Міжнародне економічне середовище: структурні елементи, ключові показники, вплив на прийняття рішень з міжнародного маркетингу

Міжн.бізнес середовище (МБС) – це сукупність чинників екон., соц-кул, пол-прав та інфраструктурного характеру, що сприяють або протидіють розвитку міжн.діял. фірми, зокрема марк. діял. У міжнародному маркетингу дослідження макро-середовища здійснюється за схемою SLEPT- або PEST-аналізу.

PEST- та SLEPT-аналіз міжнародного бізнес-середовища: сутність та порівняльна характеристика підходів.

Зміст і послідовність SLEPT-аналізу:

S — Social/cultural — аналіз соціально-культурного середовища;

L — Legal — дослідження елементів правового середовища;

E — Economic — аналіз з економічних умов діяльності;

P — Political — вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу;

T — Technological — технологічні чинники розвитку бізнесу.

Зміст і послідовність PEST-аналізу:

P — Political — вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу;

E — Economic — аналіз економічних умов діяльності;

S — Social/cultural — дослідження соціально-культурного середовища;

T — Technological — технологічні чинники розвитку бізнесу.

Міжн.екон.середовище – сукупність екон. умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку міжн. діяльності фірми, зокрема маркет-ї. Структурні елементи: міжнародна торгівля (МТ), стан платіжного балансу, зовнішньоекон. і зовнторг. політика, міжн.інв-на діяльність, система міжн. організацій, міжн.екон.інтеграція. МТ – це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ; це тип суспільних відносин, що виникають між державами у процесі та з приводу обміну товарами. Для оцінки МТ використов. систему показників, яка складається з 6 груп: абсолютні показники (експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), ЗТО, «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля); структурні показники; показники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи ЗТО на д.н., квоти); підсумовуючі показники (сальдо торг. балансу, сальдо балансу послуг і некомерційних операцій); показники динаміки; показники зіставлення. Стан платіжного балансу країни визначають: екон. потенціал, особливості структури ек-ки, участь у МПП, зв’язки зі світовим ринком позичкових капіталів, стан держ. регулювання ек-ки та зовнішньоекон. зв’язків. Кожна країна будує свої міжн. відносини, виходячи із зовнішньоекон.та зовнішньоторг. політики. Є два основні напрями: протекціонізм та лібералізація. Для реалізації політики уряди вик-ть: превентивне правове регул-ня, торговельні режими, митне опод-ня, внутр. (нац.) опод-ня імпортних товарів, кількісні обмеження, технічні бар’єри, адмін. формальності, екстрене правове регул-ня, внутрішні фін. та грошово-кредитні заходи, валютно-кредитне регул-ня, організаційно-технічне сприяння експорту. Динаміку, обсяги та напрямки міжн. інв-ня визначає сукупність глобальних та реґіональних чинників. До глоб. чинників, належать: стабільність світової валютної системи; рівень транснаціоналізації та реґіональної інтеграції; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури. Регіон. (по окремих країнах) чинники поділяються на: політико-економічні; ресурсно-економічні; загальноекон.. Форми та методи роботи міжнар. орг-цій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан і тенденції розвитку екон. середовища окремих країн та реґіонів. Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз, політичний союз). Бувають:

1) Зона преференц торг – зниження внутр тарифів;

2) Зона вільн торг – 1)+усунення внутр тарифів;

3) Митн союз – 2)+ спільний зовнішній тариф;

4) Сп ринок – 3)+ вільний рух капіталів та роб сили;

5) Ек союз – 4)+ гармонізація ек політики;

6) Політ союз – 5)+ політ інтеграція.

Дата добавления: 2014-12-27