Складання вільних композицій

ДЕКОРУВАННЯ ПРИМІЩЕНЬ

Відомо, що зелені рослини в приміщенні поліпшують мікроклімат, виділяють леткі речовини – фітонциди, які знищують хвороботворні мікроорганізми. Рослини, правильно підібрані і розміщені зі смаком, створюють психологічно сприятливе середовище, добре впливають на настрій людей, надають приміщен-ню особливий колорит і певний комфорт.

Гарні рослини слід розміщувати так, щоб підкреслити їх красу і одночасно створити їм найсприятливіші умови для розвитку.

Вільні композиції створюють для оформлення інтер´єрів громадських будівель, житлових приміщень і, залежно від призначення, поділяють на міні-композиції, низькі та високі композиції з горщечкових рослин, новорічні, з сухоцвітів, в кошиках, вінки. З огляду на призначення композиції підбирають форми посуду, квіткового і допоміжного матеріалу.

Міні-композиції – добре виглядають на туалетному столику в спальні, дитячій кімнаті, на письмовому столі. Для них добирають невеликі за розмірами рослини (конвалії, гвоздики, тюльпани).

Низькі композиції – найчастіше використовують для прикрашення стола. На обідньому столі квіти розміщують у низьких плоских вазах, щоб вони не заважали спілкуванню. Висота композиції зі щільно укладеними квітами не повинна перевищувати 10-15 см. Вищі композиції повинні бути ажурними, але не перевищувати 25 см. Для створення таких букетів придатні різноманітні квіти (троянди, гвоздики, фреєзії, жоржини, хризантеми, орхідеї, польові квіти), крім дуже великих і з сильним ароматом. Слід враховувати і колір скатертини: на темній краще виглядатимуть рожеві, білі, кремові квіти; на світлій – червоні, сині, фіолетові; на строкатій – однотонні і навпаки.

Високими композиціями оформляють холи, світлиці, виставкові зали. Для них використовують низькі і високі вази. Важливо правильно підібрати місце для композиції, щоб фон підкреслював красу рослин. Залежно від місця встановлення композиції роблять об´ємними або односторонніми.

У плоских вазах разом із горизонтальним розміщенням рослин створюють об´ємні композиції. Квіти розташовують вертикально, при цьому найбільші з них розміщують у нижній частині, а дрібні та бутони – у верхній.

При створенні композиції, особливо у ранньо-весняний період, великою підмогою є гілки квітнучих у цей період декоративних дерев і чагарників (мигдаль, вишня, яблуня, мімоза).

Композиції з горщечкових вічнозелених кімнатних рослин мають перевагу перед іншими видами аранжувань з огляду на їх довговічність.Створюють їх з одного чи кількох видів декоративно-листяних рослин, в якості горщиків використовують різноманітні матеріали – кераміку, скло, камінь, дерево.

Для озеленення великих приміщень (холів, вестибюлів) встановлюють підлогові вази. Рослини для насаджень мають бути невимогливими до світла, температури, вологості повітря (хлорофітум, клівія, сансев´єра, гібіск, традесканція, зебрина, холодок, виноград).

Новорічні композиції використовують замість ялинки в малогабаритних квартирах. При їх створенні використовують гілки сосни, ялини, шишки, хризантеми, гвоздики, ялинкові прикраси.

Композиції з сухих квітів. Для них використовують квіти з групи сухоцвітів, сухі колоски злакових рослин, листки і гілки оранжерейних рослин, декоративні плоди дерев і чагарників.

Кошики і вінки оформляють для урочистого покладання до пам´ятників, меморіалів, для оформлення інтер´єру залу, де відбуваються урочисті засідання, ювілеї, весілля. Розміри і форма кошиків залежить від використаних рослин: для важких і великих квітів добирають видовжені кошики, для невеликих – невеликі, округлої форми.

Вінки плетуть із гілок хвойних і вічнозелених листяних порід дерев, чагарників, прикрашають стрічками і квітами. Квітки монтують на ділянці (верх, низ, центр), яку слід виділити. Стрічки вкладають так, щоб вони не закривали квітів, а доповнювали вінок, надавали йому завершеності.

11.2 ОФОРМЛЕННЯ ІНТЕР´ЄРІВ

Серед багатьох способів декоративного оформлення інтер´єру одне з провідних місць займає використання рослин та інших природних матеріалів. Діапазон робіт дуже широкий – від одного-двох кашпо з кімнатними рослинами до зимового саду.

Характер інтер´єру визначається призначенням об´єкта (кінотеатр, лікарня,школа, виставка, театр, офіс, аудиторія).

Слід обстежити об´єкт озеленення: визначити температурний режим в усі пори року, напрям руху повітря і його вологість, джерела тепла, інтенсивність обміну повітря.

Освітлення приміщення. Для нормального розвитку рослин необхідне світло – сонячне чи штучне. Без світла в рослинах не може проходити фотосинтез – процес утворення органічних сполук (полісахаридів), при якому енергія світла перетворюється в енергію хімічних зв´язків.

Умови освітлення залежать від розміру вікон, їх орієнтації відносно півдня-півночі, ступеня затінення деревами, іншими будівлями. Освітлення в приміщенні залежить також від відстані до вікна. Уже на відстані 0,5 м інтенсивність освітлення складає 30 % зовнішнього, а на відстані 2 м – 7 %. Тому зручніше озеленювати зони, які безпосередньо прилягають до вікна, або знаходяться навпроти нього, в деяких випадках використовують штучне досвічування люмінесцентними лампами. Максимальне освітлення у відкритому грунті при яскравому сонячному світлі в обід влітку складає 100 тис.лк, ввечері при косих променях – 60 тис.лк.

За вимогливістю до освітлення всі рослини можна умовно поділити на три групи:

v світлолюбні – африканське алое, мексиканські кактуси, агави;

v тіневитривалі – більшість бегоній, традесканції, монстера;

v тінелюбні – аспідистра, плющ.

Для озеленення приміщень частіше використовують тіневитривалі рослини, які добре ростуть при середніх умовах освітлення.

Встановлено, що для розвитку світлолюбних рослин потрібне освітлення 10-20 тис.лк, для рослин з середньою вимогливістю – 1-5 тис. лк, для тіневитривалих – 500-1000 лк. Освітлення вимірюють за допомогою прилада – люксометра.

Температура приміщення. Велике значення для розвитку рослин має температура в приміщенні, особливо взимку. Залежно від походження, розрізняють тропічні рослини, які культивуються в теплих приміщеннях (взимку 18-20⁰ С), і субтропічні– вирощують в більш прохолодних приміщеннях (взимку 10-12⁰ С). Найбільш підходять для озеленення рослини, які добре переносять широку амплітуду коливань температури (традесканція, хлорофітум, папороть, сансев´єра).

Такі рослини, як цикламен, азалії, добре ростуть при невисокій температурі (6-10⁰ С) і високій вологості повітря, особливо взимку. При високій температурі у них швидко відмирають квіти, листя жовтіє.

Багатьом рослинам шкодить не стільки низька температура, як її різкі коливання. Наприклад, деякі види фікуса довгий час витримують температуру близько 12⁰ С при помірному поливі, але при різкому її коливанні (від 24 до 12⁰ С) можуть скинути листя.

Для нормального розвитку рослин необхідна достатня вологість повітря. Для її підтримання вологолюбні рослини слід регулярно обприскувати теплою водою. Добре реагують на обприскування рослини зі щільними шкірястими листками – олеандр, мирт,монстера, дифенбахія. Не рекомендується обприскувати види із сильно опушеними листками (сенполії, багато бегоній) – краплини води, довго затримуючись на них, викликають пошкодження тканин листків.

Після проведення аналізу вибирають вид оформлення: стаціонарний чи переносний квітник. Підлогові стаціонарні квітники виконують в одній площині чи на двох рівнях із застосуванням різних допоміжних матеріалів: бутового каменю, мармурової потерті, черепашника, гранітних валунів, гальки, коренів, спиляних частин дерев. Рослини добирають за висотою, але такі, що вимагають приблизно однакових умов вирощування. Це можуть бути сукуленти, тропічні і субтропічні рослини. Якщо відсутнє достатнє освітлення, широко застосовують сухі рослини у поєднанні з керамічними виробами або влаштовують «кам´яний сад», що імітує висохлий струмок, кам´яну гірку. Якщо місце, відведене для озеленення, невелике і приміщення досить високе, застосовують вертикальне розміщення рослин, тобто групи рослин піднімають за допомогою високих підставок, окремих стояків з тримачами для кашпо, прикріплюють тримачі безпосередньо до стін для озеленення великих вільних поверхонь.

У композиції інтер´єрів вводять також окремі екземпляри камелії, монстери, гібіску. Діжки і ящики з рослинами декорують.

Переносні пристрої вигідні тим, що залежно від пори року можна змінювати композицію, легко замінюючи горщики з рослинами. Використовують підставки різної висоти, що створює враження рельєфу. У них розміщують групи ампельних (аспарагус, хлорофітум, плющ, традесканція), прямостоячих (сансев´єра, драцена) і чагарникових рослин (азалія, камелія, самшит).

Переносними пристроями служать спеціально виготовлені великі керамічні, бетонні й дерев´яні підлогові вази, куди ставлять горщечкові рослини, які замінюють залежно від пори року.

Найвідповідальніший момент при складанні композиції – підбір культур. Потрібно врахувати їх біологічні особливості (вимоги до вологості, освітлення, температури, грунту, характер розвитку коріння, здатність до розростання), декоративні ознаки (забарвлення, фактура і форма листків, характер росту). Для невеликих квітників досить 5-6 рослин. Найвища з них виступає умовним центром композиції, розміщувати її краще не в центрі, а ближче до заднього краю.

У композиціях із сукулентів такою ведучою рослиною може бути цереус, опунція, товстянка, молочай, алое; в композиціях з теплолюбних декоративно-листяних – сансев´єра, драцена, корділіна, діфенбахія, антуріум, мирт. Потім висаджують нижчі, компактні рослини (кулеподібні кактуси, квітучі сенполії, бромлієві, хлорофітуми, нефролєпіс). Збоку особливо ефектно виглядають види з похилими стеблами (очитки, седеуми, товстянки звисаючі, плющ, пілея).

Дата добавления: 2014-12-25