Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методики розрахунку виробничої потужності




Як уже було сказано, для розрахунків виробничих потужностей підприємства необхідно перш за все визначити розрахунковий (плановий) фонд робочого часу одиниці обладнання, кількість таких одиниць, їх продуктивність та технологічні особливості; трудомісткість виробів;коефіцієнт виконання норм виробітку. на відповідному підприємстві. Методики розрахунку виробничої потужності добре висвітлені у навчальному посібнику «Планування діяльності підприємства» (авт. Г.М.Тарасюк, Л.І.Шваб)

Виробнича потужність підприємства, як правило, визначається за потужністю провідних цехів основного виробництва, їх основних дільниць, поточних ліні, агрегатів, провідного обладнання з урахуванням заходів щодо ліквідації «вузьких місць».

До провідних (основни х) виробничих підрозділів цехів, дільниць) відносяться такі, які виконують основні технологічні процеси (операції) і мають визначальне значення для забезпечення виробництва заданого обсягу та асортименту продукції. Наприклад, для підприємств чорної металургії провідними виробництвами вважаються доменні, сталеплавильні та прокатні цехи; машинобудування та металообробки – механічні, складальні, ливарні та ковальсько-пресові цехи; цементної промисловості – печі з виробництва клінкеру; взуттєвої – розкрійні та пошивні цехи; текстильної – прядильні і ткацькі виробництва тощо.

Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної (основної) продукції. Якщо підприємство виготовляє в основному продукцію постійного обсягу і асортименту, (наприклад: нафтопереробні, цементні, хлібопекарні, цегельні тощо),то щорічні розрахунки виробничих потужностей практично не робляться, а тільки корегуються в залежності від технологічних, технічних чи асортиментних змін,.Якщо обсяги виробництва та асортимент продукції суттєво змінюються, що характерно для умов ринкової економіки, то безперечно виникають потреби в проведенні перерахунках виробничих потужностях. Коли підприємство випускає кілька видів продукції, то виробнича потужність розраховується окремо для кожного виду виробів. Так наприклад, на металургійних підприємствах (комбінатах) обчислюють окремо потужність доменного, сталеплавильного та прокатного виробництв.

При проведенні розрахунків виробничої потужності підприємства включають:

а) усе діюче і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів;

6) устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду;

в) понаднормативне резервне устаткування;

г) понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.

Виробничу потужність підприємства треба обчислювати за технічними або проектними (не перевершеними) нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва. За браком таких норм можна використовувати власні розрахункові технічні норми, які враховують прогресивні досягнення значної кількості (20-25%) робітників однакових професій і ланок виробництва.

Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування. На підприємствах із безперервним процесом виробництва таким максимально можливим фондом часу роботи устаткування є календарний фонд (8760 годин на рік) за мінусом часу, необхідного для проведення ремонтів і технологічних зупинок устаткування.

Для підприємства з дискретним процесом виробництва фонд часу роботи устаткування визначають, виходячи з фактичного режиму роботи основних цехів та встановленої тривалості змін у годинах із відрахуванням часу на проведення ремонтів устаткування, вихідних і святкових днів. У сезонних виробництвах фонд часу роботи устаткування регламентується встановленим режимом роботи підприємства (за технічним проектом) з урахуванням забезпечення оптимальної кількості днів роботи окремих технологічних цехів (ліній).

Розрахунок виробничої потужності підприємства повинен проводитись у такій послідовності: агрегати чи група однорідного технологічного обладнання - виробничі дільниці - цехи (корпуси, виробництва) - підприємство у цілому.

У загальному вигляді виробнича потужність (Вп) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:

 

Вп =Пв·Феф·КУс

Де Вп – потужність виробничого підрозділу підприємства одиниці виробу;

Пв - продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції(виробів) за годину;

Феф - ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування (годин);

КУс- середньорічна кількість устаткування;

Тр - трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:

Де Чн - норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);

Квн- коефіцієнт виконання норм виробітки;

Потужність можна визначити також за зведеною формулою:

Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих підрозділів підприємства (поряд із провідними цехами чи дільницями). Такі розрахунки

необхідні для виявлення невідповідності між потенційними можливостями з випуску; продукції (надання послуг) окремих виробничих підрозділів та забезпечення узгодженої технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Ступінь відповідності потужностей різних структурних підрозділів підприємства визначають через розрахунок і порівняння коефіцієнтів суміжності, які характеризують співвідношення потужностей провідного підрозділу та решти виробничих ланок.

Виробнича потужність залежить від характеру підприємств, цехів, рівня їх спеціалізації, якими визначається організаційний тип виробництва.

На неперервно-потокових лініях, а також на конвеєрі потужність визначається за формулою:

 

де т- такт робочої лінії чи конвеєра.

В умовах потоково-масового виробництва при вузькій спеціалізації робочих місць визначається потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію при обробці конкретної деталі, потужність розраховується за такою формулою:

 

де Рм – робочі місця, які виконують дані операції.

В умовах серійного виробництва розрахунок виробничої потужності ускладнюється тим, що за кожним робочим місцем закріплюється велика кількість деталеоперацій. Як вимірник виробничої потужності використовується типовий виріб-представник:

 

де Трнч - технічно розрахована норма часу на обробку комплекту деталей виробу на даній групі устаткування.

В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:

а) визначається трудомісткість обробки виробів і усієї виробничої програми за групами устаткування

.де Тн – трудомісткість виробничої програми (годин);

Ni – кількість продукції за виробничою програмою (натур. один.);

Kвв – коефіцієнт виконання виробничої норми

б) розраховується ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюються, тобто визначається пропускна спроможність устаткування:

 

де Псу - пропускна спроможність устаткування (верстато-годин);

 

в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності дільниці чи цеху (Кпотуж.):

 

де Твп – трудомісткість виробничої програми по даному виду робіт

 

Коефіцієнт виробничої потужності – це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування (по дільниці, цеху) та трудомісткості її виробничої програми;

 

г) за провідною групою устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності дільниці (цеху), а при потребі проектують заходи по розширенню «вузьких місць);

д) визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірнику шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності:

 

де Впц – потужність цеху (підприємства)

 

Коефіцієнт завантаження устаткування (Кзу) визначається:

 

тобто

 

 

 

 

При Кзу = 1 устаткування використовується повністю; при Кзу > 1 устаткування перевантажене; при Кзу < 1 - воно недовантажене.

Після розрахунку виробничих потужностей всіх цехів будується діаграма потужності підприємства.

-► Приклад. Якщо, взяти за провідний цех - термічний із потужністю 70 тис. виробів, то у заготівельному буде резерв в 5 тис. виробів, у ковальному - 15 тис. виробів, у механообробному - 5 тис. виробів. Ливарний цех буде "вузьким місцем", у ньому недостатньо виробничої потужності в 5 тис. виробів (рис. 8.2).

Рис 8.2. Діаграма потужності підприємства

 

Тому, при плануванні виробничої потужності необхідно передбачати заходи, направлені: з одного боку - на розшивку "вузьких місць" (збільшення потужності), а з іншого - на завантаження потужності.

Крім розрахунків по провідних цехах і дільницях, визначається технологічна спроможність виробничих ланок підприємства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності по даних провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Відповідність потужності різних підрозділів підприємства визначається порівнянням коефіцієнтів сумісності, які розраховуються співвідношенням потужностей провідного підрозділу та інших виробничих ланок.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-23; Просмотров: 671; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.028 сек.