Питання 49. Визначити суб’єкт адміністративного правопорушення

Питання 48. Визначити об’єкт адміністративного правопорушення.

Питання 47. Визначити види складу адміністративного правопорушення.

Склади адміністративних правопорушень поділяються залежно від:

1) ступеня суспільної небезпеки – на основні і кваліфіковані;

2) характеру шкоди – на матеріальні і формальні;

3) суб'єкта проступку – на особисті і службові (посадові);

4) структури – на однозначні й альтернативні;

5) особливості конструкції – на описові і бланкетні (відсильні).

Об'єкт складу адміністративного проступку – це суспільні відносини, на які спрямоване посягання.

У багатьох випадках у статтях Особливої частини КУпАП прямо зазначені ознаки об'єкта. Наприклад: права державно:власності на надра (ст. 47), права державної власності на води (ст. 48), права державної власності на ліси (ст. 49), права державної власності на тваринний світ (ст. 50).

Закріплення ознак об'єкта знаходимо у назвах глав Особливої частини: «Адміністративні правопорушення, що посягають на власність» (глава 6), «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку» (глава 14), «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» (глава 15).

Крім того, мають місце випадки, коли ознаки об’єкта логічно випливають зі змісту статті.

Так, ст. 132 КУпАП встановлює відповідальність за самовільне використання з корисливою метою транспортних засобів, машин чи механізмів, що належать підприємствам, установам, організаціям. Хоча ця стаття наведена в главі 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку», об'єктом такого проступку виступає власність.

Таким чином об’єкт адміністративного правопорушення – необхідний елемент юридичного складу кожного протиправного діяння. Не може бути визнано адміністративним правопорушенням дію або бездіяльність, яка не направлена ні на який об’єкт або направлена на об’єкт, що не охороняється законодавством про адміністративні правопорушення.

Залежно від ступеня узагальнення, рівня абстрагування розрізняють: загальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкти проступків.

Чинне адміністративне законодавство не дає узагальненого визначення суб’єкта правопорушення і такого терміна не вживає. Аналіз відповідних статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що ним є осудна особа, яка досягла певного віку і вчинила описаний у законі склад адміністративного проступку.

Аналіз відповідних статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що ним є осудна особа, яка досягла певного віку і вчинила описаний у законі склад адміністративного проступку. Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення є той, хто його вчинив. Сам суб'єкт як реально існуюча особа до складу не входить. Склад містить лише окремі ознаки, якими ця особа характеризується.

У КУпАП не вживається термін «фізична особа». Використовується тільки термін «особа». Це дає змогу припустити, що суб'єктом адміністративного правопорушення може бути і юридична особа.

Проте чинний КУпАП однозначно визнає суб'єктом проступку виключно фізичну особу. Про це, зокрема, свідчать його ознаки, які закріплені нормативно.

Так, ст. 12 встановлює вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність (16 років); ст. 20 передбачає як обов'язкову ознаку суб'єкта його осудність; ст. 33 вимагає при накладенні стягнення враховувати особу правопорушника; ст. 256 зобов'язує, щоб у протоколі про адміністративне право₇ порушення в обов'язковому порядку були відомості про особу правопорушника, а також вказує на обов'язок правопорушника підписати протокол; ст. 268 закріплює за тим, хто вчинив проступок, право виступати рідною мовою тощо. Важко уявити, що зазначені норми розраховані на юридичних осіб. Більше того, ст. 27 КУпАП абсолютно точно визначає, що штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення.

Усі ознаки складу, що характеризують індивідуального суб'єкта, можна поділити на дві групи: загальні та спеціальні (аналогічно і суб'єктів прийнято поділяти на загальні та спеціальні). Загальні та спеціальні ознаки суб'єкта належать до складу адміністративного правопорушення.

Загальнимиє такі ознаки, які повинна мати будь-яка особа, що піддається адміністративному стягненню. Передусім до них належать вік і осудність. Вони закріплені статтями 12 і 20 Загальної частини КУпАП. У деяких випадках законодавець указує на загальну ознаку, щоб підкреслити відсутність якоїсь певної особливості, що впливає на оцінку проступку. Так, ст. 126 КУпАП вказує на таку загальну ознаку, як відсутність у особи прав на керування транспортними засобами. Наводиться вона тут тільки для того, щоб легко можна було відмежувати названий склад від складів проступків, що встановлюють відповідальність водіїв транспортних засобів.

Спеціальнимивизнаються такі ознаки, які вказують на особливості правового положення суб'єктів проступку. Наприклад: капітан судна, робітник підприємства торгівлі, водій, посадова особа, представник власника тощо.

Спеціальні ознаки детермінуються і нормативно закріплюються з метою диференціації відповідальності різних категорій осіб, забезпечення справедливої правової оцінки їх неправомірних дій. Вони фіксуються у статтях Особливої частини КУпАП і впливають на кваліфікацію правопорушення.

Такі ознаки притаманні лише окремим групам громадян (військовослужбовцям, водіям, посадовим особам); виникають на основі індивідуальних актів або інших юридично значущих дій повноважних суб'єктів; особа може мати їх відразу кілька, одержувати нові, втрачати старі. Вони мають тимчасовий характер (хоч особа може мати таку властивість упродовж досить тривалого часу).

Дата добавления: 2014-12-25