Тривалість всмоктування поливної норми

Довжини поливних борозен і смуг, а також питомі витрати визначають за рекомендаціями (таблиця 3.1).

Тривалість подачі і всмоктування поливної норми для борозен:

, год (3.14)

,год (3.15)

Таблиця 3.1

Параметри елементів техніки поверхневого поливу

Середня швидкість всмоктува-ння води у ґрунт в першу годину, см/хв	Похил поливної ділянки	Борозни	Борозни-щілини	Смуги
Довжина, м	Питома витрата, л/с	Довжина, м	Питома витрата, л/с	Довжина, м	Питома витрата, л/с
Менше 0,15 (низька)	0,002…0,004	250…300	1,2…1,5	250…300	2,4…3,0	250…300	6…8
0,004…0,007	300…500	0,8…1,2	300…350	1,6…2,4	300…350	5…6
0,007…0,010	350…400	0,5…0,8	350…400	1,0…1,6	350…400	4…5
0,15…0,30 (середня)	0,002…0,004	200…250	1,2…1,5	150…250	2,4…3,0	200…250	8…10
0,004…0,007	250…300	1,0…1,2	250…300	2,0…2,4	250…300	6…8
0,007…0,010	300…400	0,8…1,0	350…400	1,4…2,0	300…350	5…6
Понад 0,30 (висока)	0,002…0,004	120…200	1,5…2,0	120…200	3,0…4,0	150…200	10…12
0,004…0,007	200…250	1,2…1,5	200…250	2,4…3,0	200…250	8…10
0,007…0,010	250…350	1,0…1,2	250…350	2,0…2,4	250…350	6…8

Тривалість подачі і всмоктування поливної норми для борозен:

, год (3.16)

, год (3.17)

де m – поливна норма, м³/га; l – довжина поливної борозни чи смуги, м; q – питома витрата, л/с; a – відстань між борознами, м; К₀ – середня швидкість всмоктування, м/год; α – показник степені (α=0,3…0,8);
β – змочений периметр борозни, м.

t_под ≥ t_всм – полив постійною витратою q;

t_под < t_всм – полив змінною витратою q.

Технологія розподілу води у борозни і смуги. У межах поливної ділянки існує лише тимчасова зрошувальна мережа, яка у загальному випадку включає: тимчасовий зрошувач, вивідні борозни i поливні борозни або смуги. Залежно від рельєфу i похилу подача води із зрошувального каналу у тимчасову мережу може здійснюватись за двома схемами - поздовжньою i поперечною (рис. 3.7.)

Рис. 3.7. Схеми розміщення тимчасової зрошувальної мережі

а – поздовжня схема; б – поперечна схема;

1 – внутрішньогосподарський розподільник; 2 – тимчасовий зрошувач; 3 – вивідні борозни; 4 – водоскидний канал; 5 – поливні борозни-смуги; 6 – ділянковий розподільник

Поздовжню схему рекомендується застосовувати при похилах менше 0,004, а поперечну з - при похилах понад 0,004. Кращою вважається поперечна схема, оскільки через відсутність вивідних борозен скорочуються затрати на їхнє нарізування, збільшується коефіцієнт використання землі i скорочуються втрати води на фільтрацію.

Тимчасово зрошувальну мережу влаштовують у наступній послідовності: нарізають поливні борозни або смуги переважаючим похилом, потім вивідні борозни i останніми - тимчасові зрошувачі. При поперечній cxeмi відразу за поливними борознами i смугами нарізають тимчасові зрошувачі. Довжина тимчасових зрошувачів не повинна перевищувати 1200, а вивідних борозен - 200 м.

Подача води по тимчасових зрошувачах у поливні борозни i смуги вимагає великих затрат фізичної праці, тому продуктивність поливу дуже низька - 0,5...1,0 га за зміну.

Поліпшення техніки розподілу поливної води і збільшення продуктивності праці при поливі можна досягти і за рахунок використання різних пристроїв, удосконалень і замін на тимчасовій зрошувальній мережі: переносних і стаціонарних трубопроводів, сифонів, поливних трубок, однобортних борозен замість земляної тимчасової мережі трубопроводів, поливних машин (рис. 3.8, 3.9).

Рис. 3.8. Схема подачі води за допомогою наземних (а) і підземних (б) поливних трубопроводів

1 – гнучкий трубопровід; 2- поливна борозна; 3 – азбестоцементний трубопровід; 4 – водовипускні отвори діаметром 4…8 мм

Рис. 3.9. Схеми подачі води в борозни і на смуги за допомогою

а – сифонів; б – поливних трубок; в – однобортної вивідної борозни

Як поливні машини застосовують переобладнані дощувальні машини типу ДДА-100М і «Волжанка», проте замість дощувальних апа­ратів на них встановлюють водовипускні шланги для подачі води у поливні борозни.

Полив затоплення. Полив затопленням – це поверхневий полив грунту шляхом затоплювання водою поливних чеків.Застосовується переважно для зрошування рису, лиманного зрошування i промивання засолених ґрунтів. Piдше його застосовують для зрошування люцерни, кукурудзи i зернових культур.

Чеки в рисових господарствах мають горизонтальну поверхню. Для звичайних польових культур вони можуть мати похил 0,0005...0,001. Вода надходить у чек, затоплює його шаром 5...15 см i всмоктується у ґрунт. Залишки води при поливі польових i кормових культур скидають.

При поливі затопленням польових i овочевих культур всередині чеків можна нарізати борозни або смуги, тобто застосовувати змішаний cпociб поливу. При цьому забезпечується швидке просування води, pівномірніше зволожується грунт, зменшуються поливні норми з 4000...5000 до 1200...1500 м³/га, відбувається швидше вивільнення чека від надлишків води, оскільки більшість сільськогосподарських рослин не витримують тривалого затоплення. Короткочасне затоплення (до 2...3 діб) задовільно переносять кукурудза, люцерна, озима i яра пшениця, ячмінь, овес, сорго.

Позитивним при поливі затопленням є його висока продуктивність (20...50 га за зміну на одного поливальника), цілодобове поливання, можливість повної автоматизації процесу водорозподілу. Основний недолік - значні втрати води на фільтрацію і випаровування, тому поливні норми досягають 11000 м³/га i більше.

Зрошувальна система при поливі по борознах і смуга. Зрошувальна система – це комплекс технологічно пов’язаних між собою гідротехнічних споруд та технічних заходів для здійснювання зрошування у межах визначеної території. При поливі по борознах і смугах зрошувальна система складається з джерела зрошування, водозабірної споруди, провідної зрошувальної мережі з відповідними гідротехнічними спорудами і арматурою, тимчасової регулюючої зрошувальної мережі, водозабірних каналів, доріг, лісосмуг та пристроїв для оперативного збору необхідної інформації та управління поливами.

Провідна зрошувальна мережа влаштовується постійною і включає в себе розподільчі канали чи трубопроводи різних порядків. З конструкцією залежить від конкретних умов, може бути закритою, відкритою та комбінованою.

Тимчасова (регулювальна) зрошувальна мережа складається із тимчасових зрошувачів, вивідних і розподільчих борозен, які служать для забору води із ділянкових каналів (трубопроводів) і подачі її у поливні смуги і борозни (див. рис. 3.7).

Тимчасові зрошувачі нарізають весною, каналокопачем трапецеїдального перерізу слідуючих розмірів: глибина 70…120см, ширина по дну 30…60см, закладання відкосів 1:1.

Витрату тимчасового зрошувача нетто визначають за формулою, л/с:

, (3.13)

де F_т.зр – площа, яка поливається із тимчасового зрошувача, га; t – тривалість поливу зазначеної площі, діб. Звичайно від 1 до 3 діб.

Пропускну спроможність зрошувачів стандартизують, приймаючи їх витрати з заокругленням до більшої величини: 10…15…20…25…30…40…50…60…80…100 л/с.

Рівень води у зрошувачах повинен бути вище зрошувальної поверхні при великих похилах на 5 см, при середніх – на 10см і при малих – на 15см.

З метою покращання показників поливу і технології його проведення у деяких випадках замість тимчасових зрошувачів і вивідних борозен застосовують переносні жорсткі та гнучкі трубопроводи, а також спеціальні поливні машини (див. рис. 3.9).

Водозбірно-скидну мережу влаштовують з метою скиду надлишків поверхневих і катастрофічних вод (прориви дамб, каналів).

На засолених землях з метою пониження і підтримання заданого рівня ґрунтових вод влаштовують дренажну мережу, яка складається із горизонтальних регулюючих дрен здебільшого закритого типу і колекторів різних порядків. Одним із прикладів зрошувальної системи на засолених землях є рисова система.

Рисова зрошувальна система. Рисова зрошувальна система представляє комплекс технологічно пов’язаних між собою гідротехнічних споруд, які забезпечує подавання води на рисові чеки, підтримування необхідного рівня води у них та водовідведення після закінчення вегетації рису.

Сучасна інженерна рисова зрошувальна система складається із зрошувальних i дренажна-скидних каналів, поливних карт, розділених валиками на чеки, споруд на мережі, дopiг, засобів зв'язку, лісосмуг, будівель для служби експлуатації.

Зрошувальна мережа складається з магістрального каналу, розподільних каналів різного порядку, оснащених гідротехнічними спорудами, i служить для транспортування води від джерела зрошування на рисові чеки.

Дренажно-скидна мережа складається з відкритих або закритих дрен i колекторів, армованих гідротехнічними спорудами. Вона призначена для скиду i відведення дренажно-скидних вод за межі системи.

Поливна карта - це частина поля рисової сівозміни, обмежена за периметром молодшими каналами зрошувальної i дренажно-скидної мережі. Кілька суміжних полів створюють рисову сівозмінну ділянку. Поливна карта - основний елемент рисової системи, оскільки в її межах здійснюється повний цикл ycix poбiт, пов'язаний з вирощуванням рису.

Застосовується три основних типи поливних карт: карта Краснодарського типу (ККТ), карта-чек широкого фронту подачі i скиду (КШФ) i карта кубанського типу.

Схема рисової системи з поливною картою Краснодарського типу наведена на рис 3.10.

Рис. 3.10. Схема рисової зрошувальної системи з картою Краснодарського типу

1 – ділянковий розподільник; 2 – картовий зрошувач; 3 – картовий скид; 4 – валик; 5 – водовипуск з розподільника в зрошувач;

6 – водовипуск із зрошувача в чек; 7- водовипуск із чека в скид;

8 – водовипуск із картового скиду в колектор; 9 – колектор

Дата добавления: 2014-12-07