Орієнтовний план вивчення теми 4 страница

1856 р. – початок масового руху «Похід у Таврію за волею»;

1787-1835 рр. – роки життя Кармалюка (Кармелюка) Устима Якимовича – українського національного героя, керівника повстанського руху на Поділлі проти національного і соціального гніву;

1812-1835 рр. – повстання під проводом Устима Кармалюка;

26 травня 1847 р. – видані;

29 грудня 1848 р. – доповнені інвентарні правила, що визначали розмір земельного наділу та повинності поміщицьких селян.

13 вересня 1854 – 27 серпня 1855 рр. – 349-денна оборона Севастополя під час Кримської війни.

18 березня 1856 р.– укладення Паризького миру, що підвів підсумки Кримській війні (1853-1856 рр.).

19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпацтва в Російській імперії.

1864 р. – земська, судова і шкільна реформи в Росії.

1875 р. – міська реформа в Росії.

1874 р. – військова реформа в Росії.

1865 р. – цензурна реформа в Росії.

1858 р. – поява української громади в Петербурзі.

січень 1861-жовтень 1862 – виходив часопис „Основа”.

1830-1908 рр. – життя та діяльність Володимира Антоновича.

1877-1945р. - життя та діяльність Дмитра Володимировича Антоновича.

10 червня 1862 р. – указ про закриття недільних шкіл.

18 липня 1863 р. – Валуєвський циркуляр про заборону друкування книг українською мовою.

13 лютого 1873 р. – створення Південно-Західного Відділу Імперського Російського географічного товариства.

18 травня 1876 р. – Емський указ Олександра ІІ про заборону українського письменства.

1891-1898 р. – діяльність „Братства тарасівців”.

1839-1884 рр. – життя та діяльність визначного українського етнографа і фольклориста, громадського діяча, громадівця Павла Платоновича Чубинського.

1841-1895 рр. – життя та діяльність українського громадсько-політичного діяча, історика, публіциста, економіста, філософа Михайла Петровича Драгоманова.

грудень 1873 р. – у Львові Літературно-наукове товариство ім. Т.Шевченка.

1897-1913 рр. – Наукове товариство ім. Т.Шевченка очолював М.Грушевський.

1890 р. – утворено Русько-українську радикальну партію (РУРП).

26 грудня 1896 р. – у Львові відбувся установчий з’їзд УНДП.

17 вересня 1899 р. - у Львові створено УСДП.

Опорні поняття та терміни:

ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ – елементи організації частини військових сил Російської імперії доби кріпацтва, коли військова служба поєднувалася з господарською діяльністю. Згідно з положенням про Військові поселення, усіх працездатних селян до 45 років примусово переводили у військових поселенців, тобто вони одночасно ставали хліборобами і вояками. У 1850 р. на становищі військових поселенців перебувало понад 645 тис. жителів України. На час ліквідації Військових поселень у 1857 р. вони займали понад 2,3 млн. десятин землі.

ІНВЕНТАРНІ ПРАВИЛА 1847-1848 РР. – положення, які визначали розмір наділу та уніфікували повинності поміщицьких селян у Правобережній Україні, Литві та Білорусі. У першому варіанті вони зберігали за селянами земельні наділи (у наступному варіанті поміщики отримали право за власним бажанням їх зменшувати, встановлювали для тяглових господарств 4-х денну панщину, а для півтяглових – 3-х денну). Правила також визначали характер роботи чоловіків і жінок, обмежували поміщицьку сваволю щодо селянських шлюбів, заслання до Сибіру та відправку селян у рекрути.

КРІПОСНЕ ПРАВО – система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала і право останнього на селянина-кріпака як на неповну власність.

СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861 р. – буржуазна реформа, яка скасувала кріпосне право в Росії і поклала початок капіталістичній реформації.

СУДОВА РЕФОРМА 1864 р. – реформа судової системи і судочинства. Проводилась на основі судових статутів, прийнятих 20 листопада 1864 р.: «Запровадження судових установлень», статути карного і цивільного судочинства, статут про покарання, які накладаються мировими суддями.

ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864 р. – реформа, зумовлена потребою пристосувати самодержавний лад Росії до потреб капіталістичного розвитку. Проводилась на основі «Положення про губернські і повітові земські установи». Згідно з ним створювались губернські і повітові земські зібрання і земські управи, які відали місцевими господарськими справами, освітою, медициною тощо.

ВІЙСЬКОВА РЕФОРМА – низка перетворень, зумовлених розвитком капіталістичних відносин, розвитком військової техніки, неефективністю кріпосницької організації російської армії, яка проявилася під час Кримської війни 1853-1856 рр. Завданням реформи було скорочення армії в мирний час при значному збільшенні її у воєнний час за рахунок створення навченого запасу.

ГРОМАДИ – організації української інтелігенції у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст., які вели національно-культурну та громадсько-політичну діяльність.

ХЛОПОМАНСТВО – відгалуження українського культурно-національного руху другої половини ХІХ ст., що об’єднувало представників ліберальної інтелігенції, які виступали за зближення із селянством. Провідним ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович.

МОСКВОФІЛЬСТВО– громадсько-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття в середині ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. Відстоювало національно-культурну, а пізніше – державно-політичну єдність з російським народом і Росією.

НАРОДОВСТВО–громадсько-політична течія серед західноукраїнської інтелігенції, що виникла в 60-х рр. ХІХ ст. у Галичині. Утворилася на противагу москвофільству. Рух народовців виник на засадах ідей національного відродження, сформульованих „Руською трійцею” і Кирило-Мефодіївським братством, і сформувався під впливом творчості Т.Шевченка, П.Куліша, М.Костомарова.

НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. Т.ШЕВЧЕНКА(НТШ)–науково-просвітницька громадська організація, яка фактично виконувала функції всеукраїнської академії наук. Заснована у Львові в грудні 1873 р. (спочатку – як і Літературно-наукове товариство ім. Шевченка) завдяки спільним зусиллям інтелігенції з Наддніпрянської України і Галичини у відповідь на репресії, яким піддавалося українське друковане слово в Російській імперії.

За час головування в ньому М.Грушевського (1897-1913), Товариство перетворилося на справжню академію наук. До 1913 р. Товариство видало близько 800 томів різноманітних наукових і літературних публікацій. З 1892 р. почав виходити головний друкований орган товариства – „Записки НТШ”.

„ ПРОСВІТА ” – українське культосвітнє товариство, засноване у Львові 8 грудня 1868 р. групою народовців. Основним завданням товариства стало сприяння просвітництву українського народу.

РУРП– перша українська політична партія, що була створена 1890 р. у Львові. Лідерами Русько-української радикальної партії були І.Франко, М.Павлик, В.Будзиновський, Є. Левицький. РУРП поєднувала відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини з захистом національних прав українського народу.

УСДП– Українська соціал-демократична партія – легальна реформістська партія, яка діяла в Галичині і Буковині у складі Австро-Угорщини як одна із секцій Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, згодом – як самостійна партія на землях Західної України у складі Польщі.

УНДП– Українська національно-демократична партія – провідна українська політична партія в Галичині. Утворилася у 1896 р. внаслідок злиття двох політичних партій – національно-радикального крила РУРП і народовців – членів Народної ради.

Література :

1. Бойко О.Д. Історія України. Навч. посібник. Вид. 3-є. – К., 2008. – С. 209-214.
2. Борисевич С.О. Законодавче регулювання державної іпотечної політики в першій половині ХІХ ст. // УІЖ. – 2008. - № 5. – С. 100-112.
3. Верига В. Нариси з історії України (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). – Львів, 1996. – С. 125-134.
4. Гончарук Т.Г. Міжнародний транзит через землі Наддіпрянської України першої половини ХІХ ст.: історія вивчення // УІЖ. – 2007. - № 3. – С. 167-175.
5. Гордуновський О.М. Розвиток промислового виробництва у поміщицьких господарствах Правобережної України першої половини ХІХ ст. // УІЖ. – 2000. - № 1. – С. 61-71.
6. Дудко В. Аудиторія журналу „Основа” (1861-1862): кількісний вимір // Київська старовина. – 2001. – № 6.
7. Зінченко А. Реформа 1861 р. в Україні як дискусійне поле історичної науки // Київська старовина. – 2006. - № 2. – С. 33-46.
8. Іванова Л.Г. М.П. Драгоманов і історія України // УІЖ. – 1991. - № 9. – С. 127-144.
9. Історія України в особах: ХІХ –ХХ ст. / І.Войцехівська, В.Абліцов, О.Божко та ін. – К., 1995. – С. 281-289 (про Андрея Шептицького).
10. Історія України: Курс лекцій: У 2-х кн. Кн. 1. – Від найдавніших часів до кінця ХІХ століття / Мельник Л.Г., Гуржій О.І., Демченко М.В., та ін. – К., 1991. – С. 374-392; 441-454; 469-485; 520-536.
11. Катренко А. Політична діяльність земців-лібералів України (друга половина 70-х – початок 80-х років ХІХ ст.) // Київська старовина. – 2001. - № 1.
12. Киридон В.М. Устим Кармелюк // Історія України в особах: ХІХ – ХХ ст. / І. Войцехівська, В. Абліцов, О. Божко та ін. – К., 1995. – С. 39-43.
13. Коляда І. П.П.Чубинський: штрихи до історичного портрету (До 135-річчя заснування Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства) // Історія в школі. – 2008. - № 4. – С. 12-17.
14. Коляда І. Український рух кінця 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст.: причини активізації, особливості, наслідки діяльності // Історія в школі. – 2007. - № 2. – С. 6-11.
15. Коляда І. Український рух 70-х – початку 80-х рр. ХІХ ст. // Історія в школі. – 2007. - № 5. – С. 6-12.
16. Коляда І., Курменко О. Український рух 70-х – початку 80-х рр. ХІХ ст.// Історія в школі. – 2007. - № 3. – С. 1-8.
17. Коляда І., Милько В. „... Розбурхав національну свідомість багатьох млявих, пригнічених українців” (До 135-річчя заснування Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства) // Історія в школі. – 2008. - № 1. – С. 6-12.
18. Крижановська О.О. Соціальні настрої та уявлення селян Правобережної України у 20-х – 50-х рр. ХІХ ст. // УІЖ. – 2007. - № 2. – С. 130-143.
19. Крижановська О.О. Соціально-економічне становище поміщицьких селян Правобережної України другої чверті ХІХ ст. у контексті урядової політики // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Інститут історії України, 2007. – Вип. ХІV. – С. 111-124.
20. Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Матисякевич З.М. Економічна історія України. – К., 2004. – С. 180-112;. 206-225.
21. Лисенко О.В. Генеза ідеологічних і політичних приорітетів східно-українського національного руху у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Проблеми історії України ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 2007. – Вип. ХІV. – С.11-20.
22. Литвин В.М. Історія України (у 3-х томах). – Т. ІІ. Кінець ХVІІІ – початок ХХ ст. – К., 2005. – С. 227-249; 380-423; 478-488; 514-523; 534-595.
23. Литвинова Т.Ф. «Сословные нужды и желания» дворянства Лівобережної України на початку ХІХ ст. // УІЖ. – 2005. – № 2. – С. 67-78.
24. Лобко О.А. Оренда землі в поміщицьких маєтках на Правобережній Україні ХІХ – початку ХХ ст. // Наукові записки. Історичні науки. – Т. 65. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 17-25.
25. Магочій Павло-Роберт. Історія України. – К., 2007. – С. 374-395.
26. Макарець С. Співвідношення селянського і поміщицького господарств в аграрному секторі Лівобережної України епохи вільного підприємництва (1861-1917 рр.) // Київська старовина. – 2008. - № 3. – С. 21-33.
27. Малюта О. „Просвіти” у контексті політичного життя Австро-Угорської та Російської монархії (1868-1917 рр.) // Український історичний збірник. – К., 2004. – Вип. 7. – С. 201-237.
28. Матеріали про М.Драгоманова (До 155-річчя від дня народження) // Пам’ять століть. – 1996. - № 2. – С. 15-62.
29. Машкін О. Ставлення російського уряду до селянства України (на прикладі імперського законодавства 1796-1861 рр.) // Історія в школі. – 2008. - № 7-8. – С. 4-12.
30. Нартов В.В. Видатні особистості України. – Харків, 2007. – С. 234-241 (про Андрея Шептицького).
31. Наумов С.О. Братство тарасівців // УІЖ. – 1999. - № 5-6.
32. Наумов С.О., Посохов С.І. Харківський університет у суспільно-політичному русі другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. // УІЖ. – 2005. - № 1. – С. 56-70.
33. Орлик В.М. Державні селяни в податковій політиці Російської імперії в кінці ХVІІІ – середині ХІХ ст. (на матеріалах українських губерній) // УІЖ. – 2007. - № 1. – С. 94-104.
34. Палієнко М. Київська Стара Громада у суспільному та науковому житті України (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.) // Київська старовина. - 1998. – № 2.
35. Побірченко Н.С. Педагогічна і просвітницька діяльність українських Громад у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.: У 2 кн. – К., 2000.
36. Побірченко Н.С. Питання національної освіти та виховання в діяльності українських Громад (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). – К., 2002. – 331 с.
37. Потульницький В. Світогляд українського лівобережного панства у другій половині ХІХ ст. // Київська старовина. – 2000. – № 4.
38. Різниченко С. Запровадження земств на Правобережній Україні // Київська старовина. – 1999. - № 4.
39. Сарбей В.Г. До поглядів М.П. Драгоманова на національне питання // УІЖ. – 1991. - № 9. – С. 60-71.
40. Сарбей В.Г. Історія України ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1994. – С. 4-11; 41-49; 80-90; 92-101; 109-127.
41. Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К., 1999. – С. 30-46; 87-103; 132-145; 160-174; 187-228.
42. Світленко С. Українські громади другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (Особливості ідеології та діяльності) // Київська старовина. – 1998. - № 2.
43. Томулець В.М. Роль і значення торгівлі у становленні та розширенні економічних зв’язків Бессарабії з українськими губерніями (1812-1868 рр.) // УІЖ. – 2005. - № 5. – С. 18-28.
44. Федорук О. До історії становлення культу Шевченка у Галичині у 60-х рр. ХІХ ст. // Київська старовина – 2001. – № 4.
45. Чорновол І. Галицький сейм: виборчі компанії 1889-1895 рр. // Київська старовина. – 2002. – № 1.
46. Шевчук А. Польське національне повстання 1863р.: вплив на становище селян Волинської губернії (60-70-ті роки ХІХ ст.) // Історичний журнал. – 2005. - № 6.
47. Шевчук А. Селянські господарства Волинської губернії напередодні скасування кріпосного права (друга половина 50-х – початок 60-х років ХІХ ст.) // Історичний журнал. – 2004. - № 6-7.
48. Якименко М.А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861-1918 рр.) // УІЖ. – 1996. - № 1. – С. 3-14.
49. Янишин Б. Народовці на рубежі 70-80-х років ХІХ ст. у контексті політичної культури галицьких українців // УІЖ. – 2001. – № 6.
50. Янишин Б. Політика Відня в українському питання у Галичині наприкінці ХІХ ст. // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К., 2007. – Вип. ХІV. – С. 193-207.

Дата добавления: 2014-12-07