Предмети зобов'язання та види зобов’язань залежно від предмета

Заміна боржника у зобов’язанні

Боржник, також як кредитор, може вибути із зобов'язання та його майнові обтяження (борг) переходять на іншу особу, причому від заміни боржника борг не змінюється.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) універсального правонаступництва – переходу майна, прав та обов’язків як єдиного цілого відповідно до законодавства при настанні певних юридичних фактів (у разі реорганізації юридичної особи, смерті фізичної особи);

2) сингулярного (часткового) правонаступництва (переходу окремих прав та обов’язків), зокрема:

· переведення боргу – вибуття первісного боржника та заміни його новим боржником, це можливо лише за згодою кредитора, первісного боржника та прийняття на себе боргу новим боржником, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦК), тобто підставою заміни є багатосторонній договір. Згідно зі ст. 522 ЦК новий боржник, будучи правонаступником первісного боржника, має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником;

· виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), що здійснюється внаслідок договору між боржником, кредитором та поручителем про те, що поручитель виконає обов’язок боржника у разі невиконання його боржником і тоді кредитором щодо первісного боржника стає поручитель (ст. 556 ЦК, ЗУ «Про заставу», «Про іпотеку»).

· як виняток, при суброгації, тобто при виконанні обов'язку боржника третьою особою за своєю волею в своєму інтересі без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно (ч. 3 ст. 528 ЦК), причому третя особа набуває прав кредитора щодо боржника, саме зобов'язання для боржника не змінюється;

· в інших випадках, встановлених законом, наприклад, при покладенні боргів на санатора при банкрутстві.

Переведення боргу треба відмежовувати від передоручення, коли боржник покладає виконання зобов'язання на іншу особу. При переведенні боргу обов’язки первісного боржника за згодою кредитора припиняються. Передоручення можливе при виконанні зобов'язання, боржник не вибуває із зобов’язання, залишається субсидіарним (запасним) боржником, а кредитор зобов’язаний прийняти виконання у третій особи.

У цивілістиці існує думка, що об’єкти зобов'язання – це те, з приводу чого ці зобов'язання виникають та об’єкти зобов'язання поділяються на: 1) юридичний об'єкт – це певна поведінка зобов'язаної особи, 2) матеріальний об'єкт (предмет) – це майно (речі, майнові права та обов'язки).

Вважаємо, що термін «об'єкт» треба використовувати, якщо мова йде, по-перше, про об'єкт правового регулювання – це цивільно-правові відносини, по-друге, про об'єкт цивільних прав – це певні блага, щодо яких у конкретних суб’єктів існують суб’єктивні цивільні права. Якщо такі права у суб’єктів ще не виникли, але існує можливість їх виникнення внаслідок виконання обов’язків іншою особою у зобов’язанні, то ті блага, з приводу яких ці зобов'язання виникають, доцільно називати предметом зобов’язань, як це зазначено у Цивільному кодексі, наприклад, у ст. 656, де предметом договору купівлі-продажу зазначається товар. На нашу думку, поведінка зобов'язаної особи не може бути об’єктом чи предметом зобов'язання, тому що поведінка – це певний процес діяльності людини, що є невід'ємним від людини, а людина не може бути об’єктом правовідносин, це не річ, людина завжди є суб’єктом правовідносин. Кредитор у цивільному зобов’язанні має право на певний результат дії боржника, а не на його нескінчену діяльність чи дії як процес. Тому предметом зобов'язання може бути тільки результат дій боржника як благо, на яке претендує кредитор. І лише тоді, коли зобов'язання буде виконане, предмет зобов'язання перетворюється на об'єкт суб’єктивних прав кредитора як право на результат дій.

Види зобов’язань залежно від визначеності предмета:

· Зобов’язання з конкретним предметом виконання (передаються, створюються конкретні блага).

· Альтернативне зобов’язання – боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не передбачено договором, законодавством, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв (наприклад, боржник зобов’язаний передати або річ, або гроші).

· Факультативне зобов'язання – боржник зобов'язаний досягти своїми діями певного результату на користь кредитора, але при неможливості може замінити його іншим, завчасно передбаченим предметом (наприклад, передати певну річ, але якщо ця річ знищена – то гроші).

Дата добавления: 2014-12-25