Лекція 5. Ведення Державного земельного кадастру

1. Загальні засади та структура ведення Державного земельного кадастру
2. Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру
3. Державна реєстрація земельної ділянки
4. Поземельна книга
5. Інформаційна взаємодія органів ведення Державного земельного кадастру з органами державної реєстрації прав, а також Державного земельного кадастру з іншими кадастрами та інформаційними системами
6. Облік кількості та якості земель
7. Ведення кадастрових планів та кадастрових карт
8. Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру та порядок користування ними
9. Виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру
10. Забезпечення ведення Державного земельного кадастру

1. Загальні засади та структура ведення Державного земельного кадастру

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

- створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи;

- внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

- внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

- оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Державний земельний кадастр є державною власністю.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі Закону «Про Державний земельний кадастр».

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Державний земельний кадастр повинен забезпечити вивчення земельного фонду держави в цілому, в межах адміністративно-територіальних одиниць (сільська рада, район, область, населені пункти), а також окремих земельних ділянок. В зв’язку з цим система державного земельного кадастру має ієрархічну схему, тобто багаторівневу:

І рівень – базовий (район і нижче)

ІІ рівень – регіональний (АРК та області)

ІІІ рівень – національний (загальнодержавний)

На кожному рівні формується база даних про земельні ділянки, яка входить в базу даних вищого рівня.

На базовому рівні здійснюється:

- формування і зберігання відомостей про земельні ділянки, розміщені на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (від району і нижче);

- встановлення меж земельних ділянок;

- розподіл земельних ділянок серед власників землі і землекористувачів;

- визначення правового режиму земельних ділянок;

- оцінка земельних ділянок

тощо.

На регіональному рівні узагальнюються відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць та статистичні дані про земельні ділянки в цих межах. Крім того, тут передбачено ведення регіональних, централізованих баз даних та створення регіональних банків даних, до яких входять бази даних базового рівня.

На національному рівні формуються відомості про державний кордон, межі АР Крим, областей та міст державного значення, статистичні дані про землі. На цьому рівні передбачено створення централізованого банку даних ДЗК.

Функціонально-технологічна схема одержання відомостей про об’єкти та їх введення до ДЗК передбачає такі етапи:

1) проведення робіт із землеустрою для одержання відомостей про об’єкти ДЗК (зонування, знімання, оцінка тощо);

2) розробка та затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей до ДЗК

3) внесення відомостей до ДЗК і формування бази даних базового рівня, яка використовується органами по земельних ресурсах, органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, податковими органами, БТІ, нотаріальною службою та іншими зацікавленими органами. На підставі цих даних ведуться чергові кадастрові карти, кадастрові плани, будуються індексні кадастрові карти, готується статистична звітність, ведеться інформаційне обслуговування користувачів.

4) формування баз та банків даних вищих ієрархічних рівнів.

Ведення ДЗК на державному рівні неможливе без єдиного стандарту правових, правовстановлюючих та нормативних документів для всіх ієрархічних рівнів.

Дата добавления: 2014-12-25