Билет 20

Поясніть вислів Б. Спінози: «Свобода – це усвідомлена необхідність». Яким є Ваше власне розуміння людської свободи та її меж?

Назвіть критерії наукового знання. Що характеризує псевдонаукові вчення?

Як співвідносяться свідоме та несвідоме в психіці людини?

Свідомість – це вища форма відображення дійсності, котра властива лише людям і зв’язана з їх психікою, членороздільною мовою, абстрактним мисленням, цілепокладанням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої.

Несвідоме не може активно створювати дійсність, воно— результат свідомої зміни. Сама людина є яскравим прикладом єдності свідомого і несвідомого. Навіть у такій підвалині свідомості, як чуттєва, без якої не може бути свідомості, теж проявляється несвідоме, тому що образ не має логічної завершеності, він лише вказує на щось, не розкриваючи, не пояснюючи, чи це "щось" є. Але очевидним є також те, що поділ на свідоме й несвідоме є умовним. Цей поділ і умовність використовуються лише для того, щоб показати, що людині притаманна особлива здатність — творити суб'єктивний образ об'єктивного світу, а в цьому процесі творення завжди є такі моменти людської діяльності, яких вона не може пояснити. Поняття свідомого й несвідомого відображають те, що в людині є людське і що в людині й у світі цьому людському протистоїть, чи у позитивному, чи у негативному сенсі.

Критерії науковості знання: систематизованість,обґрунтованість,доказовість,

підтверджуваність на

Псевдонаукові вчення (ненаукові знання)— є інтелектуальною активністю, що спекулює на сукупності популярних теорій, наприклад, історії про стародавніх астронавтів. Це ненаукові знання так як вони нічим не доведенні, а лише спираються на якісь схожі теорії, які розвиваються за допомогою роздумів та здогадок, якихось суб’єктів чи їх груп.

Він вважав, що вільно (свободно) діє лише той, хто знає увесь ланцюг причинно-наслідкових зв’язків. Людина не може діяти чи поступати вільно, якщо не знає умов, причин і наслідків свої поведінки. Необхідність, говорив він, веде того, хто йде, і волочить того, хто впирається. Ось чому він свій головний твір назвав «Етика». Філософ вважав, що достовірне знання природи дає можливість людини бути моральною (етичною) особою, знайти своє місце в Природі, вести себе морально (етично) і прожити осмислене життя.

1. а) Віра в прогрес виникла на основі лінійної концепції часу;

б ) Класичні концепції прогресу належать Тюрго і Кондорсе;

2.Заповніть таблицю «Гносеологія Нового часу»

Представники	Головні напрямки	Основні ідеї та їх значення
Декарт Лейбніц Бекон,Локк,Юм	Раціоналізм емпіризм	Р.Декарт. Будує свою методологію на основі раціонального дедуктичного методу, а експеримент визнає лише передумовою, яка маєпідкорюватись дедукції. Лейбніц намагався об`єднати раціоналізм и емпіризм, але притримувався все ж раціоналізму. з якої складається все навколо. Локк розробляє сенсуалістичну теорію пізнання, згідно з якою джерелом усіх знань є відчуття. Душа людини від природи є "чистою дошкою" {tabu! a rasd), на якій "чуттєвий досвід малює свої візерунки". Юм вивчає внутрішній, суб'єктивний світ людини. А в самому суб'єктивному світі людини філософ вбачає лише два роди явищ: чуттєве сприйняття і сприйняття рефлексивні. сприйняття, що їх Юм називає ідеями. Френсіс Бекон – особливу увагу звертає на методологію, як гарантію одержання та збагачення достовірних знань. Об’єктом пізнання, є природа; завданням пізнання – дослідження предметів та явищ природи; мета пізнання – панування людини над силами природи. Філософ пропонує виключити зі сфери наукового пізнання теологію.

Дата добавления: 2014-12-25