КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Знайдіть одну правильну відповідь у кожному із запропонованих тестових запитань 2 страница
г)поверхневий, дощування, аерозольний, внутрішньогрунтовий, краплинний.
33. Універсальним є такий спосіб зрошування: а) поверхневий; б) дощування; в) внутрішньогрунтовий; г) ніякий.
34. Поверхневий спосіб поливу застосовують: а) на середньо і важкосуглинистих ґрунтах; б) складному рельєфі; в) на середньо і слабоводопроникних ґрунтах, спокійному рельєфі; г) на незасолених ґрунтах.
35. Розрізняють наступні різновиди поверхневого зрошування: а) полив по борознах і смугах; б) вибіркове затоплення; в) полив по борознах і смугах, затоплення; г) полив затопленням на рисових системах.
36. Полив затопленням використовують для зрошування таких культур: а) всіх; б) пшениці; в) бавовника; г) рису.
37. Вкажіть послідовність улаштування тимчасової зрошувальної мережі при поверхневому поливі і похилах поверхні землі менших від 0,004: а) борозни, вивідні борозни, тимчасові зрошувачі; б) тимчасові зрошувачі, вивідні борозни, борозни; в) тимчасові зрошувачі, борозни; г) вивідні борозни, борозни.
38. До складу тимчасової зрошувальної мережі при похилах поверхні землі більше 0,004 входять: а) тимчасові зрошувачі, вивідні борозни, борозни (смуги); б) тимчасові зрошувачі, борозни (смуги); в) вивідні борозни, борозни (смуги); г) борозни (смуги).
39. Дощування рекомендовано застосовувати щодо таких природніх умов: а) засолені ґрунти, спокійний рельєф, наявність водних ресурсів; б) незасолені ґрунти, спокійний рельєф, дефіцит водних ресурсів; в) незасолені ґрунти, спокійний рельєф, наявність водних ресурсів; г) незасолені рґунти, складний рельєф, дефіцит водних ресурсів;
40. Короткоструменевими є такі дощувальні машини:
а) “Фрегат”, ДДА-100 МА; б) “Днепр”, “Волжанка”; в) “Фрегат”, “Кубань”; г) “Кубань”, ДДА-100 МА.
41. Середньоструменевими є такі дощувальні машини: а) ДДА-100 МА, ДДН-100; б) ДДН-70, “Днепр”; в) “Фрегат”, “Днепр”; г) “Кубань”, “Волжанка”.
42. Далекоструменевими є такі дощувальні машини: а) ДДА-100 МА, “Волжанка”; б) ДДН-70, “Фрегат”; в) “Днепр”, ДДН-100; г) ДДН-70, ДДН-100.
43. Розрахунки техніки поливу дощуванням полягають у визначенні: а) кількості дощувальних машин; б) інтенсивності дощування; в) продуктивності дощувальних машин; г) всіх перерахованих показників.
44. Поливна ділянка в напрямку руху дощувальної машини фронтальної дії, що працює позиційно, повинна відповідати таким параметрам: а) ширині крила дощувальної машини; б) ширині захвату дощувальної машини; в) радіусу дії дощувальної машини; г) кратна відстані між гідрантами.
45. Поливна ділянка в напрямку, перпендикулярному руху дощувальної машини фронтальної дії повинна відповідати таким параметрам: а) довжині крила дощувальної машини; б) ширині захвату дощувальної машини; в) радіусу дії дощувальної машини; г) кратна відстані між гідрантами.
46. Дрібнодисперсне зрошування застосовується для: а) підвищення вологості ґрунту; б) підвищення вологості ґрунту і приґрунтового шару повітря; в) регулювання мікроклімату приґрунтового шару повітря; г) підвищення вологості приґрунтового шару повітря.
47. Вода у кореневий шар ґрунту при внутрішньогрунтовому зволоженні надходить: а) у вигляді штучного дощу; б) з борозен на поверхні ґрунту; в) зі зволожувачів у ґрунті; г) по капілярах з рівня ґрунтових вод.
48. Вода в кореневий шар ґрунту при субіригації надходить: а) з поверхні ґрунту при вибірковому затопленні; б) з розпиленої над поверхнею ґрунту води; в) зі зволожувачів у ґрунті; г) по капілярах при підйомі рівня ґрунтових вод.
49. Вода в ґрунт при краплинному зрошуванні подається:
а) у вигляді змінного струменя; б) через дощувальні апарати; в) через дощувальні насадки; г) через мікроводовипуски.
50. Зрошувальна мережа відкритої зрошувальної системи поділяється на: а) магістральну і розподільну; б) розподільну і тимчасову; в) провідну і тимчасову; г) господарську і внутрішньогосподарську.
51. До складу відкритої провідної зрошувальної мережі в загальному випадку входять: а) магістральний і розподільчі канали різних порядків; б) магістральний і міжгосподарські розподільчі канали; в) міжгосподарські, господарські і внутрішньогосподарські канали; г) господарські, внутрішньогосподарські і ділянкові розподільні канали.
52. Основою для проектування зрошувальної системи є топографічний план поверхні ділянки в масштабі: а) 1:100, 1:200; б) 1:5000, 1:10000; в) 1:2000; г) 1:25000.
53. Максимальна витрата зрошувального каналу – це: а) максимальна витрата за графіком водоподачі; б) сумарна витрата прийнятих для поливу дощувальних машин; в) витрата, яку може пропустити канал при заданих параметрах; г) максимальна витрата за графіком водоподачі, яка має місце на протязі тривалого періоду.
54. Форсована витрата зрошувального каналу – це: а) максимальна витрата за графіком водоподачі; б) збільшена максимальна витрата, яка за графіком водоподачі має місце на протязі короткого періоду; в) витрата, за якою розраховуються параметри поперечного перерізу каналу; г) максимальна витрата, яку може пропустити зрошувальний канал при заданому ухилі.
55. Мінімальна витрата зрошувального каналу – це: а) мінімальна витрата за графіком водоподачі; б) витрата при мінімальному ухилі; в) витрата при мінімальній глибині наповнення; г) витрата при мінімально допустимій швидкості.
56. Зрошувальні канали розраховуються на пропуск витрат: а) дощувальних машин; б) нормальної, мінімальної і форсованої; в) тільки максимальної; г) максимальної, мінімальної і форсованої.
57. Гідравлічні розрахунки зрошувальних каналів проводяться на пропуск витрати: а) максимальної, форсованої і мінімальної; б) максимальної; в) максимальної і мінімальної; г) форсованої.
58. Метою гідравлічного розрахунку зрошувальних каналів визначення є:
а) параметрів “живого перерізу”; б) глибини наповнення; в) швидкості руху води; г) параметрів «живого» перерізу і перевірка на розмив та замулення.
59. Гідравлічні розрахунки зрошувальних каналів проводяться за формулою: а) ; б) ; в) ; г) ;
60. Умова стабільності поперечного перерізу зрошувального каналу щодо розмиву і замулення виконується при такому співвідношенні швидкостей води:
61. Зрошувальні трубопроводи проектуються на плані за схемами: а) поперечна; б) поздовжня; в) змішана; г) “Т” – подібна, “Ш” - подібна.
62. Вода в самопливно – напірних закритих зрошувальних системах рухається за рахунок: а) будь-якого напороутворюючого пристрою; б) напору, який утворюється водонапірною баштою; в) насосної станції; г) напору, створюваного ухилом місцевості.
63. Закрита зрошувальна система з механічною водоподачею влаштовується у випадках, коли: а) складний рельєф місцевості; б) незначні ухили поверхні зрошуваної ділянки; в) рівень води у джерелі зрошування нижче поверхні ділянки зрошування; г) мають місце умови, викладені у трьох попередніх пунктах.
64. Діаметр зрошувального трубопроводу визначається за виразом: а) ; б) ; в) ; г) ;
65. Оптимальна швидкість води в зрошувальних трубопроводах повинна бути в межах: а) 0,1...0,4 м/с; б) 0,2...1,5 м/с; в) 1,0...1,5 м/с; г) 1,2...2,6 м/с.
66. Фактична швидкість води в трубопроводі встановлюється за формулою:
67. Втрати напору по довжині трубопроводу розраховуються за формулою:
68. На каналі 2.4 К у вказаному місці наведеної схеми має бути встановлена така споруда:
а) водовипуск у канал з переїздом; б) підпірна споруда; в) переїзд; г) водовипуск у канал.
69. На каналі 2.2 К у вказаному місці наведеної схеми має бути встановлена така споруда:
а) водовипуск у канал з переїздом; б) підпірна споруда з переїздом; в) підпірна споруда; г) водовипуск в канал.
70. Освоєння засолення земель з несприятливими гідрогеологічними умовами доцільно здійснювати шляхом вирощування наступних сільськогосподарських культур:
а)люцерни; б) озимої пшениці; в) рису; г) ріпаку.
71. Сучасна інженерна рисова зрошувальна система – це: а) канали і трубопроводи; б) поливні карти, зрошувальні і дренажно-скидні канали, ГТС, дороги, лісосмуги; в) рисові чеки, зрошувальна і дренажно-скидна мережа; г) насосна станція, зрошувальна і дренажно-скидна мережа, дороги і лісосмуги.
72. Поливна карта рисової системи – це: а) декілька окремих чеків; б) частина поля рисової сівозміни, обмежена за периметром молодшими каналами зрошувальної і дренажно-скидної мережі; в) спланована під одну відмітку частина рисового поля; г) частина рисового поля з каналами і спорудами. 73. Джерелом води для зрошування земель можуть бути: а) річки; б) підземні і стічні води; в) місцевий стік; г) всі, перераховані вище.
74. Зрошувальна здатність зарегульованого джерела зрошування визначається за виразом: а) ; б) ; в) ; г) .
75. Якість зрошувальної води – це: а) температура і прозорість; б) кількість поживних речовин і мінералізація; в) кількість наносів і мінералізація; г) температура, кількість наносів, мінералізація і хімічний склад солей.
76. Природоохоронні заходи при проведенні зрошувальних меліорацій – це: а) охорона ґрунтів і надр; б) охорона повітря; в) охорона флори і фауни, ландшафтів, пам’ятників; г) всі, перераховані вище.
Термінологічний словник
Аерозольне зрошування - спосіб зрошування дрібнорозпиленими краплинами води для регулювання температури і вологості приземного шару повітря.
Арідна зона - зона недостатнього зволоження - географічна зона (територія) з сухим кліматом, недостатньою кількістю атмосферних опадів для нормального розвитку рослин і на якій ефективне землеробство неможливе без зрошування.
Вегетаційний полив - полив сільськогосподарських культур у період їхньої вегетації.
Відкрита гідромеліоративна мережа - гідромеліоративна мережа, що складається з каналів та гідротехнічних споруд.
Відкрита осушувальна мережа - осушувальна мережа, яка складається з відкритих осушувальних каналів та колекторів.
Водна меліорація - система організаційно-господарських та технічних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення земель сільськогосподарського призначення шляхом їх зрошування чи осушування з метою підвищення врожайності та оздоровлення місцевості.
Водний режим ґрунту - зміни у часі стану вологості ґрунту протягом вегетаційного періоду.
Водозбірно-скидна мережа - система каналів, призначена для збирання і відведення з поливних ділянок у водоприймач зайвих поверхневих, а також дренажних вод і для спорожнення постійних зрошувальних каналів.
Водооборотна осушувально-зволожувальна система - осушувально-зволожувальна система, на якій для піґдрунтового зрошування використовують дренажний стік цієї ж системи, заакумульований протягом періодів, коли вона діяла в режимі осушення.
Водоприймач (гідромеліоративної мережі) - водний об'єкт, западина рельєфу місцевості або зона неповного водонасичення підземних шарів гірських порід, які служать для скидання в них дренажних, промивних або надлишків зрошувальних вод.
Вологість в'янення - вологість ґрунту, за якої з'являються перші ознаки в'янення рослин з добре розвиненою кореневою системою.
Вологість ґрунту - вміст у ґрунті вологи, виражений у відсотках від маси сухого ґрунту (вагова/масова вологість) або від його об'єму (об'ємна вологість).
Вологозарядковий полив - полив, який здійснюють для збільшення у ґрунті запасів вологи до початку вегетаційного періоду.
Гідромеліоративна мережа - комплекс технологічно пов'язаних між собою гідротехнічних споруд, що становить низову ланку гідромеліоративної системи і забезпечує подавання і розподіляння води безпосередньо на меліорованих землях або відведення її з цих земель.
Гідромеліоративна система, меліоративна система - комплекс технологічно пов'язаних між собою гідротехнічних споруд та технічних засобів для здійснювання водної меліорації у межах визначеної території.
Гідромодуль - середня витрата води на гектар зрошуваної площі (л/с∙га).
Гідротехніка – область науки і техніки, яка охоплює питання дослідження, проектування і будівництво споруд для використання і охорони водних ресурсів, а також для запобігання шкідливої дії води. Графік гідромодуля - графічне зображення зміни у часі ординати гідромодуля на гектар зрошуваної сівозміни.
Грунт - верхній шар земної кори, який має органо-мінеральний склад і забезпечує живлення рослин під час їхнього росту і розвитку.
Гумідна зона - зона надлишкового зволоження - географічна зона (територія) з надлишковим зволоженням внаслідок перевищення атмосферних опадів над випаровуванням, транспірацією та інфільтрацією і на якій землеробство без осушення ґрунтів малопродуктивне і нестійке.
Двостороннє регулювання водного режиму ґрунту - періодичне застосування осушення або зрошування чи підґрунтового зрошування для регулювання водного режиму ґрунту на періодично перезволожених землях залежно від погодних умов. Джерело зрошування - водний об'єкт, який забезпечує забір необхідного об'єму води належної якості в установлені строки для зрошування сільськогосподарських культур.
Ділянковий зрошувач - водовід-елемент провідної зрошувальної мережі, який забезпечує подавання води до поливної ділянки.
Допустима інтенсивність дощування - інтенсивність дощування, яка не перевищує поглинальну здатність ґрунту і не спричинює поверхневий стік під час поливу.
Дощувальна машина - машина, що забирає воду із закритої чи відкритої зрошувальної мережі і подає її на поле у вигляді штучного дощу.
Дощувальна машина кругової дії - автоматизована дощувальна машина, що приєднана до гідранта закритої зрошувальної мережі і здійснює полив під час обертання розподільного трубопроводу навколо гідранта.
Дощувальна машина фронтальної дії - дощувальна машина, яка переміщується по полю під прямим кутом до лінії розподільного трубопроводу і зрошує прямокутну ділянку.
Дощувальна система - сукупність технологічно пов'язаних між собою технічних засобів, призначених для транспортування та розподілення води по зрошуваній території у вигляді штучного дощу.
Дощувальна установка - установлений на гідранті закритої мережі пристрій для позиційного поливу дощуванням, який працює від тиску води в мережі.
Дощування - зрошування земель штучним дощем.
Дрена - штучно прокладений водотік у ґрунті для збирання та відведення ґрунтових вод.
Дренажний стік - частина ґрунтового потоку, перехоплена дренажною мережею і відведена у водоприймач.
Закрита гідромеліоративна мережа - гідромеліоративна мережа, що складається з комплексу трубопроводів із запірною та регулювальною арматурою, а також підземних дрен та колекторів.
Закрита осушувальна мережа - осушувальна мережа, яка складається із дрен та закритих колекторів.
Захисна осушувальна мережа, загороджуюча осушувальна мережа - частина дренажної мережі, яка складається з нагірних каналів та нагірних дрен, призначена для перехоплювання поверхневих та ґрунтових вод, що надходять на осушену територію з прилеглих земель, та відведення їх у водоприймач.
Зрошування – штучне насичення ґрунту вологою для підвищення його родючості.
Зрошувальна вода - вода, призначена для поливу сільськогосподарських культур, яка за рівнем мінералізації та складом розчинених у ній речовин відповідає встановленим вимогам.
Зрошувальна мережа - гідромеліоративна мережа зрошувальної системи, яка складається з водоводів різного порядку і забезпечує підведення води до зрошуваного масиву та розподіл її між поливними ділянками.
Зрошувальна норма - сумарний об'єм води, який подають на одиницю площі поливної ділянки за усі поливи одного зрошувального періоду.
Зрошувальна система - гідромеліоративна система для зрошування сільськогосподарських культур.
Зрошувальний період - частина вегетаційного періоду від початку першого до закінчення останнього поливу на поливній ділянці у межах календарного року.
Зрошувані землі - землі, на яких здійснюють зрошування.
Інтенсивність дощування - висота шару води, що виливає дощувальна машина за одиницю часу.
Іригаційна ерозія ґрунту - розмивання або ущільнення верхнього шару ґрунту у процесі поливу.
Канал - штучне русло правильної геометричної форми похилом дна і безнапірним рухом води.
Коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі - відношення об'єму води, яку подано на зрошування, до об'єму води, відібраної із джерела зрошування.
Колектор – підземний трубопровід або відкритий канал, призначений для приймання води з осушувальної мережі і відведення її у водоприймач.
Комплектування графіка гідромодуля - вирівнювання графіка гідромодуля шляхом зміщення строків та тривалості поливу окремих сільськогосподарських культур без зміни поливних норм, яке застосовують з метою забезпечення більш рівномірного подавання води у зрошувальну систему.
Кореневий шар ґрунту - верхній шар ґрунту, у якому міститься основна частина кореневої системи рослин.
Краплинне зрошування - різновид мікрозрошування, під час якого вода з поливного трубопроводу надходить до рослин через краплинні водовипуски.
Кротова дрена - кругла порожнина з незакріпленими стінками, утворена в ґрунті в результаті проходження в ньому робочого органу – дренера.
Кротування - нарізування кротових дрен як агромеліоративний прийом для поліпшування водно-повітряного режиму осушених ґрунтів та інтенсифікації роботи осушувальної мережі. Лиманне зрошування - різновид поверхневого зрошування затопленням, при якому використовують води місцевого стоку або повеневі води шляхом їх затримування, акумулювання та розподілення на інженерно улаштованій площі лиману.
Магістральний канал - основний канал гідромеліоративної системи, від якого відгалужуються (на зрошувальній системі) або до якого приєднуються (на осушувальній системі) канали меншого порядку.
Матеріальна дрена - дрена із закріпленими стінками з використанням для цього переважно гончарних, перфорованих пластмасових або інших труб.
Меліорація - система заходів, спрямованих на докорінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою підвищення їхньої родючості або для інших напрямів їх господарського використання.
Меліоровані землі - землі, на яких здійснюють меліоративні заходи. Міжполивний період - тривалість часу від моменту закінчення попереднього до початку наступного поливу.
Мікрозрошування - спосіб зрошування з дозованим подаванням води безпосередньо кожній рослині.
Модуль дренажного стоку - характеристика інтенсивності роботи дренажної мережі, виражена в об'ємі дренажного стоку за одиницю часу з одиниці дренованої площі (л/с∙га).
Нагірна дрена - дрена у складі захисної осушувальної мережі, призначена для перехоплювання потоку ґрунтових вод, що надходять з прилеглих земель.
Нагірний канал - канал захисної осушувальної мережі, призначений для захисту осушуваної території від припливу поверхневих вод з прилеглих земель.
Норма осушення - оптимальна глибина рівня ґрунтових вод від поверхні ґрунту під час осушення, яка забезпечує сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур.
Обводнення земель - підвищення водозабезпеченості території у маловодних районах шляхом використання заакумульованого місцевого стоку та підземних вод або подавання води з інших районів.
Освіжуючий полив - полив дощуванням для змивання пилу з листової поверхні рослин та підвищення вологості приземного шару повітря.
Осушення - комплекс заходів, направлених на відведення у водоприймач води з поверхні землі та її надлишків із розрахункового шару ґрунту.
Осушувальна мережа дренажна мережа - гідромеліоративна мережа для приймання поверхневих та надлишків ґрунтових вод і відведення їх у водоприймач.
Осушувальна система - гідромеліоративна система для осушення земель.
Осушувально-зволожувальна система – різновид осушувально-зрошувальної системи, на якій для здійснення підґрунтового зрошування використовують наявну тут осушувальну мережу.
Осушувально-зрошувальна система – меліоративна система на періодично перезволожених землях, яка забезпечує двостороннє регулювання водного режиму ґрунту.
Передполивна вологість ґрунту - нижня межа (границя) допустимого зниження вологості ґрунту перед поливом, яку визначають з умови, щоб не було досягнуто вологості в'янення.
Передпосадковий полив - полив, який проводять перед висаджуванням рослин для зволоження поверхневого шару ґрунту з метою покращання приживання розсади у початковий період вегетації.
Передпосівний полив - полив, який здійснюють перед сівбою сільськогосподарських культур у разі недостатньої вологості верхнього шару ґрунту.
Перезволожені землі - землі з постійним підґрунтовим водним живленням та уповільненим стоком, водний режим ґрунту яких несприятливий для їх ефективного сільськогосподарського використання.
Періодично перезволожені землі - землі з атмосферним водним живленням та уповільненим стоком, водний режим ґрунту яких протягом тривалого часу після сніготанення або сильних дощів залишається несприятливим для їх ефективного сільськогосподарського використання.
Підґрунтове зрошування - спосіб зрошування, який здійснюють подаванням води у кореневий шар ґрунту шляхом підвищення рівня ґрунтових вод. Післяпосівний полив - полив, який проводять після посіву сільськогосподарських культур у сухий ґрунт, переважно для культур літнього посіву.
Поверхневе зрошування - спосіб зрошування з розподіленням води поверхні поливної ділянки.
Полив - одноразове штучне зволожування ґрунту на задану глибину та (або) приземного шару повітря.
Полив затопленням - поверхневий полив ґрунту шляхом заповнювання водою поливних чеків.
Полив напуском по смугах - поверхневий полив ґрунту для зрошування культур суцільного посіву з подаванням води на поливні смуги.
Полив по борознах - поверхневий полив ґунту для зрошування просапних культур з розподілянням води на поливній ділянці по борознах.
Поливна борозна - борозна, яка забезпечує зволоження ґрунту шляхом просочування води через її укоси та дно.
Поливна ділянка - частина зрошуваної території, яка одержує воду від одного зрошувача і на якій полив проводять за однією технологією.
Поливна мережа - низова ланка зрошувальної мережі, розташована на полі і призначена для розподіляння води по площі поливної ділянки.
Поливна норма - об'єм води, який подають на одиницю площі поливної ділянки за один полив.
Поливна смуга - різновид поливної мережі у вигляді обвалованої смуги землі, яку затоплюють потоком для просочування води у ґрунт.
Поливна техніка - сукупність машин, механізмів та допоміжних засобів для здійснювання поливу.
Поливний чек - обвалована частина поливної ділянки, на якій полив здійснюють затопленням.
Польдерна осушувальна система, польдер – осушувальна система, яка розташована нижче рівня води у водоприймачі, і має у своєму складі захисні дамби по периметру осушеної території та насосну станцію (або декілька насосних станцій) для відкачування дренажного стоку у водоприймач.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 674; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |