Види і призначення рахунків бухгалтерського обліку

Всі розглянуті рахунки називаються синтетичними або зведе­ними. Вони є рахунками першого порядку. Отже, синтетичними називають рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп активів, капіталу, зобов'язань і господарських процесів у гро­шовому вимірнику. Облік, що здійснюється за допомогою синтети­чних рахунків, називається синтетичним. Цей облік необхідний для одержання узагальненої інформації про діяльність підприємства. Наприклад, на синтетичному рахунку 20 "Виробничі запаси" облі­ковуються всі виробничі запаси. Але дуже багато існує різноманіт­них виробничих запасів. В зв'язку з цим в Плані рахунків існують так звані субрахунки, або рахунки другого порядку. Наприклад, ра­хунок 20 має такі субрахунки:

201 - Сировина і матеріали;

202 - Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

203 - Паливо;

204 - Тара і тарні матеріали;

205 - Будівельні матеріали і т.д.

Таким чином, якщо номер рахунку - тризначна величина, то перша цифра завжди показує номер класу, друга - номер балансо­вого рахунку в цьому класі, а третя - номер субрахунку цього раху­нку. Перша і друга цифра разом складають номер балансового ра­хунку. Наприклад, рахунок 641. Це рахунок 6-го класу, його балан­совий номер 64, а субрахунок 1 цього балансового рахунку.

Субрахунки передбачені Планом рахунків.

Але для оперативного керівництва недостатньо знати, що, на­приклад, на 201 рахунку "Сировина і матеріали" є залишок в розмі­рі 20 тис. грн. Необхідно знати, які саме ці матеріали: скільки, на­приклад, металу, борошна, лісоматеріалів і т.д., причому, окремо за видом, сортом, профілем і т.д. Таку інформацію одержують за до­помогою аналітичних рахунків.

Аналітичними називають рахунки, призначені для обліку наяв­ності і змін конкретних видів активів, капіталу, зобов'язань і ін.

Облік, що здійснюється за допомогою аналітичних рахунків, називається аналітичним обліком. Аналітичні рахунки відкрива­ються і ведуться тільки в тому випадку, коли вони необхідні. На­приклад, по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" обов'язково треба мати інформацію, якому покупцю і скільки від­пущено, скільки грошей від нього отримано, а скільки ще за ним є боргу, або від якого постачальника щось отримано і скільки йому вже сплатили, а скільки ще є заборгованості. Щоб мати таку інфор­мацію, треба вести аналітичний облік в розрізі постачальників, по­купців. Аналітичного обліку потребує рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" в розрізі кожного працівника, так як треба знати, ко­му, скільки нараховано заробітної плати, скільки виплачено і скіль­ки ще не сплачено. А по таких рахунках, як "Каса", "Рахунки в бан­ках" аналітичний облік не ведеться: не треба мати більш детальну інформацію, крім інформації про залишки на цих рахунках.

Аналітичний облік ведеться не тільки в грошовому вимірюван­ні, а і в натуральному, і в трудовому. Наприклад, на всіх рахунках

виробничих запасів в аналітичному обліку вказуються тони, метри, літри і т.д.

Аналітичні рахунки Планом рахунків не регламентуються. Кі­лькість аналітичних рахунків відповідного синтетичного рахунку визначається кожним підприємством залежно від наявності об'єктів, що підлягають обліку.

Синтетичні і аналітичні рахунки тісно взаємопов'язані між со­бою, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відо­бражаються одні і ті ж операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку - загальною сумою, а на аналітичних ра­хунках до нього - частковими сумами. Коли дебетується або креди­тується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються і креди­туються відповідні аналітичні рахунки до нього. Звідси, обороти і залишки аналітичних рахунків в підсумку повинні дорівнювати оборотам і залишку синтетичного рахунка, який їх об'єднує. Відсу­тність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерсь­ких записах, які треба знайти і негайно виправити.

Правильність облікових записів на аналітичних рахунках пері­одично перевіряється за допомогою інвентаризації, що забезпечує достовірність показників про їх залишки.

Вже розглядалося те, що рахунки бухгалтерського обліку бу­вають активними і пасивними. Але є рахунки, які бувають, в одній ситуації активними, а в іншій - пасивними. Такі рахунки назива­ються активно-пасивними. Наприклад, рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".З назви рахунка видно, що на ньому обліковуються і прибутки, і збитки. Прибутки відображаються за кредитом 44 рахунку, а збитки - за дебетом. Наприклад, на початок року на рахунку 44 було сальдо кредитове в розмірі 10000 грн. За перший квартал чистий прибуток (після оподаткування) склав 20000 грн. А за другий квартал отримані збитки в розмірі 50000 грн. Розрахуємо сальдо рахунку 44 на 01.07. Розрахунок робимо за формулою кінцевого сальдо пасивного рахунку, так як на початок періоду сальдо рахунку 44 було пасивне:

Ск_п = Сп + Кт - Дт = 10000 + 20000 - 50000 = -20000.

Результат отримали від'ємний. Це означає, що сальдо з креди­тового помінялось на дебетове, тобто:

Дт Рах.44"Нерозподілені прибут	ки (непокриті збитки)" Кт
	Сальдо на 01.01 -10000
Оборот за II кв. 50000	Оборот за Ікв. 20000
Сальдо на 01. 07 -20000

Продовжимо цей приклад. Нехай в третьому кварталі це під­приємство отримало 60000 грн. прибутку, то сальдо на 01.10. буде розраховуватись як у активного рахунку, так як початкове сальдо (на 01.07) було дебетовим в розмірі 20000 грн.

Ск_а = Сп + Дт - Кт = 20000 + 0 - 60000 = -40000.

Таким чином, сальдо кінцеве знову вийшло від'ємним, тобто стало іншим, ніж було на початку, а саме - кредитовим. Таким чи­ном, розрахунок кінцевого сальдо активно-пасивних рахунків про­водиться в залежності від того, яке було початкове сальдо. Якщо початкове сальдо було дебетовим, то кінцеве сальдо розраховується як активного рахунку, а якщо початкове сальдо кредитове - як па­сивного рахунку. Якщо кінцеве сальдо виходить від'ємним, то воно змінюється на протилежне: було дебетовим - стане кредитовим, і навпаки.

Крім активних та пасивних рахунків є ще так звані контрактив-ні рахунки - це рахунки, які використовуються для коригування де­яких активних рахунків. Наприклад, рахунок 13 "Знос необоротних активів" - пасивний рахунок, але він в балансі відображається в ак­тиві. Облік необоротних активів ведеться за так званою первісною вартістю. Окремо обліковується їх знос. В підсумок балансу вклю­чають їх залишкову вартість, яку отримують розрахунковим мето­дом: від первісної вартості віднімають знос. Таким чином, рахунок 13 "Знос необоротних активів" показується в активі балансу як від'ємний.

Аналогічно рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів" коригує ра­хунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", так як у валю­ту (підсумок) балансу включається не вся заборгованість покупців, а заборгованість з урахуванням резерву сумнівних боргів, тобто зменшена на суму боргів, повернення яких є сумнівним.

Контрактивним до рахунку 28 "Товари" є пасивний субрахунок 285 "Торгова націнка", який в балансі окремо не відображається, а вираховується від суми залишків інших субрахунків рахунку 28.

За аналогією до контрактивних рахунків існують і контрпасив-ні рахунки. Субрахунок 523 "Дисконт за випущеними облігаціями" пасивний. Він коригує рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями".

Є рахунки, які коригують не окрему статтю балансу, а цілий розділ. До таких рахунків відносяться:

рахунок 19 - "Негативний гудвіл". Він пасивний, але показу­ється в активі балансу як від'ємне значення, щоб скоригувати пер­ший розділ активу балансу;

рахунки 44, якщо є непокриті збитки, 45 - "Вилучений капі­тал", 46 - "Неоплачений капітал" - це активні рахунки, але показу­ються в балансі в пасиві із знаком "-", щоб скоригувати величину власного капіталу.

Разом з Планом рахунків наказом Міністерства фінансів Украї­ни була затверджена Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарсь­ких операцій підприємств і організацій. Ця інструкція спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом гос­подарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субра­хунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначен­ня синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Дата добавления: 2014-12-07