Місцеві бюджети, їх доходи та видатки

Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна система нашої країни складається з Державного бюджету і місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів в Україні відносять: бюджети АРК, областей, міст республіканського підпорядкування, міст обласного підпорядкування, районів, міст районного підпорядкування, районів у містах, сільські та селищні бюджети.

Як економічна категорія, місцеві бюджети виражають обумовлену адміністративним розподілом і бюджетним устроєм держави сферу економічних відносин, пов'язаних із формуванням, розподілом і використанням коштів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади і призначені для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.

Складна структура місцевих бюджетів України, а також необхідність встановлення раціонального взаємозв'язку між Державним і місцевими бюджетами висуває задачу визначення принципів і умов оптимального розподілу доходів між ланками бюджетної системи.

При розподілі доходів між ланками і видами бюджетів повинні бути дотримані наступні умови:

- єдність бюджету і державної програми економічного і соціального розвитку України;

- забезпечення кожного бюджету стабільними доходами, нерозривно пов'язаними з економічною, соціальною та екологічною ситуацією в регіоні;

- збалансованість кожного бюджету за доходами і видатками незалежно від обсягу його закріплених доходних джерел;

- підвищення зацікавленості державних та місцевих органів влади і управління у збільшенні надходження загальнодержавних доходів на території відповідної місцевої Ради;

- забезпечення балансу загальнодержавних і місцевих інтересів, коли фінансові ресурси перерозподіляються між державою та органами місцевого самоврядування відповідно до розподілу повноважень; усі учасники бюджетного процесу повинні бути зацікавлені в ефективному адмініструванні податків та інших доходів незалежно від того, до яких бюджетів вони надходять;

- забезпечення рівномірності надходження коштів і усунення можливих касових розривів унаслідок розбіжності термінів здійснення витрат і одержання доходів;

- визначеність відповідальності кожного рівня влади за бюджетну політику; адміністративна відповідальність органів влади повинна залежати від ефективності використання ними фінансових ресурсів на виконання закріплених за кожним рівнем повноважень.

Місцеві бюджети України забезпечують фінансування заходів соціального і економічного розвитку відповідних територій або населених пунктів, що здійснюються органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Усі доходи місцевих бюджетів підрозділяються на дві групи:

1) власні і закріплені доходи;

2) дотації з бюджету вищого рівня, субвенції, субсидії.

Власні і закріплені доходи характеризуються тим, що вони направляються в той або інший вид бюджету в залежності від відомчої підпорядкованості господарства і з урахуванням територіальної ознаки надходження коштів. У 2001 році до числа закріплених і власних джерел відносяться, наприклад, плата за землю, державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, податок із власників транспортних засобів, місцеві податки і збори і т.ін.

У структурі доходів місцевих бюджетів можна виділити такі види надходжень:

1. Загальнодержавні податки і збори:

- частина акцизного збору, що надходить на відповідних територіях, крім акцизного збору з імпортних товарів;

- плата за землю;

- податок із власників транспортних засобів;

- державне мито;

- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

- плата за воду;

- податок на промисел.

2. Місцеві податки і збори.

3. Неподаткові надходження:

· доходи від приватизації державного (комунального) майна;

· надходження від оренди державного (комунального) майна;

· дивіденди і відсотки, отримані в результаті здійснення операцій із цінними паперами;

· надходження від внутрішніх позик і грошово-речових лотерей;

· інші надходження.

4. Дотації, субвенції, субсидії.

Дотації - це форма централізованого регулювання доходів і видатків державних підприємств, установ, організацій, а також бюджетів, планові витрати яких перевищують отримані доходи, у вигляді надання коштів, що компенсують збитковість. Такі додаткові кошти можуть направлятися на покриття збитків державних підприємств і організацій як виробничої, так і невиробничої сфери, а також на збалансування місцевих бюджетів.

Субвенції - це цільова допомога, вид державного сприяння місцевим органам влади або окремим галузям господарства, надана для вирішення певних задач.

Субсидії - фінансова допомога у грошовій формі, надана, частіше усього, за рахунок коштів державного бюджету місцевим органам влади, юридичним і фізичним особам.

Як свідчать статистичні дані, протягом останніх років основним джерелом надходжень у місцеві бюджети були податки і, насамперед, відрахування від загальнодержавних податків, віднесені до регулюючих доходів місцевих бюджетів, а також загальнодержавні податки, віднесені до закріплених доходів відповідних місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів виражають економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом коштів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади. Відповідно до законодавства кошти місцевих бюджетів можуть витрачатися тільки на цілі і у межах, затверджених місцевими Радами. Таким чином, з місцевих бюджетів можуть здійснюватися витрати на:

- фінансування установ і організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізкультури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, які підзвітні місцевим органам влади;

- утримання місцевих органів державної влади і управління;

- фінансування підприємств і організацій, що входять до складу місцевого (комунального) господарства;

- здійснення природоохоронних заходів;

- фінансування інших заходів.

На рівні обласних, міських і районних бюджетів створюються резервні фонди виконавчих органів влади в розмірі 1-3% від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, що не були передбачені під час затвердження цих бюджетів.

В обласних, міських, сільських і селищних бюджетах створюється оборотна касова готівка, що може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути поповнена в тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету.

Органами місцевого самоврядування самостійно:

· визначаються напрямки використання коштів своїх бюджетів;

· можуть бути збільшені в межах наявних у них коштів норми витрат на утримання житлово-комунального господарства, установ соціальної сфери, органів внутрішніх справ і т.ін.

Структура видатків бюджетів залежить від виду бюджету (бюджет області, міста, району, села, селища), а також від територіального розташування відповідної адміністративно-господарської одиниці.

Дата добавления: 2014-12-29