Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня

Відповідно наказів Державного казначейства України від 05.02.2008 №40 «Про за­твердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюд­жетних коштів», та від 10.07.2008 N 286 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державного казначейства України при функціонуванні Єдиного реєстру розпорядни­ків та одержувачів бюджетних коштів та формуванні єдиної бази даних мережі розпо­рядників та одержувачів коштів державного бюджету» розпорядники бюджетних кош­тів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.

Розпорядники коштів другого ступеня — це бюджетні установи в особі їх керівни­ків, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зо­бов'язань та здійснення видатків з бюджету, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, який координується їх діяльність, та мають підвідомчі установи.

Розпорядники коштів третього ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету, які у своїй діяльності підпорядковані головним або нижчестоящим (другого ступеня) розпорядникам коштів другого ступеня та не ма­ють підвідомчих установ та організацій.

Розпорядники коштів місцевих бюджетів нижчого рівня, класифікуються на такі, що мають власну мережу (розпорядники коштів другого ступеня), та на розпорядни­ків коштів без мережі (третього ступеня).

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня наділені наступними повнова­женнями:

- готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету України та подають їх відповідному головному розпоряднику;

- отримують від головного розпорядника відомості про обсяги асигнувань, відпо­відно до яких у встановленому порядку складають кошторис доходів і видатків бюд­жетної установи, організації;

- подають кошторис на затвердження головному розпоряднику і повідомляють про це відповідний орган Державного казначейства;

- здійснюють видатки шляхом оплати рахунків через органи Державного казна­чейства;

- подають головному розпоряднику та відповідному органу Державного казначей­ства звіт про використання коштів;

- координують свою діяльність через головного розпорядника та вирішують з ним усі питання, пов'язані з виділенням асигнувань.

Одержувачі бюджетних коштів відповідно до законодавства: складають плани ви­користання бюджетних коштів і працюють за ними.

Порядок складання, затвердження та подання мережі розпорядників коштів міс­цевих бюджетів усіх рівнів і основні вимоги до неї затверджені наказом Міністерст­ва фінансів України від 14 травня 2010 року N 263.

Бюджетна установа — органи державної влади, органи місцевого самоврядуван­ня, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утри­муються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджет­ні установи є неприбутковими.

Бюджетні установи створюється у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого само­врядування. Відповідно до законодавства бюджетна установа не має права здійсню­вати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів по­зички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Одержувач бюджетних коштів — суб'єкт господарювання, громадська чи інша ор­ганізація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Одержувачі бюджетних коштів відповідно до законодавства:

1) готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету Украї­ни та подають їх відповідному розпоряднику;

2) отримують від розпорядника відомості про обсяги асигнувань;

3) подають звіт про використання коштів розпоряднику;

4) вирішують з розпорядником усі питання, пов'язані з виділенням асигнувань.

Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів визначено необхід­ність формування мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, на підставі якої здійснюється виділення асигнувань та проведення платежів розпоряд­никам та одержувачам коштів місцевих бюджетів.

Мережа розпорядника — це згрупована розпорядником коштів бюджету у відпо­відності до законодавства України вичерпна інформація щодо установ (організацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких ко­ординується через нього, а також підприємств, госпрозрахункових організацій, гро­мадських та інших організацій, що не мають статусу бюджетних установ і які одер­жують безпосередньо через цього розпорядника кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами місцевої влади на виконання програм соціаль­но-культурного та економічного розвитку.

Головні розпорядники формують мережу, що складається із розпорядників ниж­чого рівня та одержувачів бюджетних коштів, причому юридична особа, що включа­ється до мережі, не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів вклю­чаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одно­часно до мережі декількох головних розпорядників бюджетних коштів.

Дата добавления: 2014-12-27