ТЕМА 4: Стан психічних функцій і хвороба

Загальна мета – уміти оцінити вплив хвороби на пізнавальні процеси людини та знати прояви патології психічних процесів при різних захворюваннях.

Конкретні цілі:

7. Знати клініко-психологічні особливості психічної діяльності людини.

8. Знати особливості відчуттів та сприйманні у соматично хворих.

9. Уміти оцінити вплив хвороби не емоційно-вольову сферу людини.

10. Знати особливості інтелекту та мови при соматичних хворобах та їх вплив на процес лікування.

11. Уміти оцінити зміни волі та потягів людини під час захворювання.

12. Знати критерії ясної свідомості та стани порушеної свідомості при різних захворюваннях.

Теоретичні питання:

1. Клініко-психологічні аспекти особливостей відчуттів та сприйманні у соматично хворих.

2. Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес.

3. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини.

4. Зміна емоцій при різноманітних захворюваннях.

5. Зміна вольових якостей людини при різних захворюваннях.

6. Поняття про свідомість та самосвідомість людини.

7. Критерії не порушеної свідомості.

8. Змінені стани свідомості людини при різних захворюваннях.

Інформацію, яка необхідна для формування знань-вмінь, що забезпечують досягнення мети заняття, можна знайти у джерелах:

1. Клиническая психология: Учебн. для студ. мед. вузов /Н.Д. Лакосина, И.И. Сергеев, О.Ф. Панкова. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – С. 9-23, 123-138.

2. Медична психологія: Підручник / І.С. Вітенко. – К.: Здоровя, 2007. – С.64-86.

3. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. – 4-е изд.- М.: „МЕДпресс-информ”, 2002. – С.3-61.

Основними формами прояву психіки людини є психічні процеси, психічні стани та психічні властивості.

Психічні процеси – це психічні явища, які мають фізіологічну основу та забезпечують первинне відображення та усвідомлення людиною дійсності. Психічні процеси поділяють на пізнавальні та когнітивні, до яких відносять відчуття, сприймання, уявлення, увагу, пам’ять, мислення, мову, уяву а також емоційні та вольові якості. Вищою формою відображення дійсності є свідомість.

Психічні стани – тимчасова своєрідність психічної діяльності, яка визначається загальним функціональним рівнем психічної активності в залежності від умов діяльності та особистісних особливостей людини. Їх можна розглядати як фон, на якому протікають психічні процеси. Це стани працездатності, втоми, фрустрації, афекту та ін.

Психічні властивості особистості – це стійкі утворення, які забезпечують певний рівень поведінки та діяльності, який є характерним для даної людини. До них відносять темперамент, характер, здібності та ін.

Відчуття

Під відчуттям розуміється процес відображення окремих властивостей предметів об'єктивного світу при їхньому безпосередньому впливі на органи чуттів. Відчуття є основою багатьох симптомів і синдромів різноманітних хвороб, одними з елементарних (простих) психічних явищ. Вони можуть носити усвідомлюваний або неусвідомлюваний характер і істотно впливати на особливості пред'явлення пацієнтом скарг на стан власного здоров'я, що може істотно впливати на процес діагностики.

Усяке відчуття завжди забарвлене у визначений, найчастіше специфічний тон, тобто має відповідне емоційне забарвлення. В залежності від їхньої якості, сили і тривалості відчуття можуть викликати позитивні або негативні емоції. Легкий запах бузку сприяє появі приємного відчуття, той же запах, концентрований і існуючий довгостроково, може призвести до появи запаморочення, нудоти, загального поганого самопочуття. Матове світло електричної лампочки заспокоює, переривчасте світло дратує.

Виникнення відповідних емоцій при визначених відчуттях - процес індивідуальний. Одна людина любить слухати голосну музику, інша - ні, одному приємний запах бензину, іншого він дратує. Емоційне забарвлення відчуттів також індивідуальне.

У результаті безпосередньої або тривалої дії подразника може підвищуватися або знижуватися чутливість аналізатора, призводячи до адаптації відчуттів або загостренню (сенсибілізації) їх. Підпорогові подразники не викликають усвідомлених відчуттів.

По модальності (виду аналізатора) розрізняють кілька видів відчуттів: зорові, слухові, смакові, тактильні, нюхові, пропріоцептивні й органічні (інтероцептивні). До останніх відносяться відчуття, пов'язані з діяльністю внутрішніх органів - відчуття голоду, ситості, статевого задоволення, спраги й ін. Органічні почуття ("темні почуття", як їх називав І.М. Сєченов) завжди носять не місцевий, а генералізований характер і переживаються людиною як визначені стани організму взагалі.

Часто зустрічається гіперестезія - підвищення сприйнятливості реальних подразників, при цьому поріг чутливості знижується. Наприклад, стукіт друкарської машинки оглушає хворого, палаюча свічка - сліпить і т.п.

При гіпестезії спостерігається зниження сприйняття подразнень при підвищенні ї їх порога чутливості. У цьому випадку людина майже не реагує на укол, на повзучу по собі муху і т.п.

Якщо аналізатор не здатний відповідати на подразнення, то це називається анестезія (наприклад, при введенні новокаїну, викликаної анестезії й ін.).

Втрата чутливості (анестезія), як правило, поширюється на тактильну, больову, температурну чутливість і може охоплювати як усі види чутливості (тотальна анестезія), так і окремі її види (парціальна анестезія). По механізмах виникнення виділяють: корінцеву анестезію, при якій тотально порушується чутливість у зоні іннервації визначеного заднього корінця спинного мозку, і сегментарну, при якій порушення виникають у зоні іннервації визначеного сегмента спинного мозку. Останній вид анестезії може бути як тотальною, так і дисоційованою, при якій спостерігається відсутність больової і температурної чутливості при збереженні пропріоцептивної або навпаки.

При порушенні нервових провідників, зокрема судинної іннервації, можуть виникати відчуття печіння, поколювання, стягування шкіри, повзання комах - це парестезії.

Сенестопатії - постійні неприємні відчуття "усередині тіла" невизначеного характеру і без точної локалізації: "почуття ворушіння, перевалювання і перекочування", "у нозі надуваються, пересуваються і лопаються пухирці з газом" і т.п. Вони украй важко переносяться хворими.

Гіперестезія – зустрічається при астенічному симптомокомплексі

Гіпестезія – захворювання нервової системи (периферійного і провідних шляхів), початкові етапи виключеної свідомості.

Анестезія – органічне захворювання нервової системи, істеричний навроз,

Парестезія – порушення судинної іннервації, полінейропатії, судинні захворювання кінцівок (хвороба Рейно, облітеруючий ендартерііт, варикозне розширення вен), істеричний невроз, іпохондрія

Сенестопатиї – психічна патологія

Сприйняття - це цілісне відображення предметів і явищ об'єктивної дійсності, що безпосередньо впливають на органи чуття.

Сприйняття, також як і відчуття розподіляються по органах чуття: зорові, слухові, смакові, тактильні, нюхові. Особливо в клінічній психології виділяється сприйняття людиною часу, що може істотно змінюватися під впливом різних патологічних станів і хвороб, а також входить у структури особливостей характеру у вигляді такої якості як структурування часу. Не менш значимим є сприйняття власного тіла і його частин.

Зі специфічних і патологічних змін сприйняття виділяють: ілюзії, галюцинації, психосенсорні розлади, агнозії.

Психосенсорні розлади характеризуються неправильним сприйняттям реально існуючих об'єктів за формою, розміром, відстанню.

Причини – органічні захворювання головного мозку, гострі інтоксикації екзогенного характеру.

Ілюзії— це перекручене сприйняття реального об'єкта.

ілюзії можуть бути при потьмареній свідомості; на тлі сильних емоцій.

Галюцинації – безоб'єктне сприйняття, що супроводжуються переконаністю в тому, що даний об'єкт тепер і в даному місці дійсно існує.

Галюцинації можуть виникати при інтоксикації, соматичних захворюваннях з порушенням метаболізму, інфекціях, потьмаренні свідомості, психічних захворюваннях.

Агнозія – розлад впізнавання предметів, явищ, частин власного тіла, їхніх дефектів при збережені усвідомлення зовнішнього світу і самосвідомості, а також при відсутності порушень периферичної і провідникової частин аналізаторів.

Агнозія може виникнути в результаті руйнування визначених коркових зон (енцефаліт, пухлина, судинний процес і т.д.), а також внаслідок нейродинамічних порушень.

Дата добавления: 2014-12-27