Воля – це психічний процес свідомого керування діяльністю, який виявляється в подоланні труднощів і перешкод на шляху до мети

Стадії вольової дії

Елементарний акт волевиявлення називається потягом. Це хотіння, прагнення до якогось предмету, завжди емоційно забарвлене, якому не протистоїть інше прагнення, яке призводить до дієвої реалізації цього хотіння і не зустрічає внутрішніх перешкод.

Більш складним актом волевиявлення є боротьба мотивів – яка належить до сфери волі у власному розумінні слова. Мотив є внутрішньою руховою силою поведінки людини, він складається з уявлення та почуття, яке насичує його емоційним змістом; одному уявленню протистоїть інше (або інші), оскільки відповідні їм почуття не завжди сумісні одне з одним. Душа людини перетворюється на арену для боротьби мотивів, які можуть узгоджуватись у прийнятті рішення, а можуть паралізовувати один одного й викликати стан нерішучості. В такій внутрішній боротьбі відбувається більша частина свідомого духовного життя людини.

Вольовий акт у власному сенсі постає як рішення, яке припиняє хитання людини під впливом сил окремих мотивів. Основною якістю особистості, пов’язаною з виконанням вольового акту, виступає рішучість. Рішуча людина легше за інших обирає шлях дії, не потрапляючи у пастки неузгодженості мотивів.

Якщо зробити спробу розкласти вольовий процес на складові та етапи його розгортання, то і отримаємо таку картину: індивід з його конкретним душевним укладом, самопочуттям, самооцінкою та більш-менш ясним усвідомленням своїх інтересів формує певні уявлення; ці уявлення мають на такому його душевному фоні конкретний емоційний тон. Із сукупності уявлень (чи ідей) і пов’язаного з ними почуття народжуються мотиви: вони вступають, залежно від ступеня їхньої суперечності, в більш чи менш інтенсивну боротьбу один з одним, в результаті якої індивід здійснює вибір між ними, потім остаточно формується рішення, а воно здійснюється та завершується актом дії.

У вольовім процесі, за С.Л. Рубінштейном, можна виділити 4 основні стадії (фази), які в складному вольовому акті виступають в розгорнутому вигляді, а у простому – в згорнутому:

* перша фаза – виникнення потягу і попереднє встановлення мети;

* друга фаза – розгляду і боротьби мотивів;

* третя фаза – вирішення;

* четверта фаза – виконання.

Якщо вольовий процес розглянути відповідно певній діяльності людини, він може бути описаний терміном «вольова дія», тобто вольова дія – це вольовий процес, розглянутий в діяльнісному контексті. Вольовою є цілеспрямована свідома дія, через яку людина планово здійснює обрану мету, підкоряючи власні імпульси свідомому контролю й трансформуючи дійсність у відповідності з задумом. Всі ознаки і якості волі виявляються у вольових діях.

В. Іванников наводить такі характеристики вольової дії:

* вона є усвідомленою, цілеспрямованою, навмисною, приймається до виконання за власним свідомим рішенням;

* вона необхідна з певних причин (соціальних чи особистих), тобто завжди існують підстави, завдяки яким дія береться до виконання;

* вона викликається дефіцитом спонукання при активних умовах або дефіцитом гальмування при стримуванні;

* вона врешті забезпечується додатковим спонуканням (або гальмуванням) і закінчується досягненням поставленої мети.

Вольові дії бувають простими та складними.

До простих вольових дій належать ті, під час яких людина без вагань прямує до певної визначеної мети. У простій вольовій дії можна визначити такі етапи:

§ усвідомлення мети й бажання досягти її;

§ усвідомлення можливостей досягнення мети;

§ прийняття рішення;

§ виконання рішення.

Складна вольова дія включає більшу кількість етапів, які реалізуються у такій послідовності:

§ усвідомлення мети й бажання досягти її;

§ усвідомлення можливостей досягнення мети;

§ появу мотивів, які стверджують, або заперечують ці можливості;

§ боротьба мотивів і вибір;

§ прийняття однієї з можливостей у якості рішення;

§ здійснення прийнятого рішення.

Вольові якості особистості

Воля особистості, за В. Саліванном, це певна сукупність психічних властивостей, яка характеризує досягнутий рівень свідомої саморегуляції особистості; ця сукупність властивостей складається протягом життя. Вольові якості особистості є відносно сталими, незалежними від ситуації, стійкими психічними утвореннями. До вольових якостей особистості належать: цілеспрямованість, рішучість, сміливість, мужність, ініціативність, настійливість, стриманість, дисциплінованість та ін.

Цілеспрямованість виявляється у підкоренні людиною своєї поведінки певній життєвій меті; цією головною метою обумовлені більш окремі цілі, досягнення яких стає засобами на шляху до головної.

Самостійність знаходить виявлення у вмінні людини дотримуватись власних принципів, єдиної власної лінії у діях, незважаючи на тиск суспільства, зовнішньої ситуації.

Рішучість (в якій співвідносяться імпульсивність і поміркованість, афект і інтелект) виявляється у швидкому та свідомому обранні мети, визначенні шляхів її досягнення, у певності в прийнятому рішенні (тоді як нерішучість виявляється у марних роздумах, ваганнях, передуючих прийняттю рішення, у підкоренні волі людини, боротьбі мотивів, у постійному перегляді вже готових рішень).

Настійливість стосується виконання рішень, вона виявляється у здатності людини втілювати прийняті рішення, досягати мети навіть в умовах серйозних перешкод.

Ініціативність передбачає здатність людини до започатковування змін, тобто до встановлення новаторських цілей, до прийняття гнучких рішень і дієвого втілення новацій.

Стриманість виявляється у здатності утримувати психічні та фізичні прояви, які можуть зашкодити досягненню мети. У свідомому підкоренні власної поведінки певним правилам та нормам виявляється дисциплінованість.

Сміливість – це здатність людини долати почуття страху та розгубленості.

Мужність –складна якість, яка поєднує сміливість, настійливість, стриманість, впевненість у собі, вона допомагає людині йти до мети, не зважаючи на втрати й страждання.

Вказані вольові якості особистості не тільки реально виявляються, але й формуються у здійсненні нею вчинків. Можна сказати, що саме через вчинення (яке вимагає від людини активної, дієвої самодетермінації) відбувається розгортання потенціалу вольових якостей особистості. У цьому розгортанні велику роль відіграють найперші в житті особистості випадки зіткнення мотивів.

Шляхом механізації психічних процесів і актів діяння закріплюються деякі види психічної діяльності, на основі чого формуються неповторні стилі поведінки особистостей.

Факторами розвитку вольових процесів індивіда також є очікування успіху (важлива впевненість у можливості досягнення мети) та цілеспрямування (ціль постає перед особистістю як соціально-визнаний та індивідуально-прийнятий компонент діяльності, який надає дії сенс і керує дією в процесі виконання).

Орієнтація індивіда на завершеність дій виступає як фактор, що впливає на організацію циклу дій від початку до кінця. Важливим для розвитку волі є мотивування процесу діяння, тобто свідоме утворення індивідуальної значущості цього процесу.

Будова волі людини суттєво залежить від її змісту, тобто від того, яке відношення складається між партикулярно-особистісним і суспільно-значущім (С.Л. Рубінштейн), між феноменальним і сутнісним. Вольові якості людини належать до найістотніших її якостей, вони завжди грали провідну роль у найбільш величних подіях історії людства: у героїчних вчинках та відкриттях.

Завдання
до семінарсько-практичного заняття з теми 4

Скласти конспект та підготувати доповіді за темами:

1. Значення волі в організації діяльності і спілкуванні людини.

2. Воля і рефлексія. Вольова регуляція поведінки як її переосмислення.

3. Основні функції емоцій.

4. Види емоційних станів.

Підготувати реферати за темами:

1. Воля та її структура.

2. Почуття та настрої.

3. Емоції та почуття.

ЗАВДАННЯ І ЗАПИТАННЯ
ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ І КОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення понять: психічні стани, утворення, емоції, почуття.

2. Схарактеризуйте відповідно до таблиці психічні утворення.

3. Схарактеризуйте відповідно до таблиці психічні стани.

4. Схарактеризуйте відповідно до таблиці емоції та почуття.

5. Визначте професійно значимі для вас психічні властивості, стани, утворення, емоції, почуття.

6. Що таке воля?

7. Наведіть структуру простої вольової дії.

8. Які Вам відомі вольові якості особистості?

ЛІТЕРАТУРА

1. Аграшенков А. Психология на каждый день. – М., 1997.

2. Айзенк Г. Проверьте свои способности. – М.. 1992.

3 Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М., 1976.

4. Джемс У. Психология. – М., 1991.

5. Маноха І.П. Витоки волі. Боротьба мотивів і вольовий акт. Формування та розвиток вольових процесів // Основи психології / Під ред.. О.В. Киричука, В.О. Роменця. – К., 1995

6. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи. – СПб., 1999.

7. Семиченко В.А. Психология эмоций. – К., 1998.

8. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – М., 1992.

9. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: Реал-бук; К.: Ваклер, 2004

10. Немов Р.С. Психология: в 3 кн. – М.: Гуманитарный изд. центр «Владос», 2004.

11. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. – СПб: Питер, 2004

12. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

13. Макарова Л.Л. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

14. Кроль В.М. Психология. – М.: Высшая школа, 2005.

15. Джурелюк Е.Т. Основы психологии. – Алчевск, 2005.

16. Пашукова Т.І. Практикум із загальної психології. К.:Знання, 2006.

17. Бродовські В.Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові. – К.: ВД «Професіонал», 2005.

18. Гринберг Дж. Управление стрессом. – СПб.: Питер, 2004.

19. Бреслав Г.М. Психология эмоций. – М.: Академия, 2004.

Тема 5
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ
ФЕНОМЕНИ ОСОБИСТОСТІ В ГРУПІ

· Особистість та її структура

· Група. Види груп

· Рівні розвитку групи

· Особистість і група

Особистість та її структура

Природа особистості складна й визначається багатьма чинниками, до яких передусім належать соціальні, біологічні та психологічні.

Особистість не тільки об’єкт і предмет суспільних відносин, а й активний суб’єкт діяльності, поведінки, спілкування, свідомості й самосвідомості. Для особистості притаманна єдність, цілеспрямованість її духовного життя, певної мети, мотивів, здібностей та інших властивостей. За концепцією видатного українського психолога Г.С. Костюка (1899 – 1982), індивід стає особистістю тоді, коли у нього формується свідомість і самосвідомість, система психічних властивостей, здатність брати участь у житті суспільства, виконувати свої соціальні функції.

Дата добавления: 2014-12-27