Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ряди розподілу




Особливим видом групувань в статистиці є ряди розподілу, які є найпростішим способом узагальнення статистичних даних. Рядом розподілу називають групування, яке характеризує склад (структуру) явища в даний період часу.

В залежності від того, яка ознака (якісна чи кількісна) покладена в основу групування, ряди розподілу бувають атрибутивними (якісними) чи варіаційними (кількісними).

Прикладом атрибутивних рядів може бути розподіл населення за статтю, зайнятістю, національністю, професією тощо. В табл. 3.2 наведено атрибутивний ряд розподілу студентів університету за економічними спеціальностями:

Елементами (характеристиками) цього ряду розподілу є: значення атрибутивної ознаки (перша графа таблиці); частоти fi, - чисельні характеристики окремих значень ознаки, тобто

числа, які показують, як часто зустрічается те чи інше значення ознаки в ряду (друга графа); частки φi – це частоти, виражені у відносних величинах (коефіцієнтах або процентах), що наведені у третій графі таблиці.

Варіаційні ряди розподілу бувають дискретними та інтервальнимі.

 

Назва спеціальності Чисельність студентів осіб, fi % від загальної кількості, φi
Фінанси   27,3
Облік і аудит   29,0
Менеджмент організацій   25,6
Маркетинг   18,1
Всього    

Дискретні варіаційні ряди засновані на величинах ознак, що мають цілі значення (наприклад, тарифний розряд робітників, кількість марок автомобілів тощо). Таблицею 3.3 ілюструється дискретний ряд розподілу сімей в населеному пункти за кількістю дітей.

В інтервальних варіаційних рядах групувальна ознака може приймати любе значення (ціле, дрібне) в межах кожного інтервалу (наприклад, розподіл заробітної плати працюючих в організації, розподіл основних фондів підприємства тощо. В табл. 3.4 наведено інтервальний ряд розподілу комерційних банків у населеному пункті за величиною прибутку.

Таблиця 3.3 - Розподіл сімей в населеному пункті за кількістю дітей на 01,12.2002 року

 

Кількість дітей, Хі Кількість сімей, В % від загальної кількості сімей, φi
    56,2
    42,8
    1,0
Всього    

Таблиця 3.4 - Розподіл комерційних банків у населено пункті за величиною прибутку на 01.01.2003 року

 

Розмір капіталу, млн.грн, Xi Прибуток, млн.грн, fi В % до загаль­ного прибутку, φi
3-6 9 34,6
6-9   50,0
9-12   15,4
Всього    

До основних елементів варіаційних рядів розподілу відносяться: варіанти х,- - числові значення кількісної ознаки в групуванні (перша графа таблиць), які можуть бути додатними, від'ємними, абсолютними, відносними; частоти fi - значення окремих варіантів (друга графа); частки φi (третя графа).

Окрім зазначених елементів варіаційних рядів до їх характеристик може бути віднесені такі показники: щільність частоти (h – ширина інтервалу); накопичена частка

Такі показники використовуються при розгляді побудованих рядів розподіл.

Покажемо використання характеристик варіаційного інтервального ряду на прикладі розподілу сільських господарств області:

Таблиця 3.5 - Розподіл господарств за поголів'ям крупної рогатої худоби за звітній період

 

Кількість голів, Хі Кількість господарств, φі % Щільність розподілу, φ *100% h   Накопичена частка, k F =φi i=1
До 300 4,4 1,47 4,4
300-599 11,3 3,77 15,7
600-999 24,5 6,12 40,2
1000-3000 53,7 2,69 93,9
Більше 3000 6,1 0,303  
Всього   X X

3.5. Статистичні таблиці

 

Результати статистичного зведення та групування, як правило, оформлюють у вигляді статистичних таблиць. Статистична таблиця — це форма раціонального та наочного представлення числових даних, які характеризують досліджувальні явища і процеси. В статистичній практиці використовують таблиці різної складності в залежності від мети дослідження, особливостей об'єкта дослідження, обсягу наявної інформації.

Таблиця за своїм логічним змістом розглядається як „статистичне речення", що має свій підмет і присудок. Підмет таблиці характеризує об'єкт дослідження, а присудок - це система показників, що відображує підмет як об'єкт.

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, групові та комбінаційні.

Підмет простої таблиці являє собою перелік одиниць явища чи процесу і в присудку відсутнє групування статистичних даних. Такі таблиці можуть бути переліковими, хронологічними, територіальними. Прикладом простої переліскової таблиці є інформація про наявність будівельних машин в будівельних управліннях регіону:

 

Таблиця 3.6 Наявність будівельних машин у будівельних управліннях регіону за станом на 01.01.2004 року

 

Вид машин Кількість машин даного виду, тис.шт.
Екскаватори 32,6
Скрепери 8,7
Бульдозери 31,6
Крани пересувні 40,3
Всього 113,2

 

Підметом таблиці є вид машин, присудком - кількість різних їх видів.

У групових статистичних таблицях підмет групується за однією ознакою (табл. 3.7), а у комбінаційних за двома і більше ознаками (табл. 3.8). У наведеній груповій таблиці підметом є магазини міста, які поділені на групи за рівнем продуктивності праці, присудком показники цих організацій (кількість магазинів, фондовіддача, рентабельність). У прикладі комбінаційної таблиці підметом є магазини, розподілені на групи та підгрупи за часткою площі торгівельного зала та тривалістю робочого дня, у присудку наведено показники, які найбільш повно характеризують ефективність роботи магазинів.

Складання статистичної таблиці здійснюється в два етапи. На першому етапі розробляється макет таблиці, на другому - заповнюється статистичними даними.

Таблиця 3.7 - Групування магазинів за рівнем продуктивності

 

Рівень продуктивності праці магазинів, тис. грн Кількість магазинів Фондовіддача на 1 грн актив­ної частки осно­вних фондів, грн Рентабельність активної част­ки основних фондів, %
А      
До 60   40,42 2,3
60-70   43,1 2,8
70 - 80   75,8 4,7
80 - 90   65,9 4,0
90 - 100   93,1 5,1
Більше 100   109,3 6,4
Всього   х х
В середньому х   4,4

 

Таблиця 3.8 - Групування продовольчих магазинів міста за часткою площі торгівельного зала та тривалості робочого дня за звітний період

Групи та підгрупи магазинів за часткою площі торгівельного зала (%) та тривалості робочого дня (год.) Кількість магазинів Фондовіддача на 1 грн ак- тивної частки основних фондів, грн Рентабельність активної частки основних фондів, %
А      
До 35%   48,5 3,10
В тому числі: 8-10 год. більше 10 год.   41,2 57,5 2,20 4,02
35-45%   69,8 5,20
В тому числі: 8-10 год. більше 10 год.   54,6 77,4 3,08 7,10
45-55%   90,6 6,40
В тому числі: 8-10 год. більше 10 год.   68,9 108,7 4,17 7,98
Всього   X X
В середньому X 73,5 4,70

 

Макет таблиці - це комбінація горизонтальних рядків та вертикальних граф (стовпців), на перетині яких утворюються клітини для запису відповідної інформації. Ліві бічні та верхні клітини призначені для словесних заголовків підмета та системи показників присудка. Інші клітини таблиці передбачені для числових статистичних даних. Основний зміст таблиці вказується у її назві.

Під час розробки і заповнення макетів таблиць необхідно додержуватись певних технічних правил, а саме:

1. Назва таблиці, заголовки рядків та граф повинні бути чіткими, локанічними, без скорочень і зайвої та другорядної інформації.

2. У назві таблиці вказується її порядковий номер, об'єкт дослідження, його часова та географічна ознаки (див. табл. 3.6-3.8). Якщо назви окремих граф чи рядків повторяються, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком.

3. У верхніх і бічних заголовках вказуються одиниці вимірювання з використанням загальноприйнятих скорочень (грн., т, м тощо). Якщо одиниця вимірювання спільна для всіх даних таблиці, її вказують у назві таблиці.

4. Для складних за побудовою таблиць рядки та графи доцільно нумерувати: графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, а інші графи – цифрами (див. табл. 3.7, 3.8).

5. Узагальнена інформація граф таблиці містяться у підсумковому рядку з позначкою „Разом" (проміжний підсумок), „Всього" (остаточний підсумок), „В середньому".

6. Значення показників у клітинах таблиці слід округляти у межах одного рядка чи графи з однаковим ступенем точності (до цілих; 0,1; 0,01 і т.д.).

7. Якщо немає відомостей про будь-який показник, ставиться три крапки (...). Відсутність будь-якої ознаки в таблиці позначається тире (-). У тих випадках, коли клітина таблиці не підлягає заповненню, або бракує осмислення змісту, ставлять знак (х).

8. До таблиці у разі потреби додають примітки, в яких вказують джерела даних, дають докладне тлумачення змісту окремих показників та інші пояснення.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-24; Просмотров: 461; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.