Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин

Сутність і функції ринку.

Поява грошей та грошового виміру вартості товару істотно змінила характер не тільки відносин обміну, а й економічних відносин взагалі. На зміну бартерному обміну прийшов обмін за допомогою грошей. Відбулася модифікація загальної формули обміну Т — Т  Т — Г — Т або навіть Т — Г + Г — Т. І саме цей процес є найголовнішим у правильному розумінні такої економічної категорії як ринок.

Складність самого цього економічного явища зумовлює велику кількість визначень, які звертають увагу на ті чи інші сторони відповідного явища. Ринок можна розглядати як інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг або ж як обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу та ін.

Краще розуміння сутності ринку дають функції, які він виконує. До головних функцій ринку відносяться: - Відтворювальна - полягає у тому, що оскільки ринок займає опосередковане положення між виробництвом і споживанням, то без його функціонування неможливе нормальне відновлення не тільки окремих матеріальних об’єктів, а й самого суспільства. - Регулююча (розподільча) - зміна цін сигналізує про порушення існуючих раніше пропорцій у виробництві різних благ, а отже, про необхідність перерозподілу ресурсів між різними галузями. А це регулює співвідношення між кількістю різних товарів, що виробляються у суспільстві.

- Контрольна - механізм ринку дає можливість споживачам контролювати виробництво, купуючи лише те, що вони вважають за потрібне.

- Стимулююча - ринком заохочуються ті виробники, які найбільш раціонально використовують фактори виробництва, застосовуючи найновіші досягнення науки та техніки, що веде до підвищення ефективності виробництва та до відповідного зростання їхніх доходів.

- Інтегруюча - ринок «зшиває» чи об’єднує розрізнених виробників та споживачів в єдине ціле, в економіку через систему товарно-грошових зв’язків.

Головні умови, без яких формування ринку є неможливим: 1) наявність та поглиблення суспільного поділу праці; 2) розвиток приватної власності, який веде до економічного відокремлення товаровиробників, отримання ними економічної та юридичної незалежності, можливості вступати у рівноправні відносини з приводу купівлі-продажу товарів; 3) наявність грошей. Якщо подібних умов не створено, то говорити про появу ринку не можна.

Ринкові відносини – відносини між учасниками ринку з приводу купівлі та продажу товарів та послуг.Якщо перейти до характеристики суб’єктів ринкових відносин, то відразу помітно, що на ринку взаємодіють між собою лише два суб’єкти — покупці та продавці. Покупці — це ті суб’єкти ринкових відносин, які мають гроші і збираються за них придбати необхідний їм товар. Продавці — це ті суб’єкти ринкових відносин, які мають певний товар і збираються за нього отримати необхідні їм гроші. При цьому поза сферою ринкових відносин кожен з цих суб’єктів може виконувати й інші економічні ролі — бути виробником, постачальником, посередником, споживачем і т.д.

Якщо порівнювати ринок і ринкову економіку, по поняття рикова економіка значно ширше. Справа у тому, що ринок являє собою лише частину відносин обміну. В той же час поняття «ринкової економіки» як певного різновиду економіки взагалі охоплює не тільки відносини обміну, а й відносини з приводу виробництва, розподілу та споживання.

Головними суб’єктами ринкової економіки є домогосподарства та підприємства. Крім того, ще одним суб’єктом економіки є держава, проте у випадку характеристики ринкової економіки роль держави є незначною, а тому при вивченні цього типу економіки її (державу) іноді взагалі не розглядають.

Домогосподарства — це той суб’єкт економіки, який являє собою сім’ю, що складається з однієї чи кількох осіб, яка самостійно веде свою діяльність. В межах економіки домогосподарство виступає основним постачальником всіх економічних ресурсів, в обмін на які воно саме отримує гроші, що витрачаються на придбання благ.

Підприємство — це другий суб’єкт економіки, який являє собою виробника товарів. В межах економіки підприємство виступає основним постачальником тих товарів, які задовольняють потреби домогосподарств. В обмін на ці товари підприємство отримує від домогосподарств гроші, що витрачаються на придбання тих економічних ресурсів, які дають можливість здійснювати процес виробництва товарів.

Держава — це той суб’єкт економіки, який являє собою політичну організацію, що наділена правом примусу по відношенню до всіх інших суб’єктів економіки. В межах економіки держава виступає: 1) збирачем податків з домогосподарств та підприємств, 2) монопольним виробником та постачальником суспільних благ, які задовольняють потреби всіх суб’єктів економіки; 3) покупцем тих економічних ресурсів, які дають можливість здійснювати процес виробництва суспільних благ; 4) суб’єктом, який може надавати підприємствам чи домогосподарствам певні дотації чи допомоги за наявності певних умов.

Основними об’єктами ринкових відносин є всі види товарів, що постачаються на ринок. До них відносяться: 1) споживчі товари; 2) засоби праці; 3) робоча сила або праця; 4) земля та інші природні ресурси; 5) нерухомість: виробничі будівлі та житло; 6) грошово-кредитні ресурси.

Дата добавления: 2015-04-24