Билет 5

В чому, на Вашу думку, полягає особливість та важливість античної філософії для світової культури і цивілізації?

У розумінні сучасної науки термін «античність» — це історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець 3-2 тисячоліття до н. е.) і до падіння Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (5 століття н. е.). Відповідно існують поняття античної філософії, античного мистецтва, античної літератури тощо. Буквальний переклад слова «античний» з латинської — «стародавній». В Європі в епоху Відродження увійшло в моду колекціонування предметів старовини, їх стали називати «антиками». Пізніше у Франції виникло вже власне поняття «античність» — для позначення всіх ранніх форм мистецтва. В міру поглиблення досліджень зміст терміна звузився.

Рівень розвитку і ступінь впливу на подальшу історію надають культурі Стародавньої Греції і Стародавнього Риму виключного характеру. В античному світі досягли розквіту всі, без винятку, сфери культури — освіта, наука, література, мистецтво. Творчість античних авторів і в науці, і в мистецтві мала гуманістичний характер, в її центрі була людина, її фізичне й духовне життя. Шедеври, створені античними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматися як класичні, як неперевершені і гідні наслідування зразки. Давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології.

Становище вільних людей в античних державах принципово відрізнялося від інших давніх суспільств. Виникає демократія, громадяни користуються політичними правами, беруть участь в управлінні державою. Хоч не можна забувати і про те, що античне суспільство було рабовласницьким. Раби відігравали істотну роль в економіці давньогрецьких держав, робили свій внесок в їх розквіт, на певному етапі римської історії навіть стали основною продуктивною силою.

1. Заповніть таблицю «Екзистенціалізм»

Хронологічні рамки	Головні школи, течії, напрямки	Представники	Основні ідеї
XX ст	релігійно-містичний екзистенціалізм (С.К'єркегор); релігійний екзистенціалізм (К. Ясперс, М. Бердяєв); атеїстичний екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю), екзистенціальна або фундаментальна онтологія М. Хайдеггера.	Дві великі "хвилі" екзистенціалізму, в одній з яких відому роль відіграли німці (Мартин Хайдеггер, Карл Ясперс), а в другій — французи (Жан-Поль Сартр, Альберт Камю)	уникальности иррационального бытия человека ідея тотожності сутності й існування, ідея знаходження сутності лише через існування

2. Знайдіть зайве: Кант, Фіхте, Ленін, Декарт, Шеллінг, Гегель, Маркс, Фейєрбах. Відповідь поясніть.

Среди данных философов лишним является Рене Декарт, т.к. он является приверженцем рационализма, т.е. представителем философии Нового времени, все остальные – представители философских направлений, возникших в Германии, в частности немецкой классической философии (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах) и марксизма (Ленін, Маркс).

Дата добавления: 2014-12-25