КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Правовідносини у сфері охорони здоров’я: поняття та склад
Медичні правовідносини — це результат впливу норм медичного права на поведінку суб'єктів медичного права, внаслідок якого між ними виникають правові зв'язки. Критеріями класифікації правових відносин у сфері охорони здоров'я є: а) співвідношення взаємних прав і обов'язків суб'єктів; б) напрями медичної діяльності; в) ступінь визначеності суб'єктного складу; г) характер дій зобов'язаного суб'єкта.
Залежно від співвідношення взаємних прав і обов'язків суб'єктів медичні правовідносини бувають: — вертикальні, що характеризуються наявністю в однієї сторони державно-владних повноважень щодо другої сторони відносин (наприклад, відносини у сфері державного регулювання медичної діяльності); — горизонтальні, що характеризуються рівністю сторін (наприклад, відносини між лікувальної установою з одного боку і громадянином з іншого).
За напрямами діяльності медичні правовідносини поділяються на правовідносини у сфері: — проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів; — проведення заходів щодо профілактики виникнення особливо небезпечних інфекцій, проведення карантинних заходів тощо; — надання безоплатної медичної допомоги; — надання платних медичних послуг; — здійснення заходів щодо програми добровільного медичного страхування; — проведення медичних експертиз; — здійсненні примусових заходів медичного характеру тощо.
За ступенем визначеності суб'єктного складу — медичні правовідносини можуть бути: 1. Абсолютно визначені - варіант правових відносин, коли носієві права кореспондує невизначена кількість пасивно зобов'язаних суб'єктів права. 2. Відносно визначені - варіант правових відносин, коли носієві права кореспондують певні суб'єкти права.
За характером дій зобов'язаного суб'єкта правові відносини поділяються на: — активні, де змістом обов'язків є здійснення певних позитивних активних дій (виконання своїх обов'язків медичним персоналом тощо); — пасивні, що передбачають утримання від вчинення певних дій (не розголошувати лікарську таємницю тощо).
Склад медичних правовідносин — це характеристика правовідносин з точки зору їх внутрішнього устрою і взаємозв'язку складових елементів: суб'єкти, об'єкт і зміст. Суб'єктами права в теоретико-правовому викладі є учасники правовідносин, тобто носії суб'єктивних прав і обов'язків. необхідно розрізняти такі групи суб'єктів медичних правовідносин: 1. Суб'єкти, що надають медичну допомогу.(державні,комунальні,приватні) 2. Суб'єкти, що отримують медичну допомогу.(пацієнти) 3. Суб'єкти, що сприяють наданню медичної допомоги (підрозділи забезпечення). (фінансово-економічні,кадрові,соціальні,юридичні служби,заклади охорони здоров*я) Суб'єктом медичних правовідносин - пацієнтом - може вважатися особа за умови, що вона: а) виявила бажання або дала згоду на надання їй медичних послуг лікувальною установою, що здійснює необхідні медичні послуги (за винятком деяких випадків); щодо особи, яка не досягла віку 14 років, а також особи, визнаної в установленому законом порядку недієздатною, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників; б) за медичними показаннями потребує отримання медичної допомоги (за винятком деяких випадків). Щодо осіб, які не досягли 14 років, а також осіб, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, згоду на медичне втручання щодо яких надають їх законні представники, ці законні представники, по суті, також є суб'єктами цих складних правовідносин.
Суб'єктом медичних правовідносин заклади охорони здоров'я стають за наявності:
а) укладеного з пацієнтом договору на надання медичних послуг (незалежно від способу укладення договору); б) організаційної єдності і відособленого майна, прямо або опосередковано призначеного для надання медичної допомоги; в) державній реєстрації у встановленому законом порядку; г) ліцензії на обраний вид діяльності; д) положення в статутних документах і дозволу органу управління охорони здоров'я на здійснення цього виду лікування; е) належної, підтвердженої документально кваліфікації медичного персоналу, що здійснює конкретні медичні втручання.
Об'єктами медичних правовідносин – це ті реальні соціальні блага,що задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб*єктами виникають,змінюються чи припиняються суб*єктивні права та юридичні обов*язки.Їх поділяють на матеріальні й духовні,дії суб*єктів,правовідносини,результати їх діяльності. Зміст медичних правовідносин складають суб'єктивні права та юридичні обов'язки, які реалізуються в поведінці суб'єктів медичних правовідносин. Зміст суб*активного права включає можливост: 1)діяти відповідно до свого бажання та користуватись соціальним благом,на оволодіння яким спрямоване суб*активне право 2)вимагання певних дій від зобов*язаної сторони 3)звертатись до суду,державного органу чи посадової особи щодо захисту свого права. Змістом юридичних обов*язків є: 1)здійснення або нездійснення певних дій на вимогу уповноваженої сторони 2)юридична відповідальність за невиконання чи неналежне виконання передбачених нормою права дій
М.С. Малеїн і М.М. Малєїна виділяють три групи прав і обов'язків у правовідносинах з приводу надання медичної допомоги: 1. ті, що складають суть (основу) правовідносин (свідчить про право пацієнта на отримання медичної допомоги і обов'язок медичного працівника її надавати); 2. специфічні права і обов'язки, закріплені за окремими категоріями громадян (складають: — право матері на перебування в стаціонарі з дитиною, що потребує догляду та обов'язок лікувальної установи забезпечити його реалізацію; — право пацієнта на оплачувану відпустку й інші компенсаційні заходи у зв'язку з перенесеним захворюванням і необхідністю реабілітаційних заходів;
— право на проведення біомедичних досліджень за наявності певних умов та ін.); 3. додаткові права і обов'язки (будь-які умови, що відповідають двом критеріям: Відповідність вимогам нормативно-правових актів. Досягнення згоди з їх приводу між суб'єктами правовідносин).
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 2162; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |