Фактори, що спричиняють загрозу фінансовій безпеці держави

Після енергетичних криз 1973 та 1979 років розвинені країни визначили для себе, що світовий порядок, який постійно змінюється, треба переорієнтовувати. Політика військового та політичного диктату себе не виправдовувала. Деякі арабські країни були готові здійснити вибухи та підпалити всі свердловин, всіх родовищ. За цих умов застосування згаданих видів примусу принесло б тільки величезні збитки та нестачі в першу чергу саме розвинутим країнам, економіка яких відчутно залежала від наявності арабської нафти.

Оскільки два чинника перших чинника не надавали належних гарантій, застосовувався третій чинник – економічне “прив’язування” через надання кредитів, інвестування в господарство цих країн значних капіталів, створення спільних підприємств та участь у спільних проектах тощо.

Тобто, розвинуті країни використовували економічні чинники та розробляли і реалізовували спільну економічну стратегію з країнами-експортерами нафти. Натомість, країни-експортери нафти також були зацікавлені в цьому. Від того з’явилася нова концепція, ключовими поняттями якої стали взаємозалежність та взаємопов’язаність країн світу. При цьому висловлювались думки про необхідність найширшого розуміння цих понять, що пов’язувалось з безпекою світу. Безпека – це більш широка концепція, ніж концепція тільки військової безпеки. Величезне значення мають також економічні та соціальні аспекти цієї проблеми.

Проблемою захисту держави від економічних погроз займаються відповідні державні органи. Відповідні міри і напрямки розробляються на підставі теоретичних економічних досліджень науки про економічну безпеку держави, що на Заході одержала назву "Экосестейтс". Ця наука займається вивченням і визначенням погроз економіці, їхніх джерел, сили і напрямки, вивченням їхньої суті і розробляє заходу, прийоми і методи, що дозволяють забезпечити економічну безпеку держави.

Метою науки про економічну безпеку держави є розробка і реалізація програм втілення в життя тактичного і стратегічного забезпечення економічної безпеки держави. Ці програми базуються на розрахунках, а вони у свою чергу, на системі критичних обмежень (границь) і визначення необхідної кількості ресурсів, що призначені для забезпечення стабільного існування держави. Стабільним вважається такий стан держави, при якому коефіцієнт спокою держави дорівнює величині, що знаходиться в системі критичних обмежень. Це оцінний критерій, що визначається шляхом використання значень визначених показників спокою основних напрямків забезпечення економічної безпеки держави (харчовий, екологічної, ресурсної, фінансово-кредитної й ін).

Економічна безпека, як визначається в Концепції національної безпеки України, цей такий стан національної економіки і кредитно-фінансової системи, що дає можливість: а) гарантувати економічний розвиток держави на підставі досягнень науково-технічного прогресу; б) зберігати чи швидко обновляти виробництво в умовах припинення зовнішніх поставок або надзвичайних ситуацій внутрішнього характеру; в) забезпечувати стійке функціонування своєї кредитно-грошової системи і задоволення потреб суспільства в несприятливих внутрішніх і зовнішніх умовах.

Економічна безпека є комплексною системою, що містить у собі множинність елементів і напрямків, серед яких: демографічна безпека, ресурсна, питної води, продовольча, енергетична, фінансово-грошова, карна, медична безпека й інші.

Демографічна безпека - один з головних напрямків економічної безпеки. Демографічна ситуація дозволяє визначити наявність трудових ресурсів, їхній склад і можливості, які сили і засоби необхідно використовувати, щоб створити необхідну демографічну ситуацію, як забезпечити безпека жителів держави і попередити демографічну експансію іншими народами.

Продовольча безпека - одне з основних умов існування людей. Наявність чи відсутність продуктів харчування впливає на психічний і фізичний стан людей, від чого залежить соціальна, політична й економічна стабільність держави. Забезпечення продуктами харчування залежить від багатьох факторів, у тому числі і від таких, котрі не залежать від волі людини. При забезпеченні продовольчої безпеки такі фактори повинні передбачається, і попереджуватись шляхом створення стратегічних резервів.

Одним з видів продовольчої безпеки є питна безпека, що зв'язана з наявністю питної води на території держави. З розвитком людства проблема питної води здобуває усе більше значення. Держава повинна бути готовим забезпечити всі регіони країни питною водою. На підставі наукових розрахунків повинні робитися прогнози щодо споживання води, вплив розмірів такого вживання на економіку країни, а через неї і на економічну безпеку.

Ресурсна безпека. У світі не багато країн, що здатні забезпечити цілком своє існування за рахунок власних ресурсів. Держава повинна попереджати загрози, що виникають через недостатність ресурсів і не приймати рішення, що не відповідають її інтересам, які загрожують суверенітету чи цілісності держави.

Енергетична безпека держави, є різновидом ресурсної безпеки. З розвитком науково технічного прогресу збільшується споживання енергоносіїв, що використовуються в промисловості і побуті. Збільшення споживання енергоресурсів привело до збільшення їхньої вартості і необхідності розробки енергозберігаючих технологій. Відсутність достатньої кількості енергоносіїв викликає залежність від країн, що поставляють енергоносії. Для запобігання прийняття рішень, що не відповідають інтересам держави необхідно розвивати енергозберігаючі технології, розробляти програму протидії енергетичному шантажу.

Цінова безпека - різновид безпеки, що може найбільше вплинути на економіку. Правильне визначення ціни дозволяє правильно оцінити працю й установити правильний розподіл благ серед жителів країни, робити справедливий обмін товарами і послугами як усередині країни так і за її межами.

Фінансово-грошова безпека. Впливає на всі сфери економіки держави, оскільки є еквівалентом вартості всіх товарів. Під грошима необхідно розглядати не тільки паперові чи залізні знаки обміну, але і безготівкові розрахунки і цінні папери. Величезне значення фінансово-грошової безпеки має банківська система, оскільки вона реалізує всі операції, що стосуються обороту коштів і цінних паперів. Саме банки здатні чи стабілізувати (дестабілізувати) фінансове положення держави. Зміцнення банківської системи веде до зміцнення фінансової безпеки.

Кримінальна безпека - вид безпеки, що не має конкретного носія, однак дуже істотно впливає на економічну безпеку держави і його жителів. Один з напрямків криміналізації посттоталитарного суспільства є збільшення частини тіньової економіки в сукупності економічної діяльності. Серед основних форм тіньової економіки в сучасній економічній літературі визначають такі види:

- неофіційна економіка - легальні види економічної діяльності, у рамках яких має місце надання чи послуг виробництво товарів, що не фіксуються офіційною статистикою, укриття такої діяльності від сплати податків;

- фіктивна економіка - економіка приписок, спекулятивних операцій і всякого роду шахрайства, зв'язаного з одержанням і передачею грошей;

- підпільна економіка - усі заборонені види економічної діяльності.

Економічні злочини можуть здійснювати як прямий вплив на економічну безпеку (дії економічного характеру) так і непрямий вплив (через збільшення соціальної напруженості населення). Це також впливає на обсяг вкладеного капіталу, тому що дуже велика частина відволікається на зміст правоохоронних органів.

Величезне значення має соціальний аспект, що базується на психологічному і психологічному стані населення. Він залежить від багатьох видів безпеки і різних факторів. Істотний вплив на психологічний стан має рівень доходів суспільства і різниця в доходах між діаметрально протилежними шарами населення. До небезпечних тенденцій у соціальній сфері, що сьогодні загрожують національної безпеки сьогодні, необхідно віднести:

- зникнення стимулів до продуктивної праці;

- руйнування мотивованої міжгалузевої, міжкваліфікаційної, міжпосадової диференціації заробітної плати

- утрата соціально-професійного статусу багатьма соціальними групами.

Медична безпека - один з найважливіших видів економічної безпеки держави, що впливає на всі сфери життєдіяльності суспільства. Ігнорування цього виду безпеки приводить до дестабілізації економіки внаслідок зменшення трудових ресурсів, збільшення виплат по лікарняних аркушах і пенсіям, погіршення якості продукції, що виготовляється.

Наступна проблема, що ми розглянемо - складові економічної безпеки держави.

Экосестейт установлює природні зв'язки між економічною безпекою людини, родиною, соціальною групою і державою.

Економічна безпека соціальних груп складається з економічної безпеки окремих членів цієї соціальної групи і з економічної безпеки самої соціальної групи.

Кожен вищий рівень повинний забезпечувати кожному нижчому рівню відповідну економічну безпеку, що є гарантів її забезпечення для вищого рівня. Наприклад, соціальна група повинна забезпечити економічну безпеку кожному члену, а відповідно держава - як групі в цілому, так і кожному її індивіду.

Усі ці дії оцінюються за їх відповідністю значенням критичних границь. Тобто економічна безпека особистості, соціальних груп і держави мають єдину методологічну систему оцінки її досягнення і єдиних параметрів: поріг чуйності, поріг вразливості, поріг розпаду і поріг спокою.

У Концепції національної безпеки України визначено, що основними джерелами погрози і небезпеки в сфері економіки можуть бути:

- відсутність єдиної стратегії реформ і науки, неефективність державного регулювання економічних відносин;

- наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників і непослідовність у проведенні економічних реформ;

- невирішеність проблеми енергетичної, сировинної і технічної залежності від інших держав;

- відтік за межі держави матеріальних і фінансових ресурсів;

- домінування одних форм власності над іншими.

Дата добавления: 2014-12-29