Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структурне планування




Теоретичний курс

Спектр единичного скачка. Согласно теореме о запаздывании сигнала спектры сигналов х1 и х2 будут

Но мат. модель левого импульса длительностью t, изменяющегося по указанному закону, можно записать через единичные скачки в виде

Одиночный прямоугольный импульс в соответствии с прямым преобразованием Фурье имеет спектр

= .

Тогда на основании теорем о сумме спектров и об усилении сигнала спектр прямоугольного импульса находится как разность спектров единичных скачков:

Структурне планування включає декілька етапів:

· розбиття проекту на сукупність окремих робіт, виконання яких необхідне для реалізації проекту;

· побудова сіткового графіка, що описує послідовність виконання робіт;

· оцінка тимчасових характеристик робіт і аналіз сіткового графіка.

Основну роль на етапі структурного планування грає сітковий графік.

Сітковий графік – це орієнтований граф, в якому вершинами позначені роботи проекту, а дугами – тимчасові взаємозв'язки робіт.

Сітковий графік повинен задовольняти наступним властивостям.

Кожній роботі відповідає одна і лише одна вершина. Жодна робота не може бути представлена на сітковому графіку двічі. Проте будь-яку роботу можна розбити на декілька окремих робіт, кожній з яких відповідатиме окрема вершина графіка.

Жодна робота не може бути почата до того, як закінчаться всі безпосередньо попередні нею роботи. Тобто якщо в деяку вершину входять дуги, то робота може початися тільки після закінчення всіх робіт, з яких виходять ці дуги.

Жодна робота, яка безпосередньо слідує за деякою роботою, не може початися до моменту її закінчення. Іншими словами, якщо з роботи виходить декілька дуг, то жодна з робіт, в які входять ці дуги, не може початися до закінчення цієї роботи.

Почало і кінець проекту позначені роботами з нульовою тривалістю. Такі роботи називаються віхами і позначають початок або кінець найбільш важливих етапів проекту.

Приклад. Як приклад розглянемо проект "Розробка програмного комплексу". Припустимо, що проект складається з робіт, характеристики яких приведені в табл.2.1.

Таблиця 2.1.

Номер роботи Назва роботи Тривалість
  Початок реалізації проекту  
  Постановка завдання  
  Розробка інтерфейсу  
  Розробка модулів обробки даних  
  Розробка структури бази даних  
  Заповнення бази даних  
  Відладка програмного комплексу  
  Тестування і виправлення помилок  
  Складання програмної документації  
  Завершення проекту  

Сітковий графік для даного проекту зображений на рис.2.1. На нім вершини, відповідні звичайним роботам, обведені тонкою лінією, а товстою лінією обведені віхи проекту.

Рис. 2.1. Сітковий графік проекту

Сітковий графік дозволяє по заданих значеннях тривалості робіт знайти критичні роботи проекту і його критичний шлях.

Критичною називається така робота, для якої затримка її початку приведе до затримки терміну закінчення проекту в цілому. Такі роботи не мають запасу часу. Некритичні роботи мають деякий запас часу, і в межах цього запасу їх початок може бути затримане.

Критичний шлях – це шлях від початкової до кінцевої вершини сіткового графіка, що проходить тільки через критичні роботи. Сумарна тривалість робіт критичного шляху визначає мінімальний час реалізації проекту.

Знаходження критичного шляху зводиться до знаходження критичних робіт і виконується в два етапи.

Обчислення раннього часу початку кожної роботи проекту. Ця величина показує час, раніше якого робота не може бути почата.

Обчислення пізнього часу початку кожної роботи проекту. Ця величина показує час, пізніше за яке робота не може бути почата без збільшення тривалості всього проекту.

Критичні роботи мають однакове значення раннього і пізнього часу початку.

Позначимо – час виконання роботи , – ранній час початку роботи , – пізній час початку роботи . Тоді

де – безліч робіт, безпосередньо передуючих роботі . Ранній час початкової роботи проекту приймається рівним нулю.

Оскільки остання робота проекту – це віха нульової тривалості, ранній час її початку співпадає з тривалістю всього проекту. Позначимо цю величину . Тепер береться за пізній час початку останньої роботи, а для решти робіт пізній час початку обчислюється за формулою:

Тут – безліч робіт, безпосередньо наступних за роботою .

Схемний обчислення раннього і пізнього часу початку зображені, відповідно, на рис. 2.2 і рис.2.3.

Рис. 2.2. Схема обчислення раннього часу початку роботи

Рис. 2.3. Схема обчислення пізнього часу початку роботи

Приклад. Знайдемо критичні роботи і критичний шлях для проекту "Розробка програмного комплексу", сітковий графік якого зображений на рис.2.1а тривалість робіт обчислюється днями і задані в табл.2.1.

Спочатку обчислюємо ранній час початку кожної роботи. Обчислення починаються від початкової і закінчуються кінцевою роботою проекту. Процес і результати обчислень зображені на рис.2.4.

Результатом першого етапу крім раннього часу початку робіт є загальна тривалість проекту .

На наступному етапі обчислюємо пізній час початку робіт. Обчислення починаються в останній і закінчуються в першій роботі проекту. Процес і результати обчислень зображені на рис. 2.5.

Рис. 2.4. Обчислення раннього часу початку робіт

Рис. 2.5. Обчислення пізнього часу початку робіт

Звідні результати розрахунків приведені в табл.2.2. У ній виділені заливкою критичні роботи. Критичний шлях виходить з'єднанням критичних робіт на сітковому графіку. Він показаний пунктирними стрілками на рис.2.6.

Таблиця 2.2.

Робота                    
Ранній час початку                    
Пізній час початку                    
Резерв часу                    

Рис. 2.6. Критичний шлях проекту

Після обчислення величин і для кожної роботи обчислюється резерв часу :

Ця величина показує, наскільки можна затримати початок роботи без збільшення тривалості всього проекту.

Для критичних робіт резерв часу рівний нулю. Тому зусилля менеджера проекту повинні бути направлені в першу чергу на забезпечення своєчасного виконання цих робіт.

Для некритичних робіт резерв часу більше нуля, що дає менеджерові можливість маневрувати часом їх початку і використовуваними ними ресурсами. Можливі такі варіанти.

Затримка початку роботи на величину, не що перевищує резерв часу, а потрібні для роботи ресурси прямують для виконання робіт критичного шляху. Це може дати зменшення тривалості критичної роботи і проекту в цілому;

Недовантаження некритичної роботи ресурсами. В результаті тривалість її збільшується в межах резерву часу, а ресурс, що звільнився, задіюється для виконання критичної роботи, що також приведе до зменшення тривалості її і всього проекту.

У приведеному в прикладі проекті роботи 3, 4 і 9 мають резерв часу згідно табл.2.2.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 2006; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.