 страница

На робочому майданчику не повинні перебувати сторонні особи, особливо діти. Агрегат для приготування робочих рідин і тара з-під гербіцидів повинні бути під постійним наглядом обслуговуючого персоналу. Категорично забороняється використовувати баки агрегату для інших господарських потреб. При приготуванні робочих рідин треба стежити за тим, щоб гербіциди, які застосовуються, відповідали рекомендованому "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні". Перед початком роботи необхідно перевірити етикетку з назвою та призначенням препарату. Приготування будь-якої робочої рідини починають із завантажування допоміжних баків гербіцидами. Завантажування гербіцидів у агрегат проводять з обов'язковим застосуванням засобів індивідуального захисту. Кристалічні та порошкоподібні гербіциди завантажують безпосередньо з пакувальної тари.

Мішок розрізують, вставляють у горловину бака і, злегка струшуючи, висипають його вміст. Якщо кристалічні і порошкоподібні гербіциди упаковані в целофанові мішки, їх відбір можна проводити гідроелеватором безпосередньо з мішків. Пастоподібні гербіциди завантажують лопатами або відрами, якщо ящики з гербіцидами розташовані на великій відстані від бака.

РОЗДІЛ 8. ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ

У цьому розділі обґрунтовуються заходи щодо захисту ґрунту від різних видів ерозії, особливо на схилових землях та на ґрунтах з легким механічним складом. Окрім інших заходів, звертається увага на застосування контурно-меліоративної організації території, мінімізації обробітку ґрунту, проведення глибокого меліоративного розпушування ґрунту (в Поліссі) та щілювання (в Лісостепу).

Обґрунтовуються оптимальні норми, строки і способи внесення органічних і мінеральних добрив, пестицидів, в сівозмінах господарства. На радіаційно забруднених землях рекомендуються заходи щодо зниження надходження радіонуклідів цезію і стронцію в рослинницьку продукцію, закріплення їх в ґрунті. В залежності від умов (особливостей) господарства викладаються інші рекомендовані заходи захисту довкілля.

Проблема екологічної безпеки землеробства мас багато моментів, починаючи з подолання безгосподарності і закінчуючи створенням оптимальної системи природокористування. Головним засобом вирішення цього завдання є екологічна й економічна оптимізація землеробства і агропромислового виробництва та екологізація самих технологічних процесів. Всі інші засоби можуть бути ефективними тільки за цієї умови.

Агроекологічний аспект оптимізації землеробства базується на уявленнях про потенційну ємність екосистеми по відношенню до такого рівня антропогенного навантаження, зверх якого вона втрачає здатність до саморегуляції. Критерієм такої здатності є відновлення екосистеми до початкового або близького до нього стану після припинення виробничої діяльності людини. У зв'язку з цим потрібне введення стандартів якості оточуючого середовища як величини поверхневого і ґрунтового стікання, рівня ґрунтових вод і їх якості, інтенсивність ерозійних процесів, стан рослинності і т. ін. Відповідно необхідно формувати систему агрономічних обмежень технологій у відношенні їх впливу на якість оточуючого середовища за всіма вимірами. З цих позицій екологічні обмеження адаптивних систем землеробства будуть більш жорсткі, ніж обмеження, спрямовані тільки на одержання екологічно чистої продукції.

Обов'язковою вимогою є також те, щоб агротехнології не погіршували якість їх середовища не тільки в самому агроландшафті, а й за його межами. Це надзвичайно важливо, так як в процесі міграції токсиканта з природними біохімічними потоками концентрація його за межами поля, де він був внесений, може зростати в декілька разів, забруднюючи суміжні угіддя або природні екосистеми.

Основою для розробки системи екологічних обмежень повинні служити структурно-функціональні моделі агроландшафтів, так як неможливо вирішувати екологічні завдання ізольовано для якоїсь однієї частини агроландшафту. Проблема має два моменти: перший — нормування техногенних навантажень на елементи агроландшафту з врахуванням біогеохімічних процесів міграції, акумуляції і трансформації речовин в агроландшафті, другий — формування технологій застосування добрив, пестицидів, меліорантів з урахуванням цих процесів.

Щодо контролю за забрудненням рослинницької продукції, особливо призначеної;для виробництва продуктів харчування, то вона повинна піддаватись сертифікації. В ній нормуються токсичні елементи, мікротоксини. нітрати, нітрити, залишки пестицидів.

Особлива увага повинна бути приділена районам екологічного ризику, пов'язаного з підвищеною концентрацією рисосіяння, овочівництва, багаторічних плодових насаджень тощо. Відповідно до існуючих рекомендацій необхідно повністю виключити застосування синтетичних органічних пестицидів другої і третьої генерації у період вегетації рослин в овочівництві закритого ґрунту, на плантаціях кісточкових і ягідних культур за рахунок використання стійких сортів, агротехніки і заміни хімічних пестицидів біологічними препаратами, фізичними прийомами і засобами. Необхідно також зменшити на 70—80% об'єм застосування хімічних пестицидів у картоплярстві і овочівництві відкритого ґрунту. Ці вимоги регламентовані цілим комплексом державних документів і нормативних актів.

РОЗДІЛ 9. АГРОЕКОЛОГІЧНА І ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА ГОСПОДАРСТВА

Обґрунтування системи землеробства необхідно почати з визначення назви самої системи сівозмін за типом (польові, кормові, спеціальні):

Польова - сівозміна, в якій більше половини всієї площі відведено для виробництва зерна, картоплі і технічних культур.

Кормова - сівозміна, в якій більше половини всієї площі відведено для виробництва кормових культур. Вона буває:

Прифермська сівозміна - кормова сівозміна, поля якої розміщені недалеко від тваринницьких ферм, призначена для виробництва соковитих, силосних і зелених кормів.

Лукопасовищна сівозміна - кормова сівозміна, в якій в основному вирощуються багаторічні й однорічні трави на сіно і силос.

Спеціальна - сівозміна, в якій вирощуються культури, що потребують спеціальних умов і агротехніки їх виробництва (овочева, рисова, ґрунтозахисна та ін.).

За видом (зерново-парова (Степ), зерново-просапна (Лісостеп), зерново-льонарсько-картоплярська або зерново-кормова (Полісся), зерново-трав’яно-просапна або плодозмінна, сидеральна, травопільна, ґрунтозахисна, тощо):

• у зерново-парових сівозмінах кілька полів зайнято зерновими культурами і одне перебуває під чистим паром. Такі сівозміни запроваджуються в посушливих районах півдня України, де питома вага просапних і бобових незначна;

• у зерново-просапних сівозмінах переважають зернові культури, меншу площу займають просапні й немає чистих парів, однак можуть бути зайняті пари;

• у зерново-кормових сівозмінах чергуються зернові культури і багаторічні трави, а також може бути включений льон-довгунець та просапні культури. Поширені в нечорноземній смузі та на еродованих ґрунтах;

• у трав'яно-просапних сівозмінах переважають трави, які чергуються з просапними культурами. Запроваджуються на родючих заплавних ґрунтах, торфовищах і в умовах зрошення. Прикладом можуть бути люцерно-бавовникові сівозміни;

• у зерново-трав'яно-просапних (плодозмінних) сівозмінах чергуються зернові, просапні культури та багаторічні трави у різному співвідношенні, причому зернові займають менше половини площі сівозміни. Найбільш поширені в Лісостеповій зоні;

Сидеральні сівозміни - характеризуються наявністю сидеральних культур, зелену масу яких заорюють на добриво. У сівозміни запроваджують на піщаних ґрунтах у районах достатнього зволоження або в умовах зрошення, а також па засолених ґрунтах (із посівом буркуну).

Травопільні - це сівозміни, в яких багаторічні трави займають половину і більше площі (висівають ще й зернові, однорічні трави, технічні культури), їх запроваджують у зволожених районах Передкарпаття, Полісся та інших районах України для захисту ґрунтів від ерозії.

Ґрунтозахисні – сівозміни, у яких набір, розміщення та чергування сільськогосподарських культур забезпечує захист ґрунтів від водної (на 65-70%) та вітрової ерозії, створюються умови для підвищення родючості еродованих та ерозійно-небезпечних земель, забезпечується підвищення врожаїв культур.

Впровадження таких сівозмін поєднується:

· з контурно-меліоративною організацією території;

· зі спорудженням водорегулюючих систем;

· зі смуговим розміщенням посівів;

· із залуженням відповідно до змитості ґрунту і крутизни схилу.

Потім необхідно визначити основні заходи щодо біологізації (екологізації) головних ланок системи землеробства. Наприклад, у системі контурно-меліоративної організації території (КМОТ) передбачають контурний, контурно-смуговий, контурно-меліоративний та інші види захисту ґрунту.

При контурній системі захисту ґрунтів проектують межі полів по горизонталях і поверхневий стік регулюють переважно агротехнічними заходами. Контурна організація території може бути криволінійною (по горизонталях) і прямолінійною.

Контурно-смугова організація території передбачає проведення фітомеліоративних заходів із внесенням дефекату, вапна, органічних добрив та обробіток ґрунту уздовж горизонталей, тривале залуження окремих смуг. При цьому смугові посіви розміщують лише на полях з чітко вираженими ерозійними процесами.

При контурно-меліоративній організації території поєднують контурне розміщення полів із гідротехнічними спорудами, що запобігають стоку (влаштування валів, засипання улоговин, створення лісосмуг і пологих улоговин). Крім того, здійснюють агротехнічні й фітомеліоративні заходи, а також їх ґрунтозахисне значення (направленість, структура посівів, насиченість багаторічними травами, проміжними культурами тощо), система обробітку ґрунту (еколого-економічна оцінка, мінімізація обробітку, глибоке меліоративне розпушування та інше), система удобрення (насичення органічними і мінеральними добривами, сидерація, баланс гумусу і поживних речовин в ґрунті, хімічна меліорація кислих ґрунтів, інші заходи), система захисту рослин (застосування інтегрованої системи захисту культур в ресурсо- та енергозберігаючих технологіях їх вирощування та інші). І так по інших головних ланках системи землеробства.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ГОСПОДАРСТВУ

Тут слід показати наскільки нова сівозміна, система обробітку ґрунту і заходи боротьби з бур’янами забезпечують розширене відтворення родючості ґрунту (баланс гумусу в ґрунті) та підвищення врожайності і виробництво валової продукції (вихід зерна, рослинницької продукції в кормових і зернових одиницях та протеїну на 1 га ріллі). Зокрема звертається увага на розширення посівів багаторічних бобових трав, зернобобових культур та проміжних посівів, в т. ч. на зелене добриво.

Обґрунтовуються екологічно безпечні заходи обробітку ґрунту (мінімізація обробітку, глибоке меліоративне розпушування, щілювання ґрунту, поліпшені види основного зяблевого обробітку – поліпшений, напівпаровий, комбінований тощо; методи боротьби з бур’янами “виснаження”, “удушення”, “вичісування”).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І МАТЕРІАЛІВ ГОСПОДАРСТВА

Додатки

Додаток 1

Перерахунок поголів’я худоби в умовні голови.

№ п/п	Види тварин в господарстві станом на 1 січня поточного року	Поголів’я, гол.	Коефіцієнт переводу в ум. голови	Умовні голови
1.	Корови		1,00
2.	Бугаї		1,00
3.	Телиці ст. 2-х років		0,61
4.	Молодняк ВРХ від 1 до 2-х років		0,38
	Молодняк ВРХ до року		0,20
6.	Свиноматки		0,47
7.	Кнури		0,46
8.	Свині на відгодівлі		0,34
9.	Ремонтний молодняк від 2 до 10 місяців		0,17
10.	Вівцематки		0,13
11.	Барани		0,15
12.	Молодняк до 2 років		0,11
13.	Коні дорослі		0,86
14.	Молодняк 2-3 років		0,71
15.	Молодняк до 2-х років		0,55
16.	Птиця - всього		0,02
Всього умовних голів	х	х

Додаток 2

Розрахунки потреби в кормах для тваринництва на перспективу

Види кормів	Умовні голови	Річна потреба фізичних кормів на 1 ум. голову, ц	Потреба в кормах, всього, ц	Страхфонд	Втрати при зберіганні	Загальна потреба в кормах, ц
%	ц	%	ц
Концкорми (зерно) Грубі: сіно сінаж солома Соковиті: силос коренеплоди картопля Зелені корми						3,0 1,10 2,00 1,10 15,00 3,50 3,00 -

Додаток 3

Частка зернових культур в загальній потребі концкормів

Зернові культури	В % до загальної потреби концкормів
Озима пшениця Озиме жито Ячмінь Овес Горох Вика Кукурудза на зерно	35-40 20-35 25-30 10-15 3-5 1-2 6-10

Додаток 4

Кількість кормових одиниць, що потрібно для виробництва тваринницької продукції

Вид продукції	Потрібна кількість кормових одиниць, кг
Яловичина, на 1 кг живої ваги	11,2
Баранина, на 1 кг живої ваги	9,2
Свинина, на 1 кг живої ваги	8,2
Птиця, на 1 кг живої ваги	4,0
Інше м’ясо, на 1 кг живої ваги	8,5
Молоко, на 1 кг	1,2
Шерсть, на 1 кг	120,0
Яйця, на 10 штук	5,2
На утримання 1 гол. Робочих коней	3000,0

Додаток 5

Потреба кормів для тварин на рік освоєння сівозміни

Продукція тваринництва

Валовий вихід продукції, ц

Норма витрати кормових одиниць, ц

Загальна потреба кормових одиниць, ц

У тому числі по видах кормів

концент-рованих (всього)

грубих (сіно)

соковитих (силос)

зелений

підстилки, ц

к.од., ц

ц

к.од., ц

ц

к.од., ц

ц

к.од., ц

ц

Молоко, ц

М’ясо ВРХ, ц

М’ясо свиней, ц

М’ясо овець, ц

М’ясо птиці, ц

М’ясо кролів, ц

Яйця, тис. шт.

Вовна, ц

Поголів’я коней, гол.

Разом

Страховий фонд

Всього

Додаток 6

Структура годівлі худоби і птиці, в % до кормового раціону

Вид кормів	Молочне поголів’я	М’ясне поголів’я	Свині	Вівці	Птиця
1. Соковиті у т.ч. силос коренеплоди картопля 2. Грубі у т.ч. солома сіно на сінаж 3. Концентрати у т.ч. зернобобові 4. Зелені корми у т.ч. пасовища	- -	- -	4,0 - - - -	- - -	- - - - -

Додаток 7

Нормативні розрахунки для визначення потреби в ґрунтообробних знаряддях та машинах для внесення гербіцидів

Знаряддя, машини	Всього орних земель, га	Коеф. збіль-шення орної землі	Умовна ріл-ля	Кількість ріллі на одне знаряддя	Загальна потреба в знаряд-дях	Є в гос-подарстві, шт	+ -, шт.
Плуги різні Культиватори парові Культиватори просапні Борони різні (3 шт.) Котки (3 шт.) Ротаційна мотика або БИГ – 3 Лущильники лемішні   Фрези   Плоскорізи для глибокого і мілкого обробітку Лущильники дискові БДТ – 7 Обприскувачі		2,5   1,5   1,0   3,0 1,0   1,0   1,0   одна на бригаду   по одному на бригаду   один на бригаду   одна на бригаду два на бригаду

Додаток 8

Коефіцієнти для перерахунку продукції рослинництва в зернові та кормові одиниці, перетравний протеїн і калорійність

Культури	Продукція	Відношення основної продукції до побічної	Вміст в 1 ц продукції	Калорійність в кг продукції
корм. один., ц	зернових один., ц	перетравного протеїну, кг	кДж	ккал
Оз. пшениця   Оз. жито   Ячмінь   Овес   Горох   Люпин   Соя   Гречка   Просо   Кукурудза   Вика   Оз. ріпак   Льон-довгунець   Цукровий буряк   Кормовий буряк   Соняшник     Картопля   Кукурудза / силос Вико-овес   Однорічні трави   Багаторічні трави   Природні сіножаті Природні пасовища	Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Стебла Зерно Солома Зерно Солома Волокно Насіння Коренеплоди Гичка Коренеплоди Гичка Насіння Макуха Стебла, кошики Бульбоплоди Бадилля З/ маса З/ маса Сіно З/ маса Сіно З/ маса Сіно Сіно Зелена маса	1:1,4 - 1:2 - 1:1,3 - 1:1,5 - 1:1,2 - 1:1,5 - 1:1,5 - 1:3,0 - 1:1,5 - 1:1,6 - 1:1,3 - 1:1,6 - 1:9,0 - 1:0,6   1:0,6 - - 1:0,3 1:10 1:1,0 - - - - - - - - - -	1,19 0,2 1,11 0,22 1,13 0,33 1,0 0,31 1,17 0,3 1,1 0,32 1,3 0,32 0,98 0,29 0,9 0,4 1,32 0,38 1,16 0,22 - - - 1,9 0,24 0,16 0,12 0,1 1,47 1,09 0,11 0,31 0,17 0,2 0,17 0,45 0,17 0,45 0,17 0,5 0,52 0,24	1,0 0,1 0,9 0,1 0,8 0,15 0,7 0,15 1,4 0,15 1,4 0,15 1,8 0,15 1,4 0,15 0,9 0,15 1,0 0,15 1,2 0,15 2,1 0,1 10,0 4,0 0,26 - 0,15 - 2,0 - - 0,3 0,3 0,2 0,12 0,3 0,12 0,3 0,15 0,4 0,8 0,10	12,0 0,5 10,0 0,5 8,0 1,3 8,5 1,7 19,55 3,5 27,0 23,0 2,3 7,9 2,8 7,9 2,3 7,6 1,4 22,0 2,4 - - - 18,1 1,3 1,9 1,0 1,8 12,1 3,9 2,6 1,4 1,6 1,4 2,6 6,6 2,3 7,6 2,6 6,3 3,2 2,0	- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -	- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Дата добавления: 2014-12-07