Монтаж у виробництві рекламного ролика

Найпоширеніші прийоми зйомки

прийом	характеристика	використання
Зйомка із діаграми	На затемненому екрані з’являється світла пляма. Розширюючись, вона поступово відкриває картину.	На початку епізоду для поступового введення в дію глядача, створення його психологічного настрою.
Зйомка у діаграму	Поступово картина закривається до повного затінення екрану.	Для підкреслення фіналу епізоду особливо, коли сцена здійснюється в уповільненому темпі.
Зйомка в «каше»	Екран затінений, окрім плями у центрі, яка має чітку геометричну форму, у межах якої і відбувається дія.	Для того, щоб заставити глядача дивитися «очима героя».
Наплив	Перехід від одного шматка до іншого здійснюється плавно, тобто повільно зникає одне зображення, на місці якого з’являється нове. Надає уповільненого ритму.	При зображенні згадувань, начебто наслідуючи поступове «народження» різних думок.
Панорама	Камера під час знімання плавно рухається вбік, вверх або вниз.	Для показу руху об’єкта та висвітлення його окремих частин.
Наїзди та від’їзди	Камера під час зйомки або наближається до об’єкта, або віддаляється від нього.	Для забезпечення плавного переходу від першого плану до загального і навпаки.
Поза фокусом	Деякі моменти зняті так, що окреслення форм дещо розмиті.	Для підкреслення м’якості, «ніжності», особливу у ліричних відступах.

Поряд із глибинними знаннями фізики, знімальної і освітлювальної техніки оператор залишається творчою особистістю. Він повинен уміти читати і розуміти ідею майбутніх рекламних роликів і за допомогою техніки перенести її на телепродукт таким чином, щоб вона була зрозуміла і глядачеві.

Відзнятий матеріал потрібно скомпонувати відповідно до режисерського задуму. Таке компонування називається монтажем. Схематично монтаж – це визначення монтажної домінанти кожного мізанкадру, за якою він має з’єднуватися із сусідніми. Рішення кожного кадру зумовлено певним монтажним контекстом. Кожен кадр режисер і оператор задумують і знімають як частину цілого – монтажної фрази, до якої входить цей кадр. Монтажна фраза поряд з іншим формує монтажну сцену, а остання разом з іншими входить до монтажного епізоду, а він поряд з іншими створює фільм як певне ціле.

Монтаж – термін, який має кілька взаємопов’язаних значень:

· Система специфічних виразних засобів екрану, які створюють кінематографічну образність.

· Принцип і закономірності побудови художнього образу.

· Технологічний і творчий процеси поєднання окремо знятих кадрів у єдине ціле.

Розрізняють два види монтажу: внутрішньо кадровий і між кадровий. Внутрішньо кадровий монтаж – побудова єдиного виразного простору-часу кадру. Його арсенал – ракурс, об’єктив (глибина простору, який зображується), масштаб зображення (далекий, загальний, середній, крупний план, деталь), довжина кадру (метраж), рух камери, колір, звук, акторське виконання, музичне і декораційне рішення фільму. Між кадровий монтаж – це поєднання кадрів на основі їх змістовної взаємодії у такій послідовності, щоб було видно загальну ідею фільму. Внутрішньо кадровий і міжкадровий монтажі створюють нерозривну єдність, у якій усі виразні елементи монтажу поєднуються за законами монтажної поліфонії для створення цілісної образної системи фільму. У зв’язку з цим можна виділити такі основні функції: образотворча (режисери використовують монтаж для уникнення довгих описів), образно-змістова (поєднання двох, незалежних за змістом епізодів іноді породжує третій, який відрізняється від змісту двох узятих за основу). Здійснюючи монтаж, необхідно враховувати динаміку думки, тобто знати, що за чим має йти, оскільки у житті думка про людину, певний предмет складається не одразу, а поступово, через компонування конкретних дій, епізодів тощо. У рекламному ролику, як і в житті, досягнення істини здійснюється через монтаж найхарактерніших епізодів, через залучення глядачів до процесу активної спів дії, спів мислення.

Для рекламного монтажу характерні такі прийоми:

· Контрастність. Це зближення протилежних, контрастних за змістом елементів художнього твору. За контрастом можна будувати не лише епізоди, але і їх частини. Тут важливо, щоб глядач бачив весь час два факти, два явища, дві дії. За рахунок цього можна досягти гострої виразності, ідейної спрямованості і художньої цілісності. Конфлікт тут проявляється через зіткнення.

· Паралелізм – прийом монтажу, за якого паралельно можуть бути розвинені дві лінії, два сюжети, дві долі, зовні не пов’язані між собою, але мають внутрішній підсвідомо однаковий зміст.

· Одночасність. Дія одночасно здійснюється на кількох екранах одразу або в одному кадрі присутні два і більше кадрів (малюнок у малюнку). Проте разом вони показують одну сцену.

· Лейтмотив (нагадування) – це наголошення основної думки сценарію. У рекламному ролику це – показ марки товару чи його основних властивостей, які повторюються.

· Послідовність – прийом монтажу, за якого матеріал, що подається у хронологічному порядку, відтворює історичну послідовність фактів, зумовлених логічно поступальним розвитком. Послідовний монтаж у рекламному фільмі – це монтаж, який припускає виключення з відео ряду окремих фаз тієї дії, яка виконується.

Монтаж у теле- та кіновиробництві здійснює інженер, який має спеціальну технічну підготовку. Однак рекламний креатур повинен контролювати відповідність здійсненого монтажу рекламній ідеї. Для цього слід знати основні правила плавних переходів усередині однієї сцени.

Монтаж за розміром здійснюється на основі дотримування відповідності масштабів двох планів, які стоять поруч. За такого монтажу необхідним є контраст між двома кадрами, який досягається на стику між ними. Однак необхідно, щоб глядач без зусиль зміг впізнати предмет або героя.

Монтаж за спрямуванням руху об’єкта. Він підпорядкований просторовим змінюванням мізансцени, точно слідує за ними, наголошує на появах і жестах персонажів. Такий монтаж будується на контрастах – на зіткненні різних темпів і напрямів, на чергуванні динаміки і статики.

Монтаж за зміною спрямування зйомки і розмірів персонажів у одній сцені. Зміна спрямування і розмірів здійснюється одночасно з монтажем руху та діалогу, але може використовуватися і у чистому вигляді – під час групування статичних кадрів. Здійснюючи монтажні переходи, необхідно враховувати поведінку об’єктів, що рухаються в одній безперервній сцені.

Монтаж за принципом орієнтації у просторі. Він передбачає показ переходу в нову точку спілкування – пересування людини чи камери і іншу точку.

Монтаж за темпоритмом. Для того, щоб передати потужний темпоритм, можна використовувати такі типи монтажу: монтаж за темпом, монтаж за головним внутрішньо кадровим напрямком, монтаж за довжиною шматків, монтаж за переднім планом. Передати потужний темпоритм може різкий контраст побудови.

Монтаж за рухом переднього плану. У разі, коли монтуються два кадри, в яких один рух зберігається, а інший «зникає», потрібно, щоб між ними був перебивний план. Наприклад, на першому плані рухається людина, потім вона перекриває автомобіль, який швидко рухається, у третьому карді ця сама людина рухається вже на порожній дорозі.

Монтаж з урахуванням зміни композиції. Фізичною композицією актора є жест, поза, місце на майданчику. Тому необхідно, щоб при переході від одного кадру до іншого зміщення композиції мало природний вигляд. Об’єкт може зміщуватися праворуч або ліворуч лише на 1/3 площини кадру, якщо він перебуває у відносній статиці. Зміна композиції у кадрі досягається за рахунок зміщення осей зйомки, монтажу за освітленням і кольором.

Монтаж за фазою об’єктів, які рухаються. При монтажі двох кадрів, які стоять поруч, у яких зафіксовано початок і продовження єдиного руху об’єкта, необхідним є завершення певної фази руху.

Монтаж за спрямуванням основної маси, яка рухається. Якщо у кадрі є предмет, людина, зафіксовані нерухомою камерою, то у наступному кадрі фон має рухатися у зворотному напрямку. При цьому необхідно враховувати блиски і їх рух на нерухомому тлі. При переході з рухомого предмета, зафіксованого нерухомою камерою, на кадр, що має нерухомий фон, відносно якого рухався цей предмет, необхідно площу даного предмета зменшити на 1/3 площі екрану. Тим самим зберігається відчуття руху. При переході з одного кадру до іншого варто враховувати не лише спрямування основної рухомої маси, а й швидкість руху фону.

· Монтаж за звуком. Звук у телевізійній рекламі виконує дуже важливі функції: створює природне звучання, забезпечує естетичну насолоду, пробуджує емоції, привертає увагу. За прямого збігу звука і зображення розкривається зміст твору. При збігу слова і зображення розкривається логіка розвитку події, характеру, а з незбігу – внутрішній стан героя.

Існують певні співвідношення між звуком і зображенням:

· Зображення підпорядковується звуковому рішенню.

· Звук підпорядковується образотворчому рішенню.

· Звук посилює зображення.

· Зображення посилює звук.

· Звук і зображення породжують повний образ.

· Звук руйнує зображення.

Робота над звуком у конкретному рекламному продукті здійснюється у три етапи, а саме:

1. Вибір звукових реалій.
2. Організація звукового простору.
3. Розподіл звукового матеріалу у часі.

Для вибору звукових реалій основним є: по-перше, відповідність обраних засобів музичної виразності образу блага, яке рекламується. Характер мелодій, ритмічна пульсація, темп, темброве забарвлення, висота звучання повинні гармоніювати з предметною сутністю рекламованого об’єкта, оскільки лише це сприятиме можливому формуванню потрібних асоціативних зіставлень і спрямує уяву реципієнта у потрібному напрямку; по-друге, особливу увагу варто приділити жанрово-стильовій природі музичного ряду, яка має відповідати як образу рекламованого блага, так і смакам цільової аудиторії; по-третє, необхідно враховувати, що використання у ролику різного звукоматеріалу перетворює його звукову палітру на багатшу, деталізованішу, ефективнішу, але лише у тому разі, коли це різноманіття передбачає візуальний і вербальний ряди.

Організація звукового простору – етап, важливий у разі використання різних звукових матеріалів, кожен з яких створює свій пласт. На цьому етапі слід розмежувати звуковий матеріал на фон і рельєф. Відчуття простору створюється завдяки гучності їх подання (голосніше – ближче, тихіше - далі), акустичності та ефекту різнопланового розміщення пластів, спрямування звуку тощо. Фон – це звуки із загального і середніх планів, рельєф – звуки з переднього плану.

Розташування «звукових декорацій» - досить складне завдання, оскільки декорування звукового простору не статичне: наближається поїзд, пролітає літак, людина рухається та розмовляє у кімнаті, йде дощ і краплі стукають по карнизу тощо. Завдяки створенню ефекту «руху звуку», звуковим «напливам», ревербації є можливість переміщення звукових елементів у просторі, з фону на рельєф і навпаки.

Розподіл звукового матеріалу у часі – це звукова драматургія. Виділимо основні установки. Дуже важливо, щоб рекламний ролик був драматургічною цілісністю. Перші три секунди є вирішальними, тому звуковий початковий імпульс поряд з іншими засобами здатний виконати завдання привертання уваги, але тільки не через гучні ефекти. Звукова динаміка у фазі розвитку визначена рухом до кульмінації, яка може припадати відповідно до законів художніх жанрів на точку «золотого перетину» або може бути зміщена до кінця і збігатися з ходом реклами. Кульмінацію можна виділити по-різному: через короткий джингл, музичний слоган, яскравий звуковий ефект, вторгнення нового контрастного звукового матеріалу, просто тишею.

Дата добавления: 2014-12-25