Службовцями

Вступ на посаду			Граничний вік служби		Обмеження щодо прийняття на службу
Випробування до 6 місяців			Декларування доходів		Стажування
Особливості звільнення			Особливості відповідальності		Тривалість відпустки
Відставка			Відсторонення		Тривалість робочого часу

Рис. 8.8. Особливості трудового договору з державними службовцями

Правовий статус державних службовців. Регулювання правового становища державних службовців, які працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до Закону України “Про державну службу”, якщо інше не передбачено законами України.

Законом України “Про державну службу” встановлені основні обов’язки та права державних службовців, обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу¹.

Треба зазначити, що особи, які претендують на зайняття посади державного службовця, та державні службовці декларують доходи.

¹ Не можуть обиратися або призначатися на посаду в державному органі та його апараті особи, які: визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, несумісну із зайняттям посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; в інших випадках, встановлених законами України.

Порядок подання, зберігання і використання цих відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначимо, що встановлено й особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців. Так, до державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Проходження державної служби в державних органах та їх апараті. Прийняття на державну службу на посади у випадках, встановлених Законом України “Про державну службу”, здійснюється на конкурсній основі¹. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніше як за один місяць до проведення конкурсу.

Від кандидатів на державну службу забороняється вимагати відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України. Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.

До речі, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, складають Присягу державних службовців. Про складання Присяги робиться запис у трудовій книжці.

При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

¹ Див.: “Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 782.

Тривалість робочого часу державних службовців визначається відповідно до законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про державну службу”. Так, для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства. За рішенням керівника органу державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки.

Треба зауважити, що тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться строком до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на осіб, які обрані на виборні посади відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. У разі необхідності керівник державного органу за погодженням з начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України може продовжити термін перебування на державній службі, але не більш як на п’ять років. У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.

Службова кар’єра. Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов’язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.

Основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Встановлено сім категорій посад службовців і п’ятнадцять рангів державних службовців. Ранг службовцю присвоюється відповідно до посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Положення про ранги службовців затверджується Кабінетом Міністрів України¹.

³⁸ Див.: “Положення про ранги державних службовців”, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 1996 р. № 658.

Зазначимо, що для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець має успішно відпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад. За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад. У трудовій книжці державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну і позбавлення відповідного рангу.

Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за вироком суду.

Просування по службі. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень і зараховані до кадрового резерву. Порядок формування і організація роботи з кадровим резервом регулюються Положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України¹.

Державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) і шляхом самоосвіти.

Припинення державної служби. Крім загальних підстав, передбачених КЗпП, державна служба припиняється на підставах, установлених ст. 30 Закону України “Про державну службу”².

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронажної служби. За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв’язку зі зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.

¹ Див.: “Положення про формування кадрового резерву для державної служби”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 199.

² Державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу; 2) недотримання вимог, пов’язаних із проходженням державної служби; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби; 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії; 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі; 6) відмови державного службовця від складання або порушення Присяги державних службовців; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів.

Статтею 31 Закону України “Про державну службу” встановлено підстави для відставки державного службовця. Відставкою є припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою. Відставка приймається або в ній дається мотивована відмова державним органом чи посадовою особою, які призначили державного службовця на цю посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову в ній приймається у місячний термін. Якщо у відставці відмовлено, державний службовець повинен продовжувати виконання службових обов’язків і має право на звільнення в порядку, передбаченому КЗпП. При досягненні пенсійного віку державному службовцю, який перебуває у відставці, призначається пенсія як державному службовцю.

Варто зазначити, що рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.

Особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення державних службовців (оплата праці, заохочення за сумлінну працю, надання щорічної та додаткової відпустки, а також соціально-побутового забезпечення державних службовців) установлені Законом України “Про оплату праці” та іншими нормативно-правовими актами.

Державні службовці всіх рівнів, у тому числі ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їхні посадові обов’язки не змінилися, підлягають атестації. Атестація державних службовців проводиться один раз на три роки¹.

Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

Посадові особи, які працюють в органах місцевого самоврядування, не є державними службовцями. На посадових осіб органів місцевого самоврядування поширюється чинне законодавство України про працю з урахуванням особливостей, які встановлені Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 р. Трудові відносини посадових осіб органів місцевого самоврядування виникають на підставі трудового договору, акта обрання, затвердження на конкурсній основі чи за іншою процедурою. Трудові відносини технічних працівників та обслуговуючого персоналу органів місцевого самоврядування регулюються загальними нормами трудового законодавства.

¹ Див.: постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців” від 28 грудня 2000 р. № 1922.

Дата добавления: 2014-12-07