Окремі види договору

Види договорів

У Цивільному кодексі договірні зобов'язання поділяються на види залежно від правового результату, якого прагнуть сторони. Це такі договори:

Ø договори про відчуження майна (договір купівлі-продажу, договір дарування тощо);

Ø договори про користування майном;

Ø договори про виконання робіт;

Ø договори про надання послуг;

Ø договори на створення об’єктів інтелектуальної власності та передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності та комерційного досвіду;

Ø договір про спільну діяльність.

Також у цивілістиці існують інші поділення договорів на види:

· Залежно від розподілу обов’язків між сторонами:

- односторонні – у однієї сторони – обов’язки, у іншій стороні – права вимоги (договір доручення, дарування, позика);

- двохсторонні – правами та обов’язками наділені обидві сторони договору,

· Залежно від наявності зустрічного надання:

- відплатні, безвідплатні (дарування, позичка).

· Залежно від моменту виникнення договору:

- консенсуальні – вважаються укладеними з моменту досягнення згоди (купівля-продаж, підряд),

- реальні – досягнення згоди недостатньо, моментом виникнення є передача певного майна (позика, зберігання);

- формальні – досягнення згоди недостатньо, моментом виникнення є оформлення державної реєстрації (договори з нерухомістю).

· Залежно від самостійності договорів:

- основні – існують самостійно,

- додаткові (акцесорні) – залежні від основних, не можуть існувати самостійно; в разі визнання недійсним основного договору стає недійсним й додатковий (застави, поруки, гарантії);

- попередні – договори, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

· Залежно від предмету договору:

- речові – з моменту укладення договір породжує речове право, оскільки у цей момент передається річ у власність (наприклад, за договором дарування);

- зобов’язальні – предметом є результат дії зобов’язаної особи (наприклад, предметом договору про надання послуг є результат певної діяльності, який споживається замовником у процесі здійснення послуги виконавцем).

Публічний договір – в якому одна сторона (суб’єкт підприємницької діяльності) взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Прямою вказівкою закону до публічних договорів відносяться договір роздрібної торгівлі (ч.2 ст. 698 ЦК, договір прокату (ч. 3 ст. 787 ЦК), побутового підряду (ч. 2 ст. 815 ЦК), банківського вкладу (ч.2 ст. 1058 ЦК). Але закон не зазначає, що цей перелік є вичерпним, тому до цієї групи можна віднести інші договори, у тому числі змішані, що мають ознаку публічності, за якими суб’єкти підприємницької діяльності проголошують публічну оферту Ст. 633 ЦК встановлює певні правові переваги для споживача (фізичній особі – не підприємцю), обмежуючи права підприємця-виконавця. У разі необґрунтованої відмови підприємець повинен відшкодувати збитки споживачеві тощо.

Договір приєднання – умови договору встановлені однією із сторін у стандартній формі, інші сторони погоджуються з договором у цілому та не можуть запропонувати свої умови. Це договори на постачання електроенергії, газу, послуг зв’язку, страхування тощо. Ст. 634 ЦК встановлює певні гарантії, захист для сторони, яка приєдналася, це право на зміну або розірвання договору з відшкодуванням збитків за певних умов.

Типовий договір – це своєрідний нормативно-правовий акт, розроблений та оприлюднений державними органами та іншими інституціями (наприклад, недержавною асоціацією), які покликані здійснювати координацію контролю, управління діяльністю в окремих галузях цивільного обігу. Умови типового договору заповнюють прогалини правового регулювання певної сфери господарських відносин шляхом узагальнення усталеної практики та прирівнюються до звичаїв ділового обороту (ст. 7, 630 ЦК). Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Договір на користь третьої особи – це договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка визначена або не визначена у договорі, наприклад, вантажоотримувач. Ст. 636 ЦК передбачені права третьої особи, хоч вона і не є стороною у договорі (право вимагати виконання договору тощо).

4. Зміст договору

Зміст договору – це сукупність:

Ø умов, визначених на розсуд сторін та погоджених ними;

Ø умов, що є обов’язковими відповідно з актами цивільного законодавства.

Залежно від юридичного значення умови договору можна поділити на:

істотні умови; звичайні умови; випадкові умови.

Істотні умови договору – це умови, які необхідні та достатні для того, щоб договір вважався укладеним та породжував права та обов'язки сторін (хто, скільки, коли, яким чином, за скільки? тощо).

Предмет договору – це істотна умова договору про передбачуване благо як результат дій, щодо якого існує можливість виникнення речового чи зобов’язального суб'єктивного права у сторін договору після виконання зобов’язань. Як правило, ця категорія в Цивільному кодексі не пов’язується із суб’єктивними правами осіб на це благо, а існує для встановлення певного правового режиму, це певна інформація про благо, яке ще не стало об’єктом цивільних прав покупця, замовника орендаря тощо, однак на підставі юридичних фактів ці права можуть виникнути в суб’єктів чи трансформуватися. Предмет договору треба відмежовувати від об’єкта цивільних прав – певних благ, щодо яких у суб’єктів існують суб’єктивні цивільні права. Предметом договору можуть бути речі, грошові кошти, майнові права, результати робіт, результати послуг тощо.

За загальним правилом ціна не є істотною умовою договору, існує презумпція платності (ч.4 ст. 632 ЦК).

Істотні умови бувають:

· обов'язковими, що визнані такими відповідно до актів цивільного законодавства;

· випадковими – це умови, що встановлюються та погоджуються сторонами, вони є додатковими, не встановленими законодавством, однак стають істотними, якщо випадково включені у договір, бо на цьому наполягає хоча б одна із сторін (ст. 628 ЦК). Наприклад, покупець ставить умову доставляння товару на дім. Якщо продавець погоджується, то така випадкова умова договору між ними стає істотною.

Окрім істотних умов у договір іноді включають звичайні умови договору – які базуються на диспозитивних нормах закону або звичаях та стають обов’язковими для сторін внаслідок самого факту укладення договору. У диспозитивних нормах є така фраза: «якщо інше не встановлено договором». Звичайні умови договору не потребують окремого погодження, можуть бути відсутні у тексті договору. Вважається, що сторони про них повинні знати та бути згодні з ними, оскільки не передбачили іншого, тому вказувати їх не обов'язково. Наприклад, у ст. 531 ЦК зазначено, що боржник має право виконати свій обов’язок достроково, та якщо кредитор згоден з цим, то немає потреби про це записувати у договорі. Не можуть вважатися умовами договору положення, що закріплені в імперативних нормах закону, оскільки імперативні норми вимагають підкорення, а не погодження. Наприклад, немає сенсу погоджувати таку умову договору, що у разі порушення зобов'язання кредитор має право звернутися до суду за захистом.

Змішаний договір – це договір, при укладенні якого на практиці застосовуються елементи різних договорів, як передбачених у законодавстві, та й не передбачених. Як правило, прості (незмішані) договори мають найменування, змішані договори можуть бути як пойменовані, так і не пойменовані. Вдосконалення договірних зв’язків йде шляхом їх ускладнення при використанні свободи договору. До кожної частини договору застосовується відповідна частина законодавства, яка регулює відносини такого типу. Якщо договірне зобов'язання не передбачене цивільним законодавством, але йому не суперечить, або сторони договору відступили від положень актів цивільного законодавства і врегулювали відносини на свій розсуд відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК, то до цих зобов’язань може бути застосована аналогія права, тобто, норми загальної частини зобов’язального права. У таких непойменованих договорах, якщо на розсуд сторін були змінені норми права, що регулюють певне зобов'язання, не можна застосовувати інші норми права, що регулюють це зобов'язання. Наприклад, сторони встановили, що договір перевезення вантажу є безоплатним, що суперечить ст. 909 ЦК, тоді не можна застосовувати норму ст. 916 ЦК щодо права стягнення розумної плати, якщо розмір провізної плати не визначений. Тобто, відсутність визначення плати не означає, що договір безоплатний, а безоплатним договір буде, якщо це зазначено у договорі.

Договір з типовими умовами – договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ст. 7, 630 ЦК). Функція типових договорів – слугувати зразком правового регулювання відносин, якщо сторони не встановили інший правомірний порядок. Типові (взірцеві) договори мають рекомендаційний характер, окрім випадків, коли типовий договір для особливого суб’єктного складу затверджений органами державної влади та місцевого самоврядування.

Тлумачення умов договору – з'ясування сенсу договору шляхом пояснення значення слів, понять, тексту сторонами договору, судом, шляхом визначення загальноприйнятих термінів, порівнянням частин договору, висвітлення наміру сторін, мети договору тощо.

Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін, за винятком державного регулювання цін.

Строком договору є певний період у часі, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до умов договору. Прострочення виконання є порушенням договору.

Питання для самоконтролю

1. Надайте поняття договору у різних аспектах.

2. Охарактеризуйте свободу договору. У чому міститься обов'язковість договору? Які існують обмеження свободи договору вимогами законодавства?

3. Назвіть види договорів в залежності від розподілу обов'язків між сторонами, в залежності від наявності зустрічного надання, в залежності від моменту виникнення договору, в залежності від самостійності договорів, в залежності від об'єкту договору.

4. Що таке публічний договір? Що таке договір приєднання?

5. Надайте визначення змісту договору. Що є істотними умовами договору?

6. Що таке змішаний договір? Що таке договір з типовими умовами?

Рекомендована література

1. Бабіч Ія. Проблема визначення поняття «предмет договору» у цивільному праві та цивільному законодавстві України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. № 12. – с.29-34

2. Бервено С. Щодо концепції класифікації цивільно-правових договорів у сучасному праві України // Право України. – 2006. – № 6. – с. 34-38

3. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – М. 1997.

4. Васильєва В. Поняття та особливості посередніцьких договорів // Право України. – 2004. – № 12. – с. 42-46

5. Гуйван П. Стандартный договор и его место в регулировании договорных отношений. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. № 9. – с.10-15

6. Крат В. Договір приєднання: реалії та перспективи. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. № 1. – с.50-54

7. Лідовець Р. Форма змішаних договорів // Підприємництво, господарство і право. – 2004. № 7.- с.24-27

8. Мілаш В. До питання про підприємницькі комерційні договори з посиленим публічним інтересом // Підприємництво, господарство і право. – 2005. № 10.- с.45-49

9. Олюха В. Нові положення про договір у проекті Цивільного кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. № 1. с.62-65

10. Олюха В. Суб’єкти публічного договору // Підприємництво, господарство і право. – 2004. № 8. – с.88-91

11. Оніщук М., Сухоруков О. Уніфікація договірного права у контексті загальних тенденцій розвитку світової економіки // Право України. – 2005. – № 2. – с. 4-8

12. Печений О. Поняття та класифікація грошових зобов’язань // Підприємництво, господарство і право. – 2004. № 4. – с. 35 – 37

13. Рукавишникова И. Договорно-правовой способ регулирования финансовых отношений // Хозяйство и право. 1999.- 2005 - № 12. – с.22

14. Сибільов М. Зміст цивільно-правового договору // Вісник Академії правових наук. – 2003. – 1(32) – с. 93-97

Дата добавления: 2014-12-25