Цікавих та потрібних професій багато і одна з них – кухар-кондитер

Багато пройшло часу поки склалася культура їжі та люди навчилися смачно годувати. У всі віки кухарська робота вважалася мистецтвом і як кожне творче заняття потребує таланту. Однак, при цьому приготування їжі завжди підкорялося законам капризної моди, як і мистецтво виготовлення одягу, прикрас,предметів інтер’єру.

Навчаючись в нашому ліцеї учні отримують досвід з технології приготування страв та кулінарних виробів.

Головний плюс – закінчиш навчальний заклад, і знання, набуті там, ніколи не доведеться носити за плечима, адже кожна господиня повинна вміти приготувати обід та готувати солодкі страви, а якщо зробить це смачно та зуміє прикрасити стіл – одразу заслужить повагу. Та й не даремно кажуть, що шлях до серця чоловіка пролягає через його шлунок. До приготування їжі слід ставитися дуже серйозно. Обов’язково слідкувати за тим, щоб продукти були свіжими, дотримуватися технології приготування їжі. Робота кухаря вимагає знання техніки безпеки, санітарних вимог, а іноді важливо знати й іноземну мову, щоб самостійно перекладати рецепти і переймати досвід іноземних колег. Не менш важливо й уміти самому складати меню. Головне в роботі кухаря-кондитера – відповідальність. Кажуть ставлення до роботи та настрій впливають на результат. Хто з любов’ю робить свою справу, той готує справжні шедеври.

Після закінчення ліцею випускники вміють:

- Готувати страви та кулінарні вироби із застосуванням різних способів обробки;

- Випускати холодні страви та закуски – овочеві, рибні, м’ясні салати;

- Варити бульйони та супи, різні соуси;

- Готувати другі страви в різному вигляді;

- Готувати гарячі та холодні напої, солодкі страви;

- Замішувати прісне та дріжджове тісто, виготовляти з нього вироби

Професійно-технічне навчання учні проходять в кабінетах загальнотехнічного і професійного циклу, обладнані технічними засобами вчення, комп'ютерами, телевізорами, наочними посібниками, моделями, стендами і іншими учбовими засобами. Практичне вчення відбувається в обладнаній лабораторії з електроплитами, машинами збиття, холодильним устаткуванням. Практичне закріплення вивченого матеріалу проходить на підприємствах загального харчування міста та району в період планового виробничого навчання, та виробничої практики. Народження кулінарного мистецтва на Русі пов'язане з її знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції залишились. Уже в періодтрипільської культури (3 тис. років тому) населення Правобережної України вирощувало зернові культури - пшеницю, ячмінь, просо. Населення середньої Наддніпрянщини крім продуктів переробки зерна і різних овочів(капусти, ріпи, цибулі), до складу їжі входило м'ясо свійських тварин і птиці. Значне місце в харчуванні наших предків займала риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, щуку, в'яза. Серед рослинної їжі стародавніх слов'янських народів перше місця відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Спільність походження російського і Українського народів, їх матеріальної культури, створили і спільні характерні особливості їх кухонь. Українська кухня запозичила деякі страви Російської кухні, які збагатили її асортимент. Це: щі, солянка, пельмені, кулеб'яка та інші справи. У свою чергу з української кухні в російську ввійшли такі страви, як борщі, вареники, сирники, овочі з різною начинкою, шпиговане салом м'ясо, фарширована риба, домашня свиняча ковбаса тощо.

Історично доля нашої кухні склалась так, що вона особливо яскраво розквітла у монастирях. Так, вже в XI ст. в Києво-Печерському монастирі серед ченців було кілька кухарів. Колишні вельможі, опинившись в еміграції після жовтня 1917 року, відкривають ресторани, відроджують старі страви. Багато десятиліть знатні особи вважали особливим шиком мати у себе кухарів-французів, що відіграло у долі національної кухні сумну роль вона була забута. Багато страв зазнали змін в рецептурі і способах приготування, внаслідок чого погіршились їх смакові якості. Адже більшість страв української кухні, на відміну від страв інших кухонь, відзначається складною рецептурою і комбінованими способами їх готування. Першою російською кулінарною книгою прийнято вважати "Поваренные записки", що була видана 1779 році Сергієм Друковцовим.

Бурхливий розвиток мережі підприємств громадського харчування на початку XX ст. потребував організації шкіл кулінарного мистецтва, а потім технікумів, інститутів громадського харчування. Був створений Інститут харчування Академії медичних наук, в якому фізіологи, біохіміки розробили норми харчування залежно від клімату, професії та віку людини, вивчили низку проблем обміну речовин в організмі, створили засади сучасного лікувального харчування. Для широкого використання в харчуванні страв української народної кухні Український науково-дослідний інститут торгівлі і громадського харчування, відновив рецептуру стародавніх національних українських страв, вивчив особливості приготування найпоширеніших у даний час українських страв в різних регіонах нашої держави, склав рецептуру й технологію приготування понад 400 українських страв.

Основний зміст функціональних обов'язків кухаря залежить від того, який кваліфікаційний розряд йому присвоєно.

Сучасний кухар повинен знати:

— технологію приготування усіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь

— правила оформлення та подачі порційних страв та страв на замовлення;

— правила складання банкетного меню;

— приготування різних видів тіста та виробів з нього;

— основи, значення та технологію приготування дієтичного та дитячого харчування;

— ознаки доброякісності харчових продуктів та органолептичні методи їх визначення;

— умови, строки зберігання та реалізації сирої та готової продукції, напівфабрикатів;

— вихід готових виробів;

— санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів, кухні, та службових приміщень;

— правила особистої гігієни;

— правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари;

— дотримуватись правил охорони праці, внутрішнього розпорядку і вимог пожежної безпеки.

Характеристика процесу праці кухаря:

Види праці: ручна, механізована, автоматизована; одиночне чи масове виробництво.

Технологічний процес приготування їжі складається з кількох стадій та операцій. Кухар, насамперед, виконує такі операції: прийом сировини, її переробка, зберігання продуктів; приготування холодних закусок, гарячих страв, випічка з борошна; оформлення страв для їх роздачі. Основні операції кухар виконує вручну. Але сьогодні вже більшість трудомістких операцій здійснюють машини, механізми та автомати.

Асортимент страв, які пропонуються відвідувачам, залежить від типу підприємства громадського харчування. Так, у ресторанах він ширший та більш різноманітний. Причому страви готують за індивідуальними замовленнями, використовуючи підвищені норми закладення продуктів. Зовсім інша ситуація в закладах громадського харчування, де виробництво носить масовий характер, зокрема, на фабриках-заготівельнях та фабриках-кухнях.

Предметами праці кухаря є:

— харчові продукти та напівфабрикати.

Засобами праці кухаря є:

— кухоний інструментарій та обладнання.

Дата добавления: 2014-12-24