Другорядні члени речення

План

1. Додаток. Прямий, непрямий додаток.

2. Означення. Узгоджене, неузгоджене означення.

3. Прикладка як різновид означення. Правопис прикладок.

4. Обставина. Види обставин за значенням.

При підготовці до заняття необхідно пам’ятати, що труднощі виникають найчастіше під час визначення членів речення виражених іменниками у непрямих відмінках і без них.

Додатки, означення, обставини виражені іменниками, можна сплутати лише у випадку, коли вони залежать від члена речення також вираженого іменником. Необхідно пам’ятати:

1. Якщо другорядний член речення залежить від іменника, значення якого не пов’язане з дією, то такий член речення – означення (гілка дерева). Не слід плутати такі члени речення із цілісними словосполученнями (глечик молока, батько з сином).

2. Якщо другорядний член речення залежить від іменника зі значенням дії (утвореного від дієслова), а сам називає особу (чи предмет), яка

- здійснює цю дію, то такий другорядний член – означення (спів матері /мати співає);

- не здійснює цю дію, то такий другорядний член – додаток чи обставина (поїздка до Києва / поїхати (куди) до Києва; зустріч з братом / зустрітися (з ким?) з братом).

3. У більшості випадків, якщо до другорядного члена речення можна поставити два запитання: додатка і обставини, то цей другорядний член речення – обставина (закашлявся від радості (з якої причини? від чого?).

4. Інфінітив може бути:

- додатком, якщо означає дію, яка є об’єктом іншої дії (я наказав мовчати);

- означенням, коли залежить від іменника (талант писати);

- обставиною, якщо вказує на мету й означає дію, заради якої відбувається дія (пішов рибалити / пішов, щоб порибалити). Такі словосполучення легко сплутати зі складеним дієслівним присудком.

Треба розуміти, що, залежно від граматичного значення словосполучення, можливі подвійні запитання (означення й додатка).

Залежно від типу зв'язку між означенням і означуваним словом означення поділяються на узгоджені і неузгоджені. Необхідно звернути увагу на усвідомлення узгоджених і неузгоджених означень для подальшого розуміння постановки розділових знаків.

Узгодженим називається означення, яке поєднується з головним словом зв'язком узгодження. Форми узгоджених означень залежать від форм пояснюваних слів:

1. Тихі, ніжні зорі спадали з неба (Леся Українка).

2. З дитинства несемо в душі образ материнської любові. (Я. Гоян).

Узгоджені означення виражаються:

1) прикметниками: 1. З вітром весняним сосна розмовляла (Леся Українка). 2. Вікно Ніниної кімнати виходило в сад (О. Донченко);

2) дієприкметниками (в тому числі і дієприкметниковими зворотами): 1. Гуде, клекотить розтривожена Каховка. 2. Сліпуче повітря, переповнене над мірою світла, боляче різало очі (О. Гончар);

3) займенниками прикметникової форми: Ах, як він мить оцю зустрів! (А. Малишко);

4) порядковими числівниками: Перший танк занурюється у воду (Ю. Збанацький);

5) кількісними числівниками в непрямих відмінках, крім знахідного: Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів (О. Гончар).

Узгоджене означення, що має при собі залежні слова, називається поширеним: Голуб — один з найперших птахів, приручених людиною.

Неузгодженим називається означення, яке пов'язується з пояснюваним (означуваним) словом зв'язком прилягання чи керування, Наприклад: 1. Бажання вчитися було в нього ще змалку (М. Коцюбинський). 2. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце з-під руки (М. Годованець).

Неузгоджені означення виражаються:

1) іменником у родовому відмінку без прийменника: Нові квітки на килимах рука (чия?) дівчини вишиває (М. Рильський);

2) іменником у непрямому відмінку з прийменником: 1. Дорога (яка?) до Губич була далека. 2. На кормі людина (яка? ) без кашкета;

3) іменником у знахідному відмінку з прийменниками на, у (в): Дівчина прихопила бідон (який?) на молоко;

4) іменником в орудному відмінку з прийменниками з, під; Вгорі висіла лампа (яка?) під абажуром;

5) іменником у місцевому відмінку з прийменниками по, у (в), на: 1. Люблю я чесні руки (я к і ?) в людини (А Малишко). 2. Оля була моєю сусідкою (якою?) по парті;

6) присвійними займенниками його, її, їх; Його гармата вивернулась майже сторч, і краї (які?) її були розщеплені, наче дерево (Ю. Яновський);

7) неозначеною формою дієслова: Бажання (якого?) виходити на сонце не було;

8) прислівником: Дорога (яка?) ліворуч була небезпечною;

9) дієприслівником: Змагання із стрільби (якої?) лежачи видались нелегкими;

Контрольні запитання:

1. Назвати морфологічні способи вираження означень, додатків, обставин.

2. Назвати особливості правопису прикладок.

3. Назвати позиції другорядних членів у реченні при прямому порядку слів.

4. Схарактеризувати належність другорядних членів речення до групи підмета та присудка.

Завдання:

1. Зробити синтаксичний аналіз речень.

1.Світло сяйною хвилею хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах (Є.Гуцало).2.І тільки сонце, сонце, сон… над нерозгаданістю літер на скелі дикій, як бізон (Л.Костенко).3. Каблучки нанизав по дві на кожен палець. Браслети на руках, на шиї дукачі (Л.Костенко). 4. Мало хто щиро служить народові (І.Огієнко). 5. Дивом див було, що те пискляве, рожеве, безпомічне – то і є людина (О.Гончар). 6. Із степу, як із вогкої печери, тягло свіжою прохолодою (О.Гончар). 7. Вона, гарна і нещасна, сиділа замислившись. 8. Високий дуб, по-українськи – нелинь (Л.Костенко).

2. Записати подані словосполучення правильно, пояснити їх правопис.

Поема (енеїда), газета (вечірній київ), санаторій (україна), повість (тіні забутих предків), косметична фірма (шанель), вірш (каменярі), бухгалтер (спеціаліст), станція метро (контрактова площа), дунай (ріка), футболіст (динамівець), автобус (інтурист), шоколад (корона), автомобіль (таврія), літак (антей), кіт (мурчик), лікар (еколог), ремарки (фрази), фразеологізми (зрощення), богатир (хлопець), дівчина (боєць), трава (звіробій), місто (Львів), Славутич (ріка), рослина (чорнобиль), учень (відмінник).

3. Зробити синтаксичний аналіз речень Знайти прикладки та поясніть їх правопис.

Драма «Бояриня» майже невідома сучасному читачеві. Написала її Леся Українка в 1910 році протягом трьох днів. За життя поетеси її не було надруковано. Лише в часописі «Рідний край» у 1914 році з’явилася ця драма-знахідка, драма-шедевр, яка відкрила нам Лесю Українку як талановитого історика, знавця людської душі, полум’яного патріота. У 1923 році драма увійшла в зібрання творів Лесі Українки. Більше про драму «Бояриня» навіть науковці-літературознавці намагалися не згадувати. Головна причина — ідейне спрямування твору. Увесь драматичний твір пронизаний любов’ю до рідного краю, але вбачені в ньому критиками націоналістичні мотиви надовго сховали його від читача (З підручника).

4. Зробити синтаксичний розбір речень.

1. Мене захоплює їхнє вміння до деталей підготувати візит гостей. Так от, на супермодерному великому екрані у Panasonic Center були написані вітальні слова на мою адресу... 2. Наприклад, створена програма озеленення — Panasonic висаджує дерева. 3. Природа для японців — це їхнє продовження. 4. Думаю, саме в тому є одне із чудес — їхнє надзвичайне відчуття міри й гармонії, яке виникає на перетині цих двох площин. 5. У нас скажуть, мовляв, японське чудо. Якщо й чудо, то тільки у тому сенсі, що це — сплав мислення і великої праці, японської дисциплінованості, почуття обов’язку й багатьох інших складових... (Л.Івшина).

Тестові завдання:

1.У якому реченні сполучення "з + родовий відмінок" виконує функцію означення?

1. В кім юная душа — той не сивіє з горя (П.Тичина).

2. Лукія почуває, що Віталій просто щасливий зі своєї роботи (О.Гончар).

3. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В.Сосюра).

4. Робота, щирі задуми з дитинства полонили (М.Стельмах).

5. Завтра вранці він уже не йтиме цим шляхом, п'ючи студену воду з зелених криниць (О.Гончар).

2.У якому реченні неозначена форма дієслова виконує функцію додатка?

1. Я єсть Людина. Я звитяжно зміг прокласти перший славну путь в майбутнє (М.Бажан).

2. А ще ви пообіцяєте мені берегти книгу, як дорогоцінну річ (І.Цюпа).

3. - Передрій твердить, нібито є така вказівка з області переорати всі обочини і схили на балках, збільшити цим посівні площі (І.Цюпа).

4. Звичай голити бороду вперше запропонував Олександр Македонський (3 часопису).

5. А в серці дума половіє: на житнім полі першим доторкнутись до ніжних уст волошки й колоска (Г.Коваль).

3.У якому реченні інфінітив виконує функцію обставини мети?

1. Але в мене не було часу роздумувати (Ю.Збанацький).

2. Нам цілющу воду спрагло пити і, як братню, вірність берегти, навесні дорогами розмитими вирушати у світи (О.Сенатович).

3. Кожне слово — в симфонію проситься, щоб світам і народам гриміть (О.Новицький).

4. Я тут ходити вчився по землі... (В.Коротич).

5. Тож меди і страви ставте на столи, святкувать обжинки жниварі прийшли (Ф.Малицький).

Дата добавления: 2014-12-25