Розділ 1. Структура юридичних клінік

Як і в кожній новій справі, при виборі структури клініки (моделі) необхідно насамперед визначитися з основними орієнтирами: як то місія, мета та завдання клініки. На нашу думку юридична клініка може вважатися такою лише приё наявності в її діяльності компонента освіти, тобто клініка перед усім повинна вчити студента працювати в якості юриста. Виходячи з цього міркування слід формувати і всі наступні принципи, що стосуються діяльності і структури клініки.

В залежності від того, яку кваліфікацію мають учасники створення юридичної клініки, наскільки вони досвідчені в юриспруденції, і який їхній творчий потенціал, буде залежати й організаційна форма клініки. Можна створити клініку, яка буде міжвузівською і надаватиме необхідні практичні навички студентам-юристам декількох ВНЗів (в Донецькій юридичній клініці проходять навчання курсанти Донецького інституту внутрішніх справ). Існують також клініки, які створюються на базі громадських організацій, що здійснюють правозахисну діяльність. При створенні такої клініки її внутрішня організаційна структура буде простою, тобто директор клініки (керівник клініки) буде виконувати і функції координатора програми. Інші учасники такої клініки (співробітники), виконуватимуть функції консультантів і цього буде, мабуть, досить, якщо за мету громадська організація ставитиме тільки надання безкоштовної юридичної допомоги найменш захищеним верствам населення.

Слід також зауважити, що на роботу таких зовнішніх юридичних клінік вплив юридичних факультетів не буде здійснюватись. При цьому юридичні факультети можуть бути зацікавлені в розширенні студентської практики. Для того, щоб перетворити практику в цінний досвід для студентів, необхідно, щоб з ними працювали викладачі, які в свою чергу могли зацікавити студентів вирішувати проблемні задачі та ситуації для прийняття необхідного рішення.

При створенні юридичної клініки на базі факультету вирішується ціла низка дуже важливих задач, а саме:

- поєднання теоретичного навчання з практикою;

- формування у студента юриста професійних навичок;

- вирішення цілого ряду соціальних проблем регіону;

- формування у студентів активної суспільної позиції і правосвідомості.

Якщо розглядати юридичну клініку в конкретній організаційній формі, то слід зауважити, що універсальної моделі не існує. І, мабуть, не повинно існувати, бо тим самим існує можливість позбавити організаторів цієї дуже важливої справи такого необхідного елементу, як ініціатива. Тоді розраховувати на подальший розвиток клінічної освіти не можливо.

У Донецькому Національному університеті на економіко-правовому факультеті склалася наступна організаційна модель. Підтримку в створенні цієї юридичної клініки надали організація ґрантодавець і юридичний факультет університету. Це дуже добре коли є таке поєднання зусиль: з одного боку факультет, а з іншого – ґрантодавець. Тільки в такому симбіозі слід чекати позитивних результатів від діяльності цієї юридичної клініки. З самого початку треба визначитись з основними пріоритетами, яких слід дотримуватись при здійсненні клінічної програми і при виборі структури юридичної клініки, якщо розраховувати на досягнення певних успіхів і передбачати подальшу перспективу цієї справи.

Для цього в першу чергу необхідно, щоб робота юридичної клініки була введена в структуру юридичного факультету і в його навчальний план. Підтримка юридичним факультетом на початку створення юридичної клініки має дуже важливе значення, тому що без зацікавленості в клінічній освіті з боку факультету годі розраховувати і на подальший розвиток юридичної клініки. Це, на нашу думку, один із головних моментів, який слід враховувати в першу чергу.

Також, не менш важливо, щоб навчальний курс “Юридичні клініки” оцінювались факультетом нарівні з іншими спеціальними курсами, що пропонуються для вивчення студентам юридичного факультету. Мова йде про те, що юридична клініка повинна бути офіційно визнана факультетом, як складова частина навчального процесу. Це в свою чергу буде сприяти тому, що факультет буде вимушений виділяти певні кошти на утримання клініки та оплату праці викладачів, які є співробітниками клініки, а також випрацювати шкалу оцінок знань студентів, що приймають участь в програмі клінічної освіти шляхом виставлення заліку.

Ще один із важливих факторів, на який слід звернути увагу, є фактор, який визначає коло викладачів, що приймають безпосередню участь у роботі зі студентами юридичної клініки. Це повинні бути викладачі-практики, з надбанням практичного досвіду в тій чи іншій галузі права, або адвокати, що беруть участь в роботі юридичної клініки в якості консультанта.

До складу юридичної клініки, як правило, можуть входити: директор, координатор клініки, викладачі-куратори, студентський директор клініки, студенти-консультанти. До директора юридичної клініки висуваються наступні професійні вимоги:

· вища юридична освіта;

· досвід практичної роботи в одній із галузей права;

· досвід роботи в громадських організаціях;

· досвід менеджменту грантами;

Директор здійснює контроль за роботою клініки, делегує частину своїх прав і обов’язків іншим співробітникам клініки, вимагає своєчасного і чіткого виконання доручень, видає накази та інші внутрішні документи, що стосуються співробітників. У той самий час, директор має певне коло обов’язків, а саме:

· вести роботу по залученню фінансування;

· вести переговори зі спонсорами з приводу поточних питань гранта;

· своєчасно надавати спонсорам фінансові звіти (виходячи з умов гранта);

· забезпечувати матеріальну базу гранта;

· організувати висвітлення діяльності юридичної клініки в засобах масової інформації;

· контролювати видання навчальних матеріалів програми та періодичних видань;

· надавати практичну допомогу викладачу – куратору, координатору, студентському директору та студентам-консультантам.

Координатором юридичної клініки може бути студент-юрист старшого курсу, який спеціалізується в галузі цивільного права і має досвід роботи консультанта клініки. Він призначається на цю посаду за наказом директора клініки після узгодження його кандидатури з викладачами-кураторами, що працюють в юридичній клініці.

У процесі роботи координатор має право надавати обов’язкові до виконання вказівки в межах своїх повноважень, які встановлюються положенням (статутом) про юридичну клініку, а також делегувати окремі права та обов’язки студентам і студентському директору.

Координатор особисто зобов’язаний вести прийом клієнтів і працювати зі студентами, а також вести облік і статистику справ, в тому числі і на електронних носіях. На координатора клініки покладено обов’язок забезпечення зберігання справи клієнта та інших документів, що стосуються діяльності клініки, ведення обліку зустрічей студентів з клієнтами, організації роботи студентів в клініці по прийому та консультуванню клієнтів, заповнювати за результатами співбесіди на клієнта анкету встановленого зразка та укладати з ним угоду про ведення справи студентами клініки, надавати по вимозі директора клініки і викладачів-кураторів звіти про поточні справи і підтримувати належний порядок в приміщенні клініки.

Студентський директор юридичної клініки призначається і звільняється з посади (за наказом) директором юридичної клініки (за погодженням викладачів-кураторів або декана факультету). Це може бути студент-юрист, який бажає займатися даною роботою, і при цьому має організаційні здібності. На нього покладається обов’язок забезпечити видання періодичного вісника юридичної клініки, надавати допомогу директору, складання звітів й іншої адміністративної роботи, надавати необхідну допомогу координатору програми і викладачам-кураторам, заміщувати координатора програми в випадку його відсутності, забезпечувати підбір та видачу нормативних актів для роботи студентів із справами з надання консультацій клієнтам та підготовці їм правових документів.

Що стосується участі в роботі юридичної клініки викладачів факультету, то загальноприйнятою є така точка зору: в клініці повинно працювати не менше двох викладачів-практиків. Це пов’язано з тим, що протягом усього навчального процесу в клініці і роботи студентів по прийому клієнтів виникає дуже багато проблемних ситуацій, які вирішити викладачу дуже не просто. Вирішення цієї проблеми може залежати від підтримки нової для наших ВНЗів справи з боку юридичного факультету, а саме:

1) факультет може вести додаткову доплату викладачам різних кафедр за виконану ними роботу в якості консультантів, в тих випадках, коли до них звертаються студенти за консультацією з конкретної справи. Викладач-консультант відповідної кафедри вносить запис спеціально до журналу, в якому фіксує час звернення, питання з яким звернувся студент за консультацією, час, який був витрачений по наданню консультації і короткий зміст відповіді на питання. Але в цьому випадку у викладача-куратора юридичної клініки немає можливості спілкуватися зі своїм колегою стосовно проблем пов’язаних з діяльністю юридичної клініки, структури і подальшого її розвитку, з тієї причини, що викладачі кафедр не працюють в юридичній клініці і ці проблеми їх конкретно не стосуються і вони їх взагалі не розуміють;

2) факультет може створити юридичну клініку, яка поділена на відповідні секції, що працюють за відповідною спеціалізацією (цивільним, трудовим або житловим правом). А для цього в клініці повинні працювати декілька викладачів-практиків, фахівців даної галузі права. Таким чином, до роботи залучаються викладачі кафедри, з додатковим кафедральним навантаженням та додатковою відповідною платнею.

Відбір студентів для роботи в юридичній клініці, як правило, відбувається на підставі конкурсу, виходячи з результатів їх навчання, написання письмової роботи та особистої співбесіди. Після того, як підведені результати конкурсу і претенденти пройшли успішно співбесіду з директором та викладачами-кураторами, видається наказ про зарахування переможців до юридичної клініки. Також може проводитися набір до клінік на підставі вільного набору без застосування вище приведеної процедури.

Кожен студент працює під контролем викладача-куратора і зобов’язаний виконувати всі його вказівки, що стосуються організації і ведення практичної роботи в клініці. Для того щоб студенти, які пройшли попередній відбір, могли працювати з “живим” клієнтом, висувається необхідна умова проходження спецкурсу юридичної практики, який викладається протягом одного семестру. Приблизний тематичний план спецкурсу “Юридична практика” може складатися з таких тем:

1. Практична освіта в системі підготовки юристів;

2. Поняття і структура юридичної клініки;

3. Робоче місце юриста (студента-консультанта);

4. Психологічна підготовка студента-консультанта;

5. Інтерв’ю клієнта;

6. Практика правозастосування;

7. Альтернативне вирішення спорів;

8. Юридична техніка;

9. Консультування клієнта;

10. Робота студента-консультанта в суді та інших правоохоронних органах;

11. Випрацювання позицій по справі (діагноз справи);

12. Робота з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

Загальна кількість лекційних годин буде дорівнювати 24 годинам. Кількість практичних занять 24 години.

Оскільки клініка є в основному навчально-практичною програмою, тому однією з найбільш важливих елементів діяльності є встановлення нормальних відносин з адміністрацією факультету. На превеликий жаль, деякі юридичні клініки зіштовхуються з нерозумінням з боку деканів навчального закладу. Таке нехтування є результатом пасивного ставлення до будь-яких ініціатив в розвитку клінічних навчально-практичних програм, відсутності реальної допомоги, а в гіршому випадку – перешкоджає роботі клініки. Крім того, адміністрація деяких факультетів не бажає вести роботу з донорськими організаціями і особливо іноземними. Така обережність адміністрації може бути пов’язана з небажанням роботи з малозабезпеченими громадянами, які інколи бувають незадоволені наданою консультацією і як результат звертаються зі скаргою в деканат або адміністрації організації.

Застосування практичного досвіду та професійних знань і навичок директора клініки і викладачів-координаторів – є запорукою успішного вирішення цієї проблеми. Для врегулювання відносин з адміністрацією факультету можна запропонувати використання таких кроків:

· надати адміністрації реальний проект діяльності клініки;

· розпочати реалізацію програми самостійно і показати позитивні результати адміністрації факультету;

· постійно інформувати викладачів та студентів факультету про результати діяльності програми;

· довести, що юридична клініка може існувати самостійно (знайти самостійно кошти і приміщення і лише потім звернутися за допомогою до декана);

· створити рекламу факультету;

· залучити адміністрацію факультету до міжнародних програм по клінічній юридичній освіті (семінари, конференції, тренінги, обміни і т. ін.).

Розклад та схема роботи в юридичній клініці є найбільш прагматичним питанням при її створенні. Слід відзначити, що не варто шукати готових рецептів, бо кожна клініка, як ми вже говорили, є індивідуальною по структурі і має свої особливості, в організації роботи. Кожна клініка при розробці своїх внутрішніх нормативних документів (положення, правил і т.п.) повинна детально розписати схему роботи юридичної клініки. Але при всіх відмінностях в організаційно – структурному плані, які існують між юридичними клініками, можна виділити наступні загальні особливості:

· для прийому клієнтів необхідно встановити декілька днів на тиждень, але при цьому прийомі дні і години, повинні бути чітко вказані в усіх видах реклами;

· прийом повинен проводити координатор юридичної клініки або відповідно графіку чергувань студентами старших курсів під наглядом викладача – куратора;

· студенти – консультанти беруть конкретну справу після первинного прийому або чекають розподілення справ на загальних зборах;

· один день на тиждень необхідно встановлювати для проведення загальних зустрічей, на яких розподіляють справи, що надійшли до клініки, обговорюють проблеми, що виникли при розгляді поточних справ. У тих випадках, коли не було клієнтів, зі студентами проводять рольові ігри або розгляд справ, що були розглянуті раніше в інших клініках і т. ін.;

· кожний куратор відводить прийомні години для індивідуальної роботи зі студентами – консультантами і ці години мають доводитись до відома всіх учасників програми;

· при встановленні порядку роботи з клієнтом (мал. № 2) слід звернути увагу на те, що в юридичній клініці при роботі з клієнтом важлива роль належить координатору, який виконує функції адміністратора, контролює правильність заповнення документів, присутність їх на призначених зустрічах з клієнтом;

Одним із важливих обов’язків координатора є прийом клієнтів. Для цього в юридичній клініці встановлюються прийомні дні. Наприклад, це може бути понеділок та вівторок з 14 до 17 години, середа – загальні збори всієї клініки для обговорення справ, які надійшли до розгляду і розподілення їх між студентами-консультантами. У прийомні дні, координатор призначає із числа студентів-консультантів чергових, які працюють разом з координатором в прийомний день з правом надавати консультацію клієнтам, якщо ця консультація не складна і не потребує консультації викладача-куратора.

При прийомі клієнта координатор повинен встановити можливість розгляду даної справи в рамках юридичної клініки. Однією з підстав для того, щоб справа була прийнята до розгляду, клієнт повинен пред’явити документ, що підтверджує право на отримання безкоштовної юридичної допомоги в клініці. Якщо координатор визначився, що проблема, з якою звернувся клієнт представляє інтерес у навчальному плані, то на підставі цього він реєструється в журналі прийому. Після цього клієнт заповнює лист опитування, в якому вказує своє прізвище, ім’я та по-батькові, домашню адресу, рік народження, контактний телефон і мету звернення. Координатор при заповненні анкети повинен коротко і чітко викласти суть питання, з яким звернувся в юридичну клініку клієнт.

Наступний документ, призначений до заповнювання – анкета, в яку вносяться відомості про надані документи і які необхідно надати для розгляду даного питання. Це робиться з метою усунення складнощів, які можуть виникнути у взаємовідносинах з клієнтом на початку розгляду справи. Але при розгляді справи на загальних зборах і під час роботи студента-консультанта з клієнтом може виникнути необхідність в наданні додаткових документів, які також повинні бути відображені в анкеті.

Консультантом клієнт обов’язково попереджується, що всі надані документи ксерокопіюються в окрему папку, з своїм порядковим номером. У цей самий час призначається наступна зустріч з консультантом. Обговорюється з клієнтом найбільш сприятливий для нього день і час, про що робиться запис у графіку-календарі. Як правило, наступна зустріч призначається не пізніше ніж через сім днів. Такий строк встановлюється для того, щоб клієнт надав необхідну інформацію з справи, а студент-консультант зміг підготуватися до зустрічі з клієнтом. У визначений день (наприклад, середа) розглядаються всі справи, які надійшли протягом прийомних днів на загальних зборах всіх учасників юридичної клініки.

Викладачі разом із студентами обговорюють кожну справу окремо, складають план роботи з конкретної справи. І тільки після такого обговорення передають студенту-консультанту, який виявив бажання працювати над цією справою для подальшої роботи. Далі студент-консультант, який отримав справу має можливість звертатися до викладача-куратора за консультацією з дискусійних питань, які визвали певні проблеми. З цією метою складено графік консультацій викладачів, який дає можливість отримати консультацію в інші дні тижня, наприклад, четвер, п’ятниця, субота. Якщо клієнт не з’явився на зустріч з студентом –консультантом про це робиться відмітка в справі і графіку-зустрічей.

У ті дні, коли немає прийому громадян студенти-консультанти працюють над тими справами, які прийняті до юридичної клініки і проводять зустрічі з клієнтами, надаючи їм юридичну консультацію, готують позовні заяви або представляють їх інтереси у судах.

Студенти можуть призначити наступні зустрічі з клієнтом (якщо надані не всі потрібні документи справи), але обов’язково доводять це до відома координатора, повідомивши про час і день наступної зустрічі. Про що координатор робить відповідний запис у графіку-календарі.

У тому випадку, коли клієнт не з’явився на зустріч більше трьох разів з попередженням, продовження по справі призупиняється куратором і студент-консультант по ній більше не працює. З такої справи студент-консультант подає звіт викладачу-куратору для ознайомлення і прийняття рішення. Якщо робота студентом проведена у повному обсязі і клієнт задоволений наданими йому юридичними послугами, студент-консультант складає звіт, де відображає суть справи, короткий зміст наданої консультації та всі кроки, які були здійснені в процесі роботи над справою для вирішення її по суті, а також результат, якого досягли.

Як показала практика, деякі клієнти після успішного провадження справи повертаються до клініки з метою висловити подяку студентам-консультантам за проведену ними роботу. Виходячи з таких міркувань, є необхідність завести в юридичній клініці журнал відгуків для висловлення подяки за надану юридичну допомогу. Або можна це зробити на окремому аркуші і підшити його до звіту студента з конкретної справи. Такий звіт затверджується викладачем-куратором, оцінюється проведена робота студентом і справа передається в архів для подальшого використання у навчальному процесі юридичних клінік при проведення рольових ігор.

Координатор робить відмітку в журналі реєстрації справ про закриття або призупинення провадження по справі, а на титульному листі папки робиться напис про підставу закриття (призупинення) такого змісту: “справу закрито (призупинено), дата, число, рік”.

Координатор програми здійснює статистичний облік справ в відповідних галузях права (цивільне, господарче, кримінальне, трудове, житлове, сімейне і т.п.).

Більш складною організаційною структурою юридичної клініки може бути Центр практичного навчання студентів юристів, який об’єднує взаємопов’язану систему навчальних курсів (клінік, інтернатур), кожний із яких направлений на надання студентам відповідних практичних навичок.

Клініка та інтернатура являє собою основну організаційну одиницю Центра практичного навчання і відповідну форму організації частки навчального процесу, що направлена на зближення до практичних потреб та поповнення практичних навичок, так необхідних в професії юриста. Конкретний перелік клінік, інтернатур, що входять в структуру центру визначається розпорядженням декана (ректора) та рішенням Ради факультету. Кожна клініка, інтернатура здійснює свою діяльність на підставі Положення, що включає наступні обов’язкові розділи:

· спеціалізація клініки (інтернатури);

· перелік конкретних практичних навичок, навчання яких здійснюється в клініці (інтернатурі);

· порядок відбору студентів;

· форма роботи викладача зі студентами;

· загальна структура організації роботи студентів;

· форма контролю та оцінки роботи студентів;

· права, обов’язки і відповідальність осіб, що працюють в клініці (інтернатурі);

Безпосереднє керівництво роботою клініки (інтернатури) здійснює викладач-куратор, який має навички практичної роботи або практикуючий юрист. Умови роботи клініки, інтернатури визначаються трудовим контрактом, виходячи із розрахунку 270 годин на одного викладача, згідно навчального плану.

Керівники клінік, інтернатур вільні у виборі форм та методів навчання, несуть персональну відповідальність за організацію і якість роботи студентів, що працюють в клініці. Наш досвід показує, що загальна кількість студентів, що працюють в клініці, може складати 7 –10 осіб на одного викладача.

Загальна структура управління Центром практичного навчання може включати Раду Центру, директора Центру, зам. директора з навчальної роботи, керівники клінік, інтернатур.

Вищим органом управління Центру є Рада, у склад якої входять: декан факультету (проректор), директор Центру, заст. директора з навчальної роботи, керівники клінік, інтернатур.

У склад Ради на громадських засадах можуть входити представники правоохоронних органів, юстиції, адвокатури та інших організацій, а також по одному представнику від студентів, які працюють в клініці, інтернатурі.

Рада планує свою роботу, таким чином, щоб не менш одного разу на місяць проводилися робочі наради, у яких брали б участь всі викладачі та студенти клінік та інтернатур. Рішення Ради є обов’язковими для виконання всіх працівників Центру, включаючи також і студентів, що працюють в клініках, інтернатурах. Регламент проведення засідань затверджується Радою Центру.

Директор Центру призначається на посаду за поданням декана (проректора), наказом ректора університету. Безпосередні права та обов’язки директора Центру, включаючи оплату праці визначаються трудовим контрактом і посадовою інструкцією. Замісник директора з навчальної роботи підпорядковується безпосередньо директору Центру і призначається на посаду деканом (ректором) за поданням директора Центру. Права і обов’язки заступника директора з навчальної роботи, включаючи оплату праці, також визначаються трудовим контрактом і посадовою інструкцією.

Заняття в клініках і інтернатурах проводяться у відповідності з планами затвердженими на навчальний рік Радою Центру з кожної клініки та інтернатури.

Відбір студентів в клініку та інтернатуру Центра проводиться з врахуванням наступних основних вимог (які мало чим відрізняються від вимог, що висувалися при підборі студентів-юристів вперше створюваної юридичної клініки, організаційну структуру якої ми розглядали раніше), а саме:

· до роботи з клієнтами юридичної клініки можуть бути допущені студенти не молодше третього курсу;

· мають найбільш глибокі знання з профілю клініки;

· пройшли тестування або склали іспит з матеріального права;

· виявили бажання добровільно працювати в клініці.

Надання правової допомоги з конкретних справ студенти-юристи в обов’язковому порядку проводять під контролем керівника клініки.

При цьому студенти зобов’язані дотримуватися правил роботи в клініці, розкладу занять і чергувань. Не дисциплінованість тягне за собою виключення зі складу учасників юридичної клініки.

В обов’язковому порядку студенти та викладачі зобов’язані забезпечувати конфіденційність інформації. Всім учасникам забороняється виносити за межі юридичної клініки будь-яку документацію, що стосується справ клієнта. Керівник клініки несе особисту відповідальність за своєчасність, правильність, коректність правової допомоги, що надається студентом. Посадова інструкція викладача юридичної клініки і інтернатури розробляється Центром Практичного навчання і затверджується Радою Центру, вона включає наступні розділи, а саме:

1. Загальні положення.

· викладачем клініки та інтернатури може бути особа, яка має вищу юридичну освіту і досвід практичної роботи;

· викладач клініки та інтернатури укладає з ВНЗ контракт, який визначає основні умови роботи клініки та інтернатури;

· кількість студентів клініки та інтернатури визначається із розрахунку не менше семи і не більше десяти чоловік на одного викладача;

· загальна кількість навчальних годин роботи викладача дорівнює двісті сімдесят годин;

2. Обов’язки викладача клініки та інтернатури:

· забезпечити навчальний процес необхідними методичними розробками;

· підготувати первинну документацію, необхідну для роботи в клініці та інтернатурі;

· проводити заняття у відповідності з розкладом, затвердженим деканом факультету;

· організувати роботу студентів в клініці та інтернатурі таким чином, щоб кожний студент зміг відпрацювати десять годин на тиждень;

· виконувати всі форми роботи, передбачені планом навчального навантаження;

· забезпечити високий якісний рівень правових послуг, що надаються громадянам та організаціям;

· своєчасно подавати звітність про результати клініки та інтернатури і виконанні навчального навантаження;

· забезпечує не порушення правил роботи в клініці і інтернатурі;

· проводить набір студентів в клініку та інтернатуру.

3. Права викладача юридичної клініки та інтернатури:

· самостійно визначати пріоритетність форм та методів роботи в клініці, інтернатурі;

· використовувати навчально-методичну базу Центру практичного навчання;

· брати участь у зборах Ради Центру практичного навчання;

· вносити пропозиції, що стосуються організації роботи клініки, інтернатури ЦПН;

· приймати рішення за заявами студентів в межах своєї компетенції;

· приймати рішення про відрахування студентів у випадках передбачених правилами роботи клініки, інтернатури;

· проводити набір студентів відповідно встановлених критеріїв.

4. Відповідальність викладача юридичної клініки, інтернатури:

· несе відповідальність за якість наданих правових послуг, що надаються студентами клініки, інтернатури;

· відповідає за високий професійний рівень навичок, що набуваються студентами;

· за порушення своїх обов’язків викладач може бути притягнутий до відповідальності відповідно діючого законодавства;

· невиконання вимог в організації і веденні навчального процесу в рамках клініки, інтернатури, з вини викладача є підставою для дострокового розірвання контракту.

Що стосується студента, то він також має певне коло прав та обов’язків, яких повинен дотримуватися при наданні юридичної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Загальні положення:

· для роботи в клініці, інтернатурі допускаються студенти старших курсів (3 – 5), які успішно виконують навчальну програму у ВНЗ;

· для роботи в клініці, інтернатурі студенти залучаються тільки на добровільних засадах;

· відбір студентів для роботи в клініці проводить викладач даної клініки, інтернатури;

· при наявності конкурсу, відбір проводиться за наступними критеріями:

а) рівень знань;

б) попередні результати проходження практики;

в) особисті якості студента (відповідальність, ввічливість і т.п.);

· рішення про прийом в клініку, інтернатуру приймає викладач за результатами співбесіди, в необхідних випадках проводиться тестування;

· відмова в прийомі до клініки, інтернатури може бути оскаржена студентом на засіданні Ради Центру протягом десяти днів;

· студенти, яких прийняли до складу клініки беруть на себе обов’язки, що передбачені цією інструкцією;

· загальна робота студента в клініці складає не менше 10 годин на тиждень, включаючи той час, який був затрачений на теоретичну підготовку і виконання практичних завдань адміністративного характеру.

Участь в роботі клініки, інтернатури зараховується студенту, як робота у вільний день або, як виробнича або переддипломна практика. Керівник клініки, інтернатури має право клопотати перед кафедрою, щоб вважати наданий звіт про виконану роботу в клініці або інтернатурі, як курсову роботу і виставити за нього відповідну оцінку.

Обов’язки студента клініки, інтернатури:

· студент клініки, інтернатури повинен бути присутнім на теоретичних та практичних заняттях згідно навчального розкладу;

· виконувати індивідуальне завдання керівника клініки;

· здійснювати практичну роботу тільки в межах своєї компетенції, згідно з встановленою індивідуальною програмою;

· при виконанні практичних завдань, дотримуватись вимог діючого законодавства, норм моралі і етики юриста;

· своєчасно подавати звіти про виконану роботу (порядок, строк, і форми визначаються керівником клініки, інтернатури);

· не розголошувати відомості, які будуть отримані в ході виконання практичних завдань;

· вести облік своєї діяльності в відповідності з встановленими формами;

· інформувати третіх осіб, що звернулися за юридичною допомогою про свій статус студента юридичної клініки і що справа з якою звертається клієнт може бути розглянута в навчальному процесі клініки;

· дотримуватися вимог по користуванню матеріально-технічною базою Центру Практичного навчання;

· виконувати вимоги правил внутрішнього розпорядку базового підприємства або організації, техніки безпеки, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

Права студента клініки, інтернатури:

· має право отримувати консультації керівника клініки, інтернатури з питань, що пов’язані з роботою клініки або інтернатури;

· отримувати необхідні навчальні матеріали для роботи в клініці, інтернатурі;

· вносити пропозиції з покращення роботи клініки, інтернатури;

· користуватися матеріально-технічною базою Центру Практичного навчання відповідно встановленим Правилам;

· відмовитись від участі в роботі клініки, інтернатури при наявності поважних причин.

Відповідальність студентів клініки, інтернатури:

· за не виконання обов’язків передбачених даною Інструкцією, а також Правил роботи в клініці, інтернатурі, студент може бути відрахований із складу учасників клініки;

· пропозиція про відрахування студента розглядається на засіданні Ради про що виноситься відповідне рішення.

Робота студентів в клініці, інтернатурі здійснюється протягом навчального року. Нормативний час роботи – одна година на день протягом п’яти днів і плюс один вільний день від аудиторних занять. Таким чином, загальна кількість робочих годин на тиждень для студента клініки, інтернатури буде складати 10 годин.

Групові заняття, індивідуальні чергування встановлюються за розкладом керівником клініки та інтернатури і проводяться понад нормативний час. В процесі роботи в клініці, інтернатурі кожний студент повинен вести щоденник, в який вноситься інформація про кожний день роботи. Щоденник завіряється керівником клініки та інтернатури. Крім цього, кожний студент складає клінічне досьє, куди додають проекти найбільш цікавих юридичних документів, які розроблені за конкретними справами, забезпечуючи при цьому конфіденційність інформації.

По закінченню клініки, інтернатури всі документи перевіряються керівником, який подає характеристику на студента, вносячи пропозиції до відповідної кафедри про залік роботи в клініці та інтернатурі в якості виробничої практики. Крім того, за поданням керівника клініки, інтернатури окремі види робіт, в тому числі успішно проведена справа, може бути за рішенням кафедри зарахована як курсова робота або як залік за окремими дисциплінами, що відповідають профілю клініки.

Також матеріали роботи в клініці, з дозволу керівника за заявою студента можуть використовуватися ним при виконанні курсових і дипломних робіт, якщо це не буде розголошувати конфіденційність інформації.

При закінченні клініки, студентові видається сертифікат про проходження клінічного стажування з відповідної програми.

На наш погляд, такий підхід до справи буде надавати певні переваги з працевлаштування студентів-юристів перед іншими випускниками ВНЗів, які не мають можливості отримати практичні навички під час навчання.

Центр Практичного навчання як структурний підрозділ юридичного факультету по мірі можливості, з метою забезпечення клінічної юридичної освіти, як можна більшій кількості студентів підбирає серед юридичних органів, найбільш підходящі бази практики для клінічної інтернатури, готує відповідні проекти договорів про взаємне співробітництво. Відносини з базовими юридичними органами будуються на принципах добровільності, безоплатності і взаємовигоди. Створення інтернатур на базі підприємств, організацій, установ, факультет надає їм додаткові кадри, що дозволяє виконувати більший об’єм роботи, а базові підприємства, установи, організації дають зобов’язання навчити студентів практичним навичкам з тих видів робіт, які виконуються юридичними відділами підприємств, організацій, установ.

До речі, багато юридичних факультетів США можуть дозволити студентам зараховувати в якості навчальних заліків, як практичну роботу, яка виконується ними безкоштовно, в юридичних конторах. Цей вид практичної роботи має назву: програма стажувань. Сильна сторона цього методу полягає в різноманітності юридичної роботи, яка надається студентам. Але слабкою стороною стажувань є те, що вони набувають практичний досвід без участі викладача юридичного факультету правової школи.

Що стосується українського досвіду, щоб уникнути цих недоліків, на економіко-правовому факультеті при Центрі Практичного навчання студентів створені інтернатури, які працюють на базі підприємств, установ та організацій, що потребують юридичного обслуговування або здійснюють правозахисну чи правоохоронну діяльність. З ними факультет укладає договори про співпрацю, на підставі яких розробляються робочі програми інтернатур, які узгоджуються керівником інтернатури з базовим підприємством, установою, організацією і в цьому випадку студент-юрист, працюючи, наприклад, в юридичному відділі підприємства, отримує практичні навички спеціаліста не відриваючись від навчальної програми юридичного факультету. Навчальна програма юридичної інтернатури враховує специфіку бази практики і керівник інтернатури працює із студентом протягом всього часу, відведеного для діяльності даної інтернатури (протягом 2 – х семестрів).

Організація і нормування роботи студентів в юридичній інтернатурі дотримуються загальних правил, що встановлюються Положенням про інтернатуру. Керівництво роботою студентів, а також відповідальність за її своєчасність та якість несе працівник юридичного органу, з яким Центр уклав відповідний договір і керівник інтернатури.

Юридичний орган має право заохочувати студентів за активну і успішну роботу на свій розсуд. У випадку порушення студентом порядку проходження навчання в юридичній інтернатурі або трудової дисципліни, а також його не компетентності, він може бути виключений із складу юридичної клініки.

Серед юридичних клінік, що функціонують на базі університету, також існує декілька видів. Основною відмінністю між ними є те, що деякі з них працюють з “живими” клієнтами, а деякі ні. Прикладом такого практичного закладу, де відсутній клієнт і є клініка, що реалізує програму “Практичного права”, де викладаються основи права для широких верств населення. Це також клініки на базі університетів, в яких студентів юридичних факультетів навчають, як викладати основи права простим громадянам (в таких місцях як середньо-освітня школа, підприємства, організації, установи), що не компетентні в юриспруденції. Діяльність в юридичній клініці надасть можливість студентам-юристам практично застосовувати їх навички, що в подальшому знадобиться для участі в рольових іграх, а також для роботи в будь-якій аудиторії.

Виходячи з вищезазначеного можна зробити висновок, що структура юридичної клініки залежить від дуже багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, які слід враховувати організаторам нової для ВНЗ справи.

Дата добавления: 2014-12-24