Конкурентоспроможності підприємства

«Конкурентоспроможність» і «конкурентостійкість» підприємства є двома взаємозалежними і взаємодоповнюючими категоріями. Стійкість виробничо-економічної діяльності підприємства є необхідною, але недостатньою умовою його конкурентоспроможності [16, с. 25]. Дійсно, для збереження вже наявної конкурентної переваги необхідно забезпечити стійку роботу підприємства, тобто витримати задану траєкторію розвитку системи, елімінувавши вплив збурювань і перешкод. У той же час тільки усталена робота декількох конкуруючих підприємств з однаковими позиціями на ринку не в змозі забезпечити жодному з них тривалих конкурентних переваг товарів.

Конкурентоспроможність товару – критерій доцільності виходу підприємства на товарний ринок, що становить собою суму характеристик товару, орієнтованих на задоволення споживчого попиту. Найважливішими характеристиками деякі автори [63] виділяють тех-нічний рівень, якість і ціну. Врахування особливостей споживача на всіх етапах виробництва і реалізації товару є сьогодні актуальною світовою тенденцією розвитку маркетингу. Такі орієнтири підприємства виступають доказом підвищення культури взаємовідносин продавця і покупця.

Конкурентна перевага підприємства – результат більш ефективного за конкурентів управління процесами формування і розвитку таких якісних і кількісних властивостей товару, які становлять цінність для покупця. З одного боку управління є основним фактором дослідження, формування, збереження, підтримки і розвитку конкурентних переваг підприємства. З іншого – суб’єкти управління – люди з їх навичками, вміннями, інтелектуальними здібностями і спроможностями (засобами, методами, інструментами) – є визначальною конкурентною перевагою підприємства. Результати управління фіксуються в фактах наявності тих чи інших конкурентних переваг підприємства на ринку.

Наявність конкурентних переваг у підприємства – це факт, який уже здійснився, це реалізовані під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ можливості підприємства. В економічній літературі конкурентні переваги підприємства часто ототожнюються з його конкурентоспроможністю. Така аналогія має під собою вагомі підстави, але разом з тим між ними є причинно-наслідкове розходження.

Передумови досягнення конкурентних переваг підприємства відбиває таке поняття, як «конкурентний статус» [5; 16; 33; 42; 101; 102], яке дає розуміння того, «як робити, якими засобами, щоб зберегти конкурентну перевагу» [102, с.159]. Досліджені підходи до визначення поняття конкурентного статусу не містять протиріч і взаємодоповнюють один одного [102, с.115]. Конкурентний статус – це поняття, що охоплює не тільки позицію підприємства на ринку (в галузі), а й ступінь володіння ним визначених порівняльних переваг. Конкурентний статус визначається конкурентною позицією підприємства і його потенціалом.

Конкурентний потенціал організації визначається сукупністю параметрів, що характеризують можливість і здатність організації ефективно функціонувати на ринку (утримувати чи збільшувати свою ринкову частку, мати досить високий рівень рентабельності) у перспективі [32, с. 26]. Потенціал підприємства становить сукупність усіх ресурсів суб'єкта господарювання і створювані ними можливості для виробництва конкурентоспроможних товарів [64, c. 133]. Отже, необхідною умовою конкурентоспроможності підприємства є достатність його конкурентного потенціалу.

Конкурентна позиція підприємства визначається його становищем на ринку й ототожнюється з величиною ринкової частки того чи іншого підприємства [2]. Конкурентна позиція підприємства «відбиває конкурентні відносини, результати конкурентної боротьби і є підставою для існування того чи іншого підприємства в конкурентному середовищі» [101, c. 8].

Конкурентна стратегія – це інструменти та засоби підприємства, за допомогою яких плануються конкретні дії для досягнення найвищих господарських цілей з урахуванням внутрішніх та зовнішніх чинників. Розробка конкурентної стратегії полягає, по суті, у відшуканні чіткого формулювання того, як підприємство буде вести конкуренцію, якими повинні бути його цілі і які кошти і дії знадобляться для досягнення цих цілей.

Можна сформулювати такі вимоги до розробки конкурентної стратегії [44]:

конкурентна стратегія повинна формуватися на основі аналізу поточної конкурентної ситуації, прогнозування її наслідків і, найголов-ніше, визначення конкурентоспроможних ніш за тими напрямами, де конкуренція відсутня або виявлена найбільш слабко;

конкурентна стратегія повинна мати чіткі визначені цілі й включати комплекс взаємозалежних заходів, розподілених у часі дій;

при формуванні конкурентної стратегії особливу увагу необхідно приділити економічним тенденціям, властивим розвитку світової системи господарювання.

Формування конкурентної стратегії використовується практично всіма ефективно функціонуючими компаніями в країнах із розвинутою ринковою економікою та є невід'ємним елементом систем управління діяльності й вітчизняних підприємств. У даний час роль конкурентної стратегії особливо важлива, оскільки організований бізнес зіткнувся з проблемою стратегічного планування в умовах світової економічної кризи. Саме в таких умовах стає чітко видно всі слабкі сторони одних підприємств і сильні сторони інших. І саме в такі періоди, як ніколи, стає очевидно, куди були витрачені даремно величезні ресурси, які вже ніколи не дадуть очікуваного ефекту.

Дата добавления: 2014-12-24