Нормування запасів готової продукції

Нормування незавершеного виробництва.

Нормування оборотних активів методом прямого розрахунку.

Реалізація цього методу передбачає здійснення таких етапів розрахунків:

1. Визначення норм запасу по окремих статтях обороти активів. Норма оборотних коштів представляє собою відносн показник, який виражається в днях, % або гривнях.

2. Встановлення одноденних витрат матеріальних цінносі виходячи з кошторису витрат.

3. Визначення нормативу оборотних коштів (НВоб.к.) коджній статті у грошовому виразі:

НВоб.к. = Н * Водн.,

де:

Н - норма оборотних коштів в днях;

Водн. - одноденні витрати оборотних коштів.

4. Вирахування сукупного нормативу або загальної потреби в нормованих оборотних активах по підприємству шляхом підсумовування певних нормативів по окремих статтях.

Цей метод передбачає розрахунок нормативів по таких елементах оборотних активів:

1) нормування виробничих запасів:

Норма по виробничих запасах визначається так:

Нвз (дні) == Зтрансп + Зпідгот + Зтехнол.+3поточ.+ 3 страх.

де:

Зтрансп. - включається лише по тих видах матеріалів, оплата яких відбувається систематично до надходження їх на підприємство. Розраховується як різниця між часом знаходження товару в дорозі та часом поштового пробігу розрахункових документів;

Зпідгот. - час для проведення розвантаження, сортування, маркирування товарів, що надійшли;

Зтехнол - час на підготовчі операції, які не включаються до складу виробничого процесу;

Зпоточ. - призначений для забезпечення виробництва сировиною та матеріалами на період до чергової поставки. Він встановлюється в половинному розмірі середнього (середньозваженого) інтервалу поставки;

Зстрах - створюється для забезпечення безперервності процесу виробництва. Конкретні розміри визначаються експертним шляхом, з урахуванням відхилень у графіку поставки ресурсів. Може бути 50% від поточного запасу.

Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву(НВнв) визначається так:

НВнв = Во * ТВЦ * Кнв

де:

Во - одноденні витрати по плану;

ТВЦ - тривалість виробничого циклу;

Кнв - коефіцієнт нарощування витрат, який характеризує ступінь готовності виробів у незавершеному виробництві, тобто співвідношення витрат в незавершеному виробництві до всі собівартості готової продукції.

Кнв = (А + 0,5Б)/(А + Б),

де:

А — витрати, що відбуваються одночасно на початку виробничого процесу;

Б — наступні витрати, що включаються до собівартості продукції.

Утворення запасів готової продукції необхідне для забезпечені планомірної її реалізації у відповідності з укладеними договорами.

Норма оборотних коштів по запасах готової продукції(Нзі визначається таким чином:

Нзгп == Чпідб. + Чкомпл + Чтрансп + Чскл,

де:

Чпідб — час на підбір, упаковку окремих видів продукції;

Чкомпл — час на комплектацію партій до розмірів, і передбачені договором, і до обсягу транспортних міць;

Чтрансп — час на транспортування готової продукції до пуні її відправки:

Чскл — час зберігання продукції на складі.

4) Нормування оборотних коштів по тарі відбуваєп шляхом добутку норм у гривнях на обсяг товарної продукці групових цінах. [33, 149-158].

Погреба підприємства в ненормованих видах оборотних акти (дебіторська заборгованість, грошові кошти) розраховується шляя визначення мінімально необхідних коштів, якими повинно волод підприємство для здійснення нормальної господарської діяльності виконання розрахункових зобов'язань. З цією метою планується:

• потреба підприємства в дебіторській заборгованості. потреба планується на основі середнього періоду її погашеї (ППдз) та планових обсягів діяльності підприємства (Орпл):

НВдз = ПОзд * Оро_пл

де:

Подз — період обороту дебіторської заборгованості в днях;

Оро_пл — одноденний обсяг реалізації (діяльності) підприємства в плановому періоді.

• Потреба підприємства в грошових активах передбачає розрахунок мінімального їх обсягу, який повинен знаходитись на розрахунковому рахунку для забезпечення достатнього рівня платоспроможності підприємства.

Розрахунок потреби здійснюється в наступній послідовності:

1) визначається фактичний розмір витрачання грошових коштів (обсяг платіжного обороту), (Вгкф):

Вгк_ф = (ПВ - МВ +ТВ -Ам) + П+ Чпвик.,

де:

Пв — поточні витрати на випуск продукції;

МВ — матеріальні витрати;

ТВ — транспортні витрати на доставку необхідних матеріальних ресурсів;

Ам — амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

П — податки та обов'язкові платежі;

Чпвик — чистий прибуток, що планується до використання.

2) визначається плановий розмір грошових витрат (ВгКщ,):

Вгк_пл = ОДпл * Рвгк,

Де:

ОДпл — плановий обсяг діяльності підприємства;

Рвгк — фактичний рівень грошових витрат підприємства(Вгк_пл/Од_ф).

3) визначається потреба (норматив) грошових коштів підприємства (НВгКпл):

НВгк_пл = (Вгк_пл * ПОгк):Д або Вгк_пл: Коб_гк

де:

ПОгк — період оборогу грошових коштів в днях;

Д — кількість днів у періоді;

Коб_гк— коефіцієнт оборотності грошових коштів в разах.

Одержані нормативи з кожного виду оборотних актц дозволяють визначити необхідний їх обсяг на плановий період, що дозволить

• забезпечити безперервність роботи підприємства

• забезпечити ефективність використання оборотних коштів;

• контролювати виконання плану виробництва і реалізі продукції;

• посилити режим економії виробництва продуі підприємства;

• мінімізувати господарський ризик.

Визначену потребу підприємства в оборотних активах необхц забезпечити відповідним обсягом фінансування. Джерел фінансування такої потреби можуть бути як власні, так і позикові.

В якості таких джерел фінансування виступають:

• власні оборотні кошти, тобто частка власного капіталу, спрямовується на поповнення оборотних активів (у фо власних оборотних коштів або чистого робочого капіталу);

• чистий прибуток підприємства;

• товарна кредиторська заборгованість підприємства;

• внутрішня кредиторська заборгованість підприємства;

• кредити банків,

• доходи майбутніх періодів;

• інші позикові кошти підприємства.

Визначення поіреби в додатковому залученні коштів фінансування потреби в оборотних активах відбувається шляхом порівняння обсягу поіреби підприємства у оборотних активам обсягу наявних джерел їх фінансування. Якщо потреба в оборої активах перевищує за обсягом власні джерела фінансування, виникає необхідність залучення позикових коштів у об додаткового фінансування.

Існує три принципових підходи до фінансування оборот активів:

• консервативний — коли вся постійна частина оборот активів і половина змінної фінансується за рахунок власного капіталу (ВК) і довгострокового позикового капіталу (ДПК), а друга половина змінної частини — за рахунок короткострокового позикового капіталу (КПК);

• помірний — коли постійна частина фінансується за рахунок ВК і ДПК, а змінна — за рахунок КПК;

• агресивний — коли половина постійної частини фінансується за рахунок ВК і ДПК, а все інше — за рахунок КПК.

Під постійною частиною оборотних активів тут розуміється їх норматив за мінімального обсягу діяльності, а під змінною — перевищення цього нормативу у зв'язку з циклічністю або сезонністю діяльності.

Дата добавления: 2014-12-29