Кличний відмінок однини

Давальний відмінок однини

Закінчення	Група	Приклади
-ові, -у	тверда	будинкові (-у), відмінкові (-у), директорові (-у), Петрові (-у);
-еві, -у, -ю	мішана та м'яка після приголосного	плющеві (-у), калачеві (-у), товаришеві (-у); велетневі (-ю), журавлеві (-ю), секретареві (-ю), каменеві (-ю);
-єві, -ю	м'яка після голосного та апострофа	добродієві (-ю), краєві (-ю), солов'єві (-ю), Андрієві (-ю)

У в а г а! 1. Для уникання одноманітних форм, коли пишуться поряд кілька іменників чоловічого роду, слід чергувати форми з різними закінченнями, спочатку вживати -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Гордієнкові Василю Іллічу, Петрові Михайловичу Карпенкові, панові директору, добродієві професору, товаришеві Голованю Іванові Олеговичу.

2. Щоб уникнути немилозвучного збігу та не спри­чиняти спотвореного значення закінчення -у (-ю), вживають лише:

а) у субстантивованих прикметниках-прізвищах із суфіксами -ов, -ев, -єв, -ів, -їв: Арсеньєву, Ветрову, Грачову, Іванову, Кабакову, Кабанову, Петрову, Щоголєву та под.;

б) у географічних назвах (із тими ж суфіксами): Азову, Києву, Ко — лгуєву, Львову, Тамбову, Рахову, Харкову та под.;

в) у загальних назвах: острову, рову, анклаву, активу, шківу та под.

1. Закінчення -у мають:

а) іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок, -к (о): ударнику, синку, батьку;

б) іншомовні імена з основою на г, к, х: Людвігу, Джеку, Жаку, Фрідріху;

в) іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): погоничу, слухачу, товаришу;

г) також іменники: діду, сину, тату.

2.Закінчення -ю мають іменники м'якої групи: Віталію, вчителю, Грицю, краю, лікарю, місяцю, розмаю.

3.Закінчення -є мають:

а) безсуфіксні іменники твердої групи: друже, мосте, орле, голубе, Петре, Степане, козаче, чумаче, соколе;

б) іменники м'якої групи із суфіксом -ець: женче (від жнець), кравче, молодче, хлопче, шевче (але: бійцю, знавцю);

в) іменники мішаної групи — власні назви з основою на шиплячий і загальні назви з основою на р, ж: Довбуше, маляре, тесляре, школяре, стороже;

г) географічні назви із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн): Харкове, Львове, Києве, Тамбове, Лоєве, Лебедине, Любліне.

Примітки: 1. У звертаннях, що складаються із двох загальних назв, переважають форми: добродію бригадире, пане лейтенанте. Форми типу пане капітан іноді вживаються для підкреслення офіційності звертання.

2.У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, обидва слова набувають форми Кл. відмінка: брате Петре, друже Миколо, колего Грицю, товаришу Віталію.

3.У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форми Кл. відмінка набуває тільки загальна назва: друже Карпенко, колего Петров, добродію Комар, товаришу Гармаш. 4. У звертаннях, що складаються з імені та по батькові, обидва слова набувають форми Кл. від­мінка: Володимире Хомичу, Петре Михайловичу.

Дата добавления: 2014-12-24