Фундаментальні адаптивні архетипи - 1 рівень

Адаптивні архетипи цивілізації і етносів - 2 рівень

Сучасні адаптивні архетипи – 3 рівень

Формування адаптивних архетипів у рекламі

Основні архетипи рекламної комунікації

Сучасна людина, яка живе в умовах швидких змін, не володіє можливістю детально аналізувати кожен складний соціальний, економічний, комунікативний механізм. Для прийняття рішень вона використовує спрощені моделі, які називають адаптивними архетипами. Впровадження архетипів у свідомість людини – це, по суті, механізм нечіткого програмування психіки. Таким чином, архетипи – це шаблони, що використовуються в життєвій ситуації і діяльності. Ці шаблони, з одного боку, полегшують життя, роблять роботу більш ефективною, але, з другого боку, є основою для маніпуляції свідомістю.

У третьому тисячолітті нові інформаційні технології і глобалізація зробили можливим впровадження адаптивних архетипів. Їх можна класифікувати за рівнями:

Фундаментальні архетипи склалися у результаті жорсткого еволюційного відбору. Вони найчастіше використовуються для маніпуляції свідомістю менеджерами з реклами, маркетологами, політ технологами.

Адаптивні архетипи другого рівня властиві цивілізаціям (католицькій, православній, ісламській тощо) та етносам. В умовах глобалізації ці архетипи поступово зникають і замінюються новими – архетипами третього рівня.

Опишемо основні фундаментальні адаптивні архетипи.

1. Архетип соціального доказу. Коли людина не знає, як діяти, вона чинить так само, як більшість людей. Наприклад, вибір виборця майже ніколи не буває самостійним. Тобто, неформальні внутрішньо групові зв’язки і ідентифікація себе з групою відіграють значно більшу роль, чим певний підбір слів.

2. Архетип авторитета. Тенденція підкорюватися формальним авторитетам (президенту, королю, вождю, судді тощо) обумовлена тим, що подібне підкорення правильне. Людям зручно виконувати накази неформальних авторитетів, котрі мають мудрість і силу. Повага до авторитетів може виникати несвідомо. Іноді підкорення сприймається як раціональний спосіб прийняття рішення. Наприклад, архетип авторитета використовується, якщо в рекламному повідомленні лікар, майстер з ремонту пральних машин, відомий спортсмен, поп-зірка тощо радять нам придбати зубну пасту, «Калгон», кросівки, автомобіль тощо.

3. Архетип доброго ставлення. З давніх часів людина повинна була більше довіряти людям із свого роду, племені. Разом легше було вижити. З часом цей архетип розвивався. В результаті люди погоджуються з тими, хто їм симпатизує, тобто відповідає певним вимогам: має фізичну привабливість; уміє хвалити, лестити; уміє пов’язати себе у свідомості людей з якимись позитивними моментами. Наприклад, із класики: Павло Іванович Чичиков – незаурядний маніпулятор.

4. Архетип послідовності. Послідовно дотримуючись раніше прийнятих рішень, людина може обробляти інформацію в стандартних ситуаціях. Часто досить згадати раніше прийняте рішення і відреагувати згідно з ним. Наприклад, під впливом умовлянь товариша людина приймає рішення купити у нього недорого японський автомобіль. Але у потенційного покупця трохи більше грошей: чому б не купити новий автомобіль, лише трохи доплативши. А чому б не купити більш досконалий автомобіль тієї ж марки? Однак у останньому випадку треба позичати чи брати кредит. Але рішення вже прийняте. Тому береться кредит і купується дорогий автомобіль.

5. Архетип взаємообміну. Людина намагається певним чином оплатити за те, що йому надала інша людина, покладаючи таким чином на «отримувача» зобов’язання здійснити такий жест у майбутньому даний архетип властивий роду, племені. Тисячі років назад він дозволив людям вижити. Ця впевненість робить можливою довгу взаємодію і корисні обміни у родині, бізнесі, політиці. Наприклад, коли на ринках хватають за руки, щоб попробували продукти, коли в магазинах дають пробники парфумів, кремів тощо. Як тільки використали безоплатне задоволення, тут же виникає комплекс неоплаченого боргу. Тоді легше переконати здійснити покупку.

6. Архетип дефіциту. Люди більше цінують те, що менш доступне. Даний архетип впливає не лише на оцінку предметів і переживань, але і на оцінку інформації. Обмежена інформація більш переконлива, особливо при цензурі. Наприклад, рекламні кампанії, що засновані на даному архетипі: лозунг на рекламних плакатах сигарет Winston: «Будь різним! Будь собою!».

Фундаментальні адаптивні архетипи здебільшого є спадковими. Такими ж є архетипи другого рівня. Адаптивні архетипи спонтанно визначають людське мислення і поведінку. На їх формування впливає родина, система освіти і засоби масової інформації.

Адаптивні архетипи, які формуються в родині, в першу чергу пов’язані з етичними нормами. Трансформація патріархальних цінностей у християнському світі почалась із переміщення чоловіків із поля на фабрику в ХІХ ст. У другій пол. ХХ ст. жінки перемістились із дому в офіси. Це віддалило дітей від батьків, дружину – від чоловіка тощо. Сьогодні компрометація родини йде шляхом «звільнення» жінок і ізоляції дітей від батьків.

У сучасному світі йде боротьба за право маніпуляції свідомістю людей. Результати інформаційної агресії залежать від того, хто буде контролювати систему освіти. Система освіти повинна адекватно відповідати на виклик сучасності і сприяти нейтралізації існуючих і потенційних загроз.

ЗМІ систематично розповсюджують інформацію, затверджуючи певні цінності і роблячи ідеологічний, політичний та організаційний вплив на оцінки, думки і поведінку людей. Ці цінності повинні сприяти досягненню стратегічних цілей виживання і розвитку даного суспільства.

Адаптивні архетипи можуть формуватися під час стратегічної інформаційної операції. Зміна відносин відбувається в конкурентній боротьбі для цього призначені рекламні кампанії, які, як правило, відносяться до тактичних інформаційних операцій.

Дата добавления: 2014-12-25