Сутність програмно-цільового методу складання бюджету

Програмно-цільовий метод бюджетного планування.

Програмно-цільовий метод складання бюджету вперше був запропонований у Сполучених Штатах Америки в середині1960 років. Він був застосований у Міністерстві оборони мініст­ром Робертом Макнамарою, який запозичив цю систему в автомо­білебудівній компанії „Форд", яку раніше очолював. Президентові США цей метод сподобався, на цей метод формування коштів бу­ли переведені всі міністерства. Практика програмно-цільового ме­тоду планування поступово поширилася на інші країни.

В Україні цей метод був вперше впроваджений при складан­ні бюджету на 2002 рік. У статті 10 Бюджетного кодексу визначе­но законодавчо застосування програмно-цільового методу при формуванні бюджету. Кабінет Міністрів України розпорядженням № 538-р від 14 вересня 2002 року схвалив Концепцію застосуван­ня програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Цей доку­мент визначив мету та основні принципи застосування програмно-цільового методу, його елементи та етапи реалізації Концепції.

При використанні традиційних методів формування бюджету увага зосереджувалася саме на ресурсах, результатам же уваги не приділялося. Розглянемо приклад. Основною статтею видатків бюджетних установ, які виконують роботи та надають послуги на­селенню, є виплата заробітної плати. Підчас не вистачає коштів для придбання матеріалів та енергоресурсів. Стає питання, якщо неможливе виконання установою своїх функцій, то за що платити заробітну плату? Необхідно планувати під певні бюджетні кошти обсяги робіт, а потім вже необхідну кількість робітників і фонд зарплати. Обґрунтована кількість працівників дасть можливість не тільки підвищити їм заробітну плату, але й підвищити результат їх діяльності. Саме такий підхід при формування видаткової частини бюджету і використовується при програмно-цільовому методі планування видатків. Отже, сутність програмно-цільового методу полягає в насту­пному:

1. Акцент переноситься з потреби в коштах, необхідних для виконання державою своїх функцій, на те, які результати очіку­ються від використання коштів бюджету, тобто на забезпеченні ефективності використання бюджетних коштів (тобто від еконо­мічної категорії, наприклад, - заробітна плата до цілей, на які роз­порядники запитують фінансування).

2. Упровадження цього методу змінює характер обговорення бюджетної політики: увага переноситься з контролю за виконан­ням зобов'язань - на забезпечення ефективності. При розробці бюджетної політики в першу чергу враховується фактор: що оде­ржить суспільство за ті гроші, що воно витрачає? Ставиться питання не про правильність використання коштів при виконанні бюджету, а про те, наскільки ефективно витрача­ються кошти при досягненні цілей державної політики.

3. Оцінка й експертиза програм є обов'язковим компонентом програмно-цільового методу.

4. В аналітичному плані програмно-цільовий метод вводить у бюджетний процес елементи аналізу зіставлення витрат і досягну­тих результатів.

Програмно-цільовий метод складання бюджету - це згрупування різних бюджетних витрат в окремі програми таким чином, щоб кожна стаття витрат була закріплена за певним видом програми.

Як правило, кожна програма - це фіскальне зобов'язання од­ного головного розпорядника бюджетних коштів, ефективність роботи якого оцінюється з погляду досягнення мети програми.

Програма - це комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямо­ваних на досягнення єдиної мети, виконання якої пропонується і здійснюється розпорядником бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Раніше застосовувався постатейний метод формування бюджету. Програмно-цільовий метод - це формування бюджету не за функціями, а за програмами. Водночас коди програмної кла­сифікації повинні бути пов'язані з кодами функціональної класи­фікації, що дає можливість представити бюджет у розрізі функцій. Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується ви­ключно в аналітичних та статистичних документах. Програмно-цільовий метод сприяє стратегічному підходу, тобто плануванню видатків бюджету на кілька років. Завдяки цьому методу стало можливе впровадження середньострокового планування бюджету. Метою запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі є встановлен­ня безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.

Завдяки плануванню бюджету за цільовими програмами за­безпечується прозорість витрачання бюджетних коштів у порів­нянні з постатейним" методом, який не давав змогу зрозуміти, що саме фінансується під тією чи іншою функцією.

За кожною бюджетною програмою, затвердженою законом про Державний бюджет, головні розпорядники бюджетних коштів щороку розробляють паспорти бюджетних програм..

Паспорт бюджетної програми - це документ, що визначає суму коштів, необхідних для виконання бюджетної програми, за­конодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльнос­ті, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на підставі якого здійсню­ється контроль за цільовим та ефективним використанням бюдже­тних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми:

v формується на основі бюджетних запитів головних розпо­рядників бюджетних коштів, та відповідних бюджетних призна­чень на відповідний бюджетний період;

v розробляється головним розпорядником і у семиденний строк після набрання чинності Законом про Державний бюджет України надається Міністерству фінансів для узгодження;

v затверджується спільним наказом Мінфіну та відповідного головного розпорядника бюджетних коштів;

v затверджується в місячний термін з дня набрання чинності Закону про Державний бюджет;

v за змістом повинен відповідати Закону про Державний бю­джет.

Копії затверджених паспортів бюджетних програм, завірені Мінфіном, передаються Державному казначейству України. Головний розпорядник у тижневий термін від дня затвер­дження наказу про паспорти бюджетних програм доводить до розпорядників копії затверджених паспортів відповідних бюджет­них програм.

Розпорядники інформують відповідні органи Державного казначейства України шляхом подання їм копій затверджених па­спортів відповідних бюджетних програм.

Якщо паспорт бюджетної програми не відповідає Закону про Державний бюджет, Міністерство фінансів має право в десяти­денний термін з дня його отримання повернути такий паспорт від­повідному головному розпорядникові на доопрацювання.

Необхідним елементом впровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі є застосування середньострокового бюджетного планування.

Середньострокове бюджетне планування — це визначення головними розпорядниками бюджетних коштів на підставі бю­джетної стратегії Уряду України (Кабінету Міністрів України) плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу не­обхідних коштів для досягнення поставлених цілей у середньост-роковій перспективі.

4. Попередній етап до складання проекту бюджету України.

Державний бюджет:

1) формується на основі важливих економічних і фінансових документів країни;

2) в ньому реалізується економічна і соціальна політика дер­жави;

3) відбиває інтереси міністерств, відомств, підприємств та організацій усіх форм власності, різних верств населення і всіх ре­гіонів України.

Складанню проекту Державного бюджету передує етап під­готовчої роботи, під час якої:

1) Міністерство економіки:

Ø аналізує виконання показників за минулий рік і програми соціально-економічного розвитку країни на наступний рік;

Ø розробляє до 1 червня прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку.

2) Національний банк України до 1 квітня розробляє і надає Верховній Раді і Кабінету Міністрів України:

ü проект основних напрямків грошово-кредитної політики;

ü проект свого кошторису на наступний рік.

3) Головні розпорядники коштів, Державне казначейство України, Міністерство фінансів України, органи вилучення та інші учасники бюджетного процесу: до 1 травня складають і ана­лізують звіти про виконання бюджету за минулий рік.

4) Міністерство фінансів України на підставі основних ма­кропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у по­точному періоді:

v визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету;

v дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

5) Кабінет Міністрів України разом з міністерствами і ві­домствами:

· розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік;

· разом з макропоказниками соціального й економічного роз­витку надає його на розгляд Верховній Раді України наприкінці травня за 4 дні до парламентських слухань (до 1 червня).

На початку червня (не пізніше 1.06 або першого наступного за цією датою дня) на засіданні Верховної Ради України здійсню­ються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний рік. З доповіддю виступає Прем'єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або прийняття до відо­ма Основних напрямків бюджетної політики.

5. Порядок складання, розгляду та затвердження Державного бюджету на наступний рік.

Дата добавления: 2014-12-26