КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Дисидентський рух в Україні 1960-80-х р.Гельсінська група
Спроби десталінізації суспільного життя України в умовах хрущовської «відлиги». Після смерті Сталіна до влади в партії і державі стала група найближчих його соратників. Так зване колективне керівництво очолив М. Хрущов. Саме з його діяльністю пов'язані перші спроби демократизації суспільства, що дістали назву хрущовської «відлиги». 14—25 лютого 1956 р. в Москві відбувся XX з'їзд КПРС. Поряд з іншими питаннями на закритому засіданні з'їзду було заслухано доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки». Осуд зовнішніх форм тоталітаризму (культу особи Сталіна) і найбільш вражаючих випадків зловживання владою (масових репресій) сколихнув суспільство і поклав початок тривалого процесу розладу радянської політичної системи. Заслугою М. Хрущова як політичного діяча була відмова від використання терористичних методів у політиці. Короткий період ревізії сталінської політики (1956— 1959) був використаний в Україні для висунення культурно-національних вимог. Порушувалося питання чистоти української мови. За певного тиску культурних діячів (М. Шумило, А. Хижняк, М. Рильський та ін.) і громадської думки вдалося досягти деякого поліпшення становища в мовній сфері (перевидання «Словника української мови» Б. Грінченка). Висувалися вимоги щодо реабілітації діячів культури, заповнення «білих плям» в літературі, театрі (М. Куліш, Л. Курбас, «Березіль»). На хвилі національно-культурного процесу 1956— 1959 pp. звучали не тільки критика культу особи, радянської політики в національному питанні, а й протести проти придушення радянськими військами у 1956 р. національно-демократичного руху в Угорщині (В. Швець, А. Малишко). Цей процес став небезпечним для комуністичної системи. Тому в 1959 р. відновлюється традиційна дискримінаційна політика щодо неросійських народів.
Течії дисидентського руху: 1)нац-визв.(Мороз, Лук’яненко)відновлення незалежності, вільний розвиток укр.мови; проти великодержавницького шовінізму, імперської політики центру, русифікації; 2)правозахисна(Руденко, Григоренко, Чорновіл, Хмара)дотримання в СРСР осн.прав і свобод людини (сприяння виконання в УРСР рішень Гельсінської наради 1975), викриття злочинів тоталітарної системи; 3)релігійна(Романюк, Вінс,Гель)-дотримання свободи віросповідання, совісті, відновлення заборонених конфесій; проти різних обмежень у релігійному житті. Форми діяльності дисидентів: 1)розповсюдження книжок, статей, брошур(самвидав) – 1966 «Правосуддя чи рецидиви терору?»; 1970 – вихід «Укр..вісника»; 2)мирні демонстрації, мітинги: 1965 – виступ проти арештів інтелігенції в кінотеатрі «Україна»; 3)листи-протести на адресу влади (колективні та індивідуальні). УГС: створена 9 листопада 1976. Лідер – М.Руденко. Члени – Бердник, Григоренко, Кандиба, Лук’яненко, Матусевич, Тихий, Строката. Мета: ознайомлення суспільства У. з Загальною декларацією прав людини ООН; ознайомлення лідерів країн-учасниць Гельсінських договорів і світової громадськості з фактами порушень прав людини на тер.У. 1975-85 – засуджено й відправлено до таборів та на заслання 25 з 37 членів УГС, 6 позбавлено громадянства, 3 загинули(Тихий, Стус, Литвин). УГС – єдина в СРСР відкрита громадянська правозахисна організація, що поставила нац-визв боротьбу в У. на правову основу, дотримуючись гуманістичних ідеалів, законності, демократії.
Дата добавления: 2014-12-24; Просмотров: 703; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |