Порука. Гарантія

Якщо боржник не може виконати зобов'язання, то виходом з цієї ситуації може бути покладення його обов'язку на третіх осіб, які можуть погодитися на це, оскільки мають право на оплату таких послуг та право регресу до боржника, якщо вони впевнені в його спроможності виконати свій обов’язок у майбутньому. Порука і гарантія є негативними наслідками для іншої особи, що настають незалежно від її провини і протиправності дій. Порука і гарантія має на меті залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло би слугувати для задоволення вимог кредитора. За договором поруки поручитель частково або у повному обсязі поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 ЦК). За цим договором до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання поручителя. У разі неспроможності основного боржника відповідальність несе поручитель. Поручителями можуть бути декілька осіб, які відповідають, як правило, солідарно (ст. 554 ЦК).

Гарантія, як засіб забезпечення зобов'язання, полягає в тому, що інша фінансова установа, страхова організація (гарант) поручається перед кредитором (бенефіціаром) за виконання боржником (принципалом) свого обов'язку, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 ЦК). Для фінансової установи гарантія є фінансовою платною послугою, що має правову природу кредитного договору на користь третьої особи. Гарантійний самостійний договір укладається між гарантом та боржником, що гарант оплатить борг боржника у разі вимоги його кредитора і таким чином надасть боржнику кредит за його платежами, а боржник поверне цей борг та проценти у визначений строк. Основний договір укладається між кредитором та боржником про обов’язок боржника щось надати у майбутньому. Якщо боржник це не виконує, то кредитор вимагає гаранта сплатити вартість вимоги.

Ознаки гарантії:

· самостійність, оскільки зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання;

· особливий суб'єктний склад (в якості гаранта можуть виступати тільки банки, інші фінансові установи, страхові організації);

· не обмеженість строком пред'явлення кредитором позовних вимог до гаранта;

· оплатний характер (нараховуються проценти за надання кредиту);_:

· безвідкличність (фінансова установа не може відмовитися від гарантії як надання кредиту).

Питання для самоконтролю

1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань. Чим вони відрізняються від мір відповідальності?

2. Що таке акцесорний характер засобів забезпечення виконання зобов’язань?

3. Загальні умовизабезпечення виконання зобов'язання.

4. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань узалежності від часу і способу встановлення.

5. У чому особливості застосування гарантії як способу забезпечення виконання зобов’язання?

6. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань залежно від характеру забезпечення інтересів кредитора.

7. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань залежно від мети, для якої вони встановлюються.

8. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань. Види застави.

9. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання. Які існують види неустойки?

10. Порівняйте поруку та гарантію як засоби забезпечення зобов'язання.

Дата добавления: 2014-12-25