Кількісні ознаки

Характерною особливістю спадкування кількісних ознак є те, що вони утворюють безперервний чисельний ряд розподілу. У F₂ мінливість нащадків невелика і як правило не перевищує мінливості в F1.

Крайнє значення кривої нормального розподілу наближається до крайніх значень батьківських форм. Середнє значення F₂ приблизно співпадає з середнім значенням у F1_.

Гіпотеза множинних генів:

у разі кількісних ознак ми маємо справу з дією декількох пар генів, що впливають на розвиток однієї і тієї ж ознаки, – множинні (полімерні, однозначні) гени.

Полімерні гени забезпечують безперервну кількісну мінливість, на відміну від генів, які кодують якісні ознаки (олігогени) і утворюють дискретний розподіл.

Приклад. Забарвлення зерен у кукурудзи

А₁ – червона;

а₁ – біла;

А₂ – червона;

а₂ – біла.

РР:	♀А1А1А2А2 х а1а1а2а2♂
	червона	біла
F1:	А1а1А2а2
	червона
F2:	1 А1А1А2А2 – 4 д/г – темно-червоні; 2 А1а1А2А2 – 3 д/г – яскраво-червоні; 2 А1А1А2а2– 3 д/г – яскраво-червоні; 4 А1а1А2а2 – 2 д/г – червоні; 1 А1А1а2а2 – 2 д/г – червоні; 2 А1а1А2А2 – 1 д/г – світло-червоні; 1 а1а1А2А2 – 2 д/г – червоні; 2 а1а1А2а2 – 1 д/г – світло-червоні; 1 а1а1а2а2 – 0 д/г – білі.

де д/г – домінантний ген.

К-ть д/г
К-ть рослин

Кумулятивна полімерія – інтенсивність фенотипового прояву ознаки залежить від кількості домінантних генів.

Поява в F₂ форм, у яких виявилося збільшення або зменшення значення кількісної ознаки в порівнянні з батьківським особинами складає основу трансгресивної мінливості.

Трансгресія – поява серед нащадків другого або наступних поколінь особин, у яких яка-небудь ознака виражена сильніше або слабкіше, ніж у початкових батьківських форм. Трансгресія може бути позитивною або негативною.

Чим більша кількість генів визначає дану ознаку, тим більше варіювання ознаки, тобто мінливість.

Приклад некумулятивної полімерії за формою рослини у грициків.

- А₁, А₂ - трикутна (∆);

- а₁, а₂ - овальна (.).

Р РР:♀ А₁А₁А₂А₂ х а₁а₁а₂а₂ ♂

F₁: А₁а₁А₂а₂

F₂: 15 ∆:1

9 А₁_А₂_

15 3 А₁_а₂а₂

3 а₁а₁А₂_;

1 а₁а₁а₂а₂

Некумулятивна полімерія – фенотиповий прояв ознаки не залежить від дози гена. Достатньо однієї домінантної алелі щоб викликати появу ознаки.

Плейотропія – тип взаємодії неалельних генів, коли один ген впливає на розвиток декількох ознак.

Ефект Парфані: ген, що відповідає у людини за подовженість кінцівок, – пальців рук, впливає на кришталик ока (аномалії).

Дата добавления: 2014-12-07