Тема 5. Клавіатура. Призначення клавіш

Рідкокристалічні монітори. У рідкокристалічному моніторі світиться не люмінофор, а мініатюрний рідкокристалічний елемент, який міняє свої кольорові характеристики під дією електроенергії, яка на нього подається. Шар цих чудо - кристалів, володіючих властитостями і твердих тіл, і рідини одночасно, може бути зовсім тонким - а значить, і товщина монітора зменшиться всього до декількох сантиметрів! В залежності від способу керування мінімальними елементами екранного зображення матриці рідкокристалічних моніторів поділяють на активну та пасивну.

ü Активна матриця (TFT). Монітори з активною матрицею (TFT) - найякісніші і, розуміється, найдорожчі. В TFT моніторах використана спеціальна система контролю кольорів, при якій кожний рідкокристалічний елемент екрана (піксель) має при собі "контролера" - спеціальний транзистор, який віддає команди тільк йому. Це призводить до того, що зображення на TFT моніторах змінюється миттєво, на залишаючи на екрані притаманні для моніторів з пасивною матрицею сліди попереднього зображення.

ü Пасивна матриця (DSTN). Монітори з пасивною матрицею (DSTN) не мають такого "контролера". Саме тому зображення на цих моніторах дещо бліде, порівняно з TFT, та й міняється воно з явним запізненням. Через цю причину DSTN монітори дешевше за TFT приблизно на 35 - 40%, що й робить їх більш привабливими для масового ринку. Та не дивлячись на це, будь - який тип рідкокристалічного монітора, чи то - TFT, чи то - DSTN має більше переваг, аніж традиційний ЕПТ.

• По - перше: вони компактніші та легкі
• По - друге: їх товщина приблизно до 5 см
• По - третє: безпечні у медичному та екологічному плані
• По - четверте: вони потребують у декілька разів менше електроенергії
• По - п'яте: у рідкокристалічних моніторів цифровий метод передачі відеосигналу. Адже в традиційних моніторах, на основі ЕПТ для передачі відеосигналу з комп'ютера використовувався аналоговий метод. Це призводило до неточної передачі відеосигналу.

Низьке енергоспоживання, відсутність шкідливого випромінювання, зниження навантаження на очі, мала вага, малий об'єм.

Що здавалося б ще потрібно, щоб монітори TFT стали альтернативою для всього світу? Але є декілька "але":

• По - перше: по контрасту і по точності відображення рідкокристалічні монітори ще довго будуть відстапати від ЕПТ. І вже тим більше - по корекції відображення кольорів
• По - друге: навіть якщо з такими параметрами TFT монітор підійде для офісної роботи і для домашнього користувача, то для ігроманів, для дизайнерських робіт, web - дизайну, відеоопрацювання, найбільш оптимальним вибором є монітори типу ЕПТ.

Плазмові монітори. З назви можна зрозуміти, що зображення в цьому моніторі формує плазма, яка змінює свій колір під дією струму. Яскравість фарб, контраст, чіткість та інші параметри зображенні у плазменного монітора ані трохи не поступається монітору типу ЕПТ. А розміри і енергоспоживання порівнянно з ЕПТ - однокове. Але такі монітори мають свої недоліки:

§ По - перше: монітори такого типу виготовляються з розмірам діагоналі від 40^' (1дюйм = 2,54см)

§ По - друге: ціна монітора може може сягати до 20 тис. у.о.

§ По - третє: їх призначення зовсім не для дому та офісу. Їх зазвичай використовують на концертах, конференціях, стадіонах.

Відеоадаптер Разом з монітором відеоадаптер (відеокарта) складає відеопідсистему персонального комп'ютера. Фізично відеоадаптер виконано у вигляді окремої дочірньої плати, що під’єднується до одного із слотів материнської плати або інтегровано на материнській платі. Функціонально відеоадаптер формує сигнали управління монітором. Відеоадаптер складається з таких основних компонентів: -графічний процесор – мікросхема або набір мікросхем системної логіки відеоадаптера; -BIOS відеоадаптера – Video Basic Input/Output System (базова система введення-виведення); -відеопам’ять; -цифроаналоговий перетворювач – DAC (Digital to Analog Converter); -гнізда

Основними характеристиками монітора є:

Діагональ. Чим більша діагональ екрана, тим зручніше працювати на комп'ютері, адже на екрані "вміщується" велике зображення, не виникиють вертикальні та горизонтальні смуги прокручування (скролінги). На сьогоднішній день використовуються монітори з діагоналлю екрана 15, 17, 19, 21, 22, 30 дюйми (1 дюйм = 2,54 см).

Величина пікселя. Інший важливий показник - величина мінімальної крапки (або, як кажуть самі комп'ютерщики - "піксель") екрана, яка вимірюється в сотих частинах міліметра. Ця величина напряму впливає на якість зображення: чим піксель більший, тим "грубіше" зображення. І навпаки, чим піксель менший, тим зображення "м'якше", чіткіше.

Як правило, для моніторів з розміром діагоналі екрана 15 дюймім нормальною меличиною пікселя являється 0,28 мм. Величина пікселя для моніторів, діагональ екрана яких становить 17 дюймів, нормальною величиною пікселя являється 0,24 мм. Для 19 - ти дюймових моніторів, нормальною величиною пікселя являється 0,22 - 0,20 мм.

Розподільча здатність. Розподільча здатність - це величина яка показує, зі скількох пікселів побудоване зображення на моніторі. Зрозуміло, що з чим більшою кількістю пікселів побудоване зображення, тим менш зернисте та більш якісне воно буде. Розподільча здатність описує дві величини - кількість пікселів по горизонталі та вертикилі (адже екран монітора, як правило, не квадратний, а прямокутний). Для нормальної роботи розподільча здатність повинна бути не неншою за 800 х 600. Сучасні монітори підтримують наступні варіанти розподільчої здатності: 640 х 480, 800 х 600, 1024 х 768, 1152 х 864, 1280 х 720, 1280 х 768, 1280 х 960, 1280 х 1024, 1360 х 768, 1600 х 900, 1600 х 1024, 1600 х 1200 пікселів.

Частота оновлення. Частота оновлення - це величина, яка показує скільки разів за секунду поновлюється зображення на моніторі. Чим більша частота оновлення, тим менше екран вашого монітора буде "блимaти". Для комфортної роботи потрібно, щоб частота оновлення була не меншою за 85 Гц (герц), тобто зображення повинно поновлюватися не менше, ніж 85 разів за секунду. Більш низька частота шкідлива для ваших очей. "Блимання" монітора швидко стомлює очі і це може призвести до передчасного втрачення зору.

Клавіатура. Вона служить для введення в комп'ютер інформації від користувача. Клавіатуру умовно можна поділити на такі блоки:

• функціональні клавіші;

• алфавітно-цифровий блок;

• блок клавішей керування курсором;

• блок цифрової клавіатури.

Зовнішній вигляд клавіатури комп'ютера показано малюнку.

Блок функціональних клавішей. Цей блок (поз. 1 на мал.) об'єднує клавіші Fl—F12, призначення яких залежить від програмного забезпечення, з яким працює користувач.

Алфавітно-цифровий блок. Цей блок (поз. 2 на мал.) містить клавіші з літерами кирилиці та латині,клавіші з цифрами і спеціальні клавіші. Перемикання між клавішами кирилиці та латині відбувається за допомогою активізації комбінації клавішей (залежно від установленого драйвера (програми), наприклад ліва Alt+Shift у Windows). У режимі введення латинських літер при натисненні на будь-яку алфавітно-цифрову клавішу вводиться латинська літера або символ

зображені в лівій верхній частині клавіші (ці літери та символи нанесено на клавішах чорним кольором), а в режимі введення кирилиці — вводиться літера або символ, зображені в правій нижній частині клавіші (ці літери і символи нанесено на клавішах черво-
ним або синім кольором).

Введення великих та малих літер. Для введення великих літер та інших символів, розміщених на верхньому регістрі клавіатури, використовується клавіша Shift. Так, для того щоб ввести малу літеру d, необхідно натиснути на клавішу, на якій зображено D, а для введення великої літери D треба натиснути на клавішу Shift і, не відпускаючи її, натиснути на клавішу D. Аналогічно введення символу «=» виконується без активізації клавіші Shift, а введення символу «+» — натисненням на клавішу з його зображенням при натиснутій клавіші Shift. За допомогою клавіші Shift та клавішей із зображенням цифр вводять спеціальні символи, такі як, наприклад, «$» (Shift + 4)

Клавіша CapsLock служить для фіксації режиму великих літер. У цьому режимі при звичайному натисненні на клавіші літер вводяться великі літери, а при
натиснутій клавіші Shift — малі (це протилежно тому,що виконується у звичайному режимі). Режим великих літер (або режим CapsLock) використовується при введенні тексту, що складається з таких літер. Повторне натиснення на клавішу CapsLock змінює режим введення літер.

Клавіша Enter використовується для виконання певної дії. Наприклад, введення кожної команди DOS (командного рядка) закінчується натисненням на клавішу Enter. При наборі тексту в редакторі документів натиснення клавіші Enter означає кінець абзацу.

Клавіша Backspace розміщується над клавішею Enter в алфавітно-цифровому блоці; вона вилучає символ, що знаходиться ліворуч від курсора.

Клавіша Esc застосовується для скасування будь-якої дії, виходу з режиму програми та ін.

Клавіша Tab у процесі редагування текстів використовується для переходу до наступної позиції табуляції, а під час роботи з вікнами — для переходу з одного поля в інше.

Клавіша із символом Windows активізує команди кнопки Пуск.

Блок клавіш керування курсором. Цей блок (поз. З на мал.) містить клавіші Home, End, Page Up (PgUp), Page Down (PgDn), а також клавіші зі стрілками, які називаються клавішами керування курсором.

Натиснення на ці клавіші приводить до переміщення курсора (покажчика поточного місця в документі, що обробляється) у відповідному напрямку на початок (Home) або кінець (End) рядка, на символ ліворуч () або праворуч (®), на рядок угору (­) або вниз (¯), на сторінку вгору (PgUp) або вниз (PgDn).

Клавіша Del (Delete — вилучення) використовується для вилучення символів праворуч від курсора або виділеного фрагмента тексту.

Клавіша Ins (Insert — вставлення) застосовується або для вставлення символів, або для перемикання між двома режимами введення символів: введення із зсувом символів (вставлення) і введення із заміщенням раніше введених символів (заміна).

Клавіша Print Screen використовується для друкування змісту екрана або копіювання його в буфер обміну.

Дата добавления: 2014-12-27