Назва наукової публікації 4 страница

Рекомендується даний розділ дисертації структурно побудувати, принаймні, з двох підрозділів (за рахунок декомпозиції матеріалу кількість підрозділів зазвичай буває більше).

2.1 (номер підрозділу). Вибір (наукова розробка) і обгрунтування методики дослідження і її елементів

За змістом даний підрозділ зазвичай включає з належними методологічними обгрунтуваннями науково-методичні основи дисертаційного дослідження, до основних елементів яких, як правило, відносяться:

- склад показників і критеріїв, використовуваних для вирішення даного наукового завдання або проблеми (тут зазвичай розглядаються окремі показники і критерії, оскільки основний інтегральний показник або критерій буває логічнішим обгрунтувати в першому розділі дисертації на користь формулювання конкретної постановки загального наукового завдання або проблеми);

- методи і рішення окремих задач набуття значень даних показників і перевірки критеріїв (саме тут вибирають ті або інші засоби відомого науково-методичного апарату або розробляють нові необхідні засоби, наприклад, математичні моделі, розрахункові співвідношення і т.п.);

методи і рішення окремих задач отримання початкових даних для дослідження, технічної реалізації моделювання і розрахунків, обробки і представлення результатів, які одержують в процесі дослідження;

методи і рішення окремих задач теоретичного обгрунтування достовірності і оцінки точності або експериментальної перевірки результатів дослідження.

Для отримання необхідних результатів в умовах відсутності можливості використання строгих кількісних методів можуть бути використані емпіричні прийоми, засновані на узагальненні експериментальних даних, і евристичні прийоми, що базуються на інтуїції, але лише в тому випадку, якщо в створюваному на цій основі науково-методичному апараті будуть також представлені засоби обгрунтування (перевірки, докази або оцінки) достовірності або точності відповідних результатів.

2.2 (номер підрозділу). Критична оцінка використовуваної методики дослідження і її елементів порівняно з відомими

Критична оцінка може проводитися по адекватності, межам застосовності, можливості практичної реалізації і за іншими показниками якості і ефективності.

Адекватність оцінюється з використанням критеріїв, які зіставляють по достовірності (точності) нові теоретичні результати з даними практичного досвіду (експертних оцінок), виконаних експериментів, а також з теоретичними результатами, одержаними іншими методами, при цьому слід не обмежуватися лише окремими перевірками на конкретних прикладах, а прагнути до обхвату характерних ситуацій (наприклад, перевірка граничних випадків "по асимптотикам|") з аналізом їх показовості.

Межі застосовності можуть оцінюватися не тільки "вшир" - різноманіттям охоплюваних ситуацій, але і "углиб" - наприклад, залежністю достовірності одержуваних результатів від наростання неточності початкових даних. Для оптимізаційних методик, які реалізовують за допомогою ітерацій, оцінка меж застосовності включає перевірку збіжності (досяжності оптимуму), а також перевірку стійкості (можливості отримання оптимуму при різних кількостях ітерацій, при виникненні помилок в обчисленнях і т.д.).

Практична можливість реалізації методики дослідження оцінюється з урахуванням реальних ресурсних обмежень, які існують (наприклад, по трудовитратах, продуктивності використовуваних обчислювальних засобів т.д.).

В деяких випадках істотною частиною підрозділу 2.2.2 може опинитися розробка самостійної методики для оцінки вибраної методики дослідження, при цьому пункти підрозділу 2.1.1 будуть повторюватися, але на цей раз вони відноситимуться до вибору (розробці) елементів науково-методичного апарату оцінки вибраної методики дослідження.

3. Обгрунтування і оцінка практичних висновків і рекомендацій, відповідних меті дослідження

(вказані номер і умовне найменування розділу)

При плануванні змісту даного розділу дисертації слід виходити з вимог того, що запропоновані автором нові рішення повинні бути строго аргументовані і критично оцінені в порівнянні з іншими відомими рішеннями. У дисертації, яка має прикладне значення, повинні приводитися відомості, які підтверджують практичне використання в виробництві отриманих автором наукових результатів, а в дисертації, яка має теоретичне значення, - рекомендації по використанню наукових висновків.

За змістом третій розділ зазвичай включає:

- аналіз предмету дослідження за допомогою вибраної методики дослідження, як правило, в достатньо широкому діапазоні умов або в характерних ситуаціях з представленням результатів в формі графіків або діаграм;

- обгрунтування (синтез) на базі результатів проведеного аналізу практичних висновків і рекомендацій (апарат синтезу може бути одним з результатів другого розділу);

- аналіз новизни і значущості висновків і рекомендацій;

- методику і результати експериментальної перевірки достовірності одержаних висновків і рекомендацій;

- техніко-економічну оцінку нових рекомендацій;

- підтвердження досягнення загальної мети дисертаційного дослідження.

Характерним недоліком планів-проспектів дисертацій є найменування підрозділів у вигляді " Рекомендації по...". Зазвичай таке найменування орієнтує претендента в помилковому напрямі - на декларативний виклад матеріалу за принципом " не збираюся доводити, але це повинно бути так і тільки так". Матеріали цієї частини дисертації починають суцільно виглядати, наприклад, як інструкції, розділи технічного опису, статутні положення і т.п., явно не будучи такими. Необхідно усвідомити, що це абсолютно невиправдана витрата паперу, який відводиться на текст дисертації: пошукувач стає на позицію, яка дозволяє йому в кращому разі претендувати лише на внесок в практику (що він одержав), тоді як при експертизі дисертації, про що вже мовилося, оцінюється внесок автора в науку (тобто дуже істотно те, як він одержав).

Незрівнянно краще поряд з дисертацією покласти розроблений за участю автора (що підтверджене відповідними актами про реалізацію) документ – положення, інструкцію, настанову або, наприклад, офіційно оформлені пропозиції по розробці або доопрацюванню тих або інших нормативних документів, а відповідним розділам і підрозділам дисертації, якщо вже слово "рекомендації" вибране ключовим, дати приблизно такі найменування (підкріпивши їх відповідним змістом):

3. Розробка рекомендацій...

3.1. Обгрунтування рекомендацій...

3.2. Порівняльний аналіз рекомендацій...

3.3. Техніко-економічна оцінка рекомендацій...

3.4. Експериментальна перевірка рекомендацій...

Підводячи підсумок сказаному, необхідно відзначити, що розглянута структура переважна для кандидатської дисертації, оскільки, з одного боку, вона повністю відповідає структурі рішення загальної наукової задачі (проблеми) дослідження: перший розділ - предмет дослідження, другий розділ - метод (методи) дослідження, третій розділ - мета (основні практичні наукові результати) дослідження, а з іншого боку, за наявності внеску автора в науку рішення наукової задачі (проблеми) дослідження завжди є новим. Але якщо це так, то за умови актуальності, дисертація з повною підставою повинна бути визнана як мінімум "новим рішенням (наукової) задачі", що і є потрібним при кваліфікаційній оцінці.

Характерним недоліком планів дисертацій, структура яких будується по першому варіанту, є формулювання в третьому розділі деяких підрозділів, які не спираються на методику дослідження, що проголошується в другому розділі. Такими підрозділами для тільки що вказаного прикладу можуть бути:

Подібні підрозділи, не підтримані ніяким науково-методичним апаратом, можуть претендувати тільки на особисту і до того ж недоведену думку претендента, але ніяк не можуть бути зараховані в кваліфікаційну частину роботи. Інша справа, якщо змістом цих підрозділів є обгрунтування рекомендацій на основі кількісної оцінки можливих варіантів пропозицій.

Нижче наводиться приклад плану кандидатської дисертації, яка відноситься до області економічних наук (перший варіант структури дисертації):

Тема: "Розвиток науково-методичних основ економічного стимулювання праці в галузі інформатики"

Вступ

1. Економічне стимулювання праці в галузі інформатики як предмет дослідження

1.1. Аналіз політекономічних чинників, які впливають на економічне стимулювання праці в галузі інформатики

1.1.1. Науково-технічна революція і виділення інформатики в самостійну галузь народного господарства

1.1.2. Аналіз економічних відносин в галузі інформатики

1.1.3. Особливості продукту праці в галузі інформатики: споживна вартість і вартість

1.1.4. Заробітна плата як основна форма матеріального стимулювання

1.1.5. Госпрозрахункове стимулювання трудових колективів в нових умовах господарювання

1.2. Аналіз існуючих методів економічного стимулювання праці і способів їх оцінки

1.2.1. Оцінка можливостей використання існуючих методів ціноутворення в галузі інформатики

1.2.2. Способи оцінки результатів праці і методів його стимулювання, їх застосовність в галузі інформатики

1.3. Постановка загального наукового завдання і окремі завдання дослідження

2. Науково-методичні основи економічного стимулювання праці в галузі інформатики

2.1. Розвиток понятійного апарату політекономії з урахуванням специфіки предмету дослідження

2.2. Модель економічного стимулювання праці

2.2.1. Вибір показника ефективності економічного стимулювання праці в області інформатики

2.2.2. Розробка методу розрахунку ефективності економічного стимулювання

2.3. Структура дослідження методів економічного стимулювання праці

3. Обгрунтування рекомендацій по вдосконаленню методів економічного стимулювання праці в галузі інформатики

3.1. Розробка і порівняльна оцінка методів економічного стимулювання праці

3.2. Обгрунтування рекомендацій по реалізації методів стимулювання праці

3.3. Експериментальна перевірка рекомендацій.

Висновок

При другому варіанті структури основної частини дисертації другий і подальші розділи (а можливо, і деякі підрозділи) відповідають самостійним окремим завданням дослідження. В цьому випадку змістом кожного розділу (або відповідного підрозділу) роботи може включати:

- аналіз відомих з публікацій способів рішення даної окремої наукової задачі дослідження і їх недоліків;

- конкретне і чітке формулювання даної постановки окремого наукового завдання;

- вибір і розробку зі всіма необхідними обгрунтуваннями методики рішення окремої наукової задачі (тут опрацьовуються стосовно даного окремого наукового завдання питання, які вказані при розгляді другого розділу першого варіанту структури дисертації);

- обгрунтування і оцінку практичних висновків і рекомендацій (опрацьовуються стосовно окремого наукового завдання питання, які вказані при розгляді третього розділу першого варіанту структури дисертації).

Другий варіант структури найбільш прийнятний для кандидатських дисертацій, які виконуються на високому теоретичному рівні з широким використанням і розвитком різноманітних прикладних математичних методів, а також для докторських дисертацій, коли рішення окремих наукових задач і проблемних питань, які оформлюють у вигляді окремих розділів (або підрозділів), відповідають тим або іншим елементам (методам) теорії, що розробляється (що розвивається) в процесі дисертаційного дослідження.

Приклад плану докторської дисертації (другий варіант структури):

Тема: "Теоретичні основи розробки вимог до динамічних властивостей систем озброєння Військ ППО"

Вступ

1. Відомості про проблему

1.1. Стан, перспективи розвитку і умови протиборства засобів повітряно-космічного нападу (ЗПКН|) супротивника і систем озброєння Військ ППО

1.2. Суть співвідношення динамічних властивостей систем озброєння (угрупувань) військ ППО і ЗПКН| супротивника

1.3. Еволюція законів руху ЗПКН| і динамічних властивостей систем озброєння Військ ППО

1.4. Системний підхід в дослідженні співвідношення законів руху ЗПКН| і динамічних властивостей систем озброєння ППО

1.5. Суть наукової проблеми і окремі завдання дослідження

2. Моделювання законів руху засобів повітряно-космічного нападу супротивника

2.1. Методи апроксимації законів руху різних класів ЗПКН| супротивника

2.2. Системи координат і форми представлення законів руху ЗПКН|

2.3. Моделі руху засобів повітряного нападу

2.3.1. Модель горизонтального польоту аеродинамічних літальних апаратів з постійною швидкістю

2.3.2. Модель горизонтального польоту аеродинамічних літальних апаратів із змінною швидкістю

2.3.3. Модель руху літальних апаратів щодо рухомої системи координат

2.3.4. Двомірні моделі маневру аеродинамічних літальних апаратів

2.3.5. Тривимірна модель маневру аеродинамічних літальних апаратів

2.3.6. Варіанти статистичних моделей маневру аеродинамічних літальних апаратів

2.4. Моделі руху засобів ракетно-космічного нападу

2.4.1. Модель руху аеробалістичних і балістичних літальних апаратів на кінцевій ділянці траєкторії

2.4.2. Модель руху аеробалістичних і балістичних літальних апаратів постійної маси в плоскопаралельному полі тяжіння

2.4.3. Модель руху літального апарату по еліптичній траєкторії в центральному полі тяжіння

3. Аналіз співвідношення законів руху ЗПКН| і динамічних властивостей систем озброєння Військ ППО

3.1. Аналіз прийнятих апроксимацій законів руху ЗПКН|

3.2. Аналіз спільності характеристик законів руху ЗПКН| різних класів

3.3. Аналіз впливу законів руху ЗПКН| на необхідні характеристики систем озброєння ППО

3.4. Прикладні завдання ППО, які витікають з аналізу законів руху ЗПКН|

4. Синтез динамічних властивостей систем

4.1. Синтез динамічних властивостей систем озброєння Військ ППО

4.2. Синтез динамічних властивостей угрупування ППО

4.3. Синтез параметрів і оцінка потенційних можливостей отримання інформації про закони руху повітряно-космічних цілей

4.4. Синтез параметрів і оцінка потенційних можливостей інформаційних систем по можливостям складових закону руху ЗПКН|

4.5. Оцінка вірогідності розпізнавання типу ЗПКН| по параметрах складових закону руху

5. Оптимізація оперативно-тактичних| вимог до динамічних властивостей систем ППО

5.1. Вибір узагальненого критерію відповідності динамічних властивостей систем ППО законам руху ЗПКН| супротивника

5.2. Уніфікація методів оцінки відповідності динамічних властивостей систем ППО законам руху ЗПКН| супротивника

5.3. Методологічні принципи уніфікації вимог до систем озброєння Військ ППО, які витікають з аналізу законів руху ЗПКН|

5.4. Особливості оптимізації вимог до динамічних властивостей систем зброї на нових фізичних принципах

5.5. Обгрунтування рекомендацій для Військ ППО і ВВС| по реалізації прикладних завдань аналізу законів руху ЗПКН| і синтезу динамічних властивостей систем озброєння

6. Розробка методик завдання і реалізації вимог до динамічних властивостей систем ППО на різних етапах протиборства з супротивником

6.1. Методи оцінки впливу динамічних властивостей систем озброєння на ефективність ППО

6.2. Методика завдання вимог до динамічних властивостей систем озброєння на етапі оперативно-тактичного| супроводу їх розробки

6.3. Методи реалізації вимог до динамічних властивостей систем озброєння на етапі бойової роботи у складі угрупувань Військ ППО

6.4. Обгрунтування способів подолання зон ППО супротивника на основі вибору законів руху носіїв зброї

6.5. Особливості вимог до динамічних властивостей систем зброї на нових фізичних принципах

Висновок

Слід вважати, що не кожна дисертація в точності укладеться в якій-небудь з описаних варіантів структури. Так, наприклад, в планідисертаційної роботи в області технічних наук, якийприведено нижче, на тему " Методика визначення технічного стану деталей і вузлів газоперекачувальних агрегатів з використанням методу акустичної емісії" з цільовою установкою, сформульованою як " теоретичне обгрунтування і експериментальна перевірка можливостей використання методу акустичної емісії (АЕ) для вдосконалення методики визначення технічного стану елементів деталей і вузлів газоперекачувальних агрегатів (ГПА) ", зважаючи на істотну експериментальну складову, традиційна структура дисертації доповнена розділом, присвяченим експериментальним дослідженням:

Вступ

1. Огляд і оцінка стану питання. Обгрунтування актуальності вибраного напряму досліджень

1.1. Аналіз існуючих методів визначення технічного стану деталей і вузлів газоперекачувальних агрегатів|

1.2. Особливості методу акустичної емісії (АЕ)

1.3. Постановка загального наукового завдання і окремих завдань дослідження

2. Метод АЕ в завданнях визначення технічного стану елементів конструкцій

2.1. Джерела і механізм випромінювання пружних хвиль

2.2. Теоретичне моделювання випромінювання пружних хвиль дефектами структури твердих тіл

2.3. Інформативні параметри сигналів АЕ

2.4. Вплив швидкості і ступеня деформації структури матеріалу на інформативні параметри сигналів АЕ

2.5. Моделі зв'язку інформативних параметрів акустичного випромінювання з кінетикою дефектів

3. Експериментальні дослідження по відробітку методу акустико-емісійної оцінки ГПА |

3.1. Розробка експериментальної установки

3.2. Проведення експериментів на зразках з матеріалів, використовуваних для виготовлення елементів ГПА |

3.3. Проведення експериментів на елементах конструкцій і аналіз отриманих результатів

4. Визначення технічного стану конструкцій з використанням методу акустико-емісійної оцінки

4.1. Обгрунтування змісту і структури методики

4.2. Розробка пропозицій і рекомендацій по практичному застосуванню методики

4.3. Техніко--економічна оцінка застосовності методики

Висновок

У будь-якому випадку рекомендується зберегти основні розглянуті структурні елементи дисертації, як такі, що відображають виконане автором дослідження не у вузькому сенсі, як безпосереднє дослідження лише явищ (процесів) даної наочної області, а в широкому сенсі, що охоплює:

- методологічне дослідження відомих науці методів і теорій, вживаних або застосовних до предмету дослідження з метою визначення їх придатності для вирішення поставленого в дисертації загального наукового завдання (проблеми) і виявлення недоліків, які вимагають усунення;

- методологічне дослідження пропонованих дисертантом способів удосконалення (усунення недоліків) відомих теорій і методів, а якщо це не приводить до рішення поставленої загальної наукової задачі (проблеми), то (що відповідає випадку прояву найвищої наукової творчості і найбільшого внеску в науку) проведення пошукового дослідження з метою знаходження нових методів (методу), що приводять до шуканого рішення;

- безпосереднє (наочне або методологічне) дослідження (за допомогою вдосконалених або вперше запропонованих автором методів) на емпіричному або теоретичному рівні предмету дослідження з метою отримання нових наукових висновків і рекомендацій;

- теоретичне або експериментальне дослідження одержаних висновків і рекомендацій з метою визначення їх достовірності, здійсненності, наукової і практичної значущості.

Узагальнюючи сказане, слід зазначити, що при формуванні плану дисертаційної роботи переважні, як показує досвід, не обережні, помірні найменування заголовків, розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів роботи, а, якщо так можна виразитися, максималізм, екстремістські, такі, що звуть пошукувача до наукової творчості на рівні передбачуваних меж його здібностей. Це обумовлено тим, що в переважній більшості випадків пошукувач, побоюючись розсіювання зусиль, зосереджує| всю свою увагу на задоволенні того, до чого закликають наявні заголовки, які служать природними межами його творчих пошуків. При помірних заголовках пошукувач відчуває себе затишніше, проте саме спроби "обслужити" заголовки максималізму, що виражають "надзадачі", не дивлячись на виникаючі труднощі (а це і є дійсні муки творчості), у багатьох випадках приводять до тих крупиць наукових досягнень, які виявляються гордістю пошукувача і складають найбільш оригінальну частину роботи. Від заголовків, осилити які не вдалося, можна відмовитися на завершальному етапі роботи, замінивши їх більш помірними відповідно до реально одержаного: адже план-проспект дисертації - не догма, а керівництво до подальших дій, які наперед, особливо у області наукової творчості, важко передбачати.

У практиці підготовки дисертацій широко практикується підготовка розширеного плану дисертаційної роботи, званого планом-проспектом|. План-проспект зазвичай включає наступні розділи:

- найменування теми дисертаційної роботи;

- терміни підготовки дисертації;

- актуальність і новизна дисертаційного дослідження;

- план дисертації;

- очікувані наукові і практичні результати.

Доречно відзначити, що характерний недолік планів-проспектів| дисертаційних робіт вельми часто полягає в тому, що в пункті “Актуальність і новизна дисертаційного дослідження “ дисертанти обмежуються лише обгрунтуванням чисто прагматичної мети дослідження, при цьому упускають аналіз зробленого в науці, що відноситься до проблематики дисертаційного дослідження, і коротке формулювання передбачуваного загального наукового завдання (наукової проблеми).

13.2.2. Оформлення дисертації

По стилю викладання наукових результатів дисертацію слід розділити на дві частини - вузькопрофесійну і науково-популярну.

Науково-популярна частина об'єднує вступ, висновки по розділах дисертації і висновок. Ця частина повинна бути написана у вигляді, самодостатньому для сприйняття і зрозумілому фахівцям найширшого наукового профілю.

Вузькопрофесійна частина об'єднує матеріали всіх розділів дисертації, які не відносяться до науково-популярної частини, а також матеріали додатків. Ця частина по стилю викладу зазвичай розраховується на сприйняття в основному вузькими фахівцями у відповідній науковій області знань.

Зазвичай у вступ включають (не обов'язково строго у вказаному порядку) матеріали, що оформляються за наслідками завершеного дисертаційного дослідження, в яких:

- обгрунтовують актуальність дисертаційного дослідження;

- указують мету і предмет (а іноді і об'єкт) дисертаційного дослідження;

- приводять коротке змістовне формулювання загального наукового завдання або наукової проблеми, рішення якої міститься в дисертації;

- анотують зміст всіх подальших складових частин дисертації;

- стисло формулюють найбільш істотні наукові положення і інші нові наукові результати, які висуваються до захисту;

- приводять зведення про публікацію основних наукових результатів дисертації і про використання ідей або розробок, які належать співавторам, колективно з якими були написані наукові роботи;

- дають (для дисертацій, що мають прикладне значення) зведення про реалізацію наукових результатів.

Крім того іноді у вступі поміщають короткі відомості про методи дослідження (переліком назв) і про достовірність наукових результатів (чим обумовлена або підтверджується).

Актуальність. На користь максимального задоволення вимог до дисертації, що пред'являються, слід не обмежуватися розглядом чисто прагматичних аспектів і зосереджувати| увагу на обгрунтуванні наукової актуальності дисертаційного дослідження. При цьому згадують відомі публікації, присвячені рішенню наукових задач і проблем в досліджуваній області, стисло характеризують достоїнства і недоліки відомих наукових рішень і роблять відповідні висновки.

Об'єкт і предмет дисертаційного дослідження доцільно формулювати, виходячи з того, що:

- простіше визначається об'єкт і предмет дослідження при рішенні будь-якого конкретного окремого завдання дослідження, предмет дисертаційного дослідження в цілому повинен бути інтегрованим| по відношенню до предметів досліджень, що розглядаються при рішенні окремих задач дослідження;

- об'єктом задають мету дисертаційного дослідження, тоді як предметом дослідження визначають постановку загального наукового завдання (проблеми);

- серед деякої безлічі можливих формулювань об'єкту і предмету дисертаційного дослідження потрібно вибрати ті, що найбільш рельєфно виражають актуальність, новизну і значущість дисертації.

Мету дисертаційного дослідження доцільно формулювати щодо об'єкту дослідженняна чисто прагматичному рівні (що є переважним|), або на науково-прагматичному рівні, залишивши чисто наукову мету для формулювання загального наукового завдання. Мета дисертаційного дослідження повинна бути досяжною і це повинно підтверджуватися оцінками (що зазвичай поміщаються в останньому розділі дисертації).

Характерні недоліки формулювання загальної мети дисертаційного дослідження:

- мета в рамках допустимих варіантів сформульована у вигляді, недостатньо прагматичному і конкретному, такому, що не дозволяє оцінити очікуваний або реальний ступінь її досягнення в результаті дослідження;

- підміна загальної (головною) мети деяким набором окремих цілей (у такому разі оцінка ступеня досягнення загальної мети виявляється менш наочною, оскільки має на увазі оцінку ступеня досягнення кожної окремої мети і їх сукупностей|).

Досить часто формулювання мети дисертаційного дослідження перенавантажують поясненнями способів і умов її досягнення, супроводжуваними словесними зв'язками “ на основі... ”, “ з обліком... ”, “ шляхом... ” і ін. Краще оформити мету в гранично стислому і чіткому формулюванні, а всі необхідні пояснення, які фактично характеризують рамки дослідження, привести окремо.

Загальне наукове завдання (проблема) дисертаційного дослідження. При підготовці і експертизі дисертацій мають справу з проблемами і завданнями різного рівня:

- загальне наукове завдання або проблема, рішення якої міститься в дисертації як науково-кваліфікаційній роботі, при цьому в докторській дисертації, на відміну від кандидатської, потрібне вирішення крупної наукової проблеми, яка має важливе прикладне (соціально-культурне, господарське або інше) або фундаментальне наукове значення;

- окремі наукові проблеми або, простіше кажучи, проблемні питання, рішення яких ведуть до вирішення крупної (загальної) наукової проблеми;

- окремі наукові завдання, які одержують в результаті декомпозиції загального наукового завдання або проблеми і окремих наукових проблем.

Вирішення окремих наукових проблем (проблемних питань), методи рішення яких не відомі, складають найважливішу, найбільш творчу частину роботи не тільки над докторською, але і над кандидатською дисертацією. З іншого боку, не тільки нові, але і поєднувані з ними відомі рішення окремих наукових задач дослідження зазвичай складають серйозну частину як кандидатської, так і докторської дисертації.

Невміння коротко сформулювати загальне наукове завдання (проблему), рішення якого міститься в дисертації, є дуже характерним недоліком, на який звертається увага на всіх етапах експертизи дисертацій.

Річ у тому, що| дисертація повинна бути науково-кваліфікаційною роботою, в якій міститься рішення наукової задачі або проблеми. З урахуванням цього формулювання загального наукового завдання (проблеми), рішення якого міститься в дисертації, набуває юридичного сенсу і тому приведення такого формулювання повинно бути одним з найважливіших результатів експертизи дисертації, відбиваних у висновках спочатку дисертаційної ради, а потім і експертної ради.

Хто допомагає, наприклад, членові експертної ради, якому доручено підготувати висновок, сформулювати наукове завдання (проблему), рішення якого міститься в даній дисертації? Офіційні опоненти і дисертаційна рада в своїх документах. A хто допомагає їм, як не сам дисертант і його науковий керівник або консультант?

При оформленні дисертації слід прикласти всі необхідні зусилля для того, щоб загальне наукове завдання (проблема) дисертаційного дослідження було чітко сформульоване і обов'язково викладене в дисертації і в авторефераті. Без цього пошукувач (і його науковий керівник) пускає на самоплив дуже важливий елемент, який впливає на результат всіх етапів атестування.

Найбільш виразним є коротке змістовне формулювання загального наукового завдання (проблеми), яке не обмежується лише назвою завдання, і яке відображає (на чисто описовому рівні) основні елементи постановки завдання - що дано і що вимагається.

Два приклади короткого змістовного формулювання загального наукового завдання (проблеми) з кандидатських дисертацій:

- При заданих початкових даних про вартість комплектуючих вузлів інформаційно-обчислювальної системи і про інтенсивності надходження завдань зовнішнього потоку на обслуговування, а також відомому для кожного з вузлів статистичному розподілі інтервалів надходження завдань і тривалості їх обслуговування, вибрати варіант комплектуючих, які мінімізують вартість обслуговування зовнішнього потоку завдань.

- Розробка і обгрунтування методики синтезу управляючого вектора дій, що забезпечує при автоматизованому навчанні мінімізацію часу переведення навчованого в кінцевий стан, який характеризується показниками кваліфікаційних вимог, на основі повчальних дій, що формуються відповідно до показників інтелектуальних і психофізіологічних властивостей навчованих.

Дата добавления: 2014-12-27